Розглянуто моделі економічного зростання, визначено особливості їх застосування. Проаналізовано трансформаційні зміни в українській економіці та обгрунтовано вибір моделі економічного зростання для України. Сформульовано основні засади, передумови та принципи моделі випереджального економічного зростання.

Рассмотрены модели экономического роста, определены особенности их применения. Проанализированы трансформационные изменения в украинской экономике и обусловлен выбор модели экономического роста для Украины. Сформулированы основные положения, предпосылки и принципы модели опережающего экономического роста.

The paper considers economic growth models and determines the features of their application. The author analyzes the transformation changes in the Ukrainian economy and the choice of economic growth model for Ukraine, as well as formulates basic pre-conditions and principles of the model of leading economic growth.

Здійснено ідентифікацію шляхів і механізмів випереджального економічного зростання України з використанням комплексного підходу, який грунтується на формуванні та розвитку інноваційних чинників зростання та забезпеченні прийнятних стандартів життя. Значну увагу приділено теоретичним засадам випереджального економічного зростання, комплексному аналізу основних чинників, які визначають випереджальне економічне зростання України та країн світу. Здійснено порівняльний аналіз моделей економічного зростання світової та української економіки. Визначено пріоритетні напрями розвитку світової та української економіки у контексті моделей економічного зростання, що відображають етап розвитку національної економіки та потенційні переваги "точок зростання". Запропоновано модель випереджального зростання України, яка враховує досягнення темпів зростання української економіки у 2 - 3 раза вищих, ніж у розвинутих країнах світу за рахунок використання інноваційного, наукового та освітнього потенціалу, забезпечення підвищення рівня та якості стандартів життя населення. Розроблено механізми забезпечення високих темпів зростання економіки, що реалізуються шляхом поєднання фінансових важелів для активізації "точок зростання", створення умов для забезпечення стабільного інноваційного зростання, диверсифікації економічної політики з метою підвищення конкурентоспроможності країни та соціальних стандартів життя.

Висвітлено стратегічні аспекти імплементації регіональної політики в країнах Європейського Союзу. Розкрито перспективи інтеграції України до європейської системи територіальних структур. Увагу приділено таким питанням, як регіональні порівняльні переваги, стратегічний менеджмент територій; децентралізація влади, місцевий підхід, розміщення традиційних агломерацій (міст і промислових районів) і більш інноваційних відносино-орієнтованих альянсів (кластерів, креативних регіонів). Розглянуто особливості розвитку розумних міст, креативного класу, стимулювання периферійних регіонів і транскордонного співробітництва.

Поглиблено теоретико-методологічні та прикладні підходи щодо дослідження регіональної валютної інтеграції, ідентифікації особливостей функціонування монетарних союзів у глобальному просторі. Виокремлено тенденції розвитку валютної інтеграції країн світу та обґрунтовано стратегічні орієнтири входження України в Європейський економічний і валютний союз. Зроблено внесок у теоретико-методологічний контент парадигми регіональної валютної інтеграції, що полягає у виокремленні двох її складових – валютної регіоналізації і валютного регіоналізму, запропоновано розглядати валютний регіоналізм у двох вимірах: вузькому – як сукупність централізованих ініціатив, що направлені на формування чи розвиток валютних союзів, включаючи інструменти односторонньої валютної інтеграції та офіційної доларизації, і широкому – як сукупність процесів функціональної валютної інтеграції в певному географічному регіоні. Сформовано градацію рівнів валютної співпраці у мікро- та макроекономічних вимірах, введено поняття «валютний мультилатералізм» та «валютний мінілатералізм», розроблено поліструктурну комплементарну модель інтеграції України в Європейський економічний та валютний союз. Удосконалено типологію регіональних інтеграційних організацій, таксономію регіональної валютної інтеграції, яка відображає взаємозв’язок між типами регіональних валютних інтеграційних об’єднань та їх основними критеріями, класифікацію режимів валютних курсів відповідно до чотирьох систем координат та багатосторонності валютних інтеграційних ініціатив, яка полягає у побудові 12-кутової перспективи режимів валютних курсів. Розвинуто методологію аналізу ефективності процесів валютної інтеграції для перевірки гіпотези про стабілізаційний характер процесів валютної інтеграції, методику дослідження регіональної гомогенності чи гетерогенності за допомогою інструментарію кластерного аналізу через групування держав у регіонах світу, методику аналізу ефективності регіональних валютних альянсів щодо стимулювання внутрішньорегіональної торгівлі шляхом побудови гравітаційних моделей білатеральних торговельних потоків та використання фіктивних змінних деномінації процесів валютної інтеграції. Набули подальшого розвитку: систематизація посткризових гносеологічних підходів до процесів регіональної валютної інтеграції, класифікація міжнародних валют та їх функцій, теоретико-методологічні підходи до трактування поняття «регіональна економічна інтеграція», підходи до формування альтернативного до регіоналізму напрямку валютної інтеграції – глобальної монетарної уніфікації.

Акцентовано на рушійних силах, що детермінують сучасні контури геополітичної та геоекономічної карти планети. Наголошено, що в умовах турбулентного навколишнього середовища і внутрішніх загроз, Європейський Союз все ж залишається своєрідним орієнтиром регіональної інтеграції. Подано характеристику процесів регіоналізму та регіоналізації, що відбуваються на різних континентах, а також розкрито широкий та багатогранний спектр міжнародних відносин між регіональними блоками.