Как показали результаты проведенных исследований, длительное использование внутриматочной контрацепции у женщин с установленными факторами риска способствуют развитию гнойно-воспалительных заболеваний придатков матки, что требует в последующем оперативного вмешательства не только на органах репродуктивной системы, но и на сальнике и кишечнике. Общепринятые диагностические и лечебно-профилактические мероприятия являются недостаточно эффективными, что диктует необходимость их усовершенствования.

Разработана и внедрена методика прогнозирования гнойно-воспалительных осложнений при использовании внутриматочной контрацепции на основе нейросетевого моделирования. Широкое внедрение разработанной методики позволяет снизить частоту воспалительных осложнений при использовании внутриматочной контрацепции и уровень нарушений репродуктивной системы.

Результати досліджень показали, що проблема репродуктивного здоров'я в жінок, які використовують різні методи контрацепції, є досить актуальною і вимагає комплексного поетапного підходу з урахуванням розробленого алгоритму лікувально-профілактичних і прогностичних заходів. Широке використання запропонованого алгоритму дозволить знизити частоту порушень репродуктивного здоров'я та ускладнень соматичного характеру в пацієнток, які використовують внутрішньоматкові і гормональні контрацептиви, що є важливим не тільки з наукового погляду, але і для практичної охорони здоров'я.

Досліджено параметри кисневого статусу організму вагітних за умов техногенного навантаження важкими металами, які змінюються не тільки від першого триместру вагітності до третього, але і залежно від місця їх проживання. За результатами проведеного моніторингу виявлено в крові та сечі вагітних промислового регіону підвищений рівень металів-токсикантів (свинцю, кадмію) та знижений - есенціальних елементів (заліза, міді, цинку). Показано, що для профілактики порушень кисневого статусу організму вагітних за умов техногенного навантаження важкими металами на доклінічному рівні доцільно використовувати вітчизняний препарат "Таблетки пектинові", що дозволить знизити негативний вплив чинників довкілля на перебіг вагітності та пологів, внутрішньоутробний стан плода і, таким чином, зменшити рівень перинатальних втрат.

Вперше встановлено причини, частоту та структуру порушень репродуктивного здоров'я та соматичних ускладнень у жінок, які використовують внутрішньоматкову і гормональну контрацепцію. Показано роль тривалого використання внутрішньоматкового контрацептива в розвитку ендометриту та гнійно-запальних захворювань органів репродуктивної системи. Наведено клініко-морфологічні, імунологічні та мікробіологічні особливості розвитку запальних ускладнень внутрішньоматкової контрацепції з урахуванням моделі та тривалості знаходження контрацептива в порожнині матки. Показано роль гормональної контрацепції в розвитку порушень менструальної функції та соматичних ускладнень, залежно від складу та тривалості використання конкретного препарату. На основі вивчення взаємозв'язку між клінічними, гемостазіологічними та мікробіологічними показниками встановлено нові аспекти патогенезу запальних ускладнень внутрішньоматкової контрацепції та порушень менструальної функції за гормональної контрацепції. Науково обгрунтовано необхідність розробки алгоритму прогностичних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на зниження частоти порушень репродуктивного здоров'я та соматичних ускладнень у разі використання внутрішньоматкової та гормональної контрацепції. Вперше розкрито порівняльні аспекти клінічного перебігу вагітності, пологів і перинатальних наслідків розродження у жінок, які використовують внутрішньоматкову та гормональну контраценпцію.

Результаты проведенных исследований показали, что проблема репродуктивного здоровья у женщин, использующих различные методы контрацепции, является достаточно актуальной и требует комплексного поэтапного подхода с учетом разработанного алгоритма лечебно-профилактических и прогностических мероприятий с включением противовоспалительного препарата Найз. Широкое использование предлагаемого алгоритма позволит снизить частоту нарушений репродуктивного здоровья и осложнений соматического характера у пациенток, использующих внутриматочную контроцепцию и гормональный контрацептив, что является важным не только с научной точки зрения, но и для практического здравоохранения.

Обследованы 60 пациенток, 50 % из которых использовали внутриматочную контрацепцию (ВМК) в период развития воспалительного процесса придатков матки. Согласно полученным данным, воспалительные процессы придатков матки у пациенток, использующих ВМК, осложнялись развитием пиосальпинкса в 20 %, образованием гнойной тубоовариальной опухоли в 30 % случаев.

Результати проведених досліджень свідчать, що вагітність та пологи у жінок, які використовували внутрішньоматкову спіраль, перебігають із більш високим рівнем ускладнень у порівнянні з пацієнтками, які приймали гормональні контрацептиви (ГК). Із різних гестаційних ускладнень виділяли такі, як плацентарна недостатність (43,3 і 20,0 %), загострення урогенітальної інфекції (20 і 6,7 %), порушення мікробіоценозу статевих шляхів (30 і 16,7 %), передчасні пологи (10 і 3,3 %), передчасний розрив плодових оболонок (23,3 і 16 %), аномалії пологової діяльності (20 і 10 %) і дистрес плода (26,7 і 16,7 %), які призводять до високої частоти кесаревих розтинів (26,7 і 13,3 %). Жінки, які використовували внутрішньоматкову контрацепцію, становили групу високого ризику щодо розвитку перинатальної патології у порівнянні з жінками, які приймали ГК. Із різних перинатальних ускладнень частіше інших спостерігалися різноманітні форми асфіксії новонароджених (33,3 і 13,3 %), затримка внутрішньоутробного розвитку плода (30 і 20 %), постгіпоксична енцефалопатія (26,7 і 13,3 %) і внутрішньоутробне інфікування (20 і 6,7 %). Для прогнозування імовірних ускладнень репродуктивного здоров'я жінок (у т.ч і акушерських та перинатальних ускладнень) була створена комп'ютерна нейросіткова експертна система. Кількість правильних прогнозів становила в середньому 84 %, що дозволяє рекомендувати її для широкого застосування в практичній охороні здоров'я.

Результаты проведенных исследований подтверждают актуальность выбранной научной задачи - сочетание воспалительных заболеваний органов репродуктивной системы и острого аппендицита. Использование предлагаемого алгоритма дает возможность повысить эффективность диагностики данной патологии, а также снизить частоту послеоперационных осложнений. Это позволяет рекомендовать разработанный алгоритм для широкого использования в практическом здравоохранении.

На основании выполненных клинико-лабораторных и функциональных исследований усовершенствован и внедрен алгоритм диагностических, лечебно-профилактических и реабилитационных мероприятий по ведению пациенток с сочетанной патологией гениталий, которая включает генитальный эндометриоз и воспалительные заболевания. Полученные результаты позволяют рекомендовать его широкое использование в практическом здравоохранении.

Результати проведених досліджень свідчать, що комплексний підхід до рішення складного завдання з додатковим включенням імунотропної терапії надає змогу підвищити ефективність лікування та знизити частоту рецидивування фонових захворювань шийки матки у жінок, які не народжували. Це надає можливість рекомендувати дану методику для широкого використання в практичній охороні здоров'я.

Результати проведених досліджень свідчать, що корекція оваріальної дисфункції після гістеректомії у жінок репродуктивного віку повинна носити комплексний характер і включати, крім гормональної корекції, метаболічну терапію. Раціональне використання пропонованого підходу надає можливість знизити частоту нейроендокринних порушень і поліпшити якість життя пацієнток, що перенесли видалення органа - матки, в репродуктивному віці.

Результати проведених досліджень свідчать про позитивний вплив різних варіантів гормональної контрацепції на ектопію шийки матки у молодих жінок, які не народжували. У цьому випадку треба використовувати диференційований підхід для призначення різних варіантів гормональної контрацепції. Одержані результати надають підставу рекомендувати вдосконалений алгоритм для широкого використання в практичній охороні здоров'я.

Мета дослідження - зниження частоти невиношування у жінок, які народжують уперше у віці понад 40 років, на підставі вивчення клініко-ехографічних, ендокринологічних, біохімічних і мікробіологічних змін, а також удосконалення алгоритму діагностичних та лікувально-профілактичних заходів. Проведено клініко-функціональне та лабораторне дослідження у 80 жінок, які народжують уперше у віці понад 40 років, розподілених на 2 групи і 2 підгрупи кожна. У контрольну групу увійшли 20 першонароджуючих у віці від 20 до 30 років без акушерської та соматичної патології та обтяженого репродуктивного анамнезу. Результати проведених досліджень свідчать, що у жінок, які народжують уперше у віці понад 40 років, в анамнезі виявлено високу частоту безплідності (76,3 %), основними причинами якої є жіночий чинник (41,1 %), чоловічий (34,8 %) та поєднаний (24,1 %). Сумарна частота невиношування у цих жінок становила 15,0 %; після самостійної вагітності - 10,0 %, а після допоміжних репродуктивних технологій - 20,0 %. Щодо термінів розвитку недоношування вагітності, то частіше за все це відбувається у 8 тиж вагітності (50,0 %) і рідше - у 10 тиж (33,3 %) і 12 тиж (16,7 %). Заключення: використання удосконаленої лікувально-профілактичної методики у жінок, які народжують уперше у віці понад 40 років, надає змогу не тільки суттєво знизити частоту мимовільного переривання вагітності у I триместрі, але й поліпшити акушерські та перинатальні результати розродження.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.744-87 + р569.714.1-59

Рубрики:

Операції на матці і шийці матки

Пухлини матки

Шифр НБУВ: Ж24977 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.11 + Р716.21

Рубрики:

Вагітність

Патологія вагітності

Шифр НБУВ: Ж16789 Пошук видання у каталогах НБУВ