Індекс рубрикатора НБУВ: Р66-8

Рубрики:

Стоматологія

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Существующая система стоматологической помощи детям школьного возраста в странах СНГ претерпевает изменения в сторону модернизации зубоврачебных кабинетов в школах, или их закрытия. Используя международный опыт, можно оптимизировать школьную стоматологию путем создания Центров, в которых будет осуществляться весь комплекс лечебно-профилактической работы стандартов международного уровня.

С помощью метода метаанализа научной стоматологической литературы и данных собственных исследований оценены возможности результативной первичной профилактики кариеса зубов и болезней периодонта на коммунальном (массовом) уровне. Программы профилактики должны строиться на основании современных общепринятых знаний об этиологии болезней и должны включать такие важные составляющие как ситуационный анализ, долгосрочные измеримые задачи и систему оценок медицинской эффективности планируемых мероприятий. Изложен опыт разработки, внедрения и результативности программ профилактики в Беларуси.

За два роки шкільної програми контрольованого чищення зубів визначено лікувальну ефективність дитячої мінералізуючої зубної пасти Фруктовый рожок серії R.O.C.S. на рівні 30 - 48 %. Ефект був однаковим у двох вікових групах молодших школярів.

Отмечено, что оценочные критерии качества стоматологической помощи населению, применявшиеся в советский период здравоохранения, находятся в противоречии с новейшими методами и технологиями лечебно-профилактической работы. Это диктует необходимость разработки новых объективизированных методов мониторинга стоматологического здоровья. На основе рекомендаций Всемирной организации здравоохранения предложены и апробированы на практике ряд оценочных параметров, относящихся к показателям стоматологического здоровья и статистическим показателям функционирования системы здравоохранения: "процент здоровых детей", "интенсивность кариеса зубов", "пропорция удаленных зубов", "периодонтальный статус", "структура лечебно-профилактической стоматологической помощи", "причины обращений к стоматологу", "использование стоматологической помощи". Суммируя цифровые значения этих показателей, можно получить интегральную оценку системы стоматологической помощи, которая используется для объективизированного, поддающегося контролю, мониторинга уровней стоматологического здоровья.

Мета роботи - визначення стану гігієни порожнини рота та інтенсивності хронічних гінгівітів у молодших школярів, оцінка медичної ефективності контрольованого чищення зубів для поліпшення стоматологічного статусу завдяки впровадженню в Білорусі Національної програми профілактики карієсу зубів і хвороб періодонта. Основними методами Національної програми є належна гігієна порожнини рота, використання засобів гігієни, що містять фториди, і раціональне харчування. Чищення зубів у школі під наглядом учителів було результативнішим, про що свідчить поліпшення гігієнічного індексу на 27 % і зниження інтенсивності хронічних гінгівітів на 57 %. Висновки: рівень гігієни порожнини рота за індексом OHI-S в обстежених першокласників однієї зі шкіл Мінська був незадовільним, що вказує на недостатню участь батьків у навчанні дітей навичок регулярного чищення зубів. Високу ефективність контрольованої гігієни порожнини рота в профілактиці хронічних гінгівітів у дітей 6 - 7 років спостерігали у всіх першокласників незалежно від початкового рівня OHI-S.

Цель работы - сравнительная оценка стоматологического статуса 12-летних детей с помощью Европейских индикаторов стоматологического здоровья (ЕИСЗ). Проведены стоматологические осмотры детей возраста 12 лет в школах гг. Львов, Минск, Тернополь по 100 детей в возрастной группе. Для обследования детей были отобраны школы, в которых проводились профилактические мероприятия. Стоматологический статус детей фиксировался в стандартных картах ВОЗ(2013). Оценивали индекс КПУ зубов, индекс гигиены Грина - Вермильйона (OHI-9) и кровоточивость десен по методике ВОЗ. Установлено, что интенсивность кариеса постоянных зубов отличалась: среднее значение КПУ = 1,6 зуба в Минске, КПУ = 2,8 зуба во Львове и КПУ = 4,8 зуба в Тернополе. Процент здоровых детей, которые не имели кариеса, также отличался: 38 % в Минске, 24 % во Львове и 2 % в Тернополе. Потребность в профилактике и лечении детей во Львове и Тернополе обнаружена одинаковой (55 %), несколько выше в Минске (69 %). Важным критерием оказалась оценка потребности в неотложном лечении. Среди осмотренных детей Тернополя таких было 26 %. Анализ интенсивности кариеса за период 1986 - 2013 гг. показал, что КПУ во Львове уменьшилось на 35 %, Минске - на 46 %. Выводы: сравнительная оценка стоматологического статуса 12-летних детей в гг. Львов, Минск, Тернополь с помощью ЕИСЗ свидетельствует о различной степени эффективности первичной профилактики. Исследования с помощью ЕИСЗ в разных местностях и странах будет способствовать унификации и объективизации оценки стоматологической помощи населению.

Мета роботи - оцінити значимість одного з найважливіших факторів ризику виникнення ускладнень в імплантології - мікробного зубного нальоту та обгрунтувати рекомендації щодо мінімізації його негативного впливу на результати протезування на імплантатах. Розроблено схему причинно-наслідкових співвідношень мікробного зубного нальоту з потребою у реставрації зубощелепної системи методом імплантації. Узагальнено основні етіологічні фактори хвороб періодонта, показано подібність періодонтиту (пародонтиту) і периімплантиту. Обгрунтовано рекомендації щодо профілактики периімплантиту. Висновки: успіхи в імплантології переважно залежать від факторів пацієнта, серед яких найважливішим є регулярне і ретельне чищення зубів під контролем лікаря або зубного гігієніста.

На основании эпидемиологических исследований зубных болезней во многих странах, используя "разведочный метод" и унифицированные карты ВОЗ, Всемирной ассамблеей здравоохранения в 1981 г. сформулированы шесть глобальных целей стоматологического здоровья к 2000 г. В течение последних двадцати лет органы здравоохранения в своих стоматологических программах руководствовались глобальными целями и, в итоге, к намеченному сроку в большинстве стран Европы они были успешно выполнены. Интенсивность кариеса зубов у детей 12 лет в странах Западной Европы за этот период времени снизилась в 2 - 5 раз, достигнув очень низкого уровня. В 1980 -1990 гг. заболеваемость зубов у детей в странах Центральной и Восточной Европы увеличивалась; начиная с 1995 - 2000 гг. наметилась тенденция снижения, однако интенсивность заболевания среди старших возрастных групп сохраняется высокой.

Мета - оцінити інформативність Європейських індикаторів стоматологічного здоров'я при визначенні чинників, що впливають на ефективність програм профілактики у місцевостях з різним рівнем інтенсивності карієсу зубів у дітей. Оцінка поведінкових звичок дітей з використанням Європейських індикаторів стоматологічного здоров'я дозволяє здійснити порівняльну характеристику ефективності первинної профілактики стоматологічних захворювань у різних населених пунктах та оцінити можливості для покращання якості стоматологічної допомоги. При плануванні нових та оптимізації чинних програм первинної профілактики основних стоматологічних захворювань серед дітей обов'язково необхідно оцінювати їхні поведінкові звички: дотримання режиму чищення зубів, використання фторвмісних зубних паст, вживання солодких харчових продуктів.

Мета роботи - визначення можливих взаємозв'язків нездорових поведінкових звичок та стоматологічого статусу дітей шкільного віку. Ретроспективний аналіз наукової стоматологічної літератури з аналітичної епідеміології карієсу постійних зубів і результатів власних досліджень в рамках міжнародного проекту з використанням системи EGOHID-2005. У Білорусі, Молдові та Україні середній КПВ постійних зубів ключової вікової групи дітей 12 років варіював від 1,2 до 4,8. Спостережено суттєві відмінності у поведінкових звичках дітей шкільного віку, таких як дотримання рекомендованого режиму чищення зубів (21 - 65 %), застосування фторвмісних зубних паст (7 - 75 %) та щоденного споживання солодких продуктів харчування (34 - 97 %). Висновки: припущено, що відмінності в інтенсивності каріозної хвороби серед дітей шкільного віку можуть бути зумовлені відмінностями в пропорціях дітей, охоплених профілактичними заходами до рівня набуття здорових звичок.

Вивчено віддалені результати медичної ефективності дитячої зубної пасти R.O.C.S. з низькою концентрацією амінофториду (500 ppm F-), яка використовувалася в шкільній програмі контрольованого чищення зубів протягом двох років. З дозволу батьків у програмі взяли участь 180 першокласників. Клінічний ефект редукції приросту інтенсивності карієсу зубів у дітей через 8 років становив 18 %. Таким чином, зубна паста з низькою концентрацією фтору була ефективною в профілактиці карієсу постійних зубів у дітей шкільного віку у віддалені терміни спостережень.

Проведено мета-аналіз даних епідеміологічних досліджень 1970 - 1990-х рр. у порівнянні з результатами власних досліджень когорти дітей двох країн з використанням методу аналітичної епідеміології системи EGOHID-2005. Ретроспективний аналіз даних епідеміологічних досліджень надав змогу визначити тенденцію до зниження інтенсивності карієсу зубів у дітей шкільного віку Білорусі та України і виявити домінуючі факторииризику каріозної хвороби (недостатню мотивацію школярів щодо дотримання рекомендованого режиму чищення зубів двічі на день - 45 - 57 % та використання фторвмісних зубних паст - 27 - 40 %).

Цель исследования - обоснование необходимости интеграции стоматологии с другими медицинскими службами для более эффективной реализации программы профилактики кариеса зубов у детей первых месяцев и лет жизни. Проанализированы данные международной и отечественной описательной и аналитической эпидемиологии кариеса зубов у детей дошкольного возраста и младших школьников во взаимосвязях с проводимыми профилактическими мероприятиями для беременных женщин и молодых родителей. Обобщены результаты многолетнего мониторинга эффективности работы Центра стоматологического здоровья школьников в микрорайоне г. Минска. Обоснована необходимость профилактической работы среди старшеклассников школ, предложены методы антенатальной профилактики кариеса зубов без вмешательства стоматолога в течение беременности. Установлена динамика снижения интенсивности кариеса постоянных зубов у первоклассников до уровня 0,02 - 0,07 КПУ. Интеграция стоматологии с акушерско-гинекологической и педиатрической службами, а также вовлечение в программу профилактики родителей, воспитателей ДОУ и педагогов школ позволяет более эффективно реализовать задачи профилактики стоматологических заболеваний у детей.