У 65-ти дітей старшого шкільного віку з синдромом функціональної диспепсії було вивчено зміни вегетативного статусу за даними кардіоінтервалографії. Виявлено напруження компенсаторних механізмів, що проявлялося перевагою тонусу симпатичного відділу вегетативної нервової системи, збільшенням індексу напруги і амплітуди моди кардіоінтервалів. В комплекс терапії виявлених порушень було включено як немедикаментозну (психотерапевтичну), так і медикаментозну корекцію таких змін. Проведені дослідження дозволяють вважати кардіоінтервалографію методом контролю за адаптаційними процесами та тестом оцінки ефективності призначеної терапії.

Наведено результати дослідження щодо клінічної ефективності застосування препаратів артишоку під час лікування функціональних захворювань біліарної системи у дітей. Обстежено 70 пацієнтів віком 7 - 16-ти років з дискінезією жовчовідвідних шляхів. Доведено позитивний вплив артишоку на динаміку клініко-параклінічних показників, що дозволить запобігти розвиткові хронічної патології гепатобіліарної системи, знизить ризик рецидивів та ускладнень у даної категорії хворих.

Проаналізовано сучасний стан проблеми трансмісійних зоонозних гельмінтозів, здатних вражати людину, зокрема, дирофіляріозу. Представлено дані щодо поширеності інфекції серед дорослого та дитячого населення, особливості епідеміології, клінічного перебігу, методів діагностики та лікування. Описано перший клінічний випадок дирофіляріозу, зареєстрований на теренах Прикарпаття.

Изучена клиническая эффективность фитопрепарата Гастритол в комплексной терапии синдрома функциональной диспепсии (СФД) у детей младшего школьного возраста. Обследованы 60 детей с СФД и 30 практически здоровых школьников в возрасте от 7-ми до 12-ти лет. Гастритол назначали в дозе 1 капля на год жизни 3 раза в день через 20 - 30 мин после еды, курсом на 14 дней. Доказано положительное влияние терапии на нормализацию функционального состояния желудка и психоэмоционального состояния в течение первых дней лечения.

Розглянуто стан психоемоційної сфери у підлітків з хронічною патологією шлунково-кишкового тракту. Обстежено 75 дітей віком 13 - 17 років, із них у 42 (56,0 %) діагностовано хронічний гастродуоденіт, у 21 (28,0 %) - хронічний холецистохолангіт, у 12 (16,0 %) - виразкову хворобу дванадцятипалої кишки; 30 практично здорових дітей склали групу порівняння. Встановлено залежність психоемоційного стану підлітків від статі, клінічного перебігу захворювань, функціонування органів травного тракту.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413.2-14

Рубрики:

Хвороби шлунку і дванадцятипалої кишки у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413.2-3

Рубрики:

Хвороби шлунку і дванадцятипалої кишки у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено сучасні погляди на етіопатогенез, особливості клініки, основні принципи діагностики та лікування хвороби Бехчета в дитячому віці за даними літератури та на підставі опису клінічного випадку.

Отображены современные представления о диагностике сочетанной патологии гепатобилиарной системы у детей школьного возраста. Установлено нарушение белоксинтезирующей и липидообменной функций печени у детей школьного возраста, больных хроническим холецистохолангитом. По данным ультразвуковой доплерографии диагностировано снижение кровотока в портальной вене и печеночной артерии при хроническом холецистохолангите у школьников. Определена прямая зависимость изменений функционального состояния печенки от нарушений кровотока по результатам доплерографического картирования сосудов печени.

Вивчено особливості клінічного перебігу, функціонального стану шлунка та психоемоційного статусу й удосконалено методи діагностики та лікування синдрому функціональної диспепсії (СФД) у дітей шкільного віку. Запропоновано засоби профілактики розвитку хронічного гастродуоденіту. Наведено характеристику психологічного статусу та функціонування вегетативної нервової системи у дітей шкільного віку з СФД, встановлено наявність психоемоційного стресу. На підставі визначення медико-біологічних та соціальних факторів ризику створено математичну модель прогнозування розвитку хронічного гастродуоденіту у дітей шкільного віку з СФД та розроблено комплекс диференційованих лікувально-профілактичних заходів щодо запобігання виникненню даної патології з застосуванням психотерапевтичних методів.

Наведено сучасні погляди на функціональний стан органів гастродуоденальної зони у дітей із синдромом функціональної диспепсії. Досліджено психовегетативні особливості адаптації у разі цього синдрому за умов тривалої дії психоемоційного стресу. Висвітлено диференційовані підходи до лікування синдрому функціональної диспепсії та принципи вторинної профілактики розвитку хронічного гастродуоденіту у дітей з функціональною патологією органів травлення.

Приведены современные взгляды на функциональное состояние органов гастродуоденальной зоны у детей с синдромом функциональной диспепсии. Исследованы психовегетативные особенности адаптации при этом синдроме в условиях длительного действия психоэмоционального стресса. Освещены дифференциальные подходы к лечению синдрома функциональной диспепсии и принципы вторичной профилактики развития хронического гастродуоденита у детей с функциональной патологией органов пищеварения.

Наведено особливості перебігу хронічного панкреатиту в підлітків. Розроблено алгоритм спостереження за цієї патології. Проаналізовано медичну документацію 534 дітей віком 10 - 17 років з хронічним панкреатитом, переважно за останні 5 - 10 років. Комплексно обстежено 85 підлітків цього ж віку з цією патологією. Встановлено, що частіше хворіють дівчатка раннього і старшого підліткового віку. Тривалість захворювання становила 1 - 5 років, при тому, що загострення спостерігалися протягом останніх 6 місяців - 1 року. У клініці превалювали больовий синдром з локалізацією в епігастрії (85 %) і лівому підребер'ї (80 %), а також нудота (67,8 %), відриг гірким (48,5 %), ознаки астенічного синдрому (100 %). Найчастіше загострення больового синдрому повязані з порушеннями дієти, рідше - з фізичним навантаженням. До ультразвукових ознак патології підшлункової залози відносяться: підвищення ехогенності паренхіми підшлункової залози (83,2 %), збільшення хвоста (58,6 %).

Вивчено стан інкреторної функції підшлункової залози (ПЗ) у 30 підлітків з хронічним панкреатитом та функціональними розладами ПЗ на підставі дослідження вмісту попередника інсуліну - С-пептиду та глюкози в сироватці крові. Групу порівняння склали 30 практично здорових дітей. До факторів ризику порушень інкреторної функції ПЗ віднесено: переважання в раціоні вуглеводів та вживання спиртних напоїв (65 %), гіподинамія (55 %), спадкова схильність до цукрового діабету (10 %), стресові ситуації (5 %). Встановлено тенденцію до зниження С-пептиду в усіх групах хворих залежно від тривалості захворювання та типу вегетативної дисфункції. У 70 % хворих встановлено помірні зміни зовнішньосекреторної функції ПЗ за даними копрограми та ехографічні ознаки патології у 98 % дітей з хронічним панкреатитом та у 25 % підлітків з функціональними розладами ПЗ.

На базі мета-аналізу надано дані щодо функціонального стану підшлункової залози у дітей із хронічним панкреатитом. Установлено наявність помірних порушень зовнішньосекреторної функції органа у більшості хворих.

Охарактеризовано функціональний стан серцево-судинної системи у дітей шкільного віку із органічною та функціональною патологією підшлункової залози. Серед дітей молодшого шкільного віку із хронічним панкреатитом, на відміну від реактивного панкреатиту, домінували порушення внутрішньошлуночкової провідності (87,5 %), гіпоксичні зміни у міокарді (75 %). У старшому підлітковому віці ці порушення більш виражалися, а також спостерігалися поодинокі суправентрикулярні (70,8 %) та номотопні шлуночкові (83,3 %) екстрасистоли. Встановлено залежність вихідного вегетативного тонусу від характеру супутньої патології та проявів синдрому вегетативної дисфункції.

Вивчено клініко-параклінічні особливості перебігу патології підшлункової залози у поєднанні з хронічним холецистохолангітом у 484 дітей. Встановлено переважання астеноневротичного та больового синдромів - у 98,1 та 86,7 % обстежених відповідно. За даними лабораторно-інструментальних обстежень виявлено помірні порушення екзокринної функції підшлункової залози у 78,8 % хворих. У 82,6 % пацієнтів діагностовано домінування симпатичного відділу вегетативної нервової системи, наявність надсегментарних порушень вегетативної регуляції, що визначає як адаптацію, так і прогноз захворювання.

Узагальнено дані щодо стану перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) та білків у дітей з хронічною патологією підшлункової залози. Установлено підвищення рівнів дієнових кон'югат у 65 % пацієнтів з хронічним панкреатитом, малонового діальдегіду та окисні модифікації білків (ОМБ) - у 75 % та в 70 % хворих відповідно. Констатовано середній прямий кореляційний зв'язок між тривалістю клінічних симптомів та підвищенням рівнів ПОЛ та ОМБ. Одержані дані вказують на напруження ПОЛ та білків у дітей з хронічною патологією підшлункової залози.

Вивчення функціонального стану печінки при хронічному холецистохолангіті є необхідною складовою сучасних діагностично-лікувальних схем даного захворювання. Обстежено 84 дитини з хронічним холецистохолангітом віком від 9 до 14 років. У клініці захворювання переважали прояви абдомінального больового та астено-невротичного синдромів. Встановлено ознаки цитолітичного синдрому у 7,1 % хворих, мезенхімально-запального - у 6,0 % дітей, холестатичного - у 11,9 % хворих. За даними УЗД підтверджено діагноз хронічного ураження печінки у 23,8 % дітей з хронічним холецистохолангітом, початкові ознаки портальної гіпертензії - у 1,2 % хворих.

Проаналізовано патологічні зміни з боку ЛОР-органів у дітей шкільного віку із гастроезофагеальною рефлюксною хворобою. У всіх хворих діагностовано хронічний фарингіт, у 50 % - гіпертрофічний тонзиліт, у 25 % - аденоїдні вегетації II - III ступенів. Поруч із класичними проявами хвороби у обстежених найчастіше відмічалися захриплість голосу, хронічний кашель, нежить, розлади ковтання, дисфонія. Застосування у комплексній терапії антацидного препарату "Фосфалюгель" дозволило в більш стислі терміни мінімалізувати клінічні прояви захворювання, а також нормалізувати функціональний стан гастродуоденальної зони та верхніх дихальних шляхів.

Розглянуто питання особливостей клініки та перебігу патології підшлункової залози в дитячому віці, сучасних аспектів діагностики, лікування та реабілітації дітей та підлітків із захворюваннями підшлункової залози. Висвітлено нові дані вітчизняних і зарубіжних дослідників, а також власні клінічні спостереження, які дозволяють суттєво розширити уяву про етіологію, патогенез, перебіг і профілактику захворювань підшлункової залози в дитячому віці. Значну увагу зосереджено на питаннях термінології, клінічних особливостях, змінах нейро-вегетативного статусу, вдосконаленні методів діагностики та вторинної профілактики хронічного панкреатиту у дітей різних вікових груп. Широко представлено сучасні підходи до комплексної терапії та профілактики розвитку хронічного панкреатиту з врахуванням основних факторів ризику.