На основі дитячих фольклорних текстів, записаних в Україні на межі ХІХ - ХХ ст., проаналізовано аспекти формування критичного мислення. Охарактеризовано весь жанровий масив у віковій послідовності: колискові пісні, забавлянки, дражнилки, колядки, небилиці, пародії на молитви та шкільні тексти. Зазначено, що з дорослішанням дитини ускладнюються мисленнєві завдання, відбувається перехід від простіших до складніших щаблів критичного мислення.

На основании детских фольклорных текстов, записанных в Украине на рубеже ХІХ - ХХ ст., проанализированы аспекты формирования критического мышления. Охарактеризован весь жанровый массив по возрастной последовательности: колыбельные песни, забавлянки, дразнилки, колядки, небылицы, пародии на молитвы и школьные тексты. Указано, что со взрослением ребенка усложняются мыслительные задания, происходит переход от простых к сложным ступеням критического мышления.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г126.1-4

Рубрики:

Кисень

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На матеріалі традиційного українського дитячого фольклору досліджено його когнітивні можливості формування світогляду. Основою когнітивного потенціалу українського дитячого фольклору є система формування у дитини засад кратичного (аналітичного) мислення - явищ прогностики, властивих народній дитячій субкультурі. Проаналізовано специфіку традиційного дитячого фольклору, у ньому імпліцитні можливості формування світогляду базуються на системі координат світобудови, яка спочатку пропонується дорослими, а згодом осмислюється й інтерпретується у фольклорі й ігровій культурі самою дитиною. За поєднання структурних систем світу й антисвіту, залучаючи механізми карнавалу, дитина вибудовує мікрокосм, який є фундаментом формування її світогляду. Увагу приділено етичним чинникам формування світогляду дитини, зокрема, системі народної моралі (на матеріалі колискових і прозивалок). Установлено, що за принципом "від зворотного" у прозивалках і колискових вимальовується певний образ ідеальної людини. Прогностика, виражена у закличках, примовках до комах, птахів, одержує нове смислове забарвлення у "конструюванні" соціальної складової образу життя. Дитина використовує систему стереотипів, засуджує негативні якості та стиль поведінки під впливом народної моралі - етичного й естетичного досвіду нації, який втілюється у критеріях поведінки в її середовищі. Розглянуто мотиви смерті та страждання у дитячій інтерпретації та виявлено, що переживання трагічних подій у дитячому фольклорі спричинене потребою катарсису й адаптує дитину до можливих реальних трагічних подій, трактуючи їх як природне

Висвітлено й проаналізовано роль і місце молодіжної субкультури в сучасній Україні. Важливого значення надано проблемі впливу масової музики на культурні (субкультурні) орієнтири сучасної молоді. Зміна політичної і економічної формації дала поштовх пошукові культурних орієнтирів молодого покоління, яке не може перебувати осторонь розвитку культурних цінностей в суспільстві. Доведено, що молодіжна субкультура є соціальним явищем, що відображає культурно-історичну сутність свого часу - виявлення протесних тенденцій через поведінку та сповідування новоутворених "цінностей", які суперечать культурним традиціям минулих поколінь, багатовіковим надбанням народної культури. Сучасне культурне середовище характеризується стильовою різноманітністю. Це створює умови для вільного вибору молоддю культурних зразків, спонукаючи її до самореалізації через ті субкультурні практики, які відповідають обраним індивідуальним уявленням. Статистичні показники дослідження переконують, що музика виступає важливим соціалізуючим чинником сучасної української молоді, здійснюючи соціально-виховні заходи.

Вперше досліджено форми традиційної дитячої субкультури у вимірі когнітивної культурології. Проаналізовано когнітивні функції й імпліцитні можливості формування світогляду в дитячому фольклорі, іграх, іграшках. Розглянуто послідовність і специфіку опанування часопросторової моделі світу й антисвіту в системі культурних координат. Виявлено потужний ресурс формування критичного мислення засобами дитячого фольклору, висвітлено формування емоційно-ціннісних настанов особистості в межах культурної спільноти. Проаналізовано прогностичний ресурс традиційних дитячих ігор і фольклору.

Розглянуто українське священництво як носія національних цінностей. Вивчено особливості збереження / порушення православними священниками вірності канонічному обов'язку в 1920 - 1930-х рр. Проаналізовано духовну споорідненість і співпрацю братів на основі листів Марка Грушевського до Михайла. Охарактеризовано працю Марка Грушевського "Дитина в звичаях і віруваннях українського народа" в контексті європейських досліджень. Приділено увагу дослідницьким працям Марка Грушевського з ігрової культури українців.

Означено явище традиційної дитячої субкультури як простір інкультурації особистості. Проаналізовано шляхи та форми використання складових традиційної української дитячої субкультури в сучасному музейному просторі, зокрема в Національному музеї історії України, Меморіальному музеї Михайла Грушевського, Національному центрі народної культури "Музей Івана Гончара", Національному історико-культурному заповіднику "Чигирин".