Проанализированы данные о заболеваемости раком гайморовых пазух в Ивано-Франковской области за период 2001 - 2010 гг. Проведена сравнительная характеристика разных методов лечения.

Запропоновано методику аналізу анатомо-топографічних умов у процесі підбору імплантатів на базі даних конусно-променевої комп'ютерної томографії, яка надає можливість врахувати стан (основні механічні характеристики) кісткових структур, прилеглих до імплантату.

Наведено конструктивне рішення протезування після резекції верхньої щелепи з приводу видалення злоякісних та об'ємних (великих) доброякісних пухлин. Ортопедична реабілітація за допомогою резекційної апаратури за присутності на здоровій стороні природних зубів або імплантатів в якій передбачено розширені межі по перехідній складці на боці резекції з імітацією гайморової пазухи. Проведено у дев'яти хворих. Віддалені результати протезування показали ефективність запропонованого методу як в медичному, так і в соціальному аспектах.

Розроблено заходи, спрямовані на оптимізацію етапів безпосереднього та відтермінованого пострезекційного протезування шляхом використання регульованих артикуляторів під час виготовлення щелепно-лицевих протезів. У дослідженні взяли участь 59 пацієнтів віком від 30 до 86 років (36 жінок та 23 чоловіки) зі складною щелепно-лицевою патологією: 24 особи після видалення злоякісних та доброякісних пухлин великих розмірів, 35 - з повною втратою зубів зі значними атрофіями протезного ложа внаслідок травм, ускладнень карієсу та важких форм генералізованого пародонтиту. Під час планування ортопедичного лікування та подальшого виготовлення пострезекційних протезів використано регульовані артикулятори SAM-2 та SAM-3 типу "Аркон" з позиціонуванням моделей щелеп за допомогою лицевої дуги. Артикулятори застосовано на етапі первинного обстеження пацієнтів (до проведення оперативного втручання), а також для подальшого планування конструкції та виготовлення безпосередніх протезів та відтермінованої замісної, умовно-знімної, покривної та іншої ортопедичної апаратури. На етапі виготовлення резекційних відтермінованих протезів для пацієнтів після резекції верхньої щелепи виникла потреба у модифікуванні методики застосування лицевої дуги з урахуванням специфічних умов протезного ложа після операції. Оскільки виконати накладання лицевої дуги після резекції верхньої щелепи загальноприйнятим способом було складно або взагалі неможливо, було запропоновано алгоритм дій: визначення індивідуального положення верхньої щелепи відносно термінальної шарнірної вісі; перенос в артикулятор перехідника з вилкою і оклюзійним валиком; визначення та фіксація співвідношення щелеп за допомогою оклюзійних валиків на жорстких базисах; зіставлення нижньої моделі з верхньою за допомогою базисів та її гіпсування в артикулятор; налаштування артикуляра на індивідуальну функцію з використанням попередньо визначених кутів нахилу суглобових шляхів. У випадках резекції нижньої щелепи та наявності зубів на верхній щелепі методика накладання дуги була загальноприйнятою - з одержанням прикусною вилкою відбитка оклюзійної поверхні зубів (Futar D occlusion). Висновки: під час використання у клінічній практиці сучасних лікувальних і діагностичних технологій можна досягти високої якості ортопедичного лікування. Запропонована модифікація методу індивідуального позиціонування моделей щелеп за допомогою лицевої дуги розширює можливості застосування регульованих артикуляторів у практиці щелепно-лицевої ортопедії у разі протезування складної щелепно-лицевої патології. Використання зазначених пристроїв покращує якість виготовленої ортопедичної апаратури та запобігає помилкам під час планування та її виготовлення.

Наведено аналітичний огляд вітчизняної та зарубіжної літератури щодо поглядів стосовно частоти, особливостей клінічного перебігу та методів лікування хворих на онкологічні захворювання верхньої щелепи. Наголошено на необхідності проведення обов'язкової ортопедичної реабілітації, що має не тільки медичне, а і соціальне значення.

Проведено біомеханічне обірунтування розміщення та кількості імплантатів у міжментальному просторі нижньої щелепи для фіксації ортопедичної апаратури. Дослідження проведено на 54 пацієнтах віком від 41 до 86 років (23 чоловіки та 31 жінка) зі складною щелепно-лицевою патологією, яким у міжменгальній ділянці беззубої нижньої щелепи було уведено 207 імплантатів, із яких: 187 одноетапових нерозбірних та 20 двохетапових розбірних. Біомеханічно доведено, що повноцінне функціонування ортопедичної апаратури залежить від кількості опорних фіксуючих елементів, а кількість імплантатів та варіанти їх розміщення - від конкретної клінічної ситуації.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р668.6

Рубрики:

Зубне і щелепно-лицьове протезування і протези (протезна стоматологія)

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано конструкцію ключа для зняття знімних протезів у разі часткової втрати зубів і після резекції верхньої щелепи з приводу злоякісних новоутворень. Ключ, який запропоновано, забезпечує пацієнту зручність індивідуального користування, раціональне та бездефектне зняття часткового знімного, особливо пострезекційного, протеза без пошкодження самого протеза і опорних зубів або імплантата. Під час спостереження за шестирічний період протезної реабілітації частковими знімними протезами і за чотирирічний період після протезування пострезекційними протезами, спостерігалося бездефектне зняття цих конструкцій у всіх клінічних випадках і особлива зручність у відношенні індивідуального користування такими ключами для пацієнтів.

Проаналізовано захворюваність на рак гортані в Україні і США. Незважаючи на те, що гортань відноситься до візуальних локалізацій, проблема діагностики та лікування її злоякісних пухлин на сьогоднішній день залишається великою. Особам із III - IV стадіями захворювання показаний здебільшого хірургічний метод лікування. Ларингектомія супроводжується відсутністю голосу, нюху і смаку, утрудненим диханням. Описано рекомендації щодо голосової реабілітації, покращання втрачених функцій.

Наведено дані про захворюваність на рак гайморових пазух у Івано-Франківській області за період 2001 - 2010 років. Проведено порівняльну характеристика різних методів лікування.

Величина жувального навантаження та особливості його розподілу в нормі характеризуються значними індивідуальними варіаціями та залежать від анатомічних характеристик зубощелепної системи, сили скорочення жувальних м'язів та виду оклюзії. Проведено порівняльну характеристику методів виявлення оклюзійних порушень у пацієнтів з генералізованим пародонтитом на основі використання артикуляційного паперу та апаратно-комп'ютерного комплексу T-Scan III (Tekscan, USA), у тому числі у хворих зі складною щелепно-лицьовою патологією. За допомогою артикуляційного паперу виявлено 176 супраконтактів, а із застосуванням Tekscan Occlusal Diagnostic System - 483 супраконтакти. Отже, достовірність оклюзійної діагностики артикуляційним папером не перевищує 36,6 %, що надає змогу говорити про необхідність залучення об'єктивних методів у повсякденній практиці.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р668.6 с

Рубрики:

Зубне і щелепно-лицьове протезування і протези (протезна стоматологія)

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано результати протезування п'яти пацієнтів з повною втратою зубів після односторонньої резекції верхньої щелепи з приводу видалення злоякісних пухлин. Пацієнтам виготовлено п'ять безпосередніх і два наслідуючих протезів з самофіксацією. Запропонована конструкція резекційної апаратури забезпечує надійну самофіксацію та ефект самозасмоктування, запобігає попаданню залишків їжі та рідини у ділянку дефекту, забезпечує можливість ефективного утримання лікувальної турунди в операційній рані, зменшує подразнення та мацерацію тканин рани, зменшує западання щоки на боці резекції, сприяє відновленню функції жування та підтримує фонетичні аспекти з першого дня накладання протезу після резекції.

Проаналізовано оклюзійні співвідношення у пацієнтів зі складною щелепно-лицьовою патологією під час користування повними знімними, покривними протезами та резекційною апаратурою за допомогою апаратно-програмованого комплексу "T-SCAN III" (США). Під час аналізу траєкторії сумарного вектора оклюзійних навантажень у пацієнтів з повними знімними протезами виявлено значні відхилення від центра та відсутність стабільних оклюзійних контактів під час змиканім зубних рядів. У пацієнтів з покривними протезами виявлено практично ідеальну збалансованість оклюзії у момент максимального міжгорбкового стискання. Для хворих з резекційною апаратурою з піднебінним шарнірним кріплення характерні хороші показники збалансованості оклюзії в момент максимального міжгорбкового стискання. Сумарний вектор оклюзійного навантаження під час оклюзії відхилявся від центру, що пов'язано із конструктивними особливостями данного виду протезування, з часом оклюзії та дезоклюзії в межах норми.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р668.6

Рубрики:

Зубне і щелепно-лицьове протезування і протези (протезна стоматологія)

Шифр НБУВ: Ж24388 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Відомо, що реабілітація онкологічних хворих, особливо з локалізацією злоякісних пухлин у щелепно-лицевій ділянці, має ряд особливостей і є одним із найважчих завдань медицини. Пацієнтів, які втратили в результаті операції частини обличчя, зуби, щелепи, і з цієї причини не можуть повноцінно вживати їжу, розмовляти, приймати ліки тощо, відчувають стан емоційного стресу. В останні роки спостережено тенденцію до збільшення кількості таких хворих і разом з нею необхідність комплексного підходу до лікування та реабілітації цих хворих із залученням фахівців у галузі психології та психіатрії. Метою дослідження було вивчити особливості симптомів тривоги і депресії у пацієнтів з дефектами щелепно-лицевої ділянки після операції з приводу видалення злоякісної пухлини та її вплив на процес реабілітації ортопедичних хворих. За період з грудня 1999 по лютий 2013 рр. досліджено 38 пацієнтів (18 чоловіків і 20 жінок) віком від 30 до 74 років, яким були проведені консультації разом з психіатром в період від одного місяця до операції і 4,5 років після операції. Психічний стан прооперованих хворих вивчено за шкалою депресії Гамільтона. В результаті психіатричної експертизи у всіх пацієнтів без винятку, на будь-якому етапі обстеження реєструвалися непсихотичні розлади. До операції і після неї такі пацієнти потребували ретельного обстеження у медичних психологів та психіатрів. Крім того, це завжди важке завдання для лікаря-ортопеда-стоматолога, тому нормалізації психічного стану протягом часу ортопедичної реабілітації та подальшого життя цих пацієнтів сприяє якісне виготовлення і повноцінне функціонування резекційної ортопедичної апаратури.

Мета - визначити, встановити та обгрунтувати поняття біомеханічного кута функціонування резекційної апаратури верхньої щелепи. Проаналізовано вплив цього кута на функціонування природних зубів і дентальних імплантатів за різних типів резекційної апаратури та пов'язаної з цим передчасної втрати природних зубів або дентальних імплантатів. Доведено переваги інтелектуальної резекційної апаратури з піднебінним шарнірним кріпленням над традиційною, оскільки вона має строго фіксовану задану конструктивно величину біомеханічного кута функціонування резекційної апаратури (БКФРА).

Рак гортані посідає 10-те місце серед чоловіків у загальній структурі України. Проблема лікування цієї патології далека від розв'язання. Проведено пошук альтернативних методів лікування та прогнозу захворювання. Застосовано великофракційне передопераційне опромінення раку гортані, вивчено основні клінічні прояви, онкомаркери, показники яких можуть використовуватися для прогнозу та вибору доцільності того чи іншого методу лікування.

Запропоновано методику підбору імплантатів на базі даних конусно-променевої комп'ютерної томографії конкретного пацієнта, що дає можливість врахувати основні механічні характеристики кісткових тканин навколо імплантату з використанням комплексу MIMICS-ANSYS.

Розроблена ортопедична апаратура для перманентної реабілітації пацієнтів після резекції верхньої щелепи попереджує втрату природних зубів або імплантатів, виникнення виразок тканин протезного ложа, появу рецидивів ятрогенного походження, поломку і лагодження, дозволяє безпроблемно споживати будь-яку їжу, ліки, відновлює втрачені функції, запобігає прогресуючій асиметрії обличчя.