Наведено результати впливу вмісту сульфату кальцію на формування властивостей лужних шлакопортландцементів залежно від вмісту шлакової складової та зміні лужного компоненту в системі.

Наведено результати експериментальних досліджень шлаковміщуючих цементних паст за допомогою методу пластометрії. Вказана методика проведення дослідів. Проведено аналіз впливу пластифікаторів на шлаковміщуючі цементні системи.

Досліджено фізико-механічні та деформативні властивості шлаколужного бетону з використанням відходу флотації золотовмісної руди.

Наведено результати експериментальних досліджень впливу відвальних хвостів на формування властивостей цементного каменю та оптимізовано склади лужних цементів з вмістом відвальних хвостів флотаційного збагачення золотовмісної руди у кількості 30 %.

Теоретично обгрунтовано та експериментально доведено можливість підвищення ефективності використання лужного шлакопортландцементу в бетоні для монолітного будівництва, яка полягає у забезпеченні регламентованих реологічних властивостей бетонних сумішей та експлуатаційних характеристик бетону за рахунок використання хімічних домішок та їх комплексів, природа яких визначається композиційним складом цементу. Розкрито особливості процесів гідратації та структуроутворення лужного шлакопортландцементу за участю різних фаз сульфату кальцію та виявлено позитивний ефект дії фази напівгідрату сульфату кальцію, що визначається забезпеченням уповільнення тужавлення за умов одночасного підвищення активності цементу за рахунок послідовності розвитку процесів в напрямі формування новоутворень, у складі яких переважають АF{\dn\fs8 t}-фази, низькоосновні гідросилікати кальцію та луговміщуючі гідросилікати типу піктоліт. Виявлено закономірності дії поверхнево-активних речовин в бетонних сумішах на основі лужного шлакопортландцементу та показано, що зі збільшенням вмісту шлакової складової та лужного компонента в цементі підвищується ефективність дії домішок на основі простих поліефірів за рахунок стійкості їх молекулярної структури в лужному середовищі, а домішок на основі складних поліефірів, відповідно, зменшується. Встановлено за зміною граничного напруження зсуву під час формування дисперсійно-коагуляційної структури тіста лужного шлакопортландцементу вплив хімічних домішок різної природи основної діючої речовини на консистенцію бетонних сумішей й її збереженість як чинників забезпечення особливостей кристалізаційно-конденсаційної структури бетону (пористість) і, відповідно, його функціональних властивостей (міцність, морозостійкість).

Викладено основні аспекти одержання порошкових лакофарбових матеріалів для ефективного захисту будівельних виробів і конструкцій. Детально розглянуто закономірності формування структури полімерної матриці в присутності термо-реактопластичних плівкоутворювачів різного хімічного складу та визначено їх вплив на довговічність порошкового покриття. Вивчено основні закономірності впливу природи наповнювача та модифікуючих домішок на процеси формування експлуатаційних властивостей порошкового покриття. Розроблено способи управління процесами структуроутворення порошкових покриттів у напрямку підвищення міцності, корозійно- та атмосферостійкості, а також екрануючого ефекту. Наведено технологічні особливості виготовлення порошкових лакофарбових матеріалів.

Показано, що в умовах підвищення амплітуд та розширення частотного спектра техногенних електромагнітних полів найбільш прийнятними екрануючими матеріалами є композити з потрібними властивостями. Особливістю композиційних матеріалів усіх класів є відсутність стандартних довідкових даних щодо їх ефективності та електрофізичних і магнітних властивостей, які визначають коефіцієнти екранування. Для спрощення процесів проектування екрануючих сумішей доцільне попереднє розрахункове оцінювання значень діелектричної і магнітної проникностей та питомої провідності кінцевого матеріалу. Проаналізовано можливість використання для цих розрахунків співвідношень Лорентца, Максвела-Гарнета, Оделевського та Ліхтенеккера. Показано пов'язані з цим труднощі і межі застосування та необхідність врахування морфології екрануючих частинок у матриці. Наголошено, що у процесі проектування слід враховувати залежність електрофізичних властивостей компонентів від частоти поля, яке потребує екранування. Такий підхід дозволяє отримати рідкі матеріали з різними властивостями для формування багатошарової структури: верхній шар може мати мінімальні коефіцієнт відбиття, а нижній - максимальні поглинальні властивості. Надано послідовність дій при проектуванні захисних композицій для раціоналізації проєктних робіт.