Із застосуванням цитофотометричних методів вивчено зміну активності НАДФ-d і ферментів енергетичного обміну - лактатдегідрогенази (ЛДГ) і сукцинатдегідрогенази (СДГ) - у нейронах черевного та міжм'язового сплетінь (ЧС і МС відповідно) у щурів після ішемізації протягом 1 год ділянки тонкої кишки. Вимірювання проведено за умов блокування або активації синтезу оксиду азоту (NO). Показано збільшення активності НАДФ-d, СДГ і ЛДГ у нейронах МС у разі ішемії кишки. У ЧС зростала активність ЛДГ, активність НАДФ-d і СДГ не змінювалася. За умов блокування синтезу NO за допомогою метилового ефіру L-нітроаргініну активність НАДФ-d у нейронах МС і ЧС зменшувалась, а у разі ішемії кишки зберігалася на рівні, нижчому за контрольний. Після введення попередника NO L-аргініну активність НАДФ-d у нейронах МС і ЧС посилювалась, а за умов ішемії кишки зберігалася на рівні, котрий перевищував контрольний. Отримані дані вказують на істотну участь NO-ергічних механізмів у нервовій регуляції функції тонкої кишки у разі ішемії (переважно на рівні МС).

У гострих дослідах на наркотизованих щурах показано, що після внутрішньочеревинного введення бактеріального токсину (пірогеналу) у дозі 5 мкг/кг частоти аферентної імпульсації в шийних ділянках блукаючих нервів (БН) - (за умов мультиволоконного відведення) та мультинейронної активності в ядрі солітарного тракту (ЯСТ) збільшуються; ці зміни спостерігаються протягом всього інтервалу реєстрації (10 - 160 хв після введення). Посилення ж еферентної імпульсації в БН і нейронної активності в дорсальному ядрі блукаючого нерва (ДЯБН) відзначається лише через 120 - 130 хв. За цих умов ректальна температура в експериментальних тварин наприкінці періоду реєстрації була на 1,5 °C вищою, ніж у контрольних щурів. Після піддіафрагмальної ваготомії частота аферентної імпульсації в БН на шиї знижувалася у чотири рази й продовжувала зменшуватися протягом усього періоду реєстрації. Введення пірогеналу не викликало змін зазначених реакцій. За цих умов температура тіла тварин наприкінці реєстрації була на 2,5 °C вищою, ніж у контрольних ваготомованих щурів. Нагрівання тварин у термокамері не викликало змін частоти аферентної імпульсації та призводило до зниження частоти еферентних розрядів у БН. Обговорено участь БН у підтримуванні температурного гомеостазу під час гарячки, викликаної дією ендотоксину, та гіпертермії, зумовленої підвищенням зовнішньої температури.

Ключ. слова: блуждающий нерв, липополисахарид, терморегуляция, монооксид азота
Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.6

Рубрики:

Патологічні процеси в організмі

Шифр НБУВ: Ж61875 Пошук видання у каталогах НБУВ