Викладено теоретичні основи радіоактивних перетворень та природної радіації, міграції радіонуклідів у біосфері. Висвітлено вплив проникаючої радіації на рослинний і тваринний світ, поглинання, міграцію та накопичення радіонуклідів грунтами, деревними породами і лісовими насадженнями, вплив радіації на лісові екосистеми. Описано способи, методи і основну апаратуру, що застосовуються при дозиметричних і радіометричних обстеженнях. Розглянуто основні принципи, методи і технологічні заходи з ведення лісового господарства на територіях, забруднених радіонуклідами, та викладено основи радіаційної безпеки й організації радіаційного контролю на підприємствах лісової галузі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р126.694

Рубрики:

Гігієна праці під час роботи з джерелами іонізуючого випромінювання у сільськогосподарському виробництві

Шифр НБУВ: Ж15205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основі системного підходу до теоретичного узагальнення й аналізу одержаних багаторічних експериментальних даних теоретично і експериментально обгрунтовано методологію реабілітації та збалансованого використання радіоактивно забруднених лісових екосистем у віддалений період після аварії на ЧАЕС. Узагальнено результати багаторічних досліджень з питань міграції радіонуклідів у лісових екосистемах Українського Полісся. Досліджено просторові особливості радіоактивного забруднення лісових екосистем Українського Полісся у віддалений період після аварії на ЧАЕС. Обгрунтовано вплив метеорологічних чинників (напрямок вітру, інтенсивність опадів) на рівень радіоактивного забруднення лісових екосистем. Встановлено особливості розподілу радіонуклідів у компонентах лісових екосистем залежно від типів лісорослинних умов. Проведено оцінювання багаторічної динаміки вмісту радіонуклідів у деревних і не деревних ресурсах лісу. Розроблено класифікацію лісових земель за рівнем їх радіаційної небезпеки у віддалений період після аварії на ЧАЕС. Обгрунтовано критерії та методологію реабілітації радіоактивно забруднених лісових екосистем. Запропоновано систему контрзаходів у лісовому господарстві для критичного та віддаленого післяаварійного періоду. Розкрито основні принципи диференційованого лісокористування у радіоактивно забруднених лісових екосистемах. Удосконалено методологію оцінювання впливу едафічних чиників на інтенсивність міграції радіонуклідів у лісових ценозах.

Індекс рубрикатора НБУВ: П342.5

Рубрики:

Ліс і середовище. Екологія лісу

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П032.27 + П015.7

Рубрики:

Радіоактивність ґрунтів. Радіоактивні речовини у ґрунті

Ведення сільського господарства в умовах радіоактивного забруднення

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З'ясовано динаміку чисельності мисливської фауни агроценозів Центрального Лісостепу України. Виявлено кореляційні зв'язки в системі "хижак - жертва". Підтверджено негативний вплив лисиці звичайної на популяцію зайця-русака та куріпки сірої. Встановлено поріг щільності лисиці звичайної, за перевищення якого чисельність хижака ставала обмежувальним (лімітуючим) чинником щодо популяції фазана кавказького.

Індекс рубрикатора НБУВ: П015

Рубрики:

Дія іонізуючого випромінювання на організм сільськогосподарських рослин і тварин (сільськогосподарська радіобіологія)

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено участь науковців Інституту агроекології і природокористування НААН у подоланні та мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи. Показано, що історія розвитку радіоекологічних досліджень в Інституті бере свій початок з перших днів після аварії на Чорнобильській АЕС. Аналіз результатів наукової діяльності співробітників установи свідчить, що за післяаварійний період колектив радіоекології зібрав та систематизував значні обсяги інформації, яка трансформувалася в різноманітні бази даних, картографічні матеріали, математичні моделі, методичні рекомендації, регламенти, проекти нормативних документів тощо. Наведено інформацію про внесок працівників Інституту у розвиток радіоекології, відновлення сільськогосподарського виробництва на радіоактивно забруднених землях і реабілітацію постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС територій.

Здійснено узагальнення наукових досліджень, що були проведені у лісових екосистемах України після аварії на ЧАЕС. Визначено основні напрями наукових досліджень і технологічних розробок за 30 років з метою регламентування лісокористування та вжиття лісогосподарських заходів на територіях, забруднених радіонуклідами. Встановлено, що проведені дослідження надали змогу вченим обгрунтувати новий напрям у лісівництві - радіоекологія лісових екосистем. Наведено основні узагальнюючі наукові праці та нормативні документи щодо різних аспектів ведення лісового господарства за умов радіоактивного забруднення.

Індекс рубрикатора НБУВ: П015.5

Рубрики:

Сільськогосподарська радіоекологія

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено матеріали дослідження радіального приросту сосни звичайної на дернових слабо- та середньопідзолистих зв'язано-піщаних грунтах на піщаній морені за різних типів лісорослинних умов. Дослідження проведено у сухих, свіжих, вологих борах і свіжих суборах. Встановлено, що абсолютні значення величин річних кілець дерев зменшуються зі збільшенням віку сосни. Виявлено, що найвужчі річні кільця є характерними для насаджень сухих борів, а найширші - для свіжих суборів. За значенням стандартного відхилення визначено, що єдину стійку систему на моренних відкладах у борах створюють пристигаючі насадження, а в суборах - середньовікові. Спостережено подібність коефіцієнтів варіації, що свідчить про структурну стійкість насаджень у соснових деревостанах різних вікових груп у свіжих борах і суборах.

Запропоновано шляхи раціонального та радіологічно безпечного використання торфових грунтів і торфовищ Українського Полісся в контексті глобальних змін клімату. Обгрунтовано основи системного підходу до вирішення питання взаємодії сільськогосподарської діяльності на радіоактивно забруднених осушених торфових грунтах Полісся з навколишнім природним середовищем. Наведено удосконалений комплекс агромеліоративних заходів та систем удобрення культур у польових сівозмінах для зниження емісії вуглецю в атмосферу. Висвітлено, що осушувальні мелiорацiї зумовлюють небажані трансформації сформованих природних комплексів. Створення антропогенно структурованого торфомінерального грунту з використанням глибокої оранки та заорюванням підстилкового мінерального горизонту уповільнює мінералізацію органічної речовини та збагачує орний шар неглибоких торфових грунтів необхідними мікроелементами.

Індекс рубрикатора НБУВ: П214.1-4 + П127.253.91

Рубрики:

Олійні культури

Радіоактивні елементи у житті культурних рослин

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П032.27 + П032.50

Рубрики:

Радіоактивність ґрунтів. Радіоактивні речовини у ґрунті

Флора і фауна ґрунтів

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовано, що з'ясування критичних екосистем та закономірностей їх існування є необхідним завданням, що надає змогу визначати дозове навантаження на населення території Українського Полісся, забрудненої радіонуклідами, у віддалений період після аварії на ЧАЕС. Аналіз результатів спостережень за нагромадженням радіонуклідів у різних типах грунтів і надходженням їх у рослини в зоні радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС засвідчив неоднакові темпи зниження їх питомої активності. Зазначено, що неоднорідність динаміки цього зниження зумовлено такими властивостями торфових та торфоболотних грунтів, як високий ступінь зволоження та перезволоження.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р126.50 + Р361

Рубрики:

Гігієнічні основи нормування гранично-допустимих концентрацій радіоактивного забруднення населених місць

Дія іонізуючого випромінювання на організм (медична радіобіологія)

Шифр НБУВ: Ж69917 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П015.5

Рубрики:

Сільськогосподарська радіоекологія

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані досліджень стану та продуктивності насаджень з участю дуба звичайного на землях Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства (ЖОКАП) "Житомироблагроліс". Вивчено типологічну структуру лісів, наведено характеристику лісорослинних умов на площах із насадженнями дуба звичайного. Встановлено переважаючі едатопи, які займають дубові деревостани, та проаналізовано фактичний і оптимальний розподіл насаджень різних деревних порід за умов, характерних для росту дуба звичайного на Поліссі. Проведено порівняльний аналіз вікової структури, продуктивності за класами бонітету та повнотою дубових насаджень Правобережного Полісся України, Центрального Полісся (землі лісогосподарського призначення) та ЖОКАП "Житомироблагроліс". Встановлено відмінності та подібності в рості насаджень з дубом звичайним у складі у лісах державного лісового фонду та інших лісокористувачів. Виявлено передумови та потенційні можливості розширення площ насаджень дуба звичайного у лісовому фонді дочірніх підприємств ЖОКАП "Житомироблагроліс".

Індекс рубрикатора НБУВ: П328.1 + П327.125

Рубрики:

Радіоекологія лісових порід

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено зростання площ патологічного всихання хвойних насаджень і масового ушкодження деревостанів шкідниками й хворобами лісу в багатьох країнах світу та в Україні упродовж двох останніх десятиріч. В умовах малолісної України проблеми погіршення стану лісів, зниження їх продуктивності і стійкості до несприятливих чинників середовища стали першочерговими у зв'язку з необхідністю переходу лісового господарства на сталий розвиток. Упродовж останніх років у лісах Українського Полісся спостерігається активізація лісопатологічних процесів, які носять хронічний характер та призводять до всихання соснових насаджень. Встановлено, зокрема за даними дистанційного зондування, що у багатьох випадках значне всихання деревостанів відбувається швидкими темпами, часто впродовж одного вегетаційного періоду, причому у середньовікових, пристигаючих, стиглих і перестійних насадженнях природного походження, у сприятливих для зростання сосни звичайної лісорослинних умовах. Наголошено, що вже у 2003 р. у лісах підприємств Державного комітету лісового господарства України суцільні санітарні рубки у всихаючих насадженнях проводились на площі понад 11,5 тис. га, а вибіркові - на площі майже 140 тис. га. Наразі площа лісів, які потребують негайних заходів боротьби з хворобами та шкідниками перевищила 370 тис. га (понад 6 % земель вкритих лісом). Акцентовано увагу на тому, що ефективний захист лісів від шкідників і хвороб можливий за умов оперативного виявлення і моніторингу вогнищ розмноження шкідників та інфекцій. Запропоновано впровадження супутникового моніторингу лісових екосистем. Обгрунтовано, що у сучасних умовах для оцінки патологічних процесів у лісах прогресивним і економічно виправданим методом є дистанційне зондування (ДЗ) з космічних апаратів.