Розглянуто концептуальні питання побудови системи управління інвестиційними ризиками виробничо-господарчих систем, яка реалізує свій вплив через комплекс механізмів управління. Для найбільш ефективного позиціонування механізмів враховано характеристики об'єктів управління і керуючої системи.

Рассмотрены концептуальные вопросы построения системы управления инвестиционными рисками производственно-хозяйственных систем, которые осуществляют свое воздействие с помощью комплекса механизмов управления. Для наиболее эффективного позиционирования учтены характеристики объектов управления и управляющей системы.

Розроблено завдання для самостійної роботи та модульного контролю знань з теорії управління фінансовими ризиками (кредитним, валютним, процентним, ринковим). Обгрунтовано методичні вказівки щодо виконання тестових завдань та встановлено критерії оцінювання результатів модульного контролю знань студентів.

Разработаны задания для самостоятельной работы и модульного контроля знаний по теории управления финансовыми рисками (кредитным, валютным, процентным, рыночным). Обоснованы методические указания по выполнению тестовых заданий и установлены критерии оценивания результатов модульного контроля знаний студентов.

Обгрунтовано використання економічного механізму біржової торгівлі в управлінні ціновим ризиком, користувачами якого є вітчизняні товарні біржі та підприємства торгівлі. На підставі результатів дослідження теоретичних умов функціонування біржового механізму управління ризиком виявлено передумови, які свідчать про потенційну можливість його запровадження на товарних біржах України. Методичне обгрунтування методів управління ціновим ризиком дозволило розглянути хеджування як ефективний метод біржового страхування та виділити способи мінімізації ризику за допомогою біржової торгівлі форвардними, ф'ючерсними й опціонними контрактами, описаними алгоритмами. Відзначено, що діяльність суб'єктів ринкових відносин пов'язана з присутністю ризику зміни попиту на товар, у зв'язку з цим уточнено поняття економічної категорії "ціновий ризик" та визначено її місце в системі підприємницьких ризиків. Визначено зв'язок цінового ризику з механізмом біржового страхуванння - хеджуванням, на базі чого запропоновано відповідні способи управління рівнем цінового ризику, які доцільно використовувати під час коливань цінової кон'юнктури. Зазначено, що оптимізація рівня цінового ризику базується на визначенні факторів впливу, з урахуванням яких розроблено моделі, методики прогнозування біржової ціни та кількісне визначення рівня цінового ризику. Запропоновано методику визначення умов запровадження певних біржових стратегій та її критерії оптимальності, за яких торгівельна діяльність суб'єктів ринку має очікуваний фінансовий результат.

Обгрунтовано сутність інвестиційних ризиків виробничо-господарських систем та здійснено їх класифікацію. Розроблено концепцію управління інвестиційними ризиками у виробничо-господарських системах. Запропоновано концептуальний підхід щодо критеріїв оцінки управління інвестиційними ризиками. Створено комплекс механізмів управління інвестиційними ризиками у виробничо-господарських системах, зокрема механізм управління факторами чутливості до інвестиційних ризиків, механізм управління факторами та причинами інвестиційних ризиків макро- та мікросередовища, механізм управління наслідками інвестиційних ризиків. Реалізовано концепцію управління інвестиційними ризиками з урахуванням його адаптивних властивостей у виробничо-господарських системах чорної металургії України. Удосконалено організаційну структуру управління інвестиційними ризиками у виробничо-господарських системах.

Висвітлено сучасні концепції теорії інноваційного розвитку, розкрито сутність та види науково-технічного прогресу, класифікацію інновацій, структуру інноваційного процесу. Описано функції інноваційного менеджменту, особливості стратегічного управління інноваційною діяльністю (ІД). Проведено оцінювання інноваційного потенціалу підприємств як вирішального фактора ефективності його ІД. Обгрунтовано доцільність державного регулювання за допомогою методів прямого та непрямого регулювання, фінансового стимулювання. Увагу приділено питанням фінансового забезпечення ІД, самофінансування підприємствами та венчурного фінансування ІД. Наведено класифікацію організаційних форм ІД, зокрема, технопарків, технополісів, інноваційних центрів-інкубаторів, стратегічних альянсів.

Освещены современные концепции теории инновационного развития, раскрыты сущность и виды научно-технического прогресса, классификация инноваций, структура инновационного процесса. Описаны функции инновационного менеджмента, особенности стратегического управления инновационной деятельностью (ИД). Проведена оценка инновационного потенциала предприятий как решающего фактора эффективности его ИД. Обоснована целесообразность государственного регулирования ИД с помощью методов прямого и непрямого регулирования, финансового стимулирования. Внимание уделено вопросам финансового обеспечения ИД, самофинансирования предприятиями и венчурного финансирования ИД. Приведена классификация организационных форм ИД, в частности, технопарков, технополисов, инновационных центров-инкубаторов, стратегических альянсов.

Висвітлено спеціальну термінологію, теоретичні основи і практику управління фінансовими ризиками (ФР), а також розвиток логіки мислення, увагу зосереджено на управлінні ФР: оцінці ФР, управлінні кредитним, валютним, процентним й ринковим ризиками. Проведено творчо-аналітичне прогнозування ризику. Визначено функції корисності методичних підходів до оцінювання й управління видами ризиків. Вказано на хеджування валютних, процентних й ринкових ризиків. Наведено глосарій та логіко-структурні схеми.

Проаналізовано підходи до оцінювання фінансової гнучкості і запропоновано методику визначення інтегрального показника експансійної фінансової гнучкості суб'єктів господарювання. Розглянута методика враховує чинники, що визначають рівень прояву даного виду гнучкості, і різні фази економічного циклу.

Мета роботи - дослідження структурних елементів фінансової архітектури суб'єктів господарювання та особливостей їх взаємозв'язку. Розглянуто сутність концепту фінансової архітектури суб'єктів господарювання через визначення її структурних елементів. Проаналізовано особливості взаємозв'язку між структурними елементами фінансової архітектури, а також пояснено зміст і значення кожного зі структурних елементів у процесі прийняття рішень щодо вибору структури фінансування. Виявлено вплив фінансової архітектури на ефективність діяльності суб'єктів господарювання, і отже, на ринкову вартість бізнесу, що відбувається через формування фінансових обмежень. Здійснено кластеризацію типів фінансової архітектури суб'єктів господарювання на основі варіативності можливих комбінацій її структурних елементів (характеристик). Описано особливості агрегованих типів фінансової архітектури суб'єктів господарювання в контексті характеру їх впливу на фінансові обмеження, а відтак, ринкову вартість бізнесу.

Розглянуто фактори гнучкості фіскальної політики за умов її контрциклічного впливу. Розглянуто фактори, які обмежують формування потенціалу контрциклічного фіскального впливу у країнах, що розвиваються. На основі показників співвідношення приросту реального ВВП та зміни скоригованого на циклічність сальдо державного бюджету країн до потенціального ВВП, а також кореляції між реальним ВВП і відкоригованим бюджетним дефіцитом визначено ступінь контр- або проциклічності фіскальної політики. Сутність гнучкості фіскальної політики розкрито на основі категорії фіскального простору. Потенціал ефективного впливу розглянуто в рамках трьох видів фіскальної політики: експансійної, рестрикційної та консолідаційної. Факторами гнучкості виступають характеристики еластичності об'єкта регулювання. Основними інструментами формування гнучкості є різного роду резервні можливості - запас боргового навантаження, розмір профіциту державного бюджету, стабілізаційні державні фонди.

Розглянуто вдосконалення методичного підходу до оцінки гнучкості фіскальної політики з урахуванням її різної спрямованості на різних стадіях ділового макроекономічного циклу та визначених на цій основі трьох типів гнучкості (гнучкості до фіскальної експансії, рестрикції і консолідації). Оцінка гнучкості фіскальної політики базується на оцінці трьох характеристик: оцінках фіскального простору, функціонального простору та компоненти невизначеності тенденції. В якості показників фіскального простору застосовано: показник спроможності генерування позитивного циклічно скорегованого бюджетного балансу, боргу держави, диференціалу відсотка та зростання ВВП, поточної потреби у фінансуванні, необхідного розміру корегування сальдо державного бюджету до ВВП, величини стабілізаційного фонду. Оцінено гнучкість фіскальної політики або потенціалу її маневреності відповідно до змін економічної кон'юнктури в Україні протягом 2003 - 2013 рр. Визначено її реактивність, неспроможність здійснювати контрциклічний вплив, у першу чергу, внаслідок сформованого низького рівня функціонального простору.

Визначено методичний підхід до оцінки гнучкості фінансового ринку у посткризовий період відновлення ділової активності та розширення потреби економічних суб'єктів у фінансовому забезпеченні. Визначено, що оцінка гнучкості фінансової системи у забезпеченні руху та трансформації фінансових ресурсів через фінансовий ринок базується на оцінці гнучкості як результуючої характеристики ефективної адаптації фінансового ринку до викликів економічного середовища, а також як буферного запасу або потенціалу адаптивної реакції. Як показники гнучкості ex-post використано тривалість, амплітуду, асиметрію, швидкість відновлення та розширення функціональної спроможності фінансового ринку. Оцінено інтегроване значення гнучкості фінансового ринку України до розширення фінансового забезпечення економіки за період 2008 - 2013 рр.

Проаналізовано ступінь впливу окремих видів фінансових ресурсів домогосподарств в Україні на етапах їх формування і використання на забезпечення економічного зростання із урахуванням можливості реалізації основних умов гнучкого розвитку. Як ресурси гнучкого розвитку використано прибуток та змішаний дохід, підприємницький дохід та доходи від самозайнятості, дохід від власності. Визначено наявність та значення точок екстремуму в динаміці фінансових ресурсів і витрат домогосподарств, перевищення яких контрпродуктивно впливає на розмір ВВП. Оцінено запас збільшення окремих видів фінансових ресурсів і витрат домогосподарств на ВВП до точки екстремуму. Одержано прогноз змін у диференціації населення в Україні в найближчій перспективі. Зазначено, що маневрений фінансовий потенціал населення в умовах циклічного розвитку економіки зі зростанням тривалості та глибини кризових і рецесійних процесів є ключовою характеристикою стійкості фінансової системи, основою її розвитку і відповідно гнучкого економічного розвитку країни - спроможності до відновлення економічної динаміки.

Досліджено можливий вплив впровадження фіскального правила витрат у бюджетний механізм у разі його застосування до фінансової кризи 2008 - 2009 рр. або після неї. Ефектом від впровадження взято нагромадження дисбалансу державних фінансів у вигляді дефіциту Державного бюджету та боргу. Серед варіантів правила витрат обрано 2 підходи - обмеження витрат залежно від зростання державних доходів, а також від зростання номінального ВВП. Згідно із динамікою більш жорсткими обмеженнями володіє модель, що визначається динамікою ВВП, але вона здебільшого корелює із динамікою ділової активності та, відповідно, є більш проциклічною. За умови застосування правила витрат на початок фінансової кризи їх рівень від ВВП склав би від 9 до 21 %, запас фіскального простору за цим показником склав би від 1 до 16 в.п.

Поглиблено теоретико-методологічне обгрунтування основ гнучкості фінансової системи за умови циклічного розвитку економіки. Обгрунтовано сутність та особливості прояву гнучкості у розвитку економічних систем. Визначено характеристики сучасного прояву циклічності економічного розвитку та діалектику її взаємозв'язку з гнучкістю. Здійснено структуризацію фінансової системи із визначенням відповідних сфер прояву її гнучкості. Розроблено й удосконалено методичні підходи. Здійснено інтегральне оцінювання гнучкості сфер публічних фінансів, фінансів суб'єктів господарювання, фінансів домашніх господарств, фінансового ринку в Україні. Розроблено концепцію забезпечення гнучкості фінансової системи. Обгрунтовано необхідність впровадження фіскальних правил в Україні. Розроблено практичні рекомендації з формування організаційної моделі макропруденційного регулювання як інструменту забезпечення гнучкості фінансового ринку в Україні.

Представлено результати дослідження особливостей соціально-економічного розвитку крізь призму інноватизації як новітньої парадигми, що дозволило розширити зміст сучасних трансформаційних процесів. Застосовуючи причиново-наслідковий підхід до з'ясування існуючих зв'язків між фінансовим ринком (ФР) і розбудовою інноваційної моделі розвитку, проаналізовано роль ФР як джерела фінансового забезпечення. Обгрунтовано необхідність інноватизації ФР для досягнення ним стійкості та конкурентоспроможності. Досліджено загальнотеоретичні засади інноватизаціі соціально-економічного розвитку через ключові поняття інноватики та складові інноваційного розвитку як базису та результату інноватизації. Інноваційну діяльність розкрито як предметне поле інноватизації її окремих складових, спираючись на яке можливо віднайти нові грані цієї діяльності, здатні сприяти її активізації. Розкрито процеси інноваційних трансформацій на ФР і його окремих сегментах, що умотивовують необхідність використання та подальший пошук новітніх інструментів, без яких складно подолати бар'єри на шляху нових викликів прискореної глобалізації.

Висвітлено податково-бюджетні механізми антикризового управління національною економікою, надано оцінку ефективності управління грошовими потоками в економіці України. Обгрунтовано фінансове забезпечення місцевих бюджетів в умовах децентралізації. Розглянуто фондовий ринок в системі забезпечення макроекономічного зростання та концепти фінансового регулювання фондової діяльності суб'єктів господарювання. Окреслено фінансово-інвестиційні стратегії розвитку національної економіки. Запропоновано розробку магістральних напрямів реалізації стратегії фінансово-економічного регулювання земельних відносин. Розкрито суть криптовалюти як нового інвестиційного інструменту. Наведено фінансове підгрунтя інноваційного розвитку сфери охорони здоров'я України. Увагу приділено фінансовій безпеці національної економіки та виокремлено фінансову розвідку як основу системи фінансового моніторингу країни.

Розглянуто нормативно-законодавчу базу, спеціальну термінологію, теоретичні засади та практичні аспекти управління фінансовими ризиками. Увагу приділено методології управління валютним, кредитним, процентним, ринковим ризиками, зокрема, їх оцінюванню та аналізу впливів. Подано інформацію про види кредитного ризику, методи управління валютним ризиком на основі хеджування, показники оцінки ринкового ризику для пайових і боргових фінансових інструментів.

Досліджено багатопланову проблематику нарощування і реалізації податкового потенціалу у межах взаємодії фінансових і нефінансових корпорацій. Увагу приділено трансформаційним змінам в системі податкових відносин під впливом розвитку нової формації сталого розвитку як підгрунтя для практичних рекомендацій щодо нарощування та реалізації податкового потенціалу. Окреслено сутнісні характеристики реального та фінансового секторів економіки, природи і значення їх взаємозв'язку для формування фіскального простору країни. Розкрито окремі напрями модернізації податкового інструментарію у контексті забезпечення розвитку нефінансових корпорацій. Досліджено можливості імплементації засад податкового регулювання в сучасну парадигму діяльності фінансових корпорацій. Значну увагу приділено обгрунтуванню моделі нарощування та реалізації податкового потенціалу фінансових і нефінансових корпорацій в частині теоретичної концептуалізації та алгоритму системного моделювання зазначених процесів.