Проаналізовано трансформації фразеологічних одиниць у газетних заголовках. Видозміни визначено у межах власне фразеологізмів, прислів'їв, приказок і крилатих висловів. З'ясовано, що трансформація таких одиниць супроводжується заміною, усіченням або додаванням елементів у структуру виразу, що порушує стандарт, деавтоматизує сприйняття заголовка та оптимізує виражальну енергетику повідомлення. Також висвітлено впливовий потенціал видозмінених фразеологізмів як прийому мовної гри, що максимально активізує увагу читача та швидко запам'ятовується.

Висвітлено сугестивні особливості фразеологічних одиниць, аналіз яких здійснено на підставі ідентифікації кінестетичних предикатів (нейролінгвістичне програмування) у їх структурі. Визначено основні характеристики та продуктивність відповідних мовних маркерів у газетних заголовках.

Розглянуто специфіку використання адвербіальних (прислівникових) фразеологічних одиниць, що вживаються у газетних заголовках. Виокремлено основні лексико-граматичні групи та проаналізовано їх продуктивність. Визначено експресивний потенціал таких одиниць, що оптимізує вплив на читача.

Досліджено газетні заголовки із фразеологічними одиницями, що містять у своєму складі оніми. Проаналізовано найчастотнішу групу онімів у медіазаголовках - антропоніми, виявлено основні групи денотатів та простежено впливову силу таких мовних одиниць.

Йдеться про контамінацію як один із прийомів трансформації фразеологізмів, що має потужні можливості впливу на читача. В дослідженні контамінація фразеологізмів у газетних заголовках може виражатися такими видозмінами: поєднувати дві фраземи з усіченням, містити два фразеологізми із спільним компонентом або поєднувати два фразеологізми без змін.

Досліджено семантичну та структурну специфіку фразеологізмів у газетних заголовках у проекції на впливову потужність цих одиниць. Визначено основні вимоги до заголовка як сугестійного активатора, які полягають у компресії форми, семантичній місткості й образності. Виявлено, що вплив є наслідком активації семантики, граматичних особливостей та структури фразеологічних одиниць (ФО). З цією метою проаналізовано лексико-граматичні групи ФО та з'ясовано їх семантичну специфіку. Також для ідентифікації впливового потенціалу ФО охарактеризовано синтаксичну структуру цих одиниць. Простежено реалізації їх структурно-семантичних трансформацій та пояснено відповідний впливовий ефект. Залучення положень сучасних наукових напрямів (НЛП, сугестивної лінгвістики, психо- та прагмалінгвістики) уможливило виявлення сугестогенів лексико-семантичного і фонетичного рівнів, а також маркерів Мілтон-моделі (нейролінгвістичні предикати, переривання патерну).

Мета роботи - з'ясування предикатних характеристик (а саме візуальних) у складі фразеологічних одиниць, що вживаються в газетних заголовках. Спираючись на методологічну базу нейролінгвістичного програмування, виокремлено візуальні маркери, встановлено їхні домінантні та периферійні групи з огляду на частиномовну приналежність та продуктивність, а також виявлено сугестійне навантаження цих одиниць.

Cтаттю присвячено з'ясуванню особливостей реалізації та функціювання фразеологічних одиниць у заголовках українських електронних медіа, де вони максимально виявляють свою потужність одночасно акумулювати широкий узагальнюваний досвід поколінь, містити емоційну домінанту, а також містко відображати актуальний смисл повідомлення. Мета дослідження - виявленні й описі лексико-граматичних особливостей фразеологічних одиниць (ФО), а саме іменникових (субстантивних) фразем, що передбачало необхідність виконання таких завдань: виокремити масив медійних заголовків із фразеологічним компонентом; визначити іменникові ФО та з'ясувати їхнє семантичне наповнення та структуру. Об'єктом дослідження були заголовки із фразеологізмами в українських електронних виданнях загальнонаціональних та регіональних медіа, предметом - лексико-граматична специфіка іменникових фразеологізмів у структурі заголовка. Для досягнення поставленої мети у роботі використано описовий метод, елементи компонентного аналізу (за допомогою якого встановлювалася семантична структура значення фразеологізмів); кількісний метод, який дав змогу порівняти та узагальнити отримані результати. У результаті дослідження встановлено, що найбільш частотними в газетних заголовках є іменні фразеологізми абстрактної семантики на позначення явищ навколишнього світу; також активно використовуються фраземи, що називають людину, а саме, риси характеру, вдачі людини, оскільки в основному об'єктом повідомлення є людина, зрідка - ФО на позначення предметів або речей матеріального світу. Субстантивні ФО найчастіше представлено сполученням стрижневого іменника з такими частинами мови: присвійним прикметником, якісними і відносними прикметниками та дієприкметниками, числівниками, іменником у родовому відмінку, іменником у формі інших непрямих відмінків. За структурою досліджувані іменникові фразеологічні одиниці було представлено здебільшого двокомпонентними моделями, зрідка трикомпонентними, що відповідає основним вимогам ЗМІ - лаконічно та влучно інформувати та впливати на аудиторію.

Увагу приділено питанням історії розвитку української та світової харчової культури, втіленої в різних видах творчості: художній, науковій та фольклорній. Досліджено густативно-сапористичні й гастрономічні образи в художній літературі, мемуаристиці та фольклорі. Розглянуто їжу як маркер ідентичності в романі «Охайні прописи ерцгерцога Вільгельма» Наталки Сняданко. Репрезентовано їжу як елемент мікропоетики в поемі І. П. Котляревського «Енеїда». Висвітлено феномен культури харчування українських козаків у поемі В. Северинюка «Україна козацька». Розглянуто хмільні напої в художніх творах поетів-романтиків XIX століття. Досліджено воду як джерело життя в літературі, етнографії та фольклорі Докії Гуменної. Увагу приділено мовному контенту сучасних кулінарних видань (на прикладі кулінарної книги Ектора Хіменеса-Браво). Увагу приділено фразеологізмам та паремії з гастрономічним компонентом у заголовках української преси.