Вивчено вплив різного рівня доступної для обміну енергії в сухій речовині корму на гістологічну організацію гіпофіза і наднирників у баранів харківського внутрішньопородного типу породи прекос. За морфометричними показниками наднирників (капсула, дугова, пучкова і сітчаста зони кіркової речовини) і гістологічною будовою гіпофіза істотних відмінностей у залозах тварин не виявлено.

Вивчено морфометричні показники структурних елементів шкіри та щитовидної залози в процесі їхнього гістогенезу. Встановлено кореляційні зв'я'зки між кількісними показниками шкіряного покриву (шари шкіри, закладка та формування волосяних фолікулів) і щитовидною залозою (формування фолікулів). Досліджено кількісні та якісні показники вовнової продуктивності у овець в залежності від розвитку шитовидної залози.

За результатами морфологічних і біохімічних досліджень крові розроблено клініко-біохімічний коефіцієнт, в основу якого покладено лімфоцитарно-нейтрофільний індекс. У новонароджених ярок породи прекос спостерігався більш високий коефіцієнт у порівнянні з ярками з Луганської області внаслідок більш високого рівня адаптаційних механізмів в організмі новонароджених ягнят цієї породи. Встановлено, що більш адаптованими до фізіологічних і технологічних стресів були вівці асканійської тонкорунної породи, які розводяться за умов Херсонщини.

Вперше обгрунтовано концепцію формування та розвитку адаптаційних реакцій в організмі овець залежно від віку, статі, породи та продуктивності за впливу техногенно-стресових факторів у степовій зоні України (Херсонська, Луганська та Харківська області). Розроблено способи підвищення активності захисно-пристосувальних механізмів організму овець шляхом застосування комплексних імуномодулювальних препаратів на тлі дії неадекватних факторів зовнішнього середовища. З'ясовано фізіолого-біохімічні та структурно-функціональні механізми адаптації овець до різних природно-кліматичних умов і факторів техногенного навантаження, визначено вплив новоствореного препарату сілкефер на адаптаційну здатність організму та продуктивність ярок до дії екологічних і техногенних чинників. Вперше вивчено адаптаційний потенціал овець таврійського типу асканійської тонкорунної породи за умов підвищеного техногенного навантаження та встановлено високий рівень успадкування дочками показників вовнової продуктивності. Проведено комплексні дослідження реактивності імунної системи у баранців і встановлено особливості формування адаптаційних реакцій організму за різних природно-кліматичних умов їх утримання. Розкрито нові наукові аспекти щодо фізіологічних можливостей адаптації організму овець, формування резистентності до несприятливих факторів навколишнього середовища за різних умов утримання з різним рівнем годівлі. Показано, що використання раціонів з підвищеним енергетичним рівнем призводить до вірогідного збільшення кількості мітохондрій, розростання ендоплазматичної сітки та зростання чисельності плазматичних клітин у лімфатичних вузлах; у білій пульпі селезінки збільшується кількість лімфоцитів у стані мітозу та лімфобластів, що свідчить про інтенсифікацію проліферативних процесів в стадії адаптації до технологічного стресу. Вперше виявлено функціональні особливості аденогіпофізу баранців, які базуються на переважанні соматотропоцитів і тиротропоцитів над гонадотропоцитами та кортикотропоцитами, незалежно від енергетичного забезпечення раціону тварин.