Висвітлено життєвий шлях і творчу діяльність найславетнішого актора повоєнної Франції XX ст. Жерара Філіпа. Розглянуто особливості формування світогляду та професійного становлення актора. Розкрито творчу майстерність Жерара Філіпа на прикладі вивчення найвідоміших та найбільш успішних ролей у фільмах "Країна без зірок", "Ідіот", "Одержимий", "Пармський монастир", "Фанфан-Тюльпан", "Червоне і чорне" та "Сід". Запропоновано фільмографію Жерара Філіпа, наведено спогади друзів, колег і критиків. Досліджено еволюцію творчого амплуа актора, показано його новаторство у створенні екранних образів.

Освещен жизненный путь и творческая деятельность наиболее известного актера послевоенной Франции XX ст. Жерара Филипа. Рассмотрены особенности формирования мировоззрения и профессиональнального становления актера. Раскрыто творческое мастерство Жерара Филипа на примере изучения наиболее успешных ролей в фильмах "Страна без звезд", "Идиот", "Одержимый", "Пармская обитель", "Фанфан-Тюльпан", "Красное и черное", "Сид". Предложена фильмография Жерара Филипа, приведены воспоминания друзей, коллег и критиков. Исследована эволюция творческого амплуа актера, показано его новаторство в создании экранных образов.

Виходячи з припущення про стихійний розвиток природи, використовуючи аристотелівське положення про безперервність розвитку через проміжні ланки між протилежностями, що складають світ, показано специфіку прояву проміжних ланок на рівні хімічної форми руху матерії, якою є амфотерність у випадку деяких елементів головної підгрупи третьої групи Періодичної системи елементів Д. І. Менделєєва.

Проаналіовано відкриття електрона з його корпускулярно-хвильовими властивостями, що надає підставу розглядати його як проміжну ланку в розвитку природи. В цьому його філософське значення для науки та принцип "доповнюваності" Н. Бора в його дослідженні.

Зазначено, що естетичне виховання молоді треба розглядати не як специфічну, самостійну та самодостатню форму виховання. Оскільки вироблення естетичного ставлення людини до життя є невід'ємним від формування її ставлення до природи, до праці, від її політичного, морального, релігійного, фізичного, мистецького і, нарешті, статевого виховання, оскільки естетичне виховання є лише специфічним боком (своєрідним аспектом) усіх інших самостійних форм виховної діяльності, які в сукупності розкривають естетичне виховання як комплексну, синкретичну форму.

На підставі аналізу творів, статей і листів Гоголя, листів його сучасників, а також досліджень сьогоднішніх вчених розглянуто творчу дружбу між Гоголем і Пушкіном, вплив Пушкіна на творчу долю Гоголя, непорозуміння між ними 1836 року. Надано новий погляд на психічну конституцію М. В. Гоголя як митця, мислителя і людину.

Вміщено матеріали дискусії з приводу проблеми статі та новий погляд на стать.

Розглянуто події початку XX ст. - лютневу революцію у 1917 р. в Росії та її значення для України; В. Чумак як поет і його суспільно-громадська діяльність; російський шовінізм: більшовики та білогвардійці на заваді українській незалежності; перші оборонці української незалежності та їх трагічна доля.

Перші десятиліття ХХ ст. Лютнева революція 1917 р. в Росії, що призвела до повалення самодержавства. Розгубленість більшої частини російської інтелігенції. О. Блок як представник вищого кола мистецької інтелігенції, видатний поет. Його життєвий і творчий шлях.

Гегелева діалектика представляє світ через Абсолютну ідею як єдність протилежностей, яким, "власне є наш світ". Передбачаючи і заперечуючи себе, протилежності лише в цій єдності можуть бути тим, чим вони є. Такий стан речей, єдність протилежностей в їх примиренні, є можливими через компроміси, яких треба дошукуватись, закликає Г. В. Ф. Гегель.