Проаналізовано дані вітчизняної та зарубіжної літератури щодо оцінки шкідливих впливів комп'ютерної техніки на стан здоров'я жінок репродуктивного віку, що свідчать про необхідність розробки гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, які дозволили б звести до мінімуму негативний вплив комп'ютерної техніки на організм людини. З позицій акушерів-гінекологів необхідно встановити гінекологічні, акушерські та перинатальні особливості "дисплейної" хвороби та з їх урахуванням розробити та впровадити практичні рекомендації для жінок, які працюють з комп'ютерами.

На підставі клініко-епідеміологічних та додаткових методів дослідження встановлені особливості акушерської та перинатальної патології при різних формах сифілісу у вагітних жінок. Крім того, розроблені практичні рекомендації по зниженню частоти акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних з сифілісом. Все це в сукупності дозволило поліпшити результати розродження жінок з сифілітичною інфекцією.

Вивчено особливості перебігу вагітності, пологів, а також стану новонароджених у 60-ти хворих із різною патологією легень: бронхіальна астма та хронічний обструктивний бронхіт. Отримані результати свідчать про те, що основним ускладненням у них є фетоплацентарна недостатність, яка розвивається у першому випадку в 56,7 %, а в другому - в 43,3 %. Це диктує необхідність розробки нових підходів до вирішення питань діагностики, профілактики та лікування фетоплацентарної недостатності у жінок із захворюваннями легень.

Проаналізовано сучасну проблему акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з ендокринною неплідністю в анамнезі. Визначено напрямки розробки сучасних діагностичних та лікувально-профілактичних заходів.

Вивчено особливості акушерської та перинатальної патоголії у 172 жінок із різними формами сифілісу. Отримані результати свідчать, що у випадку пролонгування вагітності після 20 тижнів у жінок із сифілітичною інфекцією необхідно проводити комплексну профілактику фетоплацентарної недостатності (антиоксиданти, антигіпоксанти, білоксинтезуючі засоби та вітаміни) під контролем ехо- та кардіотокографічних методів дослідження. Під час пологів необхідно проводити профілактику аномалій пологової діяльності та маткових кровотеч.

Проведено клініко-лабораторне обстеження 700 вагітних, при цьому частота гестаційного цукрового діабету становила 4%, а порушення толерантності до вуглеводів 2,3 %. Визначено найбільш значимі чинники ризику та їх поєднання, що дозволяють прогнозувати розвиток гестаційного цукрового діабету. Запропоновано скринінг із навантаженням глюкозою 50 г для запровадження в рутинну практику акушерських клінік для раннього виявлення порушень вуглеводного обміну у вагітних.