Досліджено питання становлення режисури в історичному контексті: від доісторичних видовищ до сучасного професійного театру. Автор, грунтуючись на останніх даних психологічної науки, виходячи з власної багаторічної практики режисера та педагога і досвіду провідних театральних митців, дослідив участь життєвого досвіду актора у творчому процесі роботи над роллю, дав класифікацію видів життєвого досвіду. Подано рекомендації щодо вдосконалення психотехніки актора й режисера, а також щодо оптимізації режисерських репетицій.