Установлено, что у крыс через 24 часа после одноразового облучения в дозе 40 сГр дебит кислоты за час базальной желудочной секреции возрастал с 0,80 +- 0,05 титр.ед. до 2,91 +- 0,04 титр.ед. Базальная секреция восстанавливалась до уровня контрольных величин через 7 суток. Фракционное рентгеновское облучение в суммарной дозе 40 сГр (однократно 10 сГр в сутки на протяжении 4 дней) оказывало более сильное стимулирующее влияние на секрецию желудка по сравнению с однократным: дебит кислоты за час базальной секреции возрастал до 3,12 +- 0,03 титр.ед. Базальная секреция восстанавливалась до уровня контрольных величин после фракционного облучения через 21 сутки. Дебит кислоты пентагастриновой секреции через 24 часа после одноразового и фрикционного облучения в дозе 40 сГр увеличивался в равной степени. Увеличение составляло 27,7 %. Пентагастриновая секреция после одноразового облучения в дозе 40 сГр восстанавливалась через 3 суток, а после фракционного - через 7 суток. Вывод: фракционное облучение оказывает более сильное повреждающее влияние на секреторную функцию желудка, чем одноразовое.

Наведено біографічні нариси про життя та діяльність 178-ми вчених, удостоєних Нобелівської премії за видатні досягнення у галузі фізіології та медицини упродовж 1901 - 2002 рр. Висвітлено деякі статистичні дані про лауреатів Нобелівської премії з фізіології.

Приведены биографические очерки о жизнедеятельности 178-ми ученых, удостоенных Нобелевской премии за видающиеся достижения в отрасли физиологии и медицины на протяжении 1901 - 2002 гг. Освещены некоторые статистические данные о лауреатах Нобелевской премии по физиологии. Рассмотрена церемония вручения нобелевских премий.

Проаналізовано досвід ендоскопічної діагностики 36-ти випадків дивертикулів стравоходу: 21 - епібронхіальних, 15 - епіфренальних, 1 - Ценкера. Частота виявлення становила 1,13 випадків епібронхіальних і 0,75 епіфренальних дивертикулів на 1 000 ендоскопій. Установлено, що більшість дивертикулів були безсимптомними випадковими знахідкамии, клініка дисфагії мала місце в 3-х випадках, в одному - вклинення стороннього предмета (кістки) в устя дивертикула. Протягом 10-ти років виліковано 87 пацієнтів з дивертикулами стравоходу: 55 - Ценкера, 11 - епібронхіальних, 19 - епіфренальних та 2 випадки множинних дивертикулів. У 85-ти випадках виконано дивертикулектомію, в 2-х дивертикулоезофагостомію (у разі дивертикулярного подвоєння стравоходу). Летальних наслідків не зафіксовано, функціональний результат добрий.

Представлен опыт эндоскопической диагностики 36-ти случаев дивертикулов пищевода: 21 - эпибронхиальных, 15 - эпифренальных, 1 - Ценкера. Частота проявления составила 1,13 случаев эпибронхиальных и 0,75 эпифренальных дивертикулов на 1 000 эндоскопий. Установлено, что большинство дивертикулов были безсимптомными случайными находками, клиника дисфагии имела место в 3-х случаях, в 1-ом - вклинение постороннего предмета (кости) в устье диветикула. В течение 10-ти лет оперативно вылечено 87 больных дивертикулами пищевода: 55 - Ценкера, 11 - эпибронхиальных, 19 - эпифренальных и 2 случая множественных дивертикулов. В 85-ти случаях выполнена дивертикулэктомия, в 2-х - дивертикулоэзофагостомия. Летальных последствий не зафиксировано, функциональный результат хороший.

Викладено результати проведених досліджень, в яких уперше зроблено спробу пов'язати виявлені порушення кровообігу стравоходу та шлунка з морфо-функціональним станом органів і виникненням передракових захворювань. На підставі аналізу одержаних даних доведено існування даного взаємозв'язку. Наведено рекомендації щодо врахування стану кровообігу стравоходу та шлунка в процесі диспансерного спостереження та під час вирішення питань про хірургічне лікування даних хворих.

Изложены результаты проведенных исследований, в которых впервые сделана попытка связать выявленные нарушения кровообращения пищевода и желудка с морфо-функциональным состоянием органов и возникновением предраковых заболеваний. На основе полученных данных доказано существование данной взаимосвязи. Приведены рекомендации по учету состояния кровообращения пищевода и желудка при диспансерном наблюдении и решении вопросов о хирургическом лечении данных больных.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413-4

Рубрики:

Хвороби системи травлення, печінки у дітей

Шифр НБУВ: Ж16211 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що плеврит унаслідок злоякісних пухлин є суттєвою клінічною проблемою. Найчастішою його причиною є рак молочної залози та легень, а також лімфома. Плеврит спостерігають у 50 % хворих на рак молочної залози, 25 % - на рак легень і в 1/3 хворих з лімфомами. Виконано хімічний плевродез тальком за допомогою торакоскопічної техніки у 8-ми пацієнтів: 4-х хворих на рак молочної залози, 2-х - ендометрію, 1-го - гортані, в одному випадку первинну локалізацію пухлини не з'ясовано. Позитивний ефект втручання одержано у 7-ми випадках, він був відсутній в одному випадку раку гортані, цей пацієнт помер через 1,5 міс. після втручання.

Плеврит вследствие злокачественных образований является существенной клинической проблемой. Чаще его причиной является рак молочной железы и легких, а также лимфома. Плеврит наблюдался у 50 % больных раком молочной железы, 25 % - раком легких и у 1/3 больных лимфомой. Выполнен химический плевродез тальком с помощью торакоскопической техники 8-ми больным: 4 - раком молочной железы, 2 - эндомерия, 1- гортани, в одном случае первичная локализация опухоли не установлена. Положительный эффект вмешательства получен в 7-ми случаях, он отсутствовал в одном случае рака гортани, этот пациент умер через 1,5 мес. после вмешательства.

Висвітлено семіотику ендоскопічної картини стравоходу, шлунка, дванадцятипалої кишки, товстого кишечнику та панкреатобіліарної системи у нормі й у випадку патологічних станів. Розкрито основи анатомії, фізіології та ендоскопічної топографії даних органів. Розглянуто сучасні, схвалені міжнародними асоціаціями та погоджувальними комітетами, класифікації патології органів травлення, диференціально-діагностичні критерії, рекомендації щодо ендоскопічного скринінгу та моніторигу. Наведено понад 600-т ендоскопічних фотографій і схем.

Освещена семиотика эндоскопической картины пищевода, желудка, двенадцатиперстной кишки, толстого кишечника и панкреатобилиарной системы в норме и при патологических состояниях. Раскрыты основы анатомии, физиологии и эндоскопической топографии данных органов. Рассмотрены современные, утвержденные международными ассоциациями и согласительными комитетами, классификации патологии органов пищеварения, дифференциально-диагностические критерии, рекомендации по эндоскопическому скринингу и мониторингу. Приведено более 600-т эндоскопических фотографий и схем.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.601.1

Рубрики:

Хірургічне лікування панкреатиту

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В исследованиях, проведенных на крысах, показано, что при гипергастринемии, вызванной введением лансопразола, в слизистой оболочке толстой кишки повышается активность eNOS, СОД и каталазы, содержание оксида азота и снижается активность процессов липопероксидации. При блокировании ССК-2 гастриновых рецепторов проглумидом активность eNOS, СОД, каталазы и содержание оксида азота снижались, процессы липопероксидации повышались, по сравнению с показателями при гипергастринемии. Блокирование ЦОГ-2 на фоне гипергастринемии приводило к уменьшению активности eNOS, а активность iNOS несколько повышалась. Содержание оксида азота имело тенденцию к снижению. Двухнедельная гипергастринемия приводит к повышению содержания оксида азота и повышает активность ЦОГ-2, что может приводить к активации процессов пролиферации эпителиоцитов в слизистой оболочке толстой кишки крыс.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*694.42*715.7

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*551.7*715.7 + Р413.2-29

Рубрики:

Загальна зоологія

Хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ