Статистичний і спектральний аналіз варіабельності ритму серця (ВРС) у процесі холтерівського моніторування електрокардіограми (МЕКГ) дозволив встановити достовірні діагностичні відмінності та прогностичні особливості змін вегетативного гомеостазу у випадку різних клініко-патогенетичних форм вегетативних дисфункцій (ВД) у дітей, а також значних порушень закономірних циркадних коливань вегетативної активності у дітей, хворих на ВД. За результатами добового МЕКГ визначено особливості циркадної структури серцевої діяльності у дітей, хворих на ВД, а саме: циркадний індекс, циркадний профіль ЧСС, циркадний тип аритмії. На підставі методу холтерівського МЕКГ із статистичним і спектральним аналізом ВРС проведено кількісну оцінку функціонального стану регуляторних рівнів регуляції вегетативної нервової системи (ВНС), що дозволяє виділити групи дітей, хворих на ВД різного ступеня ризику щодо розвитку серцево-судинних порушень та індивідуалізувати підходи до лікування. Доведено тісний взаємозв'язок між циркадним профілем ЧСС та аритмією. Зокрема, встановлено, що величини коефіцієнтів кореляції між параметрами серцевого ритму та вегетативного гомеостазу є стабільними та знаходяться у межах 0,5 - 0,7: у випадку ригідного профілю ЧСС походження вентрикулярної екстрасистолії пов'язано з напруженням симпатичної ланки ВНС, а суправентрикулярної - з напруженням парасимпатичної ланки; у випадку посиленого профілю підтверджується висока чутливість ритму серця до симпатичних впливів ВНС. Із метою своєчасної діагностики та профілактики загрозливих для життя станів

у дітей, хворих на ВД, та оцінки ступеня тяжкості основного захворювання і своєчасного прогнозуваня його перебігу рекомендовано метод холтерівського МЕКГ для ранньої діагностики комбінованих порушень ритму серця та можливих аритмогенних ускладнень.

Приведены данные литературы и результаты собственных исследований касательно современных положений терминологии, патогенеза, классификации, лечения артериальной гипертензии у детей и подростков.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.628.063

Рубрики:

Вегетативні неврози (вегетативна дистонія) і вегетативна дисфункція у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.410.105.01

Рубрики:

Вроджені вади серця у дітей

Шифр НБУВ: Ж16621 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.410.031

Рубрики:

Гіпотонічна хвороба у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Отмечено, что распространенность артериальной гипотензии (АГ) у детей составляет 20 - 30 %, но диагностика часто утруднена вследствие лабильности субъективной и объективной картин, терминологической несогласованности. Предложена современная классификация АГ у детей, критерии диагностики согласно разовым измерениям и суточному мониторированию артериального давления (АД). Сформулированы основные направления терапии, предложен на амбулаторном этапе в качестве средства патогенетической терапии препарат Теравит Тоник, который содержит два компонента с адаптогенным действием, витамины и минералы в количестве, соответствующем физиологической потребности растущего организма. Выявлено нормализующее действие препарата Теравит Тоник на уровень АД, что сопровождается увеличением вариабельности сердечного ритма, улучшением мозговой гемодинамики, повышением качества жизни детей с АГ и нестабильным АД.

Проанализирована эффективность комплексного 3-недельного курса лечения с пантокальцином 30 детей с вегетативными дисфункциями и синдромом дефицита внимания с гиперактивностью. В результате обследования больных до лечения и через 1 месяц после его окончания установлена положительная динамика клинических субъективных и объективных показателей заболевания, а также состояния активности ЦНС, вегетативного гомеостаза, мозговой гемодинамики, психического статуса.

Представлены данные литературы и собственных исследований о роли психовегетативного синдрома в генезе первичной артериальной гипертензии (АГ) у детей. Приведены подходы к терапии психовегетативного синдрома, в частности, клинические возможности компонентов фитопрепарата Персен. Персен назначался в виде монотерапии при выписке из стационара детям с лабильной АГ и в комбинации с антигипертензивными препаратами - со стабильной АГ I степени. Через 1 мес терапии у больных выявлено значительное улучшение общего состояния, повышение значения шкал "самочувствие" и "настроение" теста САН, значительное уменьшение алекситимичности, достоверное снижение артериального давления. Сделан вывод, комбинированный фитопрепарат Персен уменьшает явления психовегетативного синдрома и увеличивает эффективность терапии детей с АГ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.410.030-52

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено ефективність та безпечність використання комбінації гомеопатичних препаратів "Хомвіонервін" та "Хомвіотензин" у комплексному лікуванні вегетативних дисфункцій за гіпертензивним типом у дітей. У дослідження було включено 48 дітей віком від 10-ти до 17-ти років, у яких в результаті всебічного обстеження було діагностовано вегетативні дисфункції (ВД) за гіпертензивним типом. Клініко-психологічні та інструментальні обстеження проводили до лікування та в кінці другого місяця лікування. 30 хворих одержували у комплексній терапії препарати Хомвіотензин і Хомвіонервін по 1 таблетці тричі на день протягом 2-х місяців у поєднанні з парентеральним введенням вітамінів B1 та B6. До комплексу лікування було включено масаж, лікувальну фізкультуру та психологічну корекцію. У групі контролю 18 хворих одержали аналогічний комплекс лікування, але без Хомвіотензину та Хомвіонервіну. Застосування Хомвіотензину та Хомвіонервіну двомісячним курсом у комплексному лікуванні ВД сприяло стабільній нормалізації артеріального тиску, зменшенню проявів церебростенічного синдрому, нормалізації функціонального стану вегетативного гомеостазу, мозкової та цервікальної гемодинаміки, підвищенню якості життя. Встановлено безпечність досліджених препаратів.

Оцінено ефективність і безпечність використання заспокійливого гомеопатичного препарату "Хомвіонервін" у комплексному лікуванні гіпотензивних станів у дітей. У дослідження включено 56 дітей віком від 10-ти до 17-ти років, у яких в результаті всебічного обстеження було діагностовано вегетативні дисфункції (ВД) за гіпотензивним типом. Клініко-психологічні та інструментальні обстеження проведено до лікування та в кінці другого місяця лікування. Хомвіонервін був призначений 36-ти дітям основної групи по 1 таблетці тричі на день протягом двох місяців у поєднанні з парентеральним введенням вітамінів B1 та B6. До комплексу лікування було включено масаж, лікувальну фізкультуру та психологічну корекцію. У групі контролю 20 хворих одержали аналогічний комплекс лікування, але без Хомвіонервіну. Встановлено, що Хомвіонервін підвищує ефективність антистресового комплексного лікування хворих на ВД за гіпотензивним типом, що має прояв у стабільній нормалізації артеріального тиску, зникненні характерних церебростенічних симптомів (головного болю, запаморочення), підвищенні рівня психоемоційного стану, зокрема показників самопочуття, активності, настрою, а також зниженні рівня ситуативної та особистісної тривожності та покращанні якості життя.

Мета роботи - провести оцінку комплексного 8-тижневого курсу лікування хворих з пароксизмальною вегетативною недостатністю (ПВН) препаратом Хомвіо-Нервін у комбінації з Хомвіотензином у випадку симпатоадреналових кризів. Обстежено 34 хворі дитини віком 10 - 17 років (28 хворих одержували Хомвіо-Нервін або Хомвіотензин у комбінації з Хомвіо-Нервіном, залежно від клінічної форми захворювання, 16 хворих контрольної групи). Проведено загальноклінічне, лабораторно-інструментальне обстеження та психологічне тестування, а також оцінку неврологічного та психічного статусу за участю вузьких спеціалістів. Встановлено позитивну ефективність препаратів: зменшилися церебростенічні прояви, частота паморочних станів, стабілізувався артеріальний тиск, поліпшився психологічний стан та інструментально-лабораторні дані. Висновки: для лікування хворих на ПВН можна рекомендувати комплексне вживання Хомвіо-Нервін і Хомвіотензин курсами по 2 місяці разом з вітамінами групи В та мінералами на фоні проведення масажу, ЛФК і психотерапії. Для підвищення ефективності реабілітаційного лікування вказані курси терапії необхідно повторювати протягом 6 - 12 місяців.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.2-5

Рубрики:

Хвороби обміну речовин у дітей

Шифр НБУВ: Ж100779 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - оцінка ефективності та безпечності застосування препарату ноофен 100 у комплексному санаторно-курортному лікуванні дітей з вегетативною дисфункцією (ВД) на тлі рецидивної дихальної патології. У дослідження було включено 60 дітей віком 10 - 16 років - 30 хворих одержували ноофен 100 і 30 хворих склали контрольну групу. Пароксизмальну вегетативну недостатність виявлено у 6-ти дітей в кожній групі, ВСД за гіпертензивним типом діагностовано у 9-ти хворих в основній групі та 8-ми в групі контролю, ВСД за гіпотензивним типом діагностовано у 15-ти хворих в основній групі та 16-ти в групі контролю. Патологія дихальної системи в контрольній групі склала 43 % дітей з хронічним тонзилітом та 57 % дітей з рецидивними бронхітами, в основній групі - 37 та 63 % дітей відповідно. Включення препарату ноофен 100 показало високу ефективність, добру переносимість і безпечність в реабілітації різних клінічних форм ВД, що підтверджено нормалізацією рівня АТ за 15-разового моніторування та вегетативної реактивності за даними КІГ, стабілізацією серцевої діяльності, значним покращанням церебральної гемодинаміки та функціональної активності за даними ЕЕГ. Висновки: препарат ноофен 100 може бути рекомендований для широкого застосування у комплексному санаторно-курортному лікуванні хворих на ВД на тлі патології дихальної системи місячними курсами.

Мета роботи - вивчити у дітей з пароксизмальною вегетативною недостатністю (ПВН) на тлі патології щитоподібної залози (ЩЗ) особливості вегетативного гомеостазу, показники функціонального стану мозку, церебральної гемодинаміки й оцінити ефективність їх корекції. Обстежено 52 дитини віком 10 - 16 років з ПВН. У 33-х з них встановлено супутню патологію ЩЗ, для корекції якої у комплексному базовому лікуванні призначали ноофен 100 у вікових дозах курсом до 26 днів. 19 пацієнтів з ПВН без патології ЩЗ склали контрольну групу, якій проводили комплексну базову терапію - вітаміни групи B, масаж, ЛФК, психотерапію. У 66,7 % дітей з ПВН на тлі патології ЩЗ спостерігалась неоднорідність її структури з макрофолікулярними утвореннями, гормональними ознаками гіпотиреозу та аутоімунного тиреоїдиту. У таких пацієнтів частіше, ніж в контролі, виявляються симпатикотонія (45,4 %), порушення серцевого ритму, спазмування судин (54,5 %) церебрального кровообігу з ускладненням венозного відтоку у понад двічі та змінами активності ЦНС. Застосування у комплексному базисному лікуванні таких пацієнтів препарату ноофен 100 сприяло більш виразній позитивній динаміці нормалізації показників КІГ, РЕГ, ЕКГ та ЕЕГ. Висновки: результати дослідження свідчать про доцільність застосування препарату ноофен 100 у комплексному базовому лікуванні ПВН на тлі патології ЩЗ.

Мета дослідження - вивчення клініко-інструментальних критеріїв ефективності диференційованого використання різних терапевтичних схем і створення алгоритму лікування дітей із ПВН на тлі патології ШВХ. Дітей з ПВН, у яких було виявлено нестабільність або/та хондродистрофічні зміни ШВХ (92 дитини), було рандомізовано для одержання лікування на 2 групи (основна - 62 дитини, та 30 - група контролю). Обидві групи одержали по 2 курси лікування протягом 6-ти міс і стаціонарне лікування (10 днів) та протирецидивне лікування (3 міс). Всі діти за умов стаціонару одержали базисну терапію. Також, діти основної групи пройшли курс метамерної рефлексотерапії (10 днів) з уведенням мікродоз (по 0,1 - 0,2 мл) ноотропного препарату та ціанокоболаміну в градієнтні рефлексогенні зони сегментів С1 - С6. Діти групи контролю одержували ноотропний препарат внутрішньом'язово (10 днів). Протирецидивна терапія обох груп включала прийом вазоактивного препарату 4 тиж, вітамінно-мінерального комплексу 3 тижні, лікувальну фізкультуру, комірець Шанца. Оцінку стану мозкової гемодинаміки проводили за методом РЕГ, стан активності центральної нервової системи вивчали за допомогою ЕЕГ, об'єктивізацію показників активності м'язів шиї та плечового пояса проводили за допомогою методу поверхневої електроміографії з вирахуванням коефіцієнта адекватності (КА). Після 2-х курсів метамерної рефлексотерапії на тлі базисного лікування стабілізувався клінічний стан пацієнтів і нормалізувався АТ у 90 % хворих, запаморочення та непритомність відзначалися лише в 2 - 7 % пацієнтів, зменшилась у 7 разів кількість дітей зі скаргами на болісні відчуття у спині, оніміння в руках, шум у вухах, у 5 разів із болісною пальпацією паравертебральної ділянки, напруженням м'язів шиї та плечового пояса, у 3,5 разу - з обмеженням та хрустом у ШВХ. Також у 60 % дітей відбулася нормалізація судинного тонусу, удвічі зменшилася кількість дітей з утрудненням венозного відтоку, у 2,5 разу рідше відзначалися зміни біоелектричної активності (БЕА) іритативного характеру, у 31,5 % дітей не виявлено асиметричних змін активності м'язів, за КА виявлено позитивні зміни в мимовільній та немимовільній активності та високу здатність м'язів до відновлення. На підставі одержаних даних (після 2-х курсів метамерної рефлексотерапії) створено алгоритм диференційованого підходу до лікування пароксизмальної вегетативної недостатності в дітей залежно від наявності патології в шийному відділі хребта.

Висвітлено сучасні уявлення про етіологію, патогенез, класифікацію, клініку, діагностику та диференціальну діагностику вегетативних дисфункцій у дітей. Увагу приділено пароксизмальній вегетативній недостатності. Обговорено питання немедикаментозного та медикаментозного лікування вегетативних розладів.

Мета дослідження - встановлення частоти підвищеної тривожності, депресії та алекситимії у підлітків із первинною артеріальною гіпертензією (АГ) та розроблення алгоритму їх медико-психологічного супроводу. Обстежено 91 підлітка (21 дівчинку та 70 хлопчиків) віком від 10 до 17 років (середній вік - 14,65 +- 1,52 року). Верифікацію діагнозу проводили за допомогою методу добового моніторування АТ з використанням моніторів "АВМ-04" ("Meditech", Угорщина). Було сформовано дві групи: I група - 60 підлітків (11 дівчаток і 49 хлопчиків) зі стабільною та лабільною АГ та II (контрольна) група - 31 підліток (10 дівчаток і 21 хлопчик). Психологічне дослідження включало визначення реактивної (РТ) та особистісної тривожності (ОТ) за допомогою опитувальника Спілбергера - Ханіна, депресії - з використанням тесту Зунга, алекситимії - з використанням Торонтської шкали алекситимії. Помірна реактивна тривожність відзначалась у 50 %, висока - у 28,6 % підлітків з первинною АГ; помірна та висока особистісна тривожність - у 59,8 і 35,7 % відповідно; алекситимія та схильність до алекситимії - у 21,4 та 31 % відповідно, депресія - лише у 2,4 %. У середньому дані показники не відрізнялися від показників контрольної групи. З урахуванням даного дослідження та результатів попередніх досліджень розроблено та запроваджено алгоритм медико-психологічного супроводу підлітків із первинною АГ. Заключення: у більшості підлітків з первинною АГ виявляють алекситимію і/або високу тривожність, що потребує психологічної корекції.