Проведены исследования влияния трещиноватости на нефтегазоносность, фильтрационно-емкостные характеристики палеогеновых пород-коллекторов Предкарпатского прогиба с использованием гидродинамических расчетов. Прослежена динамика изменения продуктивности скважин во времени, а также определены оптимальные значения депрессий для эффективной эксплуатации месторождений.

Выявлены конседиментационные поднятия (КП) в пределах центральной и северо-западной части Внутренней зоны Предкарпатского прогиба. Выделены основные КП, определен характер их связи с нефтегазоносностью. Выделены перспективные объекты третьего и четвертого ярусов складок.

Изучено и выявлено распространение дельтовых отложений в пределах Передкарпатского прогиба с применением построений переинтерпретированных материалов магнитометрии и гравиметрии, а также с использованием палеотектонических реконструкций и литолого-фациального анализа.

Розглянуто перспективи нафтогазоносності прилеглого шельфу о. Зміїний. Переглянуто ресурсну вуглеводневу базу у зв'язку з делімітацією українсько-румунського кордону. Виділено перспективні нафтогазоносні райони. Проведено кількісну оцінку початкових сумарних ресурсів вуглеводнів структур прилеглого шельфу о. Зміїний. Визначено, що за результатами делімітації ресурсна база регіону зменшилась за приблизною оцінкою на 80 млн т у.п. Визначено першочергові напрямки для проведення геологорозвідувальних робіт.

Досліджено ємнісно-фільтраційні властивості порід-колекторів і перспектив нафтогазоносності Внутрішньої зони, з родовищ якої здійснюється основний видобуток нафти у Передкарпатській нафтогазоносній області. Установлено, що формування палеогенових колекторів Внутрішньої зони відбувалось у глибоководній морській обстановці за умов палеодолин, в яких розташовані основні зони нафтонагромадження у межах Внутрішньої зони Передкарпатського прогину. Відзначено, що на зональному рівні нафтогазонагромадження контролюється підняттями другого порядку, які ускладнені локальними палеопідняттями нижчого порядку, переважно поперечних до карпатського простягання. Виявлено закономірність покращення фільтраційно-ємнісних властивостей порід-колекторів у напрямку до склепінь палеоструктур за рахунок збільшення піщанистості та тріщинуватості. На прикладі менілітових відкладів палеогену створено модель оцінки тріщинуватості порід-колекторів. Виділено першочергові нафтогазоперспективні об'єкти для проведення детальних геолого-геофізичних робіт у межах дослідженої території.

Висвітлено головні теоретичні та практичні проблеми геології та нафтогазоносності морських надр Світового океану. Розглянуто основні питання геологічної будови морів та океанів, методи їх вивчення. Надано характеристику основних нафтогазоносних басейнів Світового океану, згрупованих за географічною ознакою - Північного Льдовитого океану, Північної та Південної Атлантики, західної та східної частини Індійського океану, західної та східної частини Тихого океану. Розкрито основні риси геологічної будови та нафтогазоносність Чорного й Азовського морів. Охарактеризовано природні газогідрати, а також формування, способи виявлення та розвідки їх покладів. Визначено основні закономірності формування та розташування родовищ нафти та газу, перспективи нафтогазоносності надр Світового океану та структуру витрат на освоєння його морських родовищ. Висвітлено питання міжнародного морського права.

Проаналізовано вплив тріщинуватості палеогенових глибокозанурених порід-колекторів (П-К) Бориславського нафтопромислового району на їх нафтогазоносність і фільтраційно-ємнісні властивості. Проведено зіставлення проникностей і пористостей П-К глибокозанурених горизонтів з метою виділення типу колектора, що підтверджено також проведеним аналізом продуктивності свердловин. За результатами комплексних мікроскопічних досліджень встановлено широкий розвиток переважно літогенетичної тріщинуватості П-К глибокозанурених горизонтів. Зазначено, що важливу роль у процесі формування фільтраційних властивостей П-К на великих глибинах відіграють зони літогенетичної тріщинуватості, а розвиток таких зон призводить до нерівномірного нафтогазонасичення П-К. Вказано на напрямки для подальших пошуків покладів вуглеводнів, пов'язаних із глибокозануреними горизонтами. Для підвищення ефективності пошуків слід якомога детальніше враховувати особливості поширення окремих пластів, пропластків та їх літологічну неоднорідність.

Розглянуто сучасний стан вивчення постседиментаційних перетворень порід-колекторів. Одержано геолого-статистичні залежності зміни величини гранулярної пористості з глибиною у межах Бориславського нафтопромислового району. Підтверджено, що до глибини 3900 м не спостерігається значного погіршення ємнісно-фільтраційних властивостей палеогенових порід-колекторів. На підставі комплексу лабораторних досліджень шліфів та геофізичних досліджень свердловин виділено інтервали розущільнення палеогенових порід-колекторів. Встановлено, що для утворення вуглеводневих скупчень у щільних глибокозанурених частинах розрізу важливе значення мають формування глибинних зон розущільнення за рахунок механічного розущільнення порід під дією тектонічних процесів та їх фізико-хімічного вилуговування агресивними компонентами міграційних флюїдів. Встановлено, що в зоні середнього та пізнього катагенезу вторинна пористість зумовлює розвиток порід-колекторів промислового значення.

Уточнено геологічну будову та обгрунтовано перспективи нафтогазоносності верхньокрейдових відкладів Причорноморсько-Кримської нафтогазоносної області та визначено основні напрямки геологорозвідувальних робіт на нафту та газ. Проаналізовано й узагальнено як більш ранні, так і новітні геолого-геофізичні матеріали з Північно-Західного шельфу Чорного моря та території прилеглого суходолу Рівнинного Криму, Північного та Західного Причорномор’я. З’ясовано палеоокеанографічні умови нагромадження відкладів. Встановлено особливості просторово вікової мінливості літологічної структури товщ, петрофізичні властивості порід та їх післяседиментаційні трансформації. Приділено увагу термобаричному режиму регіону, формуванню та еволюції колекторських властивостей, утворенню природних пасток вуглеводнів та визначенню основних напрямків геологорозвідувальних робіт на верхньокрейдовий карбонатний комплекс Причорноморсько-Кримської нафтогазоносної області.

На підставі узагальнення раніше відомих, а також нових геолого-геофізичних досліджень, результатів буріння свердловин та лабораторних аналізів керна побудовано схеми поширення ефективних товщин палеогенових відкладів у межах I та II ярусів структур північно-західної частини Внутрішньої зони Передкарпатського прогину. Вивчено характер поширення порід-колекторів, уточнено умови їх формування та встановлено основні закономірності їх просторового поширення, а також особливості фільтраційно-ємнісних властивостей. Одержані результати стали основою для виділення нафтогазоперспективних об'єктів у межах обраного району досліджень. Виділено 9 нафтогазоперспективних об'єктів, просторове положення яких підтверджується наявністю газогеохімічних аномалій. Обсяг сумарних перспективних ресурсів виділених об'єктів, які залягають на глибинах від 2 до 5 км, складають 4221 тис. т нафти. Основними критеріями під час ранжування об'єктів були глибина залягання об'єкта та величина перспективних ресурсів, оскільки вони визначають економічну доцільність буріння свердловин.

Results of the research conducted in relation to forming ore, oil and gas-bearing in the Carpathian region are generalized. On the basis of the latest methods of the geologo-statistical design the existence of favourable termal and pressure terms as well as breeds-collectors with the industrial values of porosity on the large depths of the Precarpathian bending is proved. That allows to highly estimate perspectives of oil and gas-bearing in the deepbedding horizons of the explored region.

A comparative description of features of structure and tecsture building of breeds-collectors and their oil and gas bearing of the Precarpathian foredeep basin and the Dnieper-Donetsk depression is done. It is defined the role of thinbeded microcracks in forming collector properties of deepsubmerged breeds-collectors. A possible mechanism of forming is considered to litogenetic cracks of clastic reservoir rocks, related to the features of their sedimentation.

Проаналізовано фактичні дані щодо нафтогазоносності глибокозанурених горизонтів світу. Звернено увагу на нафтогазоносність великих глибин Передкарпатського прогину, відзначено нафтогазопрояви в процесі буріння надглибоких свердловин у цьому районі. Одержано геолого-статистичні залежності зміни початкових пластових тисків і температур у прогині з достатньо встановленою достовірністю результатів. За допомогою геолого-статистичної обробки фактичних даних визначено обернений лінійний тісний зв'язок між пластовою густиною і газовмістом нафт, що дало можливість спрогнозувати вертикальну зональність фазового стану вуглеводнів у надрах прогину.

Вивчено властивості продуктивних товщ нафтових родовищ південно-східної частини Внутрішньої зони Передкарпатського прогину. На підставі аналізу карт потужностей продуктивних горизонтів виділено конседиментаційні підняття і їх розміщення щодо сучасних нафтових родовищ. Підтверджено 16 локальних конседиментаційних палеопіднять у межах Надвірнянського нафтогазопромислового району: Гвіздецьке, Космацьке, Старунське, Росільнянське, Пасічнянське, Північнобитківське, Битківське Глибинне, Бабченське, Старої Копальні, Верхньолуквинське, Горганське, Бухтовецьке, Довбушанське, Північномайданське, Майданське, Південномайданське. Об'єкти IV ярусу структур можуть розглядатися як нафтогазоперспективні.

Розглянуто геологічну будову та перспективи нафтогазоносності континентального шельфу Чорного моря в районі о. Зміїний. Висвітлено сучасні погляди щодо тектонічного районування території досліджень, розглянуто будову осадового чохла для виділених тектонічних елементів. Проаналізовано результати сейсморозвідувальних робіт та дані розвідувального буріння. Проведено оцінку перспектив нафтогазоносності районів і зон, визначено основні напрями геологорозвідувальних робіт у межах континентального шельфу о. Зміїний. Виділено першочергові об'єкти для постановки пошукового буріння.

Встановлено перевагу метану (до 100 % за об'ємом) і наявність етану, діоксиду вуглецю та азоту в летких компонентах флюїдних включень у мінералах і закритих порах аргілітів, перспективних на "сланцевий" газ відкладів палеозою Волино-Поділля (згідно з вперше одержаними даними мас-спектрометричного хімічного аналізу). Низькі значення відносної газонасиченості в аргілітах можуть свідчити про перетворення органічної речовини як джерела летких сполук за невисоких (переважно літостатичних) тисків, водночас на порядок вищі її величини в прожилковому кальциті вказують на приплив глибинних мігрувальних палеофлюїдів. Запропоновано ймовірний механізм газогенерації в поровому просторі порід перспективно сланцевогазоносних комплексів.

Викладено результати аналізу стану пошуків, розвідки та видобутку нетрадиційних типів вуглеводнів - сланцевого газу, щільного газу, метану вугільних родовищ, сланцевої нафти, газогідратів, вуглеводнів імпактних структур у різних країнах світу. Наведено численні приклади об'єктів такої сировини, описано особливості геологічної будови типових осадових басейнів і родовищ, технології їх розробки та проблеми охорони довкілля. Розглянуто питання, що стосуються світових ресурсів і запасів, показано важливе значення нетрадиційних типів вуглеводнів для збільшення мінерально-сировинної бази паливно-енергетичного сектору провідних країн світу.

Проведено узагальнення, аналіз та вивчення геологічної будови можливих покладів вуглеводнів, пов'язаних з чорносланцевими товщами, та газу з ущільнених колекторів Західного нафтогазоносного регіону. Виділено ділянки, перспективні на сланцевий газ в нижньопалеозойських відкладах на території Волино-Поділля (Рава-Русько-Крехівська, Белзька, Східноліщинська, Давидівська та Байраківська). Оцінено перспективи газоносності ущільнених порід-колекторів відкладів кембрію Волино-Поділля й олігоцену зони Кросно та Скибової зони Українських Карпат. Надано оцінку нафтогазогенераційного потенціалу менілітової світи олігоцену Внутрішньої зони Передкарпатського прогину та Складчастих Карпат. Підраховано прогнозні ресурси виділених ділянок.

Розглянуто, проаналізовано, систематизовано та узагальнено типові чинники, які призводять до негативних результатів нафтогазопошукових робіт. На основі проведеного детального аналізу кожного з чинників аргументовано пропозиції щодо їх уникнення з метою підвищення ефективності пошукового буріння.

Наведено теоретичне узагальнення та вирішення наукової проблеми прогнозування вторинних ємностей порід-колекторів для підвищення ефективності прогнозу нафтогазоносності надр. За даними комплексних досліджень, які включають мікроскопічні дослідження, рентгеноструктурне, спектрально-геохімічне вивчення генерацій мінеральної речовини, а також комплекс петрофізичних досліджень встановлено природу та морфологію пустотного простору складнопобудованих теригенних і теригенно-карбонатних колекторів Західноукраїнського нафтогазоносного регіону. Встановлено вплив тріщинуватості порід-колекторів на їх фільтраційно-ємнісні властивості та загальних закономірностей розвитку та розповсюдження зон тріщинуватості в гірських породах, у тому числі та в складнопобудованих карбонатних колекторах, які стали основою для методології побудови петрофізичних моделей. Встановлено, що наявність у породах-колекторах літогенетичної тріщинуватості має визначальний вплив на характер їх нафтонасичення. На основі досліджень міцнісних характеристик порід-колекторів емпірично розраховано можливості існування зон розущільнень у межах Внутрішньої зони Передкарпатського прогину. За результатами експериментальних досліджень теоретично обгрунтовано граничні глибини існування відкритих тріщин у породах-колекторах Львівсько-Волинського палеозойського басейну.