Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.36*716-642

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показано якісну сталість корозійно небезпечного мікробного угруповання, виділеного з феросфери кородуючих підземних трубопроводів різних грунтів. Особливістю структури сформованого корозійно агресивного мікробного ценозу є домінування сульфат- і залізовідновлювальних бактерій. Розвиток асоціації залізовідновлювальних бактерій за наявності діючої речовини пестициду "Лінурон" та його похідних пригнічується. Асоціація сульфатвідновлювальних бактерій виявилася чутливою лише до похідної, що містить триазолоазепінієвий цикл та толіл.

Експериментально доведено, що органічні інгібітори корозії з біоцидною дією впливають на динаміку чисельності бактерій корозійного мікробного угруповання у процесі формування біоплівки на поверхні маловуглецевої сталі. Присутність четвертинної солі триазолоазепінію та похідного метилкарбамату значно затримує розвиток сульфатвідновлювальних бактерій у біоплівці, яка формується за умов домінування амоні- та денітрифікувальних бактерій.

Експериментально доведено, що корозійно небезпечні бактерії, зокрема сульфатвідновлювальні, залізовідновлювальні, денітрифікувальні - резистентні до пестициду 2,4-Д, що обумовлює ріст за його присутності як планктонних клітин, так і клітин у складі біоплівки. Визначено зростання сульфатвідновлювальної активності бактерій, що може підсилювати корозійну агресивність грунту під час застосування препаратів з діючою речовиною - 2,4-дихлорфеноксиоцтова кислота.

За допомогою методу оже-спектрометрії доведено, що висока захисна дія (більше 90 %) сполук з конденсованим тетраметиленімідазолінієвим, імідазо- та триазолоазепінієвим циклами в кислому хлоридному середовищі обумовлена утворенням наноструктурної плівки (до 20 нм) на поверхні вуглецевої сталі.

Розроблено наукову концепцію для створення поліциклічних інгібіторів із заданим комплексом показників. Встановлено основні закономірності залежності протикорозійної активності нових нітрогеновмісних гетероциклічних сполук від особливостей структури молекул та комбінації реакційно здатних фрагментів. На основі одержаних закономірностей розроблено нові ефективні інгібітори кислотної корозії. Встановлено закономірності та механізм інгібування кислотної корозії новими нітрогеновмісними гетероциклічними сполуками з урахуванням електронної та просторової будови молекул, їх термодинамічних характеристик, адсорбційних властивостей, поверхневої активності та особливостей наноструктурних процесів під час формування захисних шарів на поверхні вуглецевої сталі. Досліджено взаємозв'язок між структурою молекул нових гетероциклічних сполук, їх біоцидними та захисними властивостями. Визначено реакційно здатні фрагменти, які зумовлюють протикорозійну дію в середовищах з бактеріальною сульфатредукцією, та здійснено цілеспрямовану хімічну модифікацію з одержанням інгібіторів мікробної корозії. Розвинуто теоретичні уявлення щодо механізму інгібування мікробної корозії в середовищах з бактеріальною сульфатредукцією. Теоретично та експериментально обгрунтовано наукові принципи створення інгібіторів поліфункціональної дії для захисту сталі в агресивних середовищах для кислотної та мікробної корозії. Модифіковано лакофарбові матеріали (акрилові, епоксидні, бітумно-полімерні) з використанням одержаних інгібіторів для підвищення ефективності захисту металів. Проведено прогнозне й експериментальне санітарно-гігієнічне й екологічне оцінювання запропонованих інгібіторів. Розроблено технічну документацію та впроваджено у виробництво нові ефективні екологічно безпечні інгібітори кислотної та мікробної корозії, в тому числі є синергетичні захисні композиції з використанням вторинної сировини.

Комплексно досліджено сульфідогенне угруповання мікроорганізмів феросфери вуличного газопроводу, прокладеного у піщаному грунті та визначення його складу. Виявлення та виділення компонентів угруповання бактерій та комплексу мікроскопічних грибів проведено методом граничних розведень при висіві клітинної суспензії на відповідні рідкі елективні середовища. За чисельністю та якісним складом бактерій сульфідогенне угруповання феросфери є корозійно небезпечним. Чисті культури сульфатвідновлювальних бактерій одержували шляхом багаторазових пересівів окремих колоній на твердому та рідкому середовищах Постгейта "В". Виділено переважальний штам сульфатвідновлювальних бактерій - М-4.1, який охарактеризовано за фенотиповими ознаками та ідентифіковано за методом полімеразної ланцюгової реакції з використанням універсальних праймерів до фрагментів генів 16S рРНК. При порівнянні секвенсів ділянок ДНК, що кодують ген 16S рРНК досліджуваних бактерій з аналогічними послідовностями штамів із бази даних GenBank штам сульфатвідновлювальних бактерій М-4.1 віднесено до роду Desulfovibrio. Мікроскопічні гриби виділяли висіваючи відповідні розведення грунтової суспензії в чашки Петрі з агаризованим середовищем Чапека-Докса. Ідентифікацію грибів проведено на основі їх морфолого-культуральних особливостей за визначниками. Ізольовано 78 культур грибів (12 видів 5 родів групи Anamorphic fungi). Проведені дослідження показали, що у феросфері на поверхні пошкодженого вуличного газопроводу, за умов піщаного грунту формується корозійно небезпечний за чисельністю та видовим складом комплекс фізіологічних груп бактерій та мікроміцетів.

Мета - порівняти ріст монокультур сульфатвідновлювальних бактерій родів Desulfomicrobium і Desulfovibrio за умов інгібування корозії інгібіторами - біоцидами - четвертинними солями амонію. Біокорозію досліджували гравіметричним методом, використовуючи зразки сталі Ст3пс. Чисельність бактерій у планктоні та біоплівці визначали методом граничних десятикратних розведень, концентрацію біогенного сірководню у середовищі Постгейта "В" - йодометричним титруванням. Планктонна та біоплівкова форми бактерії штаму Desulfomicrobium sp. TC 4 чутливіші до четвертинної солі амонію, яка містить незаміщений фенільний радикал (ЧСА I). Це зумовило більше пригнічення сульфатвідновлювальної активності та ефективніше інгібування корозії. Планктонна форма бактерій штаму Desulfovibrio sp.М-4.1 чутливіша до четвертинної солі амонію з заміщеним фенільним радикалом (ЧСА II). При однаковому пригніченні чисельності бактерій Desulfovibrio sp. М-4.1 солями амонію у біоплівці, спостерігається більше зниження сульфатвідновлювальної активності сполукою ЧСА II порівняно з ЧСА і та більший ступінь захисту сталі. Висновки: при розробці і використанні інгібіторів-біоцидів в практиці протикорозійного захисту металевих споруд необхідно враховувати переважання в корозійному середовищі певного штаму сульфатвідновлювальних бактерій. Досліджені четвертинні солі амонію є ефективними для попередження мікробної корозії викликаної бактеріями роду Desulfovibrio.

Досліджено інгібувальні властивості четвертинних солей піридинію, імідазопіридинію та імідазоазепінію, які гальмують корозію сталі Ст3пс, спричинену сульфатвідновлювальними бактеріями роду Desulfovibrio - основного компонента природних корозійно-агресивних угруповань грунту. Виявлено, що критерієм ефективності цих солей під час біокорозії маловуглецевої сталі є їх реакційна здатність, яку характеризують заряди на адсорбційно-реакційних центрах, дипольний момент та енергетична щілина. Встановлено кореляційну залежність ступеня захисту від енергетичної щілини.