Наведено результати досліджень застосування морфометричних особливостей сучасного рельєфу у процесі виявлення потенційних зон екологічного ризику в геологічному середовищі Криворізького залізорудного басейну.

Науково обгрунтовано напрямки організації та планування діяльності інформаційного центру, який дозволить забезпечити безпеку гірничих робіт і прогнозувати ступінь впливу їх на довколишнє середовище.

Одержано науково обгрунтовані результати в галузі маркшейдерії, які вирішують важливу наукову проблему розробки концептуальних засад маркшейдерського моніторингу задля безпечного функціонування гірничодобувних регіонів. Встановлено закономірності впливу гірничих робіт і сучасних рухів земної поверхні на стан гірського масиву під час розробки родовища на великих глибинах, розроблено механізм стратегічної геодинамічної оцінки території регіону. Обгрунтовано вибір оптимальних параметрів спостережень на регіональному геодинамічному полігоні, доведено ефективність моніторингу в режимі online з використанням дистанційних волоконно-оптичних засобів вимірювань. Вперше запропоновано здійснювати всебічний аналіз тенденцій зміни природного середовища за умов наявного антропогенного впливу на основі об'єднання в єдину програму всього комплексу розрізнених наукових і виробничих маркшейдерських робіт у розробленому Інформаційно-аналітичному центрі. Визначено основні принципи створення та розвитку єдиного інформаційного простору маркшейдерського моніторингу. Одержані результати досліджень використано організаціями та підприємствами регіону, підтверджено їх наукову та практичну значимість.

Наведено результати проведення дослідно-експериментальної роботи щодо з'ясування ефективності запропонованої програми здійснення комп'ютеризованого контролю навчальних досягнень студентів на заняттях з геодезії. Доцільність використання тренажера "Keepsoft" підтверджено зростанням таких показників, як: ставлення до навчання, зміна рівнів успішності та врахування якості знань, вмінь і навичок навчання.

Викладено результати проведення дослідно-експериментальної роботи за допомогою геодезичного та інженерно-геологічного методів щодо оцінки розвитку деформаційних процесів на ділянці розміщення станції "Майдан Артема" швидкісного трамваю Кривого Рогу. Встановлено суттєвий вплив гірничих робіт на деформацію порід, у межах яких розташований соціально значущий для Кривбасу об'єкт - "Швидкісний трамвай". Деформаційні процеси не стабілізувалися, тому рекомендовано спостереження продовжити.

Розглянуто технічні можливості застосування безпілотних мобільних моделей для фіксування дорожньо-транспортних пригод. Проаналізовано 3 наявні функції: налаштування потужності гвинтів, утримання напрямку польоту, автоматичне повернення в напрямку пульта управління. Наведено результати практичного використання моделі за різних погодних умов.

Проаналізовано стан геодезичного забезпечення території Криворізького регіону в історичній послідовності, починаючи з часу освоєння та розвитку Криворізького залізорудного басейну. Розкрито зміст та склад виконаних топографо-геодезичних робіт різними організаціями. Підкреслено великий внесок у створення топографічних планів масштабу 1:500 на об'єкти комунального та цивільного будівництва інститутів "Укржилремпроект", "Укркоммунремдорпроект", Дніпропетровського філіалу інституту "УкрвостокГИИНТИЗ", ДП "Кривбаспроект", "Укргеопроект" та інших. Послідовно описано методику використання великої кількості існуючих систем координат, що створює незручності для об'єднання даних в єдину цілісну картину. Проведений аналіз показав, що існуюча планово-висотна геодезична мережа не зможе у повному обсягу задовольнити потреби користувачів за наявної виробничої структури, науково-виробничого потенціалу, технологічного забезпечення та матеріально-технічної бази, хоча певні кроки у регіоні здійснено. Для створення належних умов і потенціалу, які забезпечили б розв'язання проблеми, потрібна структурна і технологічна перебудова геодезичного забезпечення у Криворізькому регіоні із створення виробничих підрозділів з цифрової картографії в існуючих підприємствах, науково-виробничих інститутах, центрах і лабораторіях; розроблення та впровадження нових технологій, формування і функціонування автоматизованих банків даних; розроблення нормативної та правової бази, які б забезпечували розв'язання вище названих завдань. Оскільки геодезичні роботи відносяться до робіт, що мають загальнодержавне значення і багатофункціональне призначення, то необхідно забезпечити і фінансування (по можливості) не тільки з державного бюджету, але й з міського бюджету із залученням крупних гірничовидобувних підприємств регіону.

Мета дослідження - розробка методики та визначення напруженого стану бортів кар'єру, відвалів, інших пленерних споруд ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на підставі маркшейдерських спостережень і в установлені зміни в часі кількісних показників розвитку деформацій. На основі всебічного аналізу моніторингових інструментальних спостережень встановлено закономірності впливу гірничих робіт на стан гірського масиву та інженерних споруд під час розробки родовища на великих глибинах. Створене картографічне зображення інтенсивності поширення компонент деформацій актуалізувало можливість одержати візуальне уявлення про стан територій дослідження. Обгрунтовано вибір оптимальних параметрів спостережень, що надало змогу довести ефективність не тільки для підвищення надійності, довговічності, безпеки експлуатації споруд на основі прогнозної інформації про розвиток деформаційних процесів, але і для коригування проектних рішень щодо реконструкції пленерних споруд, для прийняття оперативних рішень під час планування черговості розробки окремих ділянок магнетитового родовища. Наукова новизна полягає в комплексному інструментальному спостереженні за деформаціями в інженерних спорудах, які виникають у процесі видобутку руди та складування порід розкриття у відвали. Математичний синтез встановлених закономірностей горизонтальних і вертикальних компонент деформацій інженерних споруд надає змогу здійснювати прогнозну екстраполяцію, а кількісні оцінки параметрів багатьох моделей - змістову інтерпретацію. Одержані дані надають змогу уточнити параметри прийнятої моделі деформації об'єктів дослідження, спрогнозувати їх розвиток з плином часу та оцінити ступінь ризику виникнення негативних геодинамічних явищ.

Надано інформацію про сучасну ситуацію із методикою геодезичного забезпечення виносу на місцевість пунктів або розбивочних елементів. Рекомендовано для виносу в натуру (на місцевість) пунктів геодинамічного полігону застосовувати GPS-приймач Topcon Hiper, а в якості контролера користуватися ноутбуком із встановленим програмним забезпеченням TopSURV, який підключається в польових умовах до приймача. Проаналізовано існуючі способи перенесення проекту на місцевість, зазначено, що розглянута проблема є однією з найважливіших і відповідальних сторін діяльності інженера-геодезиста. Тому всі етапи геодезичних робіт, починаючи з їх підготовки і закінчуючи виконанням на будівельному майданчику, вимагають дуже серйозного до них ставлення. Обгрунтовано висновок про необхідність удосконалення наявних методик та технологій із геодезичної підготовки проекту стосовно виносу на місцевість точок. Детально описано технологічні й методичні особливості проведення робіт щодо винесення точок за відомими координатами, заданим напрямком, списками точок. Запропоновано і перевірено за польових умов методику розмічувальних геодезичних робіт із винесення пунктів геодинамічного полігону на місцевість в складних умовах будівельного майданчика із використанням GPS-приймача дозволяє вибрати найбільш раціональний і сучасний спосіб вирішення проблем і задач винесення пунктів проекту на місцевість та засвоїти нові практичні навички.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д131.1

Рубрики:

Літальнозйомні роботи

Шифр НБУВ: Ж60802 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - дослідження процесу відчуження земельних ділянок приватної власності громадян для використання гірничодобувними підприємствами з підземним способом видобутку шляхом визначення оптимального сценарію його інвестування за роками. Для досягнення поставленої мети використовувався комплексний метод досліджень, який включає загальнонаукові методи: бібліографічний і описовий; аналіз практики виробничої діяльності, графічний метод із застосуванням системи автоматизованого проектування; метод економіко-математичного моделювання (метод дисконтування). Вперше визначено оптимальний сценарій інвестицій за відчуження земельних ділянок приватної власності громадян за умов гірничодобувного підприємства з підземним способом видобутку залізних руд, який відрізняється від існуючих врахуванням фактору часу під час визначення розміру приведених капітальних вкладень через коефіцієнт дисконтування. Розроблено метод з визначення оптимального сценарію відчуження земельних ділянок з урахуванням запасів, зосереджених у поверсі, що відпрацьовується підземним способом системами з масовим обваленням. Обгрунтовано стратегію інвестування процесу відчуження земельних ділянок приватної власності громадян за рахунок вибору оптимального сценарію інвестицій за роками, що надасть змогу забезпечити подальшу діяльність гірничодобувного підприємства з підземним способом видобуту зі збереженням його продуктивної потужності. Встановлено, що під час проектування загальної площі землекористування, яке підлягає відчуженню, доцільно поділити її на зони, які відповідають зонам зсуву відповідних поверхів відпрацювання, це надає змогу визначити тривалість процесу відчуження та можливі сценарії його інвестування. Обгрунтовано залежність тривалості процесу відчуження від часу відпрацювання поверхів. Використовуючи метод дисконтування грошових потоків, розглянуто різноманітні варіанти розподілу капітальних вкладень за роками, для кожного сценарію інвестування відчуження земельних ділянок визначено розміри приведених капітальних вкладень. З аналізу одержаних результатів розрахунків визначено економічно ефективним нерівномірний варіант капіталовкладень зі зростанням обсягів фінансування за роками, який надає змогу зменшити розмір капітальних витрат. Підтверджено, що ефективність процесу відчуження земельних ділянок забезпечується за рахунок поетапного інвестування з застосуванням нерівномірного розподілу капіталовкладень зі збільшенням обсягів фінансування за роками.

На тестовому дослідному полігоні виконано тахеометричне знімання, GPS-знімання та аерознімання з БПЛА - DJI Phantom 3 Professional. У результаті опрацювання матеріалів знімань за допомогою програмного забезпечення Delta Digitals отримано координати контуру полігона та віддалі між марками. Виконано математичне опрацювання результатів нерівноточних подвійних вимірювань за значущості систематичної похибки, досліджено обчислені середні квадратичні похибки середніх виміряних віддалей у програмному забезпеченні Statistica_10. На підставі одержаного варіаційного ряду побудовано гістограму.

Мета роботи - дослідження економічної ефективності кадастрових і землевпорядних робіт із застосуванням новітньої геодезичної навігаційної техніки та електронних тахеометрів. Розгляд зарубіжних публікацій дозволяє стверджувати, що простежується чітка тенденція до інтенсивного застосування сучасного геодезичного обладнання. Проте відсутній єдиний підхід до розв'язання окремих задач, наприклад, які прилади і методи варто ефективніше використовувати на практиці з метою удосконалення топографо-геодезичного та картографічного забезпечення кадастрових робіт. Немає також конкретних рекомендацій щодо вживання методів із застосуванням портативних засобів спостережень, як і єдиних відомостей щодо досягнення відповідної точності результатів. Сформульовано критерії ефективності використання геодезичного обладнання в умовах Криворізького регіону, представлено оцінку ефективності використання нової техніки і технологій на виробництві, проаналізовано використання новітньої геодезичної техніки, досліджено економічну ефективність кадастрових і землевпорядних робіт із застосуванням електронних тахеометрів. Надано загальні напрями, які показали, що в умовах ринкових відносин кожне підприємство для забезпечення свого зростання і стабільності положення на ринку має проводити відповідну політику щодо капіталовкладень, здійснювати вибір пріоритетних напрямів технічного розвитку. Цей вибір здійснюється на основі оцінки ефективності обраних направленостей, що проводиться на стадіях планування і проектування своєї діяльності. Виконано аналіз техніко-економічних показників топографо-геодезичного забезпечення кадастрових і землевпорядних робіт, сформульовано критерії їх виробничої продуктивності, досліджено фактори, що впливають на їх ефективність, простежено виробничі ресурси підприємств, охарактеризовано основні інструментальні засоби, описано виконання робіт, розглянуто перспективи удосконалення технології виконання геодезичних та кадастрових робіт.

Розглянуто принципи та підходи щодо стратегій розвитку та реструктуризації Донецького вугільного та Криворізького залізорудного басейнів у сфері екологічної безпеки та природних ресурсів у зв'язку з приєднанням України до планів ЄС щодо відмови від використання викопного палива та переходу на відновлювані джерела енергії в енергетичному комплексі. Увагу приділено вибору стратегії трансформації енергетичної сфери України, небезпечним еколого-техногенним змінам надр Донбасу за умов збройного конфлікту, інноваціям у гірничо-металургійному комплексі. Розкрито проблеми організації екологічно безпечної роботи гірничо-металургійного комплексу та реабілітації території Кривбасу.

Мета роботи - дослідження базових функціональних характеристик мобільних геодезичних і картографічних додатків для забезпечення виконання кадастрових і землевпорядних робіт. Теоретичну й методичну основу роботи становить сукупність загальнонаукових підходів, логічних законів побудови висновків, спеціальних методів пізнання, що безпосередньо зумовлено поставленою метою та завданнями дослідження. В якості методологічної основи дослідження використано сполучення "мобільні додатки". При виконанні завдань дослідження використано компоненти прикладних платформ Play Market компанії Google, ANDERBOT, APKGK, мобільних додатків "Геодезичне обладнання", CREDO_DAT Mobile, NextGIS Mobile, Trimble RTX. Інформаційною базою дослідження слугували монографії, підручники, збірники наукових праць, періодичні фахові видання, Інтернет-ресурси, матеріали науково-технічних конференцій. Сформульовано критерії ефективності використання мобільних додатків для землевпорядних і кадастрових робіт, представлено можливості їх застосування у виробництві. Визначено цільовим спрямуванням даного дослідження для потреб фахівців землевпорядкування та кадастру країни. Відображено результати моніторингу базових функціональних характеристик мобільних геодезичних і картографічних сервісів та додатків, а саме сервісів Play Market компанії Google, ANDERBOT, APKGK, мобільних додатків "Геодезичне обладнання", CREDO_DAT Mobile, NextGIS Mobile, Trimble RTX, сформульовано критерії їх виробничої продуктивності, описано використання смартфонів для планування супутникових спостережень. Виконано аналітичний огляд стану проблеми використання мобільних додатків геодезичного і картографічного спрямування для забезпечення проведення землевпорядних і кадастрових робіт, обгрунтовано їх роль у сучасному світі, проаналізовано вплив технологічного і технічного прогресу на діяльність геодезистів, землевпорядників в нових умовах, розроблена класифікація мобільних пристроїв і додатків, сформульовано проблеми безпеки застосування мобільних пристроїв, систем і додатків. Розглянуто перспективи удосконалення технології використання мобільних додатків для забезпечення геодезичних, землевпорядних і кадастрових робіт.

Мета роботи - дослідження використання геоінформаційних технологій для моніторингу і прогнозування розвитку територій Кривбасу із урахуванням зонування за ступенем зсувної небезпеки. Поставлена мета та завдання дослідження зумовили використання загальнонаукових підходів, логічних законів побудови висновків, спеціальних методів пізнання. В якості методологічної основи дослідження вжито сполучення "нейромережевий аналіз". При виконанні завдань дослідження спиралося на світовий досвід застосування геоінформаційних технологій для картування та дослідження зсувів. Інформаційною базою дослідження слугували монографії, збірники наукових праць, періодичні фахові видання, інтернет-ресурси. Сформульовано критерії вибору ефективного геодезичного методу збору просторових даних, який забезпечує оперативне автоматизоване отримання картографічної інформації з заданою точністю і необхідним обсягом інформації для виявлення зсувонебезпечних територій на підставі нейромережевого аналізу. Визначається цільовим спрямуванням даного дослідження для потреб фахівців гірничопромислового комплексу Криворізького регіону. Розроблена карта зонування території за ступенем зсувної небезпеки стане допоміжним матеріалом для початку дослідницької роботи з вивчення просторово-часової зміни структури гірничопромислових ландшафтів Кривбасу та, відповідно, передумовою районування гірничопромислових ландшафтів на локальному та регіональному рівнях. Встановлено, що не існує стандартів, що регламентують якість застосовуваних вихідних матеріалів для цілей регіонального зонування зсувних явищ. Більше уваги приділяється локальним методам кількісної оцінки зсувних схилів. Доведено, що з розвитком комп'ютерних технологій автоматизація процесу картування і отримання коректних результатів за допомогою нейронних мереж можлива за рахунок підвищення якості вхідних даних. Рекомендовано для створення цифрової моделі рельєфу використовувати сучасні високоточні геодезичні методи, такі як повітряне лазерне сканування, технології гіперспектральних зйомок; для отримання геологічних даних слід користуватися картами крупнішого масштабу або отримувати дані на інженерно-геологічних свердловинах.

У зв'язку з появою сучасних вимог щодо забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, зацікавлених підприємств, установ і організацій, а також громадян із метою регулювання земельних та інших відносин, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного, екологічного обгрунтування бізнес-планів і господарських проектів з'явилася мета проаналізувати практику організації геодезичних, картографічних і кадастрових робіт за кордоном на прикладі розгляду історії та сучасного стану картографо-геодезичного забезпечення, проведення кадастрових робіт на території Сербської Республіки. Поставлена мета і завдання дослідження зумовили використання загальнонаукових підходів, логічних законів побудови висновків, спеціальних методів пізнання. При виконанні завдань дослідження спиралося на світовий досвід застосування описового методу, порівняльно-історичного методу (компаративізму), історико-типологічного методу на підставі комплексного і системного підходів. Інформаційною базою проведення дослідження служили збірники наукових робіт, періодичні фахові видання, Інтернет-ресурси, нормативні документи. Охарактеризовано вибір ефективних методів практики організації геодезичних, картографічних та кадастрових робіт за кордоном на прикладі розгляду історії та сучасного стану проведення топографо-геодезичних робіт, картографо-геодезичного забезпечення, проведення кадастрових робіт на території Сербської Республіки. Відзначено цільовим напрямом даного дослідження для потреб фахівців геодезичної галузі та для землевпорядників, для організації ефективної роботи щодо методів і способів збору просторових даних, які можуть забезпечити оперативне автоматизоване отримання картографічної інформації із заданою точністю і необхідним обсягом інформації як для потреб країни, так і зацікавлених користувачів. Розглянуто історію та сучасний стан картографо-геодезичного забезпечення зарубіжної території, виконано аналіз практик організації геодезичних, кадастрових та картографічних робіт управлінням геопросторовими даними у Сербській Республіці. Показано правила проведення моніторингу та обстеження територій і споруд, описано правила проведення національної геодезичної та картографічної діяльності, які слугують основою для землеустрою. Досліджено впровадження інфраструктури геопросторових даних у республіці, яка є доступною для всіх в Інтернеті.

Мета роботи - у зв'язку з появленням новітніх правил стосовно забезпечення потрібними даними органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, а також громадян із ціллю регулювання земельних та інших взаємовідносин постала мета порівняти можливості, зручність, простоту функціоналу двох різних ГІС, зокрема ЗЕМПРО (Spliterw) та SinergyMap під час опрацювання матеріалів для виконання ідентичної роботи. Сформульовані мета та задачі дослідження зумовили застосування загальнонаукових підходів, логічних правил побудови висновків, спеціальних методів пізнання. Інформаційним підгрунтям проведення роботи слугували збірники наукових праць, періодичні фахові видання, Інтернет-ресурси, нормативні документи. Означено відбір результативних методів практики організації опрацювання матеріалів для виконання ідентичної роботи із застосуванням ГІС ЗЕМПРО (Spliterw) та SinergyMap. Цільове спрямування виділяється практичною значимістю даного дослідження для потреб професіоналів для землевпорядників, геодезичної галузі та для фахівців інших напрямів, що займаються організацією ефективної роботи щодо методів та способів збирання просторових даних, які можуть забезпечити оперативне автоматизоване отримання картографічної інформації з заданою точністю і необхідним обсягом інформації як для потреб країни, так і зацікавлених користувачів. Встановлено, що ГІС SynergyMap має всі потрібні засоби для використання у різноманітних областях, і набула щонайбільшого розповсюдження у землеустрої, архітектурі, сільському, лісовому і водному господарствах, земельному кадастрі тощо. Подібне об'єднання вдосконалює структурування показників, додає ефективність їх аналізу та опрацювання, а віддзеркалення цих даних у звичайному для людського розуміння візуальному вигляді добре облегшує та модернізує механізм прийняття адміністративних рішень. Існуючі сьогодні ГІС, як платні, так і з відкритим кодом, дозволяють виконувати практично будь-які камеральні роботи для кадастру та землеустрою. Головне розуміти користувачу зміст поставленого завдання і враховувати корпоративні стандарти на інформаційні системи в організаціях, які беруть участь у таких спільних роботах, або для яких ці роботи виконуються.