Обгрунтовано положення про значні перспективи пошуків кварцової сировини в Україні, пов'язаної з гідротермальними жилами, насамперед Українського щита (УЩ). Серед них на особливу увагу заслуговують три рудопрояви - Ленчинський (Північно-Західний район УЩ), Арсенівський (Інгуло-Інгулецький район) і Скляна Гора (Приазов'я). Саме вони мають стати першочерговими об'єктами для проведення науково обгрунтованої розвідки. У них на незначній глибині зосереджено величезні прогнозні ресурси. Кварц цих родовищ є слабко дослідженим. За даними спектрального та морфологічного аналізів, мікроскопії, ІЧ-спектроскопії, термобарогеохімії та газової хроматографії та за структурними параметрами найчистішим серед зазначених рудопроявів виявлено кварц Ленчинського рудопрояву.

Проаналізовано мінералогію, комплексність, перспективи видобутку та переробки руд Li, Rb, Cs, Be, Sc, Y, TR, Ge, Zr, Hf, Nb, Ta із рудопроявів та родовищ України, головним чином Українського щита.

Зроблено порівняльний аналіз складу мінералів з чотирьох штоків гіперсольвусних сієнітів південної Гренландії, які за розмірами, мінеральним складом і ступенем кристалізаційної диференціації близькі до сієнітів Яструбецького й Азовського штоків на Українському щиті. Наведено тренди змін хімічного складу польового шпату і фемічних мінералів залежно від направленості та ступеня диференціації сієнітового розплаву. Це дає змогу за складом породоутворювальних мінералів визначити петрологічний тип сієніту та ступінь диференціації інтрузії. Розглянуто чинники, що впливають на характер трендів, підтверджені експериментальними даними та результатами вивчення включень мінералоутворювального середовища.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д342.3-3

Рубрики:

Жильні породи. Гіпабісальні породи. Малі інтрузії

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д332.684

Рубрики:

Силікати з безперервними шарами тетраедрів SIO4 в кристалічних структурах

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Склад газоподібних продуктів піролізу мінералів і порід повинен відображати ті умови, в яких вони утворені (перетворені). Спектр виділення летких компонентів з мінеральної проби залежно від температури належить до типоморфних ознак проби. Завдання полягає в тому, щоб виявити закономірності зміни складу продуктів піролізу залежно від умов утворення мінералів. Продукти піролізу не відповідають складу летких компонентів у середовищі мінералоутворення, їх можна використати лише для відтворення відмінностей в умовах утворення мінералів і порід.

Data we gathered include several thousands of chromatographic analysis of gas pyrolysis products of mineral samples, conducted on one instrument, by one technique and in the same conditions. The method of step-up heating of mineral samples from 50 to 1050°C with stepwise analysis of pyrolisys gas in fixed temperature intervals seemed to be rather informative. Accumulated material proves that every mineral sample has a stable composition of volatile elements and their volatile compounds. Composition of pyrolysis products of minerals and rocks should reveal the conditions they were formed (transformed) in. Pyrolysis products of minerals do not correspond with the composition of volatile components in mineral-formation medium; they could only be used for comparison of mineral samples, formed in different conditions. The problem is - to discover the regularity of composition change of pyrolysis products according to one or another formation condition. Pyrolysis products of all crystalline substances, we have researched, are notable for higher H2/H2O value against CO/CO2. It has been also noted that deeper the rocks have been formed the higher this excess is.

Ключ. слова: піроліз мінералів, леткі елементи, РТ-параметри, газовий хроматографічний аналіз.
Індекс рубрикатора НБУВ: Д330.02

Рубрики:

Екзогенні процеси мінералоутворення

Шифр НБУВ: Ж28470 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показано, що існує три типи летких компонентів у мінералах: адсорбовані молекулярні гази, флюїдні включення і групи з леткими елементами, що хімічно зв'язані з мінералом. Між цими типами тісний зв'язок - леткі елементи можуть переходити з однієї групи в іншу залежно від змін, яких зазнає мінерал за природних чи лабораторних умов. Розроблена методика піролізу мінералів дозволяє одержати дані не лише про склад найпоширеніших летких компонентів у мінералах, а й частково розмежувати компоненти за їх місцезнаходженням. Леткі домішки найчутливіші до будь-яких змін температури, тиску і потенціалу кисню в середовищі мінералоутворення, тому склад цих домішок віддзеркалює умови кристалізації мінералу і його подальших постгенетичних змін.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д342.313

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д342(45УКР)153

Рубрики:

Петрографія магматичних (вивержених) гірських порід

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д330.43

Рубрики:

Хімічний склад, властивості і формули мінералів

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Окрім наукових праць, опублікованих за життя геніального вченого і пізніше, В. Вернадський залишив у спадок нащадкам щоденники, бібліографічні записи, офіційні та приватні листи, в яких він торкається різних наукових проблем. Наведено деякі цитати, що стосуються окремих питань геології та геохімії, мінералогії та кристалографії, організації науки тощо, з листів вченого до дружини Наталії Єгорівни, а також відомих геологів - В. В. Докучаєва, Б. Л. Лічкова, О. Є. Ферсмана, Д. П. Григор'єва та ін.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д33 в3

Рубрики:

Мінералогія

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Окрім наукових праць, опублікованих за життя геніального вченого та пізніше, В. Вернадський залишив у спадок нащадкам щоденники, бібліографічні записи, офіційні та приватні листи, в яких він торкається різних наукових проблем. Наведено деякі цитати, що стосуються окремих питань геології та геохімії, мінералогії та кристалографії, організації науки тощо, з листів вченого до дружини Наталії Єгорівни, а також відомих геологів - В. В. Докучаєва, Б. Л. Лічкова, О. Є. Ферсмана, Д. П. Григор'єва та ін.

Окрім наукових праць, опублікованих за життя геніального вченого та пізніше, В. Вернадський залишив у спадок нащадкам щоденники, бібліографічні записи, офіційні та приватні листи, в яких він торкається різних наукових проблем. Наведено деякі цитати, що стосуються окремих питань геології та геохімії, мінералогії та кристалографії, організації науки тощо, з листів вченого до дружини Наталії Єгорівни, а також відомих геологів - В. В. Докучаєва, Б. Л. Лічкова, О. Є. Ферсмана, Д. П. Григор'єва та ін.

Ім'я дійсного члена Російської та Української академій наук В. І. Вернадського, від дня народження якого минуло 150 років, широко відоме в Україні, бо багатогранною була його наукова творчість і плідною організаційна діяльність. Відзначення ювілейної дати - це нагода оцінити з позицій сьогодення внесок ученого в науку та прослідкувати вплив його ідей на її розвиток. Чільне місце серед усіх напрямів різнобічної діяльності В. І. Вернадського належало мінералогії. Глибоке знання мінералів привело його до реформування мінералогічної науки та заміни статичної описової мінералогії на динамічну генетичну. Нинішня генетична мінералогія має багато напрямів: вчення про флюїдні включення в мінералах (термобарогеохімія або мікрофлюїдологія), вчення про типоморфізм мінералів, онтогенія, ізотопні дослідження тощо, які інтенсивно розвивалися і продовжують розвиватися в Україні. Перший центр дослідження флюїдних включень у мінералах зародився в Україні в 1950-х рр. і пов'язаний з іменем доцента Львівського університету М. Єрмакова. У стінах цього університету розвинулася також прикладна термобарогеохімія, підгрунтя для якої заклав професор Є. Лазько. Згодом дослідницькі центри включень організовано в Радянському Союзі та за кордоном. Великий внесок у поширення цього вчення зробив відомий мінералог та організатор науки академік Є. Лазаренко. План В. Вернадського щодо створення при тодішній Українській Академії Наук Мінералогічного інституту був реалізований завдяки зусиллям академіка М. Семененка. Організований за його ініціативою у 1969 р. Інститут геохімії та фізики мінералів (сьогодні Інститут геохімії,

мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка НАН України) перетворився на провідну установу мінералогічного профілю. Опановані в Інституті найновіші методи фізичного дослідження мінеральної речовини надали величезний поштовх для розвитку вчення про типоморфізм мінералів, а розвиток ізотопного аналізу, перспективність якого передбачав ще В. Вернадський, сприяв встановленню джерела мінеральної речовини та часу кристалізації багатьох мінералів з різних регіонів. Регіонально-мінералогічні дослідження, на які В. Вернадський звернув увагу ще на початку XX ст., інтенсивно розвивалися в Україні завдяки ініціативі академіка Є. Лазаренка та його учнів. Є сподівання, що цей напрям збереже свої позиції й у XXI ст.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д332.682.141-43

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Окрім наукових праць, опублікованих за життя геніального вченого та пізніше, В. Вернадський залишив у спадок нащадкам щоденники, бібліографічні записи, офіційні та приватні листи, в яких він торкається різних наукових проблем. Продовжено публікацію цитат, що стосуються окремих питань геології та геохімії, мінералогії та кристалографії, організації науки тощо, з листів вченого до дружини Наталії Єгорівни, а також відомих геологів - В. В. Докучаєва, Б. Л. Лічкова, О. Є. Ферсмана, Д. П. Григор'єва та ін.

Окрім наукових праць, опублікованих за життя геніального вченого і пізніше, В. Вернадський залишив у спадок нащадкам щоденники, бібліографічні записи, офіційні та приватні листи, в яких він торкається різних наукових проблем. Продовжено публікацію цитат, що стосуються деяких питань геології та геохімії, мінералогії та кристалографії, організації науки тощо, з листів вченого до дружини Наталії Єгорівни, а також відомих геологів - В. В. Докучаєва, Б. Л. Лічкова, О. Є. Ферсмана, Д. П. Григор'єва та ін.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д332.681.01-4

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ