Висвітлено сучасні теоретико-методологічні засади підготовки майбутніх учителів трудового навчання (ПМУТН) до педагогічної дослідницької діяльності (ПДД). Представлено методичну систему й охарактеризовано організаційно-методичні принципи ПМУТН до ПДД. Наведено модель готовності до ПДД, показано функціональну роль самоосвітньої роботи у становленні фахівця-дослідника.

Освещены современные теоретико-методологические основы подготовки будущих учителей трудового воспитания (ПБУТВ) к педагогической исследовательской деятельности (ПИД). Представлена методическая система и охарактеризованы организационно-методические принципы ПБУТВ к ПИД. Приведена модель готовности к ПИД, показана функциональная роль самообразовательной работы в становлении специалиста-исследователя.

Визначено суть, історичні аспекти та сучасний стан розробки проблеми підготовки майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності. Розкрито особливості такої діяльності, критерії, показники та рівні їх готовності, а також науково обгрунтовано й експериментально перевірено систему підготовки майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності. Розроблено науково-методичне забезпечення реалізації такої системи у навчально-виховному процесі.

Висвітлено актуальні проблеми управління якістю освіти. Розкрито питання формування управлінської культури майбутнього соціального працівника в процесі професійної підготовки. Показано можливості використання інноваційних освітніх технологій у ВНЗ для здобуття вищої освіти неповносправними людьми в межах Болонського процесу. Визначено соціально-психологічні чинники, що впливають на формування мовних уподобань учнів старших класів. Розкрито вплив управлінських процесів у коледжі на професійну адаптацію викладацького складу. Запропоновано модель конфліктологічної культури науково-педагогічних кадрів ВНЗ. Увагу приділено управлінню модернізаційними ризиками в регіональній освітній системі.

Досліджено широкий спектр методологічних, теоретичних практичних проблем децентралізації управління професійно-технічною освітою (ПТО). Проведено аналіз об'єктивних закономірностей децентралізації управління ПТО, пріоритетних чинників розвитку управління ПТО за умов його децентралізації. Обгрунтовано концептуальні засади, методологічні основи децентралізації управління ПТО за умов сучасного ринку праці. З'ясовано визначальні чинники розвитку управління освітою, здійснено порівняльну характеристику жорсткого вертикального та м'якого горизонтального управління ПТО, запропоновано можливі варіанти моделей децентралізації управління ПТО. Подано концептуальні підходи до розподілу повноважень органів освіти та науки на загальнодержавному та регіональному рівнях. Висвітлено концептуальні підходи до управління ПТНЗ за умов децентралізації управління ПТО, теоретичні та методичні засади децентралізації управління ПТНЗ і педагогічні засади управління ПТНЗ у регіоні. Розкрито економічні аспекти розвитку системи ПТО за умов сучасного ринку праці.

Розглянуто одне з найважливіших завдань ВНЗ - навчання студентів умінню саморозвиватися в процесі освіти. Уточнено поняття "самоосвіта". Визначено складові самоосвітньої діяльності, які відрізняють її від інших видів пізнавальної діяльності. Підкреслено роль особистості у самоосвіті. Представлено результати дослідження ставлення студентів до пізнання, проаналізовано мотиви, які зумовлюють зміну ставлення студентів до навчання. Висвітлено чотири групи спонукальних сил (мотивів). Порівняно мотиви ставлення до пізнання учнів і студентів. Вказано на зв'язок самоосвіти і навчання. Акцентовано увагу на професійному інтересі як провідному стимулі самоосвіти, який збагачується широким соціальним звучанням. Визначено основну рушійну силу розвитку самоосвітньої діяльності.

Розглянуто соціальні інформаційні мережі як новітні форми інформаційних обмінів, що набувають зростаючого значення в житті сучасної України у зв'язку з успішним перебігом інформатизації, процесом зміцнення внутрішньосуспільних зв'язків на новій технологічній основі. Акцентовано увагу на співвідношенні системи горизонтальних і вертикальних інформаційних обмінів під час розвитку процесів суспільної самоорганізації, удосконалення якості інформаційного забезпечення діяльності управлінських структур. Проаналізовано особливості розвитку системи соціальних комунікацій у соціальній структурі українського суспільства. Висвітлено роль соціальних медіа у формуванні національного інформаційного ресурсу управлінської діяльності. Охарактеризовано специфіку функціонування української блогосфери.

Викладено основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці у навчальних закладах, функціональними ланками якої є структури державної законодавчої і виконавчої влади різних рівнів, управлінські структури підприємств і організацій. Обгрунтовано особливості створення і механізм упровадження системи управління охороною праці освітніх закладів. Відмічено, що ефективність функціональної структури системи визначається відношенням правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних результатів, одержаних у результаті упровадження системи управління охороною праці у практику діяльності шкіл.

Изложены основные требования к построению и функционированию системы управления охраной труда в учебных заведениях, функциональными звеньями которой являются структуры государственной законодательной и исполнительной власти различных уровней, управленческие структуры предприятий и организаций. Обоснованы особенности создания и механизм внедрения системы управления охраной труда образовательных учреждений. Отмечено, что эффективность функциональной структуры системы определяется отношением правовых, социально-экономических, организационно-технических, санитарно-гигиенических и лечебно-профилактических результатов, полученных в результате внедрения системы управления охраной труда в практику деятельности школ.

The main requirements to construction and functioning of a control system by labor protection in the educational institutions which functional links are structures of the state legislative and executive power of various levels, administrative structures of the enterprises and the organizations are stated.

На основі визначення інформаційно-мережевої культури виокремлено комплекс важливих знань, навичок, умінь, що становлять основу мережевої компетентності юнацтва та бібліотечних фахівців, які обслуговують цю категорію користувачів. Розглянуто ефективні методи та засоби популяризації інформаційно-мережевої культури в юнацькому середовищі бібліотечними засобами.

Досліджено практику застосування українськими бібліотеками технологій Веб 2.0 з метою бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва – однієї з найбільш активних категорій користувачів Інтернету. Розглянуто онлайнові сервіси Державної та обласних бібліотек для юнацтва (молоді).

Розглянуто вплив інформаційно-мережевої культури на розвиток нових мережевих форм бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва. Досліджено й узагальнено досвід використання мережевих бібліотечно-інформаційних сервісів для обслуговування підлітків і молоді у зарубіжних бібліотеках. Проаналізовано засоби інтерактивної та соціальної мережевої взаємодії бібліотек з юнацькою аудиторією, що надаються з використанням сервісів Веб 2.0 на сайтах спеціалізованих бібліотек України. Виявлено стримуючі фактори інтеграції нових інтерактивних технологій до практики бібліотечної діяльності та чинники їх ефективного застосування для розвитку бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва. Окреслено тенденції модернізації бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва в Україні з використанням інноваційних інтерактивних мережевих сервісів. Визначено бібліотечні засоби підвищення інформаційно-мережевої компетентності юнацтва та бібліотекарів, котрі їх обслуговують, для налагодження якісної комунікаційної взаємодії.