Розглянуто проблему вторинного гіперпаратиреозу у хворих із хронічною нирковою недостатністю, що лікуються хронічним гемодіалізом. Показано пряму залежність між тривалістю лікування гемодіалізом та рівнем паратиреоїдного гормону.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р414-323 + Р411.033.2-52

Рубрики:

Хвороби нирок

Залізодефіцитна анемія

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.411-3

Рубрики:

Пухлини кісткового мозку і крові

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено можливості гемодіафільтрації як методу замісної ниркової терапії. Визначено режими її застосування з метою підвищення адекватності діалізної терапії у хворих з хронічною хворобою нирок V ст. Виявлено, що за умови проведення стандартного гемодіалізу у пацієнтів з хронічною хворобою нирок V ст. важко досягнути адекватної корекції гіперфосфатемії, вторинного гіперпаратиреозу, свербіння шкірних покривів. Показано, що застосування гемодіафільтрації дозволяє підвищити адекватність діалізної терапії, зокрема покращити стабільність гемодинаміки під час проведення процедури, забезпечити краще видалення фосфатів та паратиреоїдного гормону з сироватки крові пацієнтів, зменшити прояви свербіння шкірних покривів. Встановлено тривалість ефекту збереження зниженого вмісту паратиреоїдного гормону після сеансу.

Проаналізовано дані щодо ризиків формування кардіоваскулярних ускладнень (КВУ) у хворих на хронічну хворобу нирок (ХХН), а також у реципієнтів з функціонуючим нирковим трансплантатом. Увагу приділено артеріальній гіпертензії, анемії, дисліпідеміям, порушенню обміну фосфору та кальцію, уремічній кардіоміопатії та кардіоренальному синдрому, ендотеліальній дисфункції та ремоделюванню судинної стінки, гострій та хронічній ішемічній хворобі серця, лікуванню гострого коронарного синдрому, аритміям, хронічній серцевій недостатності. Описано методи корекції інших ризик-факторів, що призводять до КВУ. Визначено основні стратегії зниження серцево-судинної смертності хворих на ХХН.

Проанализированы данные о рисках формирования кардиоваскулярных осложнений (КВО) у больных хронической болезнью почек (ХБП), а также у реципиентов с функционирующим почечным трансплантатом. Внимание уделено артериальной гипертензии, анемии, дислипидемиям, нарушению обмена фосфора и кальция, уремической кардиомиопатии и кардиоренальному синдрому, эндотелиальной дисфункции и ремоделированию сосудистой стенки, острой и хронической ишемической болези сердца, лечению острого коронарного синдрома, аритмиям, хронической сердечной недостаточности. Описаны методы коррекции других риск-факторов, приводящих к КВО. Определены основные стратегии снижения сердечно-сосудистой смертности больных ХБП.