Здійснено аналіз змін політичного складу парламентської більшості та опозиції в Сеймі Республіки Польща, починаючи з 1989 р.

Проведено порівняльний аналіз діяльності політичної опозиції в Україні та Республіці Польща. Систематизовано основні наукові підходи до розуміння поняття політичної опозиції. Визначено критерії, за якими політичну силу можна вважати політичною опозицією. Обгрунтовано визначення політичної опозиції та її суб'єктів. Зроблено порівняльний аналіз правових засад діяльності політичної опозиції в Україні та Республіці Польща. Із урахуванням зарубіжного досвіду визначено оптимальний варіант нормативно-правового регулювання діяльності політичної опозиції в Україні. Проведено порівняльне дослідження причин виникнення української та польської позапарламентської опозиції, виявлено основні тенденції у функціонуванні парламентської більшості та парламентської опозиції в Україні та Республіці Польща. Проаналізовано взаємовідносини влади та політичної опозиції у контексті політичних процесів в українському та польському суспільстві, наведено рекомендації щодо підвищення ефективності взаємодії політичної опозиції та громадського суспільства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х2(4УКР)64 + Ф3(4УКР)0

Рубрики:

Історія держави і права

Внутрішнє становище. Внутрішня політика

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано діяльність політичної опозиції (ПО) в Україні та Польщі за умов демократичної трансформації. Систематизовано основні наукові підходи до розуміння ПО та її суб'єктів. Визначено критерії за якими політичну силу можна вважати ПО. З'ясовано чинники становлення української та польської позапарламентської опозиції. Розкрито основні тенденції у функціонуванні парламентської більшості й парламентської опозиціі в Україні та Польщі. Проаналізовано взаємовідносини влади та ПО у контексті політичних процесів в українському та польському суспільствах. Визначено шляхи підвищення ефективності взаємодії ПО й громадянського суспільства. Запропоновано варіант оптимізації нормативно-правового регулювання діяльності ПО в Україні.

Проанализирована деятельность политической оппозиции (ОП) в Украине и Польше в условиях демократической трансформации. Систематизированы основные научные подходы к пониманию ПО и ее субъектов. Определены критерии по которым политическую силу можна считать ПО. Выяснены факторы становления украинской и польской внепарламентской оппозиции. Раскрыты основные тенденции в функционировании парламентского большинства и парламентской оппозиции в Украине и Польше. Проанализированы взаимоотношения власти и ПО в контексте политических процессов в украинском и польском обществах. Определены пути повышения эффективности взаимодействия ПО и гражданского общества. Предложен вариант оптимизации нормативно-правового регулирования деятельности ПО в Украине.

Наукова записка містить дослідження політико-правових стандартів ЄС і визначення на цій основі ключових напрямів вдосконалення моделі модернізації сучасної України. Проаналізовано специфіку реформування Ради Європи як гаранта демократичної трансформації країн Європейського континенту, основні складові системи джерел політико-правових стандартів (договори, акти вторинного права, міжнародні угоди, судові рішення, загальні принципи права ЄС), їх вплив на регулювання відносин між Україною й ЄС. Досліджено процес реалізації політико-правових стандартів ЄС у країнах Східної Європи, рівень відповідності України Копенгагенським критеріям членства в ЄС, правові та політичні аспекти процесу адаптації законодавства України до законодавства ЄС. Розкрито європейський досвід правового регулювання проходження державної служби (умови прийняття на посади, порядок проведення конкурсу, оцінювання діяльності, дисциплінарну відповідальність державних службовців). Визначено взаємозв'язок та основні параметри вдосконалення політики та права у процесі вітчизняного державотворення, їх вплив на процес європейської інтеграції України.

Розкрито теоретичні аспекти взаємодії держави та громадянського суспільства, визначено основні характеристики держави, за яких може вільно розвиватися громадянське суспільство. Проаналізовано нормативно-правові акти, якими регулюється взаємодія між державою і суспільством. Виявлено механізми, які забезпечують їх ефективну взаємодію. Охарактеризовано компроміс і консенсус як демократичні форми співробітництва інститутів держави та громадянського суспільства. Надано практичні рекомендації щодо підвищення рівня політичної участі громадян і виконання обов'язків держави із забезпечення потреб та інтересів громадян.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4УКР)2 + Ф3(4УКР)

Рубрики:

Державне право окремих країн

Внутрішнє становище. Внутрішня політика

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано політичні причини кризи в системі державного управління, зокрема політичні конфлікти, відсутність механізму реалізації політичного рішення, заміна працівників в органах управління на підставі їх політичної позиції, неналежна співпраця органів державної влади із активними суспільними групами.

Комплексно досліджено правові засади державної інформаційної політики (ДІП) України в умовах формування інформаційного суспільства та гібридної війни Російської Федерації проти України. Проаналізовано зарубіжний досвід реалізації ДІП у контексті глобальних тенденцій розвитку, збереження державного суверенітету, дотримання прав людини та протидії зловживанню інформаційними технологіями. Визначено суть та основні етапи розвитку ДІП України, особливості її реалізації у пріоритетних сферах. Розроблено рекомендації щодо протидії інформаційній агресії в умовах гібридної війни та вдосконалення вітчизняного законодавства, що регулює інформаційну сферу.

Досліджено національний досвід і міжнародні стандарти контролю за діяльністю органів публічної влади. Приділено увагу визначенню природи, змісту, форм, механізмів реалізації контролю в умовах демократії. Особливе місце відведено ролі контролю в забезпеченні захисту прав людини і легітимації публічної влади. Дано трактування широкої концепції контролю, яка охоплює питання державного, громадського та міжнародного контролю.

Висвітлено найважливіші теоретичні положення про сутність політичних і правових явищ, політико-правових процесів і проблем та сучасних підходів щодо їх вирішення, про особливості функціонування основних інститутів політики та права. Розглянуто питання становлення правової політології як науки та навчальної дисципліни, її методологічні засади, особливості взаємодії політики і права, розкрито суть таких понять і політко-правових феноменів, як політична влада, правова політика, політичне право, політико-правова система, держава, політичний режим, політична участь, політичні партії, політичне представництво та прогнозування.

Досліджено політику і право у їх взаємозв’яку та взаємозумовленості, що становлять об'єктивну передумову їх інституціоналізації у науці правової політології. Обгрунтовано концепт правової політології як науково-пізнавальної системи та дослідницької парадигми. Показано аксіологічний потенціал науки правової політології, спрямованої на дослідження ціннісних засад політико-правового розвитку і обгрунтування справедливого суспільства і правопорядку. Розкрито основні параметри політико-правової системи, що інтегрує суспільство на засадах єдиних соціально-політичних цілей і цінностей. Обгрунтовано концепт політичного права як права на здійснення політичної влади. Правову політику розглянуто як практичну реалізацію політичного права та інструмент утвердження правової держави і соціальної справедливості. Виокремлено питання сучасного політико-правового розвитку, співвідношення та взаємодія політичного і конституційного права. Окреслено правову політику як різновид державної політики та наведено класифікацію суб’єктів та об’єктів політики і права. Описано характер взаємовідносин між суб’єктами політики і права. Досліджено політичну і правову системи як підсистему політико-правової системи. Охарактеризовано структуру, компоненти та функції політико-правової системи.

Розкрито засадничі положення Стратегії політико-правового розвитку України до 2030 р. Доведено необхідність докорінної зміни наукових підходів до стратегічного планування політико-правового розвитку в умовах війни Росії проти України та післявоєнної відбудови, зовнішніх і внутрішніх викликів, геополітичних змін, європейської та євроатлантичної інтеграції, суспільної модернізації. Запропоновано концепт ідеології і політики національного прагматизму для досягнення цілей розвитку Української держави наявними ресурсами та креативним потенціалом нації. Сформульовано низку засадничих положень задля реалізації стратегій в основних сферах політико-правового розвитку та розробки тексту нової Конституції України - Конституції Української Республіки.

Обгрунтовано концепт правової політології як науково-пізнавальної системи, дослідницької парадигми, наукового напряму та навчальної дисципліни. Розкрито її теоретичний, аксіологічний, праксеологічний потенціал; визначено об'єкт, предмет, методологію, принципи, функції, понятійно-категоріальний апарат. Взаємодію політики і права показано як евристичну засаду правової політології. Досліджено вітчизняний та зарубіжний досвід наукової, організаційної, навчальної інституціоналізації правової політології. Проаналізовано проблеми концептуалізації політичного права як міждисциплінарного напряму наукових досліджень. Правову політику розкрито як практичну реалізацію політико-правової парадигми суспільного розвитку та інструмент модернізації суспільства. Викладено засадничі детермінанти правової політології, представлено правову політологію як науково-пізнавальну систему і постнекласичну дослідницьку парадигму. Окреслено взаємодію політики і права як евристичну засаду правової політології. Визнано взаємозумовленість політичної і правової систем. Наголошено, що правова політика виступає як практична реалізація політико-правової парадигми суспільного розвитку.

У збірнику наукових праць представлені авторські роботи студентів, аспірантів, наукових працівників та правників-практиків, які є представниками юридичних шкіл усіх регіонів України, присвячені різноманітним аспектам розвитку та трансформації правничної думки та практики в умовах воєнного сьогодення.