Наведено класифікацію методів податкового планування з використанням критеріїв ступеня податкового навантаження на підприємство та стадії процесу податкового планування. Розглянуто варіанти розрахунку показника податкового навантаження на підприємство з урахуванням різних методичних підходів. Вивчено можливість визначення інтегральної оцінки податкового навантаження з урахуванням можливих структурних зрушень у трансакційних витратах підприємства. Виявлено взаємозв'язок між різними видами трансакційних витрат. Доведено доцільність використання для планування податків технології, що використовується в плануванні трансакційних витрат підприємств. Досліджено суттєві ознаки та складові технології планування. Визначено принципи угруповання окремих видів трансакційних витрат підприємства. Розроблено інструменти та методику розрахунку оптимального рівня податкового навантаження за критерієм мінімізації інституціонального тягаря підприємства.

На основі зарубіжного та вітчизняного досвіду обгрунтовано концептуальні принципи державного регулювання розвитку промислового потенціалу регіону. Визначено напрями реалізації інвестиційних проектів, які прямують на соціально-економічний розвиток регіону.

Розглянуто варіанти економіко-математичних моделей розвитку вугле- й газодобувних підприємств.

Сформульовано теоретико-методологічні засади, на основі яких можна досягнути кардинальних змін у механізмах функціонування промислового потенціалу країни.

Поглиблено розуміння сутності регіональної промислової політики як системи відносин між територіальними органами влади та господарюючими суб'єктами. Систематизовано інструменти формування та реалізації промислової політики регіону шляхом об'єднання їх у "портфель". Узагальнено світовий досвід формування регіональної промислової політики шляхом виділення складових (мети, інститутів, інструментів тощо). Виявлено тенденції у реалізації промислової політики в Україні на основі проведення аналізу структурно-динамічних змін. Удосконалено прийоми аналітичних досліджень результатів регіональної промислової політики шляхом визначення максимального та мінімального значення індексів фізичних об'ємів, питомих показників, ранжування, а також прийоми визначення інноваційної активності промислових підприємств у регіоні на основі статистичних показників і кореляційної залежності між ними. Набули подальшого розвитку визначення цілей регіональної промислової політики з урахуванням результатів моніторингу реалізації стратегії економічного та соціального розвитку області. Удосконалено територіальний підхід до визначення пріоритетів і стратегічних цілей промислової політики регіону, запропоновано концептуальну модель її формування.

Викладено методичні аспекти прогнозування розвитку логістичних термінальних комплексів в регіонах України. Розкрито роль реклами в комплексі маркетингових комунікацій підприємтства. Висвітлено особливості основних функцій маркетингу інновацій на ринку борошномельної продукції. Розглянуто проблему конкурентоздатності за сучасних умов і подано перспективи вирішення. Проведено оцінювання економічного ефекту від впровадження нововведень на промисловому підприємстві. Запропоновано шляхи вдосконалення механізму справляння податку на прибуток підприємств. Досліджено проблеми та перспективи розвитку системи податкового стимулювання інвестиційної діяльності підприємств. Проведено аналіз економічного розвитку спортивних організацій. Наведено основні підходи до формування стратегії зростання економічного потенціалу підприємства. Визначено роль соціального діалогу в забезпеченні конкурентоспроможності підприємства. Розкрито роль та місце самомаркетингу в системі професійної підготовки майбутніх підприємців.

Розглянуто питання подолання диспропорцій у промисловому розвитку регіону, систематизовано фактори їх виникнення та світовий досвід з подолання. Виявлено динаміку розвитку промислового виробництва України. Запропоновано галузевий підхід щодо аналізу структури промисловості регіону, який передбачає її визначення та розрахунок комплементарних показників, та щодо визначення структурних диспропорцій у промисловому розвитку регіону. Висвітлено концепцію подолання диспропорцій у промисловому розвитку регіону. Обгрунтовано напрями і завдання регіональної програми з розвитку внутрішньообласної кооперації. Охарактеризовано електронний реєстр інвестиційних проектів, який спрощує роботу з пошуку інвесторів для промислових підприємств регіону.

Вирішено науково-практичне завдання щодо обгрунтування та визначення стратегії розвитку промислового потенціалу регіону на прикладі Луганської обл. Досліджено теоретичні основи формування промислового потенціалу регіону та методологічну базу його ефективного використання. Наведено етапи становлення промисловості на сході країни, результати аналізу промислового потенціалу регіонів України. Сформовано науково-методичне обгрунтування стратегії розвитку промислового потенціалу регіонів і здійснено розробку стратегії розвитку промислового потенціалу Луганського регіону. Розглянуто економіко-математичне забезпечення оцінки ефективності використання промислового потенціалу регіонів України.

Досліджено сучасні тенденції розвитку промисловості. Розглянуто основі пріоритети та механізми реалізації промислового потенціалу регіонів України.

Обгрунтовано теоретичні та методологічні засади, розроблено практичні рекомендації з удосконалення регіональної промислової політики.

Досліджено еволюцію елементів теорії щодо розуміння та трактування поняття "регіональна промислова політика" вітчизняними та зарубіжними науковцями. Зазначено, що в науці існують певні вимоги до визначення термінів (об'єктивність, чіткість визначення, завершеність пояснення). Зроблено висновок, що регіональна політика повинна означати, насамперед, політику, яка у визначенні має бути уточнена ознаками, що відрізняють її від інших видів політики. Визначено закономірні порушення цих основоположних формальнологічних заповідей, які призводять до помилкових уявлень щодо природи регіональної політики. На основі порівняння різних висловлювань сформовано власний підхід до визначення терміну "державна регіональна політика".

Досліджено особливості підходів до розуміння поняття "регіональна промислова політика" різними науковцями. Наведено основні характеристики та принципи дослідження цієї наукової категорії. На основі проведеного аналізу сформовано власний підхід до визначення терміну з урахуванням всіх особливостей та критеріїв фактичного синтезу теоретичної оцінки об'єкту дослідження.

Узагальнено теоретичні положення щодо сутності промислового потенціалу регіону та уточнено його визначення. Визначено інституційні засади формування й ефективного використання промислового потенціалу регіону та систематизовано показники оцінювання використання промислового потенціалу регіону, що дозволило сформувати методичну базу оцінки ефективності використання промислового потенціалу регіону. Визначено стратегічні інструменти оцінювання розвитку промислового потенціалу регіону. Уточнено етапи формування промисловості у східних регіонах України та надано характеристику сучасного етапу розвитку старопромислових регіонів. Поглиблено підхід до оцінювання ефективності використання розвитку промисловості регіонів України з урахуванням інноваційного аспекту та визначено послідовність проведення контент-аналізу розвитку вугільної промисловості України та її східних регіонів задля виокремлення стратегічних підприємств. Розроблено порядок оцінювання ефективності використання промислового потенціалу регіонів і визначено стратегічні зміни в структурі промислового потенціалу регіонів. Розроблено процедуру формування та реалізації стратегії підвищення ефективності використання промислового потенціалу регіону й охарактеризовано заходи щодо реалізації стратегічних цілей розвитку промислового потенціалу регіону.

Розглянуто програмні засоби математичного спрямування як електронні освітні ресурси з позицій доцільності використання їх інструментарію в розв'язуванні прикладних задач. Описано методику провадження спецкурсу, орієнтованого на такі цілі. Наведено результати педагогічного експерименту з впровадження спецкурсу, який опрацьовано за статистичним критерієм знаків. Підтверджено результативність вивчення спецкурсу на рівні значущості 0,05. Зафіксовано результати статистичних середніх та проведено їх оцінку за критерієм Стьюдента з використанням інструментів табличного процесора.

Розглянуто актуальні проблеми забезпечення національної безпеки на основі стратегічного управління системною стійкістю інноваційної системи. Особливу увагу приділено стратегічним аспектам розвитку високотехнологічних секторів національної інноваційної системи в умовах глобалізації інновацій. Викладено концептуальні основи системного управління інноваційно-технологічними змінами. Описано сучасні моделі інноваційно-технологічного розвитку, динамічні моделі економіки, моделі трансферу технологій. Розглянуто напрями розвитку національної інноваційної системи в Україні. Подано інформацію про методичне забезпечення оцінки інноваційної пріоритетності секторів національної економіки України на основі інтегрального підходу. Наведено обгрунтування системних стратегій розвитку високотехнологічних сфер. Висвітлено особливості впровадження інтегрованих систем управління нанотехнологіями.

Здійснено філософський аналіз можливостей і необхідності досягнення цілей сталого розвитку в умовах інформаційно-мережевої парадигми. Висвітлено вплив ковідного періоду на розвиток освіти для сталого розвитку (загальнодержавний та регіональний контексти). Розглянуто характерні особливості старопромислових регіонів України. Досліджено розвиток старопромислових регіонів та об'єднаних територіальних громад. Здійснено рейтингове оцінювання безпеки сталого розвитку старопромислових регіонів України. Розкрито інноваційний ландшафт як основу сталого розвитку регіону. Проаналізовано роль міжнародно-публічно-приватного партнерства для досягнення цілей сталого розвитку в старопромислових регіонах України. Досліджено організаційно-економічний механізм маркетингового тестування ринкових перспектив товарних інновацій промислових підприємств.