Наведено сучасні дані про надходження енергії і поживних речовин в організм тварин з їжею; висвітлено наукові підходи до визначення енергетичної оцінки поживності раціонів. На підставі наукових досліджень і літературних даних висвітлено питання впливу рівня енергетичного живлення на ріст та розвиток телиць української чорно-рябої породи, їх м'ясну продуктивність, перетравність поживних речовин раціону та на формування молочної продуктивності залежно від даного фактора.

Надано сучасні дані про результати міжнародного схрещування популяції молочної худоби України. На підставі результатів наукових досліджень і літературних даних обгрунтовано реальні можливості підвищення генетичного прогресу у результаті схрещування за допомогою вірогідної оцінки та добору плідників і маточного поголів'я. Показано роль бугаїв-лідерів у генетичному покращанні порід молочної худоби.

Даны современные данные о результатах международного скрещивания популяции молочного скота Украины. На основе результатов научных исследований, обобщения литературных источников обоснованы реальные возможности повышения генетического прогресса в процессе скрещивания с помощью вероятной оценки и отбора производителей и маточного поголовья. Показана роль быков-лидеров в генетическом улучшении пород молочного скота.

Обгрунтовано принципи та системні рішення щодо створення енергоощадної й екологічно безпечної технології виробництва молока. Розроблено нові об'ємно-планувальні та технологічні рішення приміщень, побудованих з легкозбірних конструкцій, для утримання корів, ремонтного молодняку та родильного відділення, що дало можливість оптимізувати параметри мікроклімату. Експериментально встановлено позитивний вплив даних приміщень на поведінку й адаптаційну здатність корів вітчизняної та зарубіжної селекції. Розширено теоретичні положення щодо адаптаційної здатності корів за умов інтенсивної технології виробництва молока. Розроблено склад раціонів, рецепти комбікормів і структуру вологих кормових сумішей для організації однотипної годівлі високопродуктивних корів впродовж року, вивчено їх продуктивну дію. Набуло подальшого розвитку положення про доцільність використання доїльної установки типу "Паралель" на молочних фермах з поголів'ям 1 000 корів і більше. Встановлено високу ефективність використання біогазової установки для переробки відходів виробництва молочних ферм. Досліджено вихід біогазу, його склад та якість органічних добрив, визначено ступінь їх знезаражування за показниками бактеріального обсіменіння, схожості насіння бур'янів і ступеня розкладання органічної речовини. З'ясовано витрати енергії на виконання окремих технологічних операцій і розраховано енергетичний баланс біотехнологічного комплексу з виробництва молока.

Проведено аналіз наукових основ і методів оцінювання поживності кормів і раціонів. Висвітлено методи енергетичного оцінювання кормів, зокрема, за кормовими та енергетичними кормовими одиницями. Розглянуто потребу жуйних тварин в енергії на лактацію. Обгрунтовано нову систему оцінювання кормів і раціонів у молочних протеїнових, вуглеводних та енергетичних одиницях для корів різного рівня продуктивності в порівнянні з оцінюванням в кормових та енергетичних одиницях, обмінною енергією та чистою енергією лактації.

Проаналізовано морфологічні, функціональні ознаки ураження міокарда та толерантності до фізичного навантаження у тварин за ізопротеренол-індукованого ураження міокарда після трансплантації ядровмісних клітин (ЯК) пуповинної крові (ПК) у порівнянні з природним перебігом моделі. Доведено, що трансплантація ЯК ПК сприяє прискоренню процесів регенерації та відновлення ушкодженого міокарда в експериментальних тварин. Оцінено зміни локалізації трансплантованих ЯК в зоні ураження та здатність ЯК ПК за їх трансплантації шляхом внутрішньовенного введення мігрувати в зону пошкодження. Одержані експериментальні дані потребують комплексного аналізу та дозволяють очікувати позитивного ефекту під час клінічних випробувань у пацієнтів у разі хронічних захворювань серця.

Проведено порівняльну оцінку 32 одномоментних оперативних втручань з ішемічною хворобою серця, атеросклерозу сонних артерій та магістральних судин за період 2012 - 2014 рр. Гладке протікання після операційного періоду відмічено у 100 % (32) хворих під час одномоментних втручань. У 32 (100 %) випадках було виконано аорто-коронарне шунтування на серці, що працює. Летальних випадків не було.

Наведено результати досліджень з вивчення м'ясних якостей телиць відповідно до рівня годівлі. Доведено, що у тварин контрольної групи (годівля за нормами) забійний вихід становив 60,9 %, а дослідної (надмірна годівля) - 60,7 %. Рівень годівлі помітно не вплинув на хімічний склад їх м'яса. Спостережено незначне збільшення показників сухої речовини, білка та жиру у м'ясі телиць, вирощених на високому рівні годівлі. Встановлено, що найціннішим для харчування є м'ясо першого сорту, кількість якого становила у телиць контрольної групи - 66,6 %, а дослідної - 67,2 % від маси туші.

Наведено результати досліджень з вивчення впливу рівня годівлі під час вирощування голштинізованих телиць на їх наступну молочну продуктивність і морфологічні та фізіологічні особливості вимені. Доведено, що надмірна годівля під час вирощування позитивно впливала на молочну продуктивність первісток, порівняно з годівлею за нормами. У цьому випадку збільшуються показники промірів вимені та його індекс. Швидкість молоковіддачі також була вищою, що є головним елементом технології утримання молочної худоби. З підвищенням кровності за голштинською породою молочна продуктивність і технологічні показники вимені зростають.

На сьогоднішній день захворюваність на серцеву недостатність (СН) називають епідемічною. Найрадикальнішим і найбільш ефективним методом лікування хронічної СН (ХСН) залишається трансплантація серця. Проте вона є дуже обмеженою у використанні через низку соціальних, медичних та етичних чинників. Одним з перспективних, але недостатньо дослідженим підходом лікування ХСН є клітинна терапія. Незважаючи на те, що вже було проведено цілу низку досліджень клітинної терапії, багато питань залишаються відкритими. Мета роботи - оцінити вплив трансплантації стовбурових клітин пуповинної крові на перебіг та прогноз СН у пацієнтів із зниженою скоротливою здатністю міокарда. Проведено аналіз стану пацієнтів з СН стадії IIА - IIБ. Трансплантацію стовбурових клітин (ТСК) пуповинної крові проводили внутрішньовенним методом. Толерантність до фізичного навантаження визначали за допомогою тесту із 6-хвилинною ходою. Оцінювали рівень мозкового натрій-уретичного пептиду (BNP). Розрахунок ризиків 1- та 3-річної смерті проводили за шкалою MAGGIC. Вихідний стан хворих характеризувався наявністю СН з підвищеним ризиком 1- та 3- річної смерті. Традиційна консервативна терапії була недостатньо ефективною. Після ТСК в короткострокові терміни зареєстровано покращання загального стану реципієнтів, збільшення толерантності до фізичного навантаження, зменшення функціонального класу (ФК) СН по NYHA (до ТСК середній ФК - 3,3, через 1 міс - 2,6, через 3 міс - 2,2). Також після ТСК знизився рівень біохімічних маркерів СН та розрахунковий ризик смерті від СН. Зниження проявів СН після ТСК надало змогу підвищити дози бета-адреноблокаторів до цільових терапевтичних доз, а дози сечогінних суттєво знизити. Висновки: ТСК пуповинної крові дозволила підвищити ефективність консервативної терапії СН у пацієнтів з кардіоміопатією. Застосовування ТСК пуповинної крові у комплексному лікуванні хворих із зниженою скорочувальною функцією міокарда потребує подальших досліджень.

Наведено вимоги нормативних документів, насамперед міждержавних і національних стандартів, до продукції тваринництва (молока, яєць, меду, прополісу, воску, тварин для забою, шкіряної сировини, овчини тощо), а також до продукції, використання якої забезпечує ефективну організацію окремих елементів технологічного процесу її виробництва та реалізації (сіна, силосу, комбікормів, висівок, шроту, преміксів, вітамінів тощо).

Наведено досвід ефективного ведення молочного скотарства за різних систем організації виробничих процесів як в кращих господарствах України, так і за її межами. Висвітлено особливості утримання, доїння, годівлі та виробництва кормів, організації селекційної роботи та ветеринарного забезпечення на прикладі високоефективних господарств. Розглянуто історію створення, особливості та напрями удосконалення ряду популярних комерційних порід у молочному скотарстві, визначено роль сучасних методів їх генетичного покращення. Висловлено думку про можливу роль державних інституцій щодо сприяння розвитку в Україні як тваринництва в цілому, так і зокрема галузі молочного скотарства.

Досліджено сутність процесу формування та розвитку інфраструктурної підтримки інноваційних розробок в умовах ринкової трансформації регіону. Висвітлено особливості реалізації заходів, щодо поширення новітніх форм інноваційних процесів сучасних підприємств в умовах економічної нестабільності та структурних зрушень економіки. Проведено аналіз динаміки та структури інфраструктури інноваційних розробок в сучасних умовах. Виявлено основні фактори, які впливають на інновації та формують відповідну політику регіональних підприємств, спрямовану на інноваційні розробки. Охарактеризовано сучасний стан та методологічні підходи до формування регіональної інноваційної інфраструктури. Досліжено особливості управління інноваційним розвитком на рівні регіону. Обгрунтовано доцільність застосування мережевих форм забезпечення інноваційної інфраструктури регіону. Здійснено моделювання і прогнозування регіональних інноваційних розробок. Розглянуто генерування зовнішніх та внутрішніх джерел реструктуризації регіонального господарського комплексу. Досліджено міжнародні інноваційні стратегічні альянси як форми трансферу технологій.