Запропоновано та теоретично обгрунтовано новий метод відтворення оптичної вертикалі з рідинними компенсаторами, який полягає у використанні високоточних автоколімаційних вимірювань, виправленні похибок виготовлення елементів оптичної системи ПВП на стадії виготовлення та можливості зміни рідинного компенсатра з урахуванням температурного діапазону його використання, що дозволяє підвищити точність вертикального проектування.

Приведена технология детальной разбивки строительных конструкций без выноса основных осей сооружения. На монтажный горизонт по вертикали передают точку пересечения двух взаимно перпендикулярных базисов, проходящих через центр сооружения. Для этого используют электронный тахеометр и лазерный прибор вертикального проектирования.

Доказана принципиальная возможность измерения и учета влияния атмосферного оптического клина при нивелировании. Действие атмосферного оптического клина смоделировано в лаборатории инженерно-строительного факультета Черниговского государственного института экономики и управления.

Рассмотрен усовершенствованный способ определения постоянной поправки электронного дальномера при измерении линий в разных комбинациях. Усовершенствование заключается в измерении одних и тех же линий в прямом и обратном направлениях. Это обеспечивает возможность контроля операций по разностям двойных измерений непосредственно в полевых условиях. Предложено отказаться от закрепления точек на местности, а выполнять измерения линий с трегеров, закрепленных на штативах и установленных в створе, что исключает влияние погрешностей центрирования на точность измерений. Выведена новая формула для вычисления среднего значения постоянной поправки электронных дальномеров в более компактном виде для случая равноточных измерений линий во всех возможных комбинациях. Разработана методика вычисления среднего значения постоянной поправки с контролем. Приведен пример применения усовершенствованного способа.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ж107.11-5

Рубрики:

Вимірювання довжини

Шифр НБУВ: Ж101341 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що автонавігаційна карта (АК) - систематизоване зібрання взаємопов'язаних і взаємодоповнювальних один одного тематичних шарів. Вона розробляється як цілісне картографічне утворення з набором комбінованих даних і відповідає повноцінній геоінформаційній системі (ГІС). Інформаційну основу АК становить картографічний банк даних, що містить вузькоспеціалізовані і максимально докладні дані і характеристики об'єктів карти з метою оптимального вирішення користувальницьких завдань, у тому числі логістичних і транспортних, як приватних осіб, так і організацій.

Виконано експериментальне дослідження впливу розміру відбивної поверхні рефлектора на точність вимірювання короткої відстані електронним тахеометром. В експерименті використано електронний тахеометр Trimble 3305 DR та рефлектор від електронного віддалеміра "Блеск". Різні розміри (діаметри) рефлекторів моделювались за допомогою бленд з різними внутрішніми діаметрами, які прикріплювались на рефлектор. Виміряна відстань становила 4,310 м. У результаті опрацювання даних експерименту одержано залежність значень виміряної відстані від робочих діаметрів рефлекторів. Гранична похибка визначення середніх значень відстані становила ± 0,3 мм за випадковою складовою.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д123.4

Рубрики:

Тахеометрична зйомка

Шифр НБУВ: Ж101341 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ж107.11

Рубрики:

Вимірювання довжини

Шифр НБУВ: Ж101341 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Новий пристрій [6] для прив'язки до стінних знаків має такі основні конструктивні елементи: корпус, у верхній частині якого знаходиться закріпний гвинт, що закінчується конусоподібним наконечником, який вгвинчується в отвір центра стінного знаку. Для приведення пристрою у робочий стан використовується круглий рівень. Відбивач світлових сигналів від електронного тахеометра виготовлено у вигляді тріпель-призми. Насадка на стінний знак має всередині порожнину, якою накриває головку стінного знаку. Закріпні гвинти утримують пристій на стінному знака. Виміряно 30 разів коротку відстань Trimble 3305 DR на відбивач нового пристрою, закріпленому на стінному знаку. Потім новий пристрій був знятий з стінного знаку. В трегер замість тахеометра було встановлено спеціальний пристрій для відлічування відстані до 0,1 мм. Вимірювалась та ж відстань за допомогою рулетки Inter Tool 10 разів відносно центра стінного знаку. Розраховувались середні значення виміряних відстаней та приводились до горизонту. У відстань вводились поправки за температуру та компарування. Результати вимірювань підлягали виявленню постійної похибки за критерієм Аббе, відповідності нормальному розподілу за критерієм Колмогорова та з використанням асиметрії та ексцесу. У підсумку обчислено значення сталої та середню квадратичну похибку її визначення. Виконані експериментальні дослідження та опрацювання результатів з визначення сталої електронного тахеометраTrimble 3305 DR в комплекті з новим пристроєм для прив'язки до стінних знаків. Проведена статистична перевірка рядів вимірювань, яка показала відсутність систематичних похибок у рядах вимірювань та відповідність нормальному розподілу результатів. Величина сталої дорівнює (+23,4 +- 0,8) мм.

В Україні прийнято Державну цільову програму розвитку аеропортів на період до 2023 р. Метою Програми є задоволення потреб держави у забезпеченні стабільного розвитку авіаційної галузі, узгодження інфраструктури авіаційного транспорту з міжнародними стандартами. Для досягнення мети пропонується провести будівництво, реконструкцію та модернізацію аеродромів та аеродромних об'єктів; об'єктів інфраструктури. Мета роботи - огляд сучасного стану всього комплексу топографо-геодезичного забезпечення аеропортів в Україні - від вишукувань до ремонту та реконструкції. Розглянуто особливості топографо-геодезичного забезпечення проектування, будівництва, експлуатації, ремонту та реконструкції аеропортів в Україні.

В Україні нині широко застосовуються новітні методи створення геодезичних мереж із використанням супутникових технологій. Актуальним залишається побудова полігонометричних мереж із використанням електронних тахеометрів. Для визначення відстаней, виміряних електронними тахеометрами, необхідно періодично визначати постійну поправку (сталу) віддалеміра електронного тахеометра.

В Україні прийнято Державну цільову програму розвитку аеропортів на період до 2023 р. Метою Програми є розвиток авіаційного транспорту, узгодження його з міжнародними вимогами та створення умов для набуття Україною статусу транзитної держави. До зони відповідальності аеропортів за безпеку авіаційних перевезень належить приаеродромна територія. Для аеропортів цивільної авіації необхідно мати електронні бази даних стосовно ландшафту і перешкод (висотні об'єкти) в межах аеродрому та приаеродромної території, які мають бути координатноорієнтованими. Розглянуто останні публікації у відкритому доступі, які присвячені висвітленню геодезичних методів із визначення планових координат та відміток висотних об'єктів на приаеродромній території, серед яких виділено полюсний метод. Полюсний метод має за своєю побудовою потенційні можливості для визначення планових координат та відміток висотних об'єктів. Крім того, визначення координат пунктів надає змогу виконувати геодезичний супровід на приаеродромній території кадастрових робіт із метою оперативного внесення змін і доповнень про межі земельних ділянок, їх координати та площу. Мета роботи - обгрунтування застосування комбінованого методу з використанням GPS-спостережень та полюсної системи для визначення координат межових знаків, обчислення площ земельних ділянок, визначення координат і відміток висотних споруд на приаеродромній території. Показано геометричну суть відомої полюсної побудови у вигляді мережі трикутників з визначеним базисом, вершини яких сходяться в одній точці і полюсі, з виміряними у кожному трикутнику по два горизонтальних кути. Наведено теоретичну основу й алгоритм розрахунку координат пунктів. Запропоновано обчислювати планові координати полюса і точки знаходження висотної споруди і вимірювати разом із горизонтальними кутами вертикальні кути тих же напрямків. Це надає змогу обчислити відмітку верхньої точки висотного об'єкта. На конкретному прикладі показано застосування полюсного методу для визначення планових координат меж земельного масиву, обчислення його площі та визначення планових координат і відмітки верху висотної споруди, розміщеної на території масиву. Запропоновано під час геодезичного супроводу кадастрових робіт на приаеродромній території разом із визначенням координат меж земельних ділянок та площі виконувати визначення координат та відміток висотних споруд, розташованих на їх територіях, з використанням полюсного методу і для створення координатноорієнтованої електронної бази даних висотних перешкод у районі аеропорту.

Україна є відомою країною з транспортного літакобудування та має розгалужену систему аеропортів. Для подальшого розвитку та модернізації інфраструктури авіаційного транспорту в нашій державі прийнято Державну цільову програму розвитку аеропортів на період до 2023 р. Для проведення догляду та реконструкції штучних покриттів у аеропортах: злітно-посадкових смуг, руліжних доріжок, перонів необхідно мати інформацію про рельєф їх поверхонь. З цією метою періодично виконується нівелювання поверхонь штучних покриттів. Розглянуто останні публікації у відкритому доступі, які присвячені технологіям нівелювання поверхонь. Аналіз наведених способів нівелювання поверхонь свідчить про те, що переміщення геодезичного приладдя виконується переважно ручним способом, як і запис та опрацювання результатів. Мета дослідження - розробка нового пристрою для нівелювання поверхонь аеропорту з підвищеним рівнем мобільності й автоматизації виконання робіт. Авторами даного дослідження розроблено автоматизовану систему геодезичного моніторингу злітно-посадкової смуги. До її складу входять: мобільні нівелювальники; мобільні нівелірні рейки, які розташовуються на злітно-посадковій смузі; керуючі пристрої, що розміщені на центральній станції керування технічними системами аеропорту, яка розташована на диспетчерській вежі. Наведено функціональні елементи конструкцій мобільного нівелювальника, мобільної нівелірної рейки та центральної станції керування. Показано принцип функціонування автоматизованої системи геодезичного моніторингу злітно-посадкової смуги. Висновки: розроблена система геодезичного моніторингу злітно-посадкової смуги надає змогу одержати значення висот точок в автоматичному режимі на заданій поверхні з регульованим кроком сканування. Така система ефективна для нівелювання великих за площею та протяжністю штучних покриттів аеропорту. Система надає змогу швидко визначити відмітки в режимі дистанційного ГІС/GPS керованого комплексу мобільних нівелірних роботів.

Щоб одержати надійні результати геодезичних вимірювань, необхідно використовувати не тільки сучасні автоматизовані та високоточні геодезичні прилади, а й застосовувати методи математичного опрацювання, які гарантують у підсумку достовірність результатів вимірювань. Головними завданнями математичного опрацювання геодезичних вимірів є обчислення їх ймовірного значення, близького до істинного, а також визначення точності виміряних величин. Інколи в практиці геодезичних робіт величини вимірюються двічі. У такий спосіб утворюється ряд подвійних вимірів, за яким можна визначати їх різниці та виконати оцінку точності. Систематичні похибки, що містяться в подвійних вимірах, можуть частково компенсуватися в різницях, однак залишкові систематичні складові можуть бути суттєвими. Тому для виявлення залишкових систематичних похибок застосовують кілька критеріїв. Розглянуто останні публікації у відкритому доступі, які присвячені висвітленню критеріїв для виявлення залишкових систематичних похибок у різницях подвійних геодезичних нерівноточних вимірів. Недослідженими є причини неузгодження критеріїв з виявлення значної систематичної похибки в результатах подвійних нерівноточних геодезичних вимірювань у тій же самій вибірці. Мета статті - встановлення причин, за якими критерії з виявлення значної систематичної похибки в результатах подвійних нерівноточних геодезичних вимірювань показують у конкретних випадках протилежні результати. Проведено теоретичні дослідження та утворено новий критерій для виявлення значної систематичної похибки в різницях подвійних нерівноточних вимірів та його модифікація. похибка як середня вагова та вилучена з різниць. Шляхом додавання сталої величини до кожної з виправлених різниць імітувалась поява залишкових систематичних похибок. Виконано обчислення лівих та правих частин кожного з шести відомих критеріїв та нового критерію і його модифікації. У такий спосіб виконувалось математичне моделювання на персональному комп'ютері з використанням програмного засобу MS Excel. Висновки: за результатами математичного моделювання встановлено, що відомі критерії в тій же самій вибірці відмічають різні значення значної систематичної похибки. Деякі з них не виявляють навіть великої за значенням систематичної похибки у вибірці, оскільки залежать від співвідношення таких параметрів вибірки, як сума ваг та коефіцієнт Стьюдента. За результатами теоретичних досліджень було одержано новий критерій для виявлення залишкових систематичних похибок у різницях подвійних нерівноточних геодезичних вимірів та його модифікація. Цей критерій, на відміну від розглянутих, є стабільним до виявлення значної систематичної складової одиниці ваги на рівні 0,2 від загальної СКП одиниці ваги не залежно від параметрів вибірки та закону розподілу різниць подвійних вимірів.

Останніми роками в Україні широко застосовуються новітні методи створення геодезичних мереж на основі супутникових технологій. На території міст із багатоповерховою забудовою, у лісистій місцевості застосовуються комбіновані методи створення геодезичних мереж із використанням супутникових технологій та полігонометрії. Побудова полігонометричних мереж потребує вимірювання відстані між геодезичними пунктами, яке виконується за допомогою електронних віддалемірів чи електронних тахеометрів, останні з яких мають вмонтовані електронні віддалеміри. Для надійного визначення відстані необхідно періодично визначати постійну поправку, або сталу електронного віддалеміра. Розглянуто останні публікації у відкритому доступі, які присвячені способам визначення сталої електронних віддалемірів. Недослідженим є визначення сталої електронного віддалеміра безпосередньо під час виконання геодезичних вимірювань, без додаткових операцій для її визначення. Мета статті - розробка способу визначення сталої віддалеміра електронного тахеометра на основі даних, одержаних під час прив'язки до стінних геодезичних знаків, без додаткових операцій на визначення саме сталої. Наведено технологію вимірювань, яка виконується під час прив'язки до подвійних стінних геодезичних знаків із використанням електронного тахеометра. Показано, що на основі виміряних величин: похилих відстаней від геодезичного пункту до двох стінних знаків, кутів нахилу цих відстаней та горизонтального кута між напрямками на стінні знаки, можна визначити сталу віддалеміра електронного тахеометра та координати геодезичного пункту. Наведено формулу для обчислення сталої. Висновки: розроблено спосіб визначення сталої віддалеміра електронного тахеометра на основі результатів геодезичних вимірювань, які виконуються під час прив'язки до подвійних стінних знаків, без додаткових вимірювань для визначення саме сталої.

Визначення площ територій є одним із головних завдань геодезичного супроводу землеустрою. Достовірність інформації про земельні ресурси безпосередньо пов'язана з точністю визначення площ земельних угідь. Необхідність у визначенні площі виникає і під час вирішення містобудівних завдань, проведення рекреаційних робіт, вертикального планування будівельних майданчиків, прогнозування територій підтоплення та лісових пожеж. Є такі методи визначення площ: графічний, інструментальний, аналітичний. Графічний метод передбачає застосування спеціально розграфлених палеток із прозорого матеріалу, які накладаються на картографічне зображення ділянки. Площу підраховують за кількістю елементарних фігур у вигляді прямокутників з відомою площею. Інструментальний метод потребує використання механічних чи електронних планіметрів. Площа ділянки на її картографічному зображенні визначається після обведення контуру спеціальним важелем з маркою за різницею відліків за шкалою планіметра. Найбільш точним є аналітичний метод. Він передбачає визначення площі ділянки за координатами точок, розташованих на контурі ділянки, з використанням відповідного математичного апарату. Розглянуто останні публікації у відкритому доступі, які присвячені точності визначення площ аналітичним методом. Недослідженою є точність визначення площ земельних ділянок полюсним методом з урахуванням кореляційних залежностей між суміжними горизонтальними кутами, виміряними на межових знаках. Мета статті - теоретичне обгрунтування точності визначення площ земельних ділянок полюсним методом з урахуванням кореляційної залежності між суміжними горизонтальними кутами, виміряними на межових знаках. Виконано теоретичне обгрунтування визначення площ земельних ділянок у вигляді багатокутників полюсним методом з урахуванням виміряних горизонтальних кутів та довжини базису. На основі одержаних формул визначено вирази для часткових похідних. З урахуванням кореляційної залежності між горизонтальними кутами виведені формули для визначення середньої квадратичної похибки визначення площ земельних ділянок із конфігурацією меж у вигляді багатокутника. Виконано спрощення загальних формул для визначення точності площ ділянок у вигляді правильного трикутника та п'ятикутника, прямокутника, квадрата. Наведено розрахунки точності площ земельних ділянок для вказаних фігур за спрощеними формулами. Висновки: виконано теоретичне обгрунтування точності визначення площ земельних ділянок полюсним методом з урахуванням кореляційної залежності між горизонтальними кутами, виміряними на межових знаках. Загальні формули спрощені для випадків конфігурації меж у вигляді правильного трикутника та п'ятикутника, прямокутника та квадрата. Наведено приклади обчислення точності визначення площ для вказаних фігур.

Щоб одержати надійні результати геодезичних вимірювань, необхідно використовувати не тільки сучасні автоматизовані та високоточні геодезичні прилади, а й застосовувати методи математичного опрацювання, які гарантують у підсумку достовірність результатів вимірювань. Головними завданнями математичного опрацювання геодезичних вимірів є обчислення їх ймовірного значення, близького до істинного, а також визначення точності виміряних величин. Інколи в практиці геодезичних робіт величини вимірюються двічі. У такий спосіб утворюється ряд подвійних вимірів, за яким можна визначати їх різниці та виконати оцінку точності. Систематичні похибки, що містяться в подвійних вимірах, можуть частково компенсуватися в різницях, однак залишкові систематичні складові можуть бути суттєвими. Тому для виявлення залишкових систематичних похибок застосовують кілька критеріїв. Розглянуто останні публікації у відкритому доступі, які присвячені висвітленню критеріїв для виявлення залишкових систематичних похибок у різницях подвійних геодезичних нерівноточних вимірів. Недослідженими є причини неузгодження критеріїв з виявлення значної систематичної похибки в результатах подвійних нерівноточних геодезичних вимірювань у тій же самій вибірці. Мета статті - встановлення причин, за якими критерії з виявлення значної систематичної похибки в результатах подвійних нерівноточних геодезичних вимірювань показують у конкретних випадках протилежні результати. Проведено теоретичні дослідження та утворено новий критерій для виявлення значної систематичної похибки в різницях подвійних нерівноточних вимірів та його модифікація. похибка як середня вагова та вилучена з різниць. Шляхом додавання сталої величини до кожної з виправлених різниць імітувалась поява залишкових систематичних похибок. Виконано обчислення лівих та правих частин кожного з шести відомих критеріїв та нового критерію і його модифікації. У такий спосіб виконувалось математичне моделювання на персональному комп'ютері з використанням програмного засобу MS Excel. Висновки: за результатами математичного моделювання встановлено, що відомі критерії в тій же самій вибірці відмічають різні значення значної систематичної похибки. Деякі з них не виявляють навіть великої за значенням систематичної похибки у вибірці, оскільки залежать від співвідношення таких параметрів вибірки, як сума ваг та коефіцієнт Стьюдента. За результатами теоретичних досліджень було одержано новий критерій для виявлення залишкових систематичних похибок у різницях подвійних нерівноточних геодезичних вимірів та його модифікація. Цей критерій, на відміну від розглянутих, є стабільним до виявлення значної систематичної складової одиниці ваги на рівні 0,2 від загальної СКП одиниці ваги не залежно від параметрів вибірки та закону розподілу різниць подвійних вимірів.

Останніми роками в Україні широко застосовуються новітні методи створення геодезичних мереж на основі супутникових технологій. На території міст із багатоповерховою забудовою, у лісистій місцевості застосовуються комбіновані методи створення геодезичних мереж із використанням супутникових технологій та полігонометрії. Побудова полігонометричних мереж потребує вимірювання відстані між геодезичними пунктами, яке виконується за допомогою електронних віддалемірів чи електронних тахеометрів, останні з яких мають вмонтовані електронні віддалеміри. Для надійного визначення відстані необхідно періодично визначати постійну поправку, або сталу електронного віддалеміра. Розглянуто останні публікації у відкритому доступі, які присвячені способам визначення сталої електронних віддалемірів. Недослідженим є визначення сталої електронного віддалеміра безпосередньо під час виконання геодезичних вимірювань, без додаткових операцій для її визначення. Мета статті - розробка способу визначення сталої віддалеміра електронного тахеометра на основі даних, одержаних під час прив'язки до стінних геодезичних знаків, без додаткових операцій на визначення саме сталої. Наведено технологію вимірювань, яка виконується під час прив'язки до подвійних стінних геодезичних знаків із використанням електронного тахеометра. Показано, що на основі виміряних величин: похилих відстаней від геодезичного пункту до двох стінних знаків, кутів нахилу цих відстаней та горизонтального кута між напрямками на стінні знаки, можна визначити сталу віддалеміра електронного тахеометра та координати геодезичного пункту. Наведено формулу для обчислення сталої. Висновки: розроблено спосіб визначення сталої віддалеміра електронного тахеометра на основі результатів геодезичних вимірювань, які виконуються під час прив'язки до подвійних стінних знаків, без додаткових вимірювань для визначення саме сталої.

Визначення площ територій є одним із головних завдань геодезичного супроводу землеустрою. Достовірність інформації про земельні ресурси безпосередньо пов'язана з точністю визначення площ земельних угідь. Необхідність у визначенні площі виникає і під час вирішення містобудівних завдань, проведення рекреаційних робіт, вертикального планування будівельних майданчиків, прогнозування територій підтоплення та лісових пожеж. Є такі методи визначення площ: графічний, інструментальний, аналітичний. Графічний метод передбачає застосування спеціально розграфлених палеток із прозорого матеріалу, які накладаються на картографічне зображення ділянки. Площу підраховують за кількістю елементарних фігур у вигляді прямокутників з відомою площею. Інструментальний метод потребує використання механічних чи електронних планіметрів. Площа ділянки на її картографічному зображенні визначається після обведення контуру спеціальним важелем з маркою за різницею відліків за шкалою планіметра. Найбільш точним є аналітичний метод. Він передбачає визначення площі ділянки за координатами точок, розташованих на контурі ділянки, з використанням відповідного математичного апарату. Розглянуто останні публікації у відкритому доступі, які присвячені точності визначення площ аналітичним методом. Недослідженою є точність визначення площ земельних ділянок полюсним методом з урахуванням кореляційних залежностей між суміжними горизонтальними кутами, виміряними на межових знаках. Мета статті - теоретичне обгрунтування точності визначення площ земельних ділянок полюсним методом з урахуванням кореляційної залежності між суміжними горизонтальними кутами, виміряними на межових знаках. Виконано теоретичне обгрунтування визначення площ земельних ділянок у вигляді багатокутників полюсним методом з урахуванням виміряних горизонтальних кутів та довжини базису. На основі одержаних формул визначено вирази для часткових похідних. З урахуванням кореляційної залежності між горизонтальними кутами виведені формули для визначення середньої квадратичної похибки визначення площ земельних ділянок із конфігурацією меж у вигляді багатокутника. Виконано спрощення загальних формул для визначення точності площ ділянок у вигляді правильного трикутника та п'ятикутника, прямокутника, квадрата. Наведено розрахунки точності площ земельних ділянок для вказаних фігур за спрощеними формулами. Висновки: виконано теоретичне обгрунтування точності визначення площ земельних ділянок полюсним методом з урахуванням кореляційної залежності між горизонтальними кутами, виміряними на межових знаках. Загальні формули спрощені для випадків конфігурації меж у вигляді правильного трикутника та п'ятикутника, прямокутника та квадрата. Наведено приклади обчислення точності визначення площ для вказаних фігур.