Запропоновано критерій розділення метеоритних кратерів на ударні та вибухові. Припущено, що ударні кратери утворюють метероїди, висота максимального гальмування яких знаходиться над поверхнею Землі. Якщо максимальне гальмування тіл відбувається на поверхні Землі або не досягається внаслідок зіткнення з поверхнею планети, такі метеороїди утворюють вибухові кратери. Тому мінімальний вибуховий кратер утворюється тілом, максимальне гальмування якого знаходиться на поверхні нашої планети. На підставі отриманих результатів із використанням теорій кратероутворення К. П. Станюковича та Е. Епіка обчислено мінімальні розміри вибухових кратерів. Розрахунки виконано для випадків зіткнення кам'яних тіл, кам'яних із залізними та кам'яних і залізних із глинистим грунтом. Коефіцієнт абляції найбільше впливає на отримані результати. Наведено пояснення розходження результатів, отриманих у разі використання вище згаданих теорій кратероутворення.

На основі сучасних результатів дослідження малих тіл Сонячної системи розглянута проблема метеорно-астероїдної небезпеки. Використовуючи інформацію одного з найбільших банків метеорних даних та результати розрахунків еволюції орбіт астероїдів, сформульовані нові підходи до пошуку космічних тіл, які являють небезпеку для Землі. Висвітлені питання руйнування метеороїдів різних мас в атмосфері і на поверхні Землі і запропоновано критерій розподілу метеоритів на ударні та вибухові. Проведено аналіз даних про доплив космічних тіл на планету в широкому спектрі мас. Наведено результати розрахунків ймовірностей зіткнень космічних апаратів з метеороїдними частинками.

На основі сучасних результатів дослідження малих тіл Сонячної системи розглянута проблема метеорно-астероїдної небезпеки. З використанням даних одного з найбільших банків метеорних даних та результатів розрахунків еволюції орбіт астероїдів сформульовані нові підходи до пошуку космічних тіл, що становлять небезпеку для нашої планети. Розглянуто питання руйнування метеороїдів різних мас в атмосфері і на поверхні Землі та запропоновано критерій поділу метеоритів на ударні та вибухові. Проведено аналіз даних про доплив космічних тіл на Землю в широкому спектрі мас. Наведені результати розрахунків ймовірностей зіткнень космічних апаратів з метеороїдними частинками.

Розраховано частоти утворення вибухових кратерів заданих розмірів на поверхні супутника "Океан-О". Використано дані про потоки спорадичних метеороїдів і космічного сміття в навколоземному просторі та теорію кратероутворення Епіка. Отримані результати свідчать про приблизну рівність імовірностей руйнівних зіткнень від приведених вище двох складових. Оцінено ймовірності зустрічі космічного апарата з потенційно небезпечною частинкою залежно від часу його перебування на орбіті. Показано дуже сильну залежність параметрів утворених кратерів як від швидкості, так і від кута падіння частинки. Для прикладу розрахунок проведено для відомого Арізонського кратера на поверхні Землі.

Індекс рубрикатора НБУВ: В655

Рубрики:

Малі тіла сонячної системи

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В655.3

Рубрики:

Метеори. Боліди

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено можливі розміри кратера на ядрі комети Темпеля, який буде утворено штучним ударником 4 серпня 2005 року. Для цього використано два незалежних методи.

Проведен анализ данных о тепловых взрывах крупных метеороидов в атмосфере Земли. Исправлена кумулятивная функция притока космических тел с учетом высоты взрыва, определяемой, согласно концепции, максимальным торможением. Это привело к согласию интегральной функции притока, приведенной в работе [Brown P., Spalding R. Е., ReVelle D. О., et al. The flux of small near-Earth objects colliding with the Earth // Nature. - 2002. - 420. - P. 314 - 316], и ранее полученной нами. Обнаружено, что по крайней мере одно явление из приведенных в работе - результат взрыва кометоида. Показано, что Тунгусский феномен невозможно объяснить в рамках модели монолитного тела.

Наведено результати базисних телевізійних спостережень метеорів, що проводились у вересні 2003 р. на спостережних станціях Астрономічної обсерваторії Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Проаналізовано проблему визначення точності обчислень кінематичних параметрів метеора. Наведено таблиці обчислених гео- та геліоцентричних характеристик 80 базисних метеорів. Побудовано статистичні розподіли основних метеорних параметрів. Проаналізовано деякі одержані аномальні характеристики метеорів.

Індекс рубрикатора НБУВ: В655.3 + Д232.2

Рубрики:

Метеори. Боліди

Атмосферний і космічний пил, аерозолі та інші зависі (колоїдні суміші) в атмосфері

Шифр НБУВ: Ж14846 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Підтверджено висунуту раніше гіпотезу, що теплові вибухи відбуваються в момент максимального гальмування тіла під час руху в певному середовищі. Показано важливість урахування прогрівання метеорних тіл до початку абляції. Аргументовано принципову роль теплового фронту у разі нестаціонарного прогрівання та його взаємозв'язок з терморуйнуванням поверхневого шару. Вирішено більш загальну проблему щодо нагрівання тіл в обмеженому шарі атмосфери або, згідно з термінологією Епіка, у ненормальному оточенні. Узагальнено результати власних досліджень та проаналізовано праці інших дослідників щодо метеорного явища.

Наведено результати пошуку нових та підтвердження відомих слабких метеорних потоків на основі оригінальних двосторонніх телевізійних спостережень метеорів. Надано результати кінематичної обробки вересневих спостережень 2001 р. Спостереження у вересні 2003 р. були опубліковані раніше. Підтвердження відомих метеорних мініпотоків провадиться незалежно для різних років. Пошук нових мініпотоків реалізується лише для 2003 р., однак результати спостережень 2001 р. використовуються для уточнення параметрів нових потоків. Підтверджено 7 відомих мініпотоків, з них два за обома роками спостережень. Виділено 14 компактних груп, які можуть бути новими мініпотоками. Два з них ототожнено з відомими потоками, але запропоновано уточнення кінематичних параметрів цих потоків.

На основі даних Генерального опису Лівобережної України 1765 - 1769 рр. з позиції історичної демографії проаналізовано рівень остаточної безшлюбності (підраховано частку осіб, які залишилися поза шлюбом до 50 років), середній вік укладання шлюбів (відповідно до методів, запропонованих французькими науковцями Луї Анрі та Аланом Блюмом), а також вікова різниця (мала, середня, велика) між одруженими чоловіками та жінками у селах Миргородського полку (одного із десяти полків Гетьманщини XVIII ст.).

Викладено основні ідеї К. І. Чурюмова й авторів щодо розвитку астрономічних досліджень в Україні, створення Українського інституту перспективних досліджень. Представлено огляд основних проблем планетарного захисту біоресурсів планети Земля від астероїдно-кометної небезпеки. Запропоновано єдиний і цілісний підхід до систематизації наземних мереж по спостереженням космічних вторгнень в атмосферу над нашими містами та державами. Викладено деякі з концепцій, прогнозів, підходів, гіпотез, теорій, планів і надій щодо міжнародного співробітництва з розвитку астрономічних досліджень в Україні. Представлено основні етапи становлення "Єдиної мережі Чурюмова", запропоновано загальні структурні принципи її глобалізації.

Вперше в українській історіографії здійснено комплексне історико-демографічне дослідження інститутів шлюбу та родини в суспільстві Гетьманщини XVIII ст. (на прикладі Миргородського полку). З’ясовано особливості статево-вікової та родинної структури населення. Вивчено шлюбний стан мешканців у вікових межах від 15 до > 70 років. Визначено рівень остаточної безшлюбності, середній вік вступу в перший шлюб для чоловіків і жінок, вікову різницю між шлюбними парами. Досліджено частоту укладання перших і повторних шлюбів, їх тривалість. Реконструйовано родинні стратегії при виборі шлюбного партнера та приклади шлюбної поведінки окремих індивідів. Охарактеризовано учасників і географію шлюбного ринку. Проаналізовано сезонність шлюбів. На основі даних метричних книг встановлено кількість шлюбних і позашлюбних дітей. За матеріалами судових справ розкрито проблему перелюбу.

Подано історичні відомості про створення Астрономічної обсерваторії Київського університету, започаткування та розвиток наукових напрямів ії діяльності. Уперше окремо представлено історію кафедри астрономії та її роль у підготовці кваліфікованих кадрів астрономічної спеціальності в Київському університеті. Висвітлено отримані наукові результати з основних напрямів досліджень: астрометрії, малих тіл Сонячної системи, фізики Сонця та сонячної активності, релятивістської астрофізики, космології, іоносфери й атмосфери Землі.