Ключ. слова: популяції бульбочкових бактерій сої, чисельність бактерій, симбіотичні властивості
Індекс рубрикатора НБУВ: П213.6-273.162.3 + П058.13

Рубрики:

Соя	Бульбочкові бактерії (ризобії)

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З бульбочок сої, яку вирощено на грунтах 6 різних типів, виділено 140 штамів бульбочкових бактерій сої. Вперше серед мікросимбіонтів сої виявлено штами з інтенсивним ростом. Установлено, що вони виявляють високу специфічність до рослини-хазяїна, однак істотно відрізняються від повільнорослих бульбочкових бактерій сої за морфологією, швидкістю росту, чутливістю до антибіотиків, використанням сполук вуглецю. У разі повторного пасажу через рослину властивості штамів не змінюються. Відмічено подібність жирнокислотних профілів штаму з інтенсивним ростом КВ1-1 і повільнорослих штамів 634б і КС2-3. Виявлено кількісні й якісні відмінності в моносахаридному складі екзополісахариду (ЕПС) досліджуваних штамів. ЕПС штаму KB1-1 відрізняються від ЕПС штамів КС2-3 і 634б наявністю ксилози (2,7 %) і підвищеним вмістом рамнози (18,4 %).

  Скачати повний текст

Установлено, что инокуляция семян сои активными штаммами клубеньковых бактерий способствует снижению пораженности растений семядольной и листовой формами бактериоза. Лучшими по эффективности действия относительно фитопатогена и по влиянию на продуктивность растений оказались штаммы 46 и КН10.

Індекс рубрикатора НБУВ: П213.6-273.162.3

Рубрики:

Соя

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено, що вилучені з агроценозів сої штами специфічних бульбочкових бактерій істотно розрізняються за серологічними властивостями. Усі швидкорослі штами ризобій сої різного географічного походження об'єднані в одну серогрупу KB 11. Повільнорослі штами виявилися серологічно гетерогенними і були віднесені до 5-ти серогруп. Різноманіття штамів бульбочкових бактерій сої, вилучених з різних агроценозів, підтверджується значним серологічним різноманіттям ризобій у бульбочках культурної та дикої сої. Виявлено, що дика соя більше підтримує серологічне різноманіття бульбочкових бактерій у грунті, ніж культурна соя. За набором антигенів вони належать до 5-ти серогруп.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.143*99 + Е40*992.4*44 + П058.13-8

Рубрики:

Rhizobiaceae

Загальна мікробіологія

Бульбочкові бактерії (ризобії)

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Із грунтів різних регіонів України вилучено 50 штамів бульбочкових бактерій квасолі та вивчено їх біологічне різноманіття. Встановлено, що нові штами Rhizobium phaseoli суттєво відрізняються за чутливістю до антибіотиків, серологічними та генетичними властивостями. За антигенним складом досліджені бульбочкові бактерії віднесено до різних серологічних груп. Із застосуванням методу ПЛР-RFLP ITS-регіону виявлено значний генетичний поліморфізм мікросимбіонтів квасолі, виділених із грунтових популяцій ризобій. За рестрикційними профілями 16S-23S рДНК їх вперше розподілено на різні ITS-типи.

З'ясовано, що активні штами бульбочкових бактерій сої можуть продукувати біологічно активні речовини ауксинової та цитокінінової природи. Виявлено відмінності між штамами за рівнем синтезу фітогормонів: повільнорослий штам B. japonicum 46 продукує більшу кількість ауксинів (48,4 у порівнянні з 34,2 мкг/г абсолютно сухої біомаси), тоді як інтенсивнорослий штам B. japonicum KB11 суттєво переважає за синтезом цитокініни (835,3 до 328,5 мкг/г абсолютно сухої біомаси). Встановлено, що не лише штами бактерій, але і продукти їх метаболізму можуть спричиняти кількісні зміни у складі бульбочкових популяцій ризобій та позитивно впливати на формування і функціонування симбіотичних систем сої. Бінарна інокуляція сої штамами B. japonicum 46 і KB11 виявилась ефективнішою за впливом на рослини, ніж моноінокуляція кожним штамом окремо. На фоні грунтової популяції ризобій обробка насіння метаболітами двох штамів у вигляді фільтрованих культуральних рідин забезпечила збільшення надземної фітомаси сої подібно до дії живих клітин цих мікроорганізмів (на 16,9 % у порівнянні з контролем).

Мета роботи - дослідити взаємовідносини між штамами бульбочкових бактерій сої, які різняться за швидкістю росту і належать до різних генетичних груп, та рослиною-господарем. У роботі застосовано методи: мікробіологічні, серологічні, вегетаційних та польових дослідів, статистичні. Встановлено, що у разі взаємодії із соєю двох повільнорослих штамів B. japonicum 46 (група USDA 6) та B. japonicum M8 (група USDA 4) формування бульбочок одним із них призводило до повного блокування бульбочкоутворення іншим штамом, який контактував із коренем на 6 діб пізніше. Проте за роз'єднаної у часі інокуляції сої повільно- (B. japonicum 46) та інтенсивнорослим (B. japonicum KB11, група USDA 123) штамами бульбочки утворювались як за участі штаму, який першим інфікував рослини, так і за участі другого штаму. За спільного застосування B. japonicum 46 + B. japonicum M8 більш конкурентоспроможним виявився штам B. japonicum 46, який формував 63,3 - 73,3 % бульбочок. У разі поєднання штамів B. japonicum 46 та B. japonicum KB11 спостерігалась незначна перевага інтенсивнорослого штаму (51,7 - 55,0 % бульбочок до 48,3 - 45,0 %). У польовому досліді відмічено домінування в бульбочках сої сортів Устя та Хейхе 6 інтенсивнорослих бульбочкових бактерій серогрупи KB11 (71,6 та 56,3 % відповідно). Повільнорослі ризобії серогруп 46 та M8 виявлено у незначній кількості бульбочок (2,9 - 7,4 %). На фоні численної гетерогенної популяції ризобій інтродукція штаму B. japonicum 46 сприяла збільшенню його частки у бульбочках до 28,6 %. Висновки: існуючі відмінності між штамами B. japonicum KB11, B. japonicum 46 та B. japonicum M8 в організації геному та фенотипових властивостях проявляються і у їх взаємодії з рослиною-господарем. Найбільш пристосованим до колонізації коренів та до формування симбіозу із соєю є інтенсивнорослий штам B. japonicum KB11. Підтверджено визначальну роль макросимбіонта у регулюванні числа бульбочок та у вибірковій взаємодії з представниками гетерогенної популяції ризобій сої.

Мета роботи - дослідити генетичну різноманітність бульбочкових бактерій і мікросимбіонтів сої, поширених в агроценозах України. Бульбочкові бактерії виділяли з бульбочок сої, яку вирощували на зразках грунту, відібраних у різних регіонах України. Ампліфікацію міжгенного регіону 16S - 23S рРНК (ITS-регіон) проводили з використанням праймерів FGPS1490-72 та FGPL132-38. Для рестрикції ПЛР-продуктів застосовували ендонуклеази рестрикції MspI, HaeIII та NdeII. За використання методу ПЛР-RFLP досліджено різноманітність штамів Bradyrhizobium japonicum з різною швидкістю росту. Аналіз 16S-23S рДНК за використання рестриктаз MspI, HaeIII та NdeII показав, що усі інтенсивнорослі штами мали однакові рестрикційні профілі, на основі чого вони об'єднані в одну генетичну групу. За рестрикції IТS-регіону повільнорослих штамів ферментом MspI їх віднесено до двох генетичних груп, HaeIII - до трьох, NdeII - до чотирьох геномогруп. Висновки: виявлено високу гетерогенність штамів B. japonicum, вилучених із агроценозів сої. За структурою міжгенного регіону їх віднесено до різних IТS-типів. Повільнорослі штами виявилися більш різнорідними у порівнянні із штамами з інтенсивним ростом, які утворювали гомогенну геномогрупу.

Індекс рубрикатора НБУВ: П213.6 + Е522.926.13Fab*801.312

Рубрики:

Соя	Fabaceae Бобові

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено ефективність бінарної композиції штамів B. japonicum 46 + B. japonicum KB11 як основи мікробних препаратів ризобофіт та ризогумін для сої. Висвітлено, що поєднання у біопрепаратах двох штамів бульбочкових бактерій сої різних генетичних груп та інтродукція їх у агроценози надає змогу провести корекцію ризобіальних угруповань грунту. Обробка насіння сої композицією штамів B. japonicum забезпечує формування збалансованих симбіотичних систем за дії інтродукованих та місцевих ризобій. Цей прийом надає змогу інтенсифікувати процес бульбочкоутворення, підвищити рівень симбіотичної азотфіксації, збільшити врожайність культури на 18 - 35 % у порівнянні з контролем (без інокуляції). Найефективнішим за різних грунтово-кліматичних умов є використання торфової форми біопрепарату ризогумін.

Мета роботи - оцінити здатність штамів Bradyrhizobium japonicum з повільним та інтенсивним ростом приживатись у грунті та тривалий час зберігати симбіотичну активність. Приживаність штамів-інокулянтів у грунті вивчали у польових дослідах із соєю (Glycine max (L.) Men:). Як рослини-пастки для ризобій сої використовували вигну китайську (Vigna unguiculata (L.) Walp.), маш (Vigna radiata (L.) Wilczek) та квасолю адзукі (Vigna angularis (Willd.) Ohwi & H. Ohashi). Наявність досліджуваних штамів у бульбочках визначали у реакції аглютинації із застосуванням специфічних антисироваток. Морфолого-культуральні властивості ізолятів бульбочкових бактерій вивчали згідно загальноприйнятих методик. Секвенування 16S-23S рДНК ризобій здійснювали на автоматичному ДНК-секвенаторі ABI 3130 Genetic Analyser. Штами B. japonicum з різною швидкістю росту було інтродуковано в агроценоз сої у перший рік експерименту. За вирощування сої в монокультурі спостерігалось поступове витіснення штамом з інтенсивним ростом B. japonicum KB11 повільнорослих ризобій (B. japonicum 46, B. japonicum M8 та B.japonicum 6346) із бульбочкових популяцій. На четвертий рік досліджень зазначені штами були відсутні у бульбочках сої, однак зберігались у грунті як сапрофітні мікроорганізми. Їх присутність виявлено за використання рослин-пасток, які вступали з інтродукованими мікроорганізмами у симбіотичні взаємовідносини. Частка штамів із повільним ростом у бульбочках різних видів вигни коливалась у межах від 2,1 до 58,3 %. Наявність повільнорослих штамів у бульбочкових популяціях вигни китайської, машу та квасолі адзукі доведено за допомогою мікробіологічних, серологічних (належність до серогруп 46, М8, 6346) та молекулярно-генетичних методів. За результатами сиквенсу послідовностей ITS-регіону ризобії з бульбочок машу показали 99,4 - 99,8 % ідентичності зі штамами B. japonicum, депонованими у GenBank. Найвищий рівень гомології (99,9 - 100,0 %) відмічено із штамом B. japonicum КС23, який є типовим представником серологічної групи М8. Висновки: інтродуковані у агроценоз сої штами B. japonicum з повільним та інтенсивним ростом зберігаються у грунті тривалий час. Вони займають свою екологічну нішу в місцевомуризобіальнаму угрупованні, але мають різні стратегії існування ex planta та in planta. Впродовж п'яти років співвідношення досліджуваних штамів у бульбочкових популяціях сої суттєво змінюється: від наявності всіх штамів у бульбочках до повного домінування штаму з інтенсивним ростом B. japonicum KB11 та переходу повільнорослих ризобій до сапрофітного існування.