Розглянуто становлення системи військового вишколу та виховання в українській армії в період Гетьманату. Основну увагу приділено роботі вищих державних і військових структур із налагодження формування національних військових кадрів та їх ідейно-патріотичного виховання, створення системи військової освіти.

Розкрито діяльність Головного атамана Української Народної Республіки Симона Петлюри - однієї із найсуперечливіших постатей своєї доби. Висвітлено гармонійне поєднання в його легендарній особі рис політичного діяча, воєначальника, публіциста та редактора.

Розглянуто становлення системи військової підготовки та виховання в українській армії на різних етапах її діяльності у 1917 - 1920 рр. Основну увагу приділено роботі вищих державних і військових структур щодо налагодження формування національних військових кадрів та їх ідейно-патріотичного виховання, створення системи військової освіти. У контексті військового устрою це сприяло утвердженню суверенітету Української держави. Історичний досвід військової підготовки та національно-патріотичного виховання сприяв продовженню національно-визвольної боротьби українського народу, а також є актуальним для сучасного реформування Збройних сил України.

Викладено основні вимоги щодо програми бойової підготовки, Бойового статусу (батальйон, рота), вимоги керівних документів щодо оформлення бойових документів з урахуваннням практичного досвіду навчань. Детально розглянуто роль, завдання командира та штабу батальйону з організації та ведення бою, запропоновано форми основних документів, що розробляються штабом батальйону у процесі організації загальновійськового бою, а також за участі в міжнародних миротворчих операціях. Наведено організацію роботи командира та штабу мб з цивільно-військового співробітництва в ході збройних конфліктів і за участі в організації та веденні протидиверсійної боротьби з РДГ (РДЗ) противника і НЗФ. Досліджено питання підготовки й оформлення бойових документів.

Наведено відомості про участь населення Галичини в будівництві дністровської лінії укріплень у 1911 - 1914 рр., українських січових стрільців на Миколаївщині. Висвітлено перспективи збереження і використання історичних пам'яток Миколаївщини, сучасні практики щодо збереження пам'яток старовини та комерційні підходи владних і бізнесових структур сучасної України.

Представлено навчальний посібник, в якому з урахуванням надбань зарубіжної та української історіографії на широкій і репрезентативній джерельній базі висвітлено досвід створення і застосування запалювальної зброї у воєнних конфліктах від стародавніх часів до сьогодення. Показано український внесок у розроблення запалювальної зброї і перспективні напрями її розвитку в Україні.