Досліджено структуру захворюваності учнів старших класів, стан їх здоров'я, розглянуто взаємозалежність низького рівня здоров'я та недостатнього рівня фізичної активності, надано оцінку рівня фізичного розвитку, поради щодо раціональної організації тренувально-оздоровчого процесу для старшокласників.

Исследована структура заболеваний учеников старших классов, состояние их здоровья, рассмотрена взаимозависимость низкого уровня здоровья и недостаточного уровня физической активности, дана оценка уровня физического развития, советы относительно рациональной организации тренировочно-оздоровительного процесса для старшеклассников.

In the article the structure of diseases of students of higher forms is explored, state of their health, interdependence of low health level and insufficient level of physical activity is considered, estimation of level of physical development, adviceis given in relation to rational organization of training-health process of starshoclasniciv.

Обгрунтовано методичні підходи для забезпечення максимальної ефективності занять із базової аеробіки.

Обоснованы методические подходы по обеспечению максимальной эффективности занятий базовой аэробикой.

In the article it has been shown methodic ways for maximum training effectivness at studies of by basis aerobic.

Наведено оптимальні вправи (асани), доступні людям різного віку, статі, рухової підготовки. Розкрито суть понять "йога", "асани", "тадасана", "супна вірасана", "бакасана", "шавасана", "капалабхаті", "бхастрики".

Приведены оптимальные упражнения (асаны), доступные людям разного возраста, пола, двигательной подготовки. Раскрыта сущность понятий "йога", "асаны", "тадасана", "супна вирасана", "бакасана", "шавасана", "капалабхати", "бхастрики".

Здійснено порівняльний аналіз фізичної підготовленості жінок зрілого віку, які займалися за розробленою комплексною методикою, що включала елементи аеробіки, степ-аеробіки, шейпінгу та різними видами оздоровчої гімнастики.

Досліджено питання впливу занять аеробікою на фізичну підготовленість дівчат віком 18 - 19 років за умов навчання у ВНЗ. Установлено, що фізична підготовленість і працездатність має вірогідно вищий рівень у дівчат, які спеціалізуються зі спортивної аеробіки, у порівнянні з дівчатами, які займаються за вузівською програмою.

Визначено, що своєчасне виявлення хвороби та правильно організована фізична реабілітація з дітьми середнього шкільного віку з порушеннями постави надають можливість запобігати неприємним наслідкам захворювання. Призначення різних засобів фізичної реабілітації, послідовність застосування її форм і методів визначається характером перебігу захворювання, загальним станом хворого, періодом та етапом реабілітації в разі деформацій опорно-рухового апарату.

Досліджено засоби цілеспрямованого формування правильної постави підлітків віком 14 - 15 років. Проаналізовано деформацію опорно-рухового апарата підлітків, досліджено рухомість у поперековому відділі хребта. Лікувальна фізична культура, лікувальний масаж та фізіотерапія сприяють формуванню навичок правильного утримання тіла та розвитку м'язово-суглобового відчуття. Процес корекції постави повинен включати такі заходи: виявлення та усунення причин викривлення хребта; виконання різних фізичних вправ з метою оздоровлення організму; регулярне виконання вправ 3 рази на день тривалістю 30 - 40 хв; розвантаження хребта; привчання до самоконтролю за поставою.

Досліджено вплив дозованих фізичних вправ різної спрямованості на характер змін показників функціонального стану організму дітей молодшого шкільного віку з надмірною вагою. Для створення комплексного впливу на різні органи й системи в заняття потрібно включати фізичні вправи, що відрізняються за своїми ознаками. Визначено, що у ході виконання дозованих фізичних вправ різної спрямованості в дітей із надмірною вагою покращується діяльність серцево-судинної та дихальної систем й спостерігається динаміка середніх показників функціонального стану, фізичного розвитку організму та рухових якостей.

Теоретично обгрунтовано та експериментально доведено вплив таких засобів фізичної реабілітації, як лікувальна фізична культура, лікувальний масаж, фізіотерапія та гідрокінезитерапія, на функціональний стан серця, коронарний кровообіг, скоротливість міокарда, його збудливість та автоматизм у жінок віком 35 - 45 років I й II функціональних класів зі стенокардією. Дослідження впливу засобів фізичної реабілітації виявило значну економізацію функції серцевого м'яза. Регулярні заняття сприяли покращанню вегетативного забезпечення гемодинамічної функції серцево-судинної системи. Під час виконання загальнорозвивальних вправ у підготовчій частині заняття ЧСС у жінок зростала; виконання спеціальних вправ супроводжувалося менш різким зростанням пульсу, іноді навіть його зниженням; у завершальній частині заняття ЧСС досягала початкових величин. Фізична реабілітація допомогла жінкам позбутися хворобливого відчуття в ділянці серця, важкості, незначного болю та задишки. Дихання нормалізувалося, показники частоти серцевих скорочень та артеріального тиску наблизилися до норми, загальне самопочуття покращилось.

Сьогодні найбільшою цінністю вважається індивідуальне та громадське здоров'я. Здоров'я нації розглядається як показник цивілізованості держави. Саме такі завдання ставить перед собою Національна доктрина розвитку фізичної культури та спорту, що спрямована на покращання здоров'я нації, що вимагає пошуку нових способів якісного вдосконалення системи фізичного виховання учнівської та студентської молоді. Цей процес концептуально обумовлений змістом основних напрямів сучасного оздоровчого фітнесу (реабілітаційно-профілактичного, навчально-освітнього, кондиційного й спортивно-орієнтованого характеру), у цілому покликаних забезпечити гармонійне поєднання низки сприятливих показників: стану здоров'я, підвищення адаптаційних можливостей організму та фізичної працездатності, психологічну комфортність, пропорційну статуру тощо. Актуальним напрямом такого пошуку є спортивно-оздоровчий фітнес - сучасний і молодий вид спорту, що активно розвивається. Проаналізовано зміст програмного матеріалу зі спортивно-оздоровчого фітнесу; визначено вплив специфічних навантажень на фізичну працездатність дівчат віком 18 - 19 років, які спеціалізуються із спортивно-оздоровчого фітнесу.