Удосконалено робочий процес двотактного бензинового двигуна шляхом розділеної подачі свіжого заряду, що забезпечує підвищення паливної економічності та зниження токсичності відпрацьованих газів до рівня чотиритактних двигунів з іскровим запалюванням. Створено експериментальний двотактний бензиновий двигун з розділеною подачею свіжого заряду (ДРПЗ), що забезпечує продувку циліндра повітрям, подачу паливної суміші після газообміну та організацію розшарованого заряду у камері згоряння. Розроблено математичні моделі та програми розрахунку на ПК робочого циклу ДРПЗ. Проведено розрахунково-експериментальні дослідження ДРПЗ, в результаті яких встановлено, що двотактний бензиновий двигун може скласти реальну конкуренцію сучасним чотиритактним двигунам з іскровим запалюванням.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*551.7*715.72*72

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж61875 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше у вітчизняній юридичній науці проведено комплексне історико-правове дослідження правових засад, закономірностей та особливостей самоврядування громад Кам'янець-Подільського у період XV - XVIII ст. Вперше уведено до наукового обігу низку невідомих або недостатньо вивчених аспектів формування та функціонування інститутів самоврядування та судочинства громад міста, неопублікованих документів. Вперше сформульовано значення листа (привілею) Коріятовичів 1374 р. для подальшого процесу розвитку системи місцевого самоврядування та судочинства Кам'янець-Подільського зазначеного періоду, зокрема визначено сферу поширення привілею та його першість у ході встановлення елементів самоврядування у місті. Визначено особливості в організації устрою та судочинства польської громади міста, які зумовлені поєднанням існуючих на той час національних звичаїв громади з устроєм, що запроваджувався нормами магдебурзького права, а саме: суміщення до середини XVI ст. війтом повноважень у сфері судочинства з повноваженнями щодо загального управління та представництва громади. Обгрунтовано думку, що створення ради сорока мужів (квадрагінтовірату) в системі органів самоврядування польською громадою міста стало свідченням еволюції системи магдебурзького права в українських містах і сприяло розвитку місцевої демократії, а також підтвердило становлення ідеї контролю громад за органами місцевого самоврядування. Визначено, що особливістю самоврядування руської громади Кам'янця на Поділлі в XV - XVII ст. було неодноразове підтвердження відповідного самоврядного статусу, що передбачало обмеження можливостей впливу юрисдикції польської громади, надання права на застосування руського писаного права та додаткових економічних привілеїв. На основі записів актових книг Кам'янець-Подільського вірменського суду встановлено особливості його діяльності та окремі аспекти застосування тогочасного права вірменської громади.

Встановлено особливості ремоделювання морфофункціональних компонентів шкіри за умов експериментальної термічної травми (ТТ) та застосування подрібненого субстрату ліофілізованої ксеношкіри. Експериментально встановлено на морських свинках-самцях, що тяжка ТТ викликає глибокі морфологічні, гістохімічні та морфометричні зміни структурних компонентів шкіри, ступінь прояву яких залежить від терміну експерименту та супроводжуються високим рівнем ендогенної інтоксикації, першоджерелом якої є опікова рана. З'ясовано, що застосування кріоліофілізованого ксенодермального субстрату після ранньої некректомії уражених опіком тканин сприяє зниженню вмісту токсичних продуктів у крові тварин, покращує формування грануляційної тканини, активізує регенераторні процеси. Встановлено, що застосування препарату у віддалені терміни після ТТ сприяє прискоренню епітелізації, загоєнню ранового дефекту з утворенням сполучної тканини сосочкового та сітчастого шарів дерми.

Цель работы - изучение особенностей структурной реорганизации нейронов СА1 поля гиппокампа животных в динамике после экспериментальной термической травмы при применении лиофилизированной ксенокожи. В эксперименте на 35 половозрелых белых крысах-самцах проведены микроскопические, электронно- и морфометрические исследования гиппокампа животных после тяжёлой термической травмы в условиях проведения ранней некрэктомии поражённого участка и закрытия раны лиофилизированной ксенокожей. Подопытных животных третьей экспериментальной группы декапитировали на 7, 14 и 21 сутки эксперимента. Для гистологических исследований иссекали кусочки ткани большого мозга с участком гиппокампа, фиксировали в 96 спирте и 10 % нейтральном формалине и заливали в парафиновые блоки. Полученные на санном микротоме срезы окрашивали гематоксилином и эозином и толуидиновым синим по методу Ниссля. Ультратонкие срезы контрастировали уранилацетатом и цитратом свинца согласно методу Рейнольдса и изучали в электронном микроскопе ПЭМ-125К. Морфометрические исследования осуществляли, используя систему визуального анализа гистологических препаратов. Установлено, что уже на 7 сутки опыта в условиях применения корректирующего фактора количество нейронов, погибших в СА1 поля гиппокампа, было меньше, но еще недостоверно по сравнению с обожжёнными, нелеченными животными. Нейроциты находятся в стадии периферического или сегментарного тигролиза, отмечается увеличение площади ядер гипохромных клеток, в части которых содержатся большие ядрышки. Микроскопически и электронно-микроскопически на 14 и особенно 21 сутки эксперимента установлено существенное улучшение гистологического состояния нейронов, численная плотность нервных клеток в СА1 поля гиппокампа достоверно больше в 1,25 раза, а количество нормохромных клеток в 5,52 раза больше, чем у животных с ожогами. Выводы: таким образом, применение лиофилизированной ксенокожи после проведения ранней некрэктомии обожжённых участков кожи в ранние сроки (7 сутки опыта) после термической травмы предупреждает глубокие изменения нейронов поля СА1гиппокампа, уменьшает количество повреждённых клеток. Положительное влияние использования лиофилизированной ксенокожи наиболее выразительное в поздние сроки после ожога (14, 21 сутки опыта). Гистологически отмечается относительная нормализация микроскопической и ультраструктурной организации нейронов, улучшаются показатели плотности и количественного соотношения различных типов нервных клеток в СА1 поле гиппокампа.

Проведено електронно-мікроскопічне дослідження структурних компонентів лімфоїдних вузликів (ЛВ) клубових лімфатичних вузлів білих щурів-самців репродуктивного віку за 6-тижневої дії на них опіоїду налбуфіну. Налбуфін тваринам вводили щоденно, упродовж 6 тиж, поступово (щотижня) збільшуючи дозу препарату, для формування моделі фізичної опіоїдної залежності, згідно з патентом України № 76564 U "Спосіб моделювання фізичної опіоїдної залежності у щурів". Експерименти над тваринами проводили з дотриманням положень біоетики. Встановлено, що субмікроскопічні зміни ЛВ клубових лімфатичних вузлів відбуваються вже на ранніх термінах дії налбуфіну (через 1 - 2 тиж) і появляються поодинокі клітини лімфоїдного ряду з ознаками деструкції, збільшенням об'єму ретикулоендотеліоцитів, у яких виявляються деструктивно змінені органели; цитоплазма макрофагів містить первинні лізосоми і крупні фагосоми різної електронної щільності. Через 3 - 4 тиж введення налбуфіну деструктивні зміни в лімфоїдних клітинах наростають. А подальше введення налбуфіну до шести тижнів поглиблює патологічні зміни на субмікроскопічному рівні: зменшується кількості лімфобластів з ознаками мітозу, збільшується кількість лімфоцитів зі значними змінами ядер та пошкодженими органелами в цитоплазмі клітин, що призводить до появи клітин лімфоїдного ряду з явищами преапоптозу та апоптозу; збільшуються міжклітинні простори. Через 1 тиж після відміни препарату налбуфіну відновлення клітин структурних компонентів лімфоїдних вузликів на субмікроскопічному рівні не відбувається, що засвідчує про незворотні процеси в лімфатичних вузлах за тривалої 6-тижневої дії налбуфіну.