Розглянуто основні триботехнічні характеристики плазмових газотермічних покриттів для відновлення монорейок випускання-прибирання закрилків і передкрилків сучасних літаків, зроблених із титанового сплаву ВТ-22. Визначено параметри фаренгостійкості та адгезійної міцності покриттів. Установлено, що оптимальне покриття - це покриття молібдену. Результати особливо актуальні для сучасної авіаційної промисловості, оскільки на сьогодні немає єдиної думки щодо відновлення цього вузла. Відновлення монорейок механізації крила методом плазмового напилювання дає значний економічний ефект і економію матеріалу.

Проанализировано влияние износостойких газотермических плазменных, ионно-плазменных нитридных покрытий, диффузионной электрохимической обработки и вакуумного азотирования на сопротивление усталости образцов, изготовленных из титанового сплава ВТ22. Результаты экспериментов свидетельствуют, что износостойкие твердые покрытия снижают границу выносливости, а обдув песком повышает сопротивление усталости сплава. Плазменные покрытия, в отличие от диффузионных, растрескиваются и скалываются с поверхности титанового сплава, что свидетельствует о неудовлетворительной адгезии и высокой их жесткости. Результаты актуальны для авиационной промышленности, где широко используется сплав ВТ22.

Проаналізовано зносостійкість плазмових покриттів за постійної роботи тертя. Одержано залежність зносостійкості покриттів у широкому діапазоні умов навантаження. Визначено, що найменш чутливими до умов навантаження є покриття молібдену. Встановлено, що зі збільшенням амплітуди переміщення та зменшенням циклічної частоти випробувань зносостійкість покриттів зменшується за рахунок інтенсифікації утомних процесів у їх поверхнях. Наведено порівняльні характеристики покриттів.

С помощью плазменного метода получены покрытия из композиционного материала системы (TiCrC) - (FeCr) на стали и титановом сплаве. Изучены состав, структура и триботехнические свойства покрытий в сопоставлении с традиционными материалами на основе сплава Ni - Cr. Рассмотрено влияние способов предварительной подготовки поверхности (пескоструйная обработка и электроискровое легирование) на свойства покрытия. Изучена фреттинг-коррозия покрытий и установлено, что покрытия на основе карбида титана-хрома имеют значительно большую износостойкость по сравнению со сплавами Ni - Cr при практически одинаковом коэффициенте трения. Установлено, что электроискровое легирование по сравнению с традиционной пескоструйной обработкой является конкурентоспособной технологией в отношении экологической чистоты, а также адгезионной прочности связи покрытия с основой.

Проаналізовано зносостійкість газотермічних покриттів, що працюють за умов фретинг-корозії, які нанесені плазмовим, детонаційним та імпульсно-плазмовими способами. До вибору покриттів для відновлення деталей авіаційної техніки необхідно приступати комплексно, аналізуючи не тільки зносостійкість, а й інші критерії, які характеризують експлуатаційні властивості покриттів.

Показано принципи і визначено вимоги, якими належить керуватися, вибираючи газотермічне покриття для зміцнення робочих поверхонь і відновлення зношених ділянок монорейок механізації крила літаків. Розроблено алгоритм вибору оптимального покриття. Визначено, що для вибору покриття необхідно спиратися на комплекс досліджень, пов'язаних з роботою монорейки.

Запропоновано метод виготовлення деталей просочування розчином паспортизованого зв'язуючого на оснастці під вакуумним мішком.

Проаналізовано пошкоди підйомника закрилка механізації крила літака Ан-124. Виконано фрактографічні і металографічні дослідження поверхневих пошкод пари тертя гвинт - гайка. Розроблено пристосування для випробувань на зносотривкість за умов фретинг-корозії. Опрацьовано рекомендації для зменшення пошкод підйомника закрилка.

Проведено випробування композиційних маиеріалів на зносостійкість за умов фретинг-корозії з використанням різних зв'язувальних матеріалів, різної кількості армуючого шару, зі сталлю 30 ХГСА і сплавом Д16. Установлено, що найбільш зносостійким виявився матеріал із чотирма шарами склотканини Т-10-14 і зв'язувальними матеріалами ЕДТ-69Н і 5-211-БН. Розроблено рекомендації щодо зменшення фретинг-зносу композиційних матеріалів.

Одержано найвищі значення зусилля відриву за помірного розпилення аерозольних клеїв та їх витримки впродовж 3...6 хв для клею EconoTac2 і 1 хв для клею ContactS. Подано технологічні рекомендації щодо використання аерозольних клеїв. Доведено, що розпилення клею EconoTac2 у малій і помірній кількостях та клею ContactS у помірній кількості призводить до значного росту межі міцності на згин.

На основі узагальнення теорії та практики діяльності в рекреаційних комплексах визначено суть природно-рекреаційного потенціалу (ПРП) території; запропоновано класифікацію рекреаційних ресурсів. Виділено фактори, що забезпечують функціонування рекреаційного потенціалу територій, що допоможуть в досягненні ефективності, сталого розвитку у процесі туристично-рекреаційного природокористування. Розглянуто підходи до оцінки ПРП з ціллю оптимізації процесів природокористування території. Виділено й охарактеризовано основні функції ПРП, ефективне освоєння якого може забезпечити більш повне задоволення потреб населення в оздоровленні та відпочинку.

Викладено основні теоретичні положення управління проектами в туристичній діяльності. Здійснено аналітичний огляд ресурсного та територіального потенціалу Харківської області. Показано взаємозалежність життєвих циклів проекту та туристичного продукту як товару. Визначено перспективи створення та управління туристичними проектами в Харківській області. Вказано, що розробка туристичного проекту переводить туристичну індустрію на більш високий рівень, ставлячи її в один рядок з іншими галузями економіки.

Наведено теоретичне узагальнення і завдання управлінського рішення (УР) у публічному адмініструванні шляхом розкриття змісту етапів УР у публічному адмініструванні, які відображають застосування сучасних підходів та інструментів, за допомогою яких значною мірою можна підвищити якість та ефективність рішень, що приймаються публічними адміністраціями для українського суспільства. Висвітлено основні етапи УР. Запропоновано шляхи підвищення ефективності УР.

Досліджено еволюцію підходів до проектування організаційних структур управління підприємств та їх об'єднань. Показано, що динамічність підприємницької діяльності вимагає від організації гнучкості, рухливості, здатності розвиватися за умов, що постійно міняються, що зумовлює необхідність побудови відповідної структури управління, тобто перехід до гнучких, органічних типів організаційної структури, що надають змогу компаніям швидко адаптуватися до зовнішнього мінливого середовища. Паралельно зі зміною організаційних структур управління відбувається і зміна методологічних підходів до їх проектування. Формалізовані жорсткі технології побудови організаційних структур минулого століття поступово поступаються місцем уявленням про " природне" формування структур.

Висвітлено окремі аспекти вертикальної та горизонтальної комунікації в системі управління, визначено основні шляхи та проблеми формування комунікаційної стратегії всередині організації, проаналізовано найбільш поширені форми комунікаційної взаємодії. Вказано шляхи для побудови ефективної системи комунікації на підприємствах. Удосконалення комунікаційних складових та створення ефективної системи комунікацій на підприємстві створить якісний комунікативний простір, необхідний для досягнення мети організації.

Розглянуто суть поняття "інтелектуальний капітал", його структуру та стратегії розвитку. Вивчення наукових праць вітчизняних та зарубіжних науковців надало змогу провести аналіз категорії "інтелектуальний капітал". Інтелектуальний капітал розглянуто та досліджено як систему. Визначено завдання, розв'язання яких має забезпечити система управління інтелектуальною власністю підприємства. Запропоновано базові стратегії розвитку залежно від виділених імперативів. Розглянуто модель управління інтелектуальним капіталом.

Висвітлено проблему формування теоретичних основ управління організаційних трансформацій. Як переконує практика, теоретичні аспекти управління організаційними змінами на підприємствах України недостатньо досліджені. Наведено положення, що становлять теоретичну основу розбудови методології управління організаційними трансформаціями. Під час використання цих основ важливим є використання законів управління. Ефективність організаційних змін буде впливати на ціль змін, типи змін, стиль їх проведення, механізми та важелі проведення, розподіл прав і повноважень.

Для підтримання конкурентоздатності, забезпечення достатнього технологічного рівня організаціям потрібно проводити організаційні зміни. Висвітлено основні поняття організаційних змін та їх відношення до управління змінами на робочому місці. Ці поняття та принципи мають важливе значення для управління змінами з усвідомленням ситуації та внесення необхідних коригувань, включаючи масштабування або зміну процесу управління змінами. Розуміння та застосування цих понять допоможе правильно застосувати методи та процеси для індивідуального та організаційного управління змінами.

Наведено теоретичне узагальнення й завдання розкриття змісту процесу формування громадянського суспільства за сучасних умов, а також узагальнення теоретичних підходів, та визначення на їх основі сутності та сучасних функцій громадянського суспільства. Висвітлено генезис поняття громадянського суспільства та його сучасне трактування. Розглянуто проблеми формування громадянського суспільства та урегулювання проблем його розвитку як основи формування демократичної, соціальної, правової держави. Запропоновано напрямки формування громадянського суспільства відповідно до проголошеного курсу євроінтеграції за сучасних умов.

Розкрито зміст процесу проектного підходу в публічній сфері за сучасних умов, досліджено окремі аспекти проектного менеджменту з метою їх застосування в публічній сфері. А також узагальнено теоретичні підходи та визначено їх основну суть і сучасні функції у разі застосування проектного менеджменту. Доведено, що використання проектного підходу надасть змогу активізувати успішне проведення реформування системи місцевого самоврядування та територіальної організації влади, як ефективний метод реформування системи надання адміністративних послуг.