Викладено питання фонетики, граматики англійської мови. Наведено лексичний матеріал, який відображає базові теми, та граматичний матеріал, спрямований на відпрацювання конструкцій, необхідних для усного спілкування і розуміння літературних джерел за фахом ортопедичної стоматології.

Изложены вопросы фонетики, грамматики английского языка. Приведены лексический материал, включающий базовые темы, и грамматический материал, направленный на отработку конструкций, необходимых для устного общения и понимания литературных источников по специальности ортопедической стоматологии.

Предложена модель деформирования пористых тел, учитывающая влияние скорости деформации на пластическое течение и базирующаяся на основополагающих принципах теории пластичности сжимаемых материалов. Чувствительность сжимаемого пористого тела к скорости деформации учитывается как влияние последней на величину достигаемой пористости, с одной стороны, и на интенсивность роста упрочнения твердой фазы - с другой. Задача решена путем модифицирования функций пористости таким образом, что они содержат некоторые коэффициенты, являющиеся мерой чувствительности пористого тела к скорости деформации. Эти коэффициенты определены для случая одноосного сжатия. Предложенную модель можно использовать при решении технологических задач обработки давлением пористых тел.

Рассмотрен процесс свободной осадки порошковой меди. Показано, что величина упрочнения растет с уменьшением пористости и увеличением степени и скорости деформации. Проанализирована эволюция поверхности нагружения, на размер и положение которой влияют пористость порошкового тела, степень и скорость деформации, а также склонность материала образовывать поры во время деформации. Увеличение пористости материала приводит к стягиванию поверхности нагружения, рост степени и скорости деформации расширяет ее. Процессу деформирования при изменяющемся коэффициенте порообразования соответствуют эллипсы, несимметричные относительно оси интенсивности касательных напряжений, которые вкладываются друг в друга при его увеличении.

Досліджено вплив швидкості та ступеня деформації на пластичну течію пористих тіл під час статичного та динамічного деформування. Показано вплив швидкості деформації на розмір і морфологію пористої структури, а також на щільність дислокацій у твердій фазі. Для якісного аналізу впливу швидкості деформації на пластичну течію пористих тіл розроблено мікромеханічну модель. Одержано залежності для пластичного коефіцієнта Пуассона і коефіцієнта бокового тиску. Показано, що пластичний коефіцієнт Пуассона є функцією не лише пористості, а також залежить від параметрів швидкісної чутливості пористих тіл. З метою одержання кількісної оцінки впливу швидкості деформації на пластичну течію пористих тіл використано феноменологічний підхід. Для урахування даного впливу запропоновано новий вид функцій пористості, які містять два нових матеріальних параметри, що є мірою чутливості пористого тіла до швидкості деформації. На базі запропонованої узагальненої феноменологічної моделі теорії пластичності з урахуванням швидкісної чутливості пористих тіл розроблено методику розрахунку робочих параметрів процесу деформування пористих заготовок у відкритих і закритих об'ємах, яку впроваджено на ТОВ "Ферит".

Приведены результаты комплексного теоретико-прикладного исследования метафорики художественного текста. Обоснован новый семантико-когнитивный подход к изучению метафоры и моделированию метафоризации, раскрыты его основные принципы. Определены и описаны параметры метафорической модели. Разработаны методики построения метафорических моделей и установления метафорических концептов. На значительном корпусе метафорических концептов описаны метафорические модели и метафорические концепты русской поэзии и прозы первой половины XX в. в сопоставительном и гендерном аспектах. Дана общая характеристика метафорической картины мира и метафорической концептосферы русской литературы данного периода. Рассмотрены отдельные вопросы лингвистической семантики, когнитивной лингвистики, лингвокультурологии, лингвогендерологии, лингвопоэтики и идиостилистики.

Уперше запропоновано семантико-когнітивний підхід до вивчення метафори, викладено його основоположні принципи. Розроблено принципи семантико-когнітивного моделювання метафоризації. Обгрунтовано введені поняття метафоричної мегамоделі, семантико-когнітивного форманта, метафоричної концептосфери, розроблено принципи опису. Охарактеризовано реконструйовані загальні метафоричні картини світу та метафоричну концептосферу російської поезії та прози першої половини XX ст. Виявлено й описано основні закономірності метафоричного моделювання, репрезентації та концептуалізації світу в російській літературі зазначеної епохи у зіставному та гендерному аспектах. Інтерпретовано базові лінгвометафорологічні поняття у семантико-когнітивному аспекті. Наведено параметри та методику побудови метафоричних моделей. Визначено продуктивні мегасфери, сфери та субсфери як джерела та цілі метафоричної проекції, типові семантико-когнітивні форманти. Сформульовано теорію метафоричного концепту та методику його аналізу. Запропоновано модель мовної особистості письменника-"білінгва" (поета-прозаїка).

Приведен аналитический обзор лингвометафорологических исследований второй половины XX - начала XXI вв. Дана характеристика основных направлений и актуальных проблем изучения метафоры в рамках таксономической и антропоцентрической научных парадигм. Отмечены традиционные и новые аспекты исследования русской метафорики в свете парадигмальных изменений.

Проведено теоретико-прикладное исследование метафорики художественного текста. Дано обоснование нового семантико-когнитивного подхода к изучению метафоры, изложены его основные принципы и произведена верификация, вследствие которой установлены закономерности метафорического моделирования, репрезентации и концептуализации мира в русской поэзии и прозе первой половины XX в. Предложены методики построения метафорических моделей, анализа метафорических концептов и реконструкции метафорической концептосферы. Выявлены продуктивные метафорические модели и базовые метафорические концепты, охарактеризованы метафорические картина мира и концептосфера литературы данного периода. Рассмотрены отдельные вопросы лингвистической семантики, лингвокогнитологии, лингвокультурологии, лингвоконцептологии, лингвопоэтики.

Наведено результати вдосконаленого способу антенатального спостереження вагітних з варикозною хворобою (ВХ) із включенням до медикаментозної терапії вітчизняного препарату, що є комбінацією 50 мг гесперидину та 450 мг діосміну (нормовен, ПАТ "Київський вітамінний завод"). Обстежено 49 вагітних із ВХ, які були розподілені на основну групу та групу порівняння залежно від отримуваної терапії. У контрольну групу увійшли 23 вагітні без ВХ. Вивчено показники клініко-функціональних, лабораторних та інструментальних методів дослідження. Відсутність прогресування клінічних проявів хвороби у 87,5 % вагітних із варикозом та покращання показників гемостазіограми віддзеркалює ефективність запропонованої терапії для корекції гемореологічних властивостей крові. Включення гесперидину та діосміну у комплексну антенатальну терапію надало можливість у вагітних майже в 2 рази зменшити відсоток прогресування змін у венозній системі нижніх кінцівок. Нормалізація у таких вагітних процесів біосинтезу плацентарних гормонів свідчить про доцільність використання саме препарату системної дії. На користь покращання стану плода у цих вагітних також свідчить зростання амплітуди миттєвих осциляцій та амплітуди та тривалості акцелерацій за даними кардіотокографічного спостереження. Включення у комплексну терапію ВХ у вагітних діосміну та гесперидину є патогенетично обгрунтованим, оскільки зменшує клінічні прояви захворювання, нормалізує показники гемостазу, гормональної функції плаценти та стану внутрішньоутробного плода.

Наведено дані визначення вмісту вільного метаболіту оксиду азоту в нирковій тканині лабораторних щурів, яким моделювали експериментальну гостру ниркову недостатність, і зміни концентрації цього метаболіту на тлі внутрішньовенного уведення тваринам культури мезенхімальних стовбурових клітин, культивованих в апоптоз-індукованому оточенні. Це оточення моделювалося шляхом додавання до стандартного культурального середовища гомогенату попередньо ішемізованої ниркової тканини тварин. Одержані дані свідчать про зростання рівня метаболіту оксиду азоту під час формування патологічного процесу та його різке зменшення у разі уведення тваринам мезенхімальних стовбурових клітин.

Мета дослідження - вивчення поширення соматичної патології та поліморфізму гена MCM6 у розвитку хронічного рецидивного вульвовагініту у дівчаток. Обстежено 54 дівчинки віком 1 - 6 років. Критерієм включення до групи були скарги хворих на свербіж або біль у ділянці статевих органів, дизурія, наявність синехій вульви, клінічних проявів вульвіту під час огляду. Використовували загальні лабораторні методи діагностики (клінічний аналіз крові, загальний аналіз сечі з визначенням кетонових тіл, бактеріоскопічне обстеження піхвових мазків, посів із піхви на флору і чутливість до антибіотиків, визначення рівня глюкози у сироватці крові та сечі). З метою діагностики мальабсорбції лактози за допомогою методу полімеразної ланцюгової реакції вивчали мутацію гена MCM6, генетичним маркером якої є C(-13910). Соматичний статус хворих на хронічний вульвовагініт обтяжений патологією травного тракту у 68,5 %, атопічним дерматитом - у 53,7 %, захворюваннями системи органів дихання - у 33,3 %, інфекційними процесами нирок та сечовивідних шляхів - у 24,1 %. У 77,6 % дівчаток відзначено недіабетичний ацетонемічний синдром, у 75,9 % - дисметаболічну нефропатію. При обстеженні на наявність мальабсорбції лактози виявлено гомозиготність за мутацією гена MCM6 (C/C) у 26,1 % хворих, гетерозиготність за мутацією гена MCM6 (C/T) - у 56,5 %, відсутність мутації гена MCM6 (T/T) - у 8 (17,4 %). Заключення: у дівчаток у нейтральний період життя, що страждають на хронічний вульвовагініт, переважно діагностують його неінфекційні форми, які не є самостійним захворюванням, а відображають низку патологічних процесів порушення обміну речовин. Ураховуючи одержані дані щодо мальабсорбції лактози, доцільно в алгоритм обстеження включити верифікацію мутації гена MCM6, дослідження сечі на лактозурію та крові з лактозним навантаженням.

Представлено огляд сучасних вітчизняних та зарубіжних видань з питань етіопатогенезу та фармакотерапії варикозної хвороби (ВХ) під час вагітності. Розглянуто питання щодо поширення ВХ у вагітних, особливості венозної системи за фізіологічного та патологічного перебігу гестації, сучасні погляди на механізми порушення венозної гемодинаміки та її впливу на стан фетоплацентарного комплексу. Привернуто увагу до локальної активації системи гемостазу при пошкодженні ендотелію за наявності венозної гіпертензії під впливом активованих нейтрофільних гранулоцитів і моноцитів. Проведено аналіз екстрагенітальної патології у вагітних з ВХ. Визначено роль дисплазії сполучної тканини у генезі ВХ та необхідності своєчасної діагностики і профілактики ускладнень перебігу вагітності та розвитку плацентарних порушень у жінок з ВХ, у визначенні маркерів дисфункції ендотелію. Зроблено акцент на ролі стану репродуктивної системи та хронічних вогнищ піхвової і цервікальної інфекції у прогресуванні ВХ та акушерських ускладнень, що пояснюється розвитком оксидантного стресу і тканинною гіпоксією та погіршенням передімплантаційних умов й перспективного сценарію виношування вагітності. Представлено сучасну класифікацію ВХ за характером морфологічних змін венозного русла й наслідків флебогемодинамічних порушень і клінічний клас захворювання вен нижніх кінцівок, що використовується у клінічній акушерській практиці. Наведено основні напрямки діагностики та консервативного лікування вагітних із ВХ в Україні (компресійна терапія, системна фармакотерапія та місцева топічна терапія), що відповідають світовим стандартам. Висвітлено особливий вплив діосміну на редукцію симптомів ВХ та ендотеліальної дисфункції за наявності імунозапального пошкодження ендотелію та стінок вен на тлі оксидантного стресу. Цей вплив підтверджується поліпшенням стану внутрішньоутробного плода та перинатальних наслідків у вагітних з плацентарними порушеннями.

Обгрунтовано новий семантико-когнітивний підхід до вивчення метафорики. Викладено основні принципи й теоретичні положення семантико-когнітивного моделювання процесів метафоричної номінації. Описано існуючі методики метафоричного моделювання, запропоновано нову методику моделювання метафоризації та метафоричного концепту. Уточнено поняття метафори, метафоризації, метафоричної номінації, метафоричної моделі, метафоричної мотивації, метафоричного концепту. Введено й обґрунтувано поняття метафоричної мегамоделі, метафоричної субмоделі, метафоричного мотиватора, метафоричного мотивата, метафоричного мотиванта, метафоричної концептосфери. Теорія метафори має свою історію та давно сформовані традиції, її поступово збагачують і вдосконалюють все нові напрями дослідження, які пропонують своє розуміння сутності метафори, свої уявлення про її типи і функції, що загалом сприяє розширенню та поглибленню наукового знання про неї. Вивчення метафори активізувалося в різних галузях науки: філософії, логіці та психології, орієнтованих на з'ясування генетичної природи метафори; етнології, соціології та культурології, що розглядають каузальні зв’язки метафор; герменевтиці, лінгвістиці та когнітології, що вивчають структуру метафори та механізми її творення; риториці, літературознавстві, стилістиці та дискурсології, що виявляють особливості функціонування метафор. Активізація таких досліджень дегермінована прагненням до встановлення механізмів, способів і моделей метафоризації, бо метафорика є важливим складником концептуальної та мовної картин світу.

Вміщено тези доповідей лінгвістів України, Болгарії, Грузії, Польщі, де розглянуто актуальні проблеми історичного розвитку мови, взаємозв’язку мови та мислення, мови як феномена культури, її ролі в міжкультурній комунікації, мовної семантики, лексико-граматичних інновацій, функціонування мовних засобів у різних типах дискурсу, сутності мовної особистості, прикладні аспекти вивчення мови. Окреслено метафорично-метонімічну концептуалізацію смутку, печалі, журби у польській мові. Обговорено парадигми та методи дослідження когнітивно-семантичних універсалів, зображально-виражальну ознаку іронії в прозових творах комічного спрямування, культурно-мовну особистість як ключовий суб’єкт лігвоімагологічного відображення культури тощо. Описано специфіку використання різноманітних онлайн-ресурсів на початковому етапі вивчення української мови іноземними студентами. Виокремлено слов’янську фразеологію та пареміологію в історіографічному ракурсі.

Вміщено тези доповідей лінгвістів України, Білорусі, Болгарії, Грузії, Китаю, Польщі, Хорватії, в яких розглянуто проблеми історичного розвитку мови, взаємозв’язку мови та мислення, мови як феномену етнокультури, її ролі у міжкультурній комунікації, мовної семантики, лексико-граматичних інновацій, функціонування мовних засобів у художньому та масмедійному дискурсах, сутності мовної особистості, прикладні аспекти вивчення мови. Описано запозичення як спосіб творення термінів в українській мові. Висвітлено національно-культурну специфіку італійських прислів’їв. Окреслено термінологізацію та детермінологізацію в українській мові. Обговорено межі понять лінгвокультурної та мовної особистості тощо.