Досліджено особливості традиційного народного вбрання українців Закарпаття XIX - першої половини XX ст. Визначено основні етапи формування та розвитку народного одягу: початок - друга половина XIX ст., кінець XIX - початок XX ст., 1920 - 1940 рр. Проаналізовано стан і характер джерельної бази, ступінь розробки проблеми в історіографії, визначено методику та методи дослідження. Виділено етнографічно розмежувальні риси та етноідентифікуючі ознаки народного вбрання гуцулів Рахівщини, долинян Закарпаття, карпатоукраїнські, особливі та відмінні риси в одязі бойків і лемків Закарпаття. Виокремлено роль іноетнічних запозичань та їх вплив на формування та розвиток народного одягу українсько-румунського, українсько-угорського, українсько-словацького етнічного порубіжжя. Визначено ступінь впливу етнічних, соціально-економічних, екологічних та інших факторів на формування та розвиток регіональних особливостей народного одягу. На основі джерельного матеріалу, теоретичних узагальнень виділено одягові комплекси, локально-територіальні осередки та "контактні зони". Наголошено, що запропонований поділ Закарпаття за одяговими комплексами в основному збігається із загальноприйнятим історико-етнографічним районуванням краю.

Розглянуто традиційний народний одяг як важливе джерело вивчення та популяризації культурної спадщини Закарпаття. Окреслено основні аспекти, для з'ясування достовірності яких одяг є цінним джерелом; наведено головні форми популяризації культурної спадщини через призму народного вбрання.

Комплексно досліджено міграційну політику (МП) Іспанії, її еволюцію в контексті загальносвітових і регіональних міграційних та інтеграційних процесів. Доведено, що МП Іспанії формувалася під впливом міграційної ситуації. Наведено періодизацію формування міграційної ситуації Іспанії. Зазначено її позитивний вплив на соціально-економічний розвиток країни. Доведено, що, крім позитиву, міграційна ситуація містить у собі загрози та небезпеки, для подолання яких потрібна адекватна міграційна політика. Проаналізовано міграційне законодавство, наявність інституцій та здійснено періодизацію МП Іспанії. Доведено, що сучасна МП країни базується на управлінні міграційними потоками, сприяє інтеграції іммігрантів і боротьбі з нелегальною імміграцією. Зазначено, що Іспанія координує свої дії в галузі міграційного регулювання з ЄС і використовує міжнародну співпрацю в цій сфері. Наголошено, що подальша трансформація МП Іспанії може відбуватися по-різному. Наведено два сценарії подальшої її розбудови "інерційний" та "стратегічний". Доведено, що позитивний досвід розбудови міграційної політики Іспанії може використати Україна для вдосконалення концепції МП; розбудови українсько-іспанських відносин у міграційній сфері.

На основі аналізу наявної літератури, усних, письмових, речових і зображувальних джерел вперше в українській етнології здійснено комплексне дослідження еволюції традиційного народного вбрання Закарпаття XIX - початку XXI ст., проаналізовано причини та наслідки еволюційних змін в одягових традиціях краю. Наведено авторське тлумачення основних термінів і понять із досліджуваної проблематики. Традиційний народний одяг розглянуто в контексті історико-етнографічного районування Закарпаття. Охарактеризовано особливості крою, елементи оздоблення складових народного вбрання етнографічних груп українців (долинян, гуцулів, бойків і лемків) та національних меншин (угорців, румунів, словаків, німців, євреїв і циган) краю. Ґрунтовно проаналізовано локальні прояви народного одягу в родинній і календарній обрядовості, визначено роль вбрання у світоглядних віруваннях, народній магії, фольклорі та піснях. Розглянуто розвиток та трансформації видів і типів народного одягу у другій половині XX ст., одяг як культурно-мистецьке явище на початку XXI ст., а також роль музею в поширенні знань про народне вбрання Закарпаття.

На основі польових етнографічних, архівних, літературних, речових і зображувальних джерел здійснено комплексний аналіз та узагальнення еволюції одягових традицій Закарпаття XIX - першої половини XX ст. Визначено етноідентифікуючі ознаки, етнографічно розмежувальні риси вбрання етнографічних груп українців і національних меншин краю. Встановлено сакральну роль одягу. Проведено детальний аналіз крою та елементів оздоблення складових одягових комплексів. Окремо акцентовано на застосуванні народного вбрання у родинній обрядовості, звичаях річного календарного циклу, світоглядних віруваннях і народній магії. Визначено місце народного вбрання у фольклорі та піснях.