Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.601.1

Рубрики:

Панкреатити

Шифр НБУВ: Ж22874 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У процесі дослідження мікрофлори товстого кишечника у хворих на хронічний панкреатит (ХП) у 72 % випадків знайдено дисбіоз різного ступеня вираженості. Виявлено, що дисбіотичні зміни спричинюють збільшення загального рівня білка крові, м'язової маси плечей та індексу маси тіла. Вони також призведуть до формування та збільшення вторинної імунної недостатності внаслідок підвищення кількості Т- і В-лімфоцитів. Виявлено вірогідний прогностичний вплив мікрофлори товстого кишечнику у хворих із ХП на формування та прогресування анемії на підставі вірогідної кореляції між рівнями гемоглобіну й еритроцитів крові та кількістю лакто- і біфідобактерій (R у межах 0,3 - 0,6), а також умовно-патогенних організмів і загальної кількості E. coli (R у межах -0,3 - -0,6).

Доведено доцільність включення в комплексну схему лікування хронічного панкреатиту (ХП) препаратів синбіотичного складу, зокрема, синбіотика Лактіалє. Мета роботи - визначити зміни показників якості життя, клінічних симптомів та відхилення у бактеріограмах фекальних мас, оцінити їх динаміку під впливом різних програм корекції. У разі захворювання ХП встановлено достовірне погіршення якості життя за параметрами опитувальників GSRS та SF-36. Наявність дисбіозу товстої кишки у хворих на ХП погіршувала клінічну симптоматику. Застосування комплексної програми корекції з включенням синбіотика Лактіалє достовірно покращило стан пацієнтів із ХП за параметрами клінічної симптоматики на 47,4 %, нормалізувало мікрофлору товстої кишки і підвищило якість життя хворих на 60,1 %.

Проаналізовано актуальні аспекти щодо дисбіозу товстої кишки у клінічній практиці і можливостей його фармакологічної корекції препаратами пре- і пробіотичного спектра.

Наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми оцінювання клініко-патогенетичних механізмів і предикторів формування трофологічної недостатності за хронічного панкреатиту (ХП) із наявним супутнім дисбіозом товстої кишки, шляхом оптимізації програм лікування та реабілітації на ланці первинної медичної допомоги. Під час обстеження хворих на ХП встановлено, що тривалість та поглиблення захворювання призводить до формування та прогресування трофологічної недостатності, що проявлялася у вигляді анемії залізодефіцитного генезу, білкової недостатності, пригніченням клітинної ланки імуної системи та неспецифічною активацією гуморального імунітету. Виявлено зв'язок між розвитком цих синдромів і значеннями основних клінічних характеристик ХП, а також із наявністю та глибиною дисбіозу товстої кишки. Вперше на основі виявлених зв'язків розраховано математичні моделі прогнозування рівнів лакто- та біфідобактерій (оскільки дисбіотичні зміни проявлялись в основному за рахунок даних параметрів), феритину та трансферину (виступають маркерами як залізодефіциту, так білкової недостатності) у хворих на ХП із супутнім дисбіозом товстої кишки. Обгрунтовано доцільність включення до загальноприйнятої схеми лікування хворих на ХП про-, пребіотичного препарату та курсу діадинамічної електронейростимуляції за визначеними схемами з метою корекції виявлених трофологічни порушень.

Увагу приділено профілактиці когнітивних розладів у пацієнтів із судинними захворюваннями головного мозку. Розглянуто закономірності вікових змін енергетичного обміну, акцентовано на сучасній тактиці нутритивної підтримки в геронтології. Розглянуто харчування як основну детермінанту здоров'я вагітних. Досліджено можливості біорегуляційного підходу в прегравідарній підготовці як методології превентивної медицини. Висвітлено сучасні аспекти профілактики туберкульозу в роботі лікарів загальної практики - сімейної медицини. Визначено місце профілактики в процесі надання паліативної допомоги.

Наведено актуальну та сучасну інформацію щодо проведення профілактики у загальнолікарській практиці, а також щодо контенту превентивної медицини, яка включає боротьбу із факторами ризику і здоровий спосіб життя. Представлено можливості й алгоритми профілактики у пацієнтів із найбільш поширеними нозологіями і проблемами у первинній медичній практиці. Вміщено цінну інформацію про стан здоров'я і шляхи його досягнення, про нутритивний статус і здорове харчування, про модифіковані та немодифіковані фактори ризику формування різних нозологій у пацієнтів різних вікових груп - дітей, підлітків, геронтологічних і паліативних хворих, вагітних жінок із акцентом на амбулаторному етапі системи охорони здоров'я.