Наведено діагностичні рефлекси мінералів і продуктів переробки полімінеральних калійних руд: галіту, сильвіну, шеніту, леоніту, каїніту, карналіту, лангбейніту та гексагідриту, за якими наявність цих руд можна якісно визначити в полімінеральній суміші. Визначення кількісного складу полімінеральних сумішей є однозначним у разі кількісного рентгенометричного визначення окремих стабільних фаз і розрахунку вмісту решти ідентифікованих методом РФА мінералів.

Досліджено процес випарювання електролітичного лугу заводу каустичної соди. Показано, що середній розмір кристалів осаду зменшується внаслідок додавання розсолу хлориду натрію заводу калійних добрив. У цьому випадку фільтрувальні властивості суспензії погіршуються, а осад солі має підвищену адгезію до твердих поверхонь. Установлено, що причиною зазначеного є не наявність домішок калію в галітових розсолах заводу калійних добрив, а недостатнє їх очищення від домішок магнію, внаслідок чого його концентрація є в 3-4 рази вищою, ніж в очищеному розсолі з природного галіту.

Проаналізовано стан випуску в Україні калійних добрив у порівнянні з азотними та фосфорними. Відмічено проблеми, які виникли в процесі переробки полімінеральної калійної руди на вітчизняних підприємствах. Розроблено та перевірено за лабораторних умов нову технологічну схему переробки калійної руди без утворення хлоридмагнієвих відходів з одержанням очищеного каїніту. Складено на ЕОМ матерільні баланси, встановлено витратні норми сировини, матеріалів та енергоресурсів на одиницю готового продукту. Розраховано орієнтовну вартість готового продукту.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-52

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л323-3

Рубрики:

Калійні добрива

Шифр НБУВ: Ж14738 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показано важливість калію та магнію в протіканні обмінних процесів у сільськогосподарських культурах і організмі людини, наявність значних запасів полімінеральних калійних руд в Україні та технології їх переробки, спад виробництва безхлоридних калійних добрив в останні роки та необхідність його відновлення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л323

Рубрики:

Калійні добрива

Шифр НБУВ: Ж14738 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г122.232-4

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г122.232-1

Шифр НБУВ: Ж26618 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л323-3

Рубрики:

Калійні добрива

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л288.12 Хм

Рубрики:

Сполуки натрію

Шифр НБУВ: Ж14738 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К724.150.4

Рубрики:

Технологія виробництва окремих деталей, вузлів і механізмів апаратів для хімічних процесів

Шифр НБУВ: Ж26618 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: И41,45 + Л323-3

Рубрики:

Збагачення корисних копалин

Калійні добрива

Шифр НБУВ: Ж24005 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г122.231-18

Шифр НБУВ: Ж26618 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати експериментальних досліджень впливу кристалогідрату натрій сульфату на зміну мінерального складу зволоженої полімінеральної калійної руди, що складається із сильвіну, каїніту, лангбейніту, галіту та інших. У результаті реакції конверсії утворюється суміш легкорозчинних сульфатних мінералів: шеніт, епсоміт і галіт, яка легко переробляється методом розчинення - кристалізації на шеніт і галітовий залишок із домішками полігаліту, ангідриту та ін. Магній хлорид і надлишкові магнійхлоридні розчини внаслідок реакції конверсії не утворюються, отже, відпадає необхідність їх випарювання, що суттєво спрощує технологічну схему і знижує енергетичні витрати на перероблення руди. Із шеніту висушуванням одержують калімагнезію, а із галітового залишку - харчову сіль або твердий матеріал для закладення шахтних виробок.

Розглянуто особливості міжпартійної комунікації у транзитних суспільствах. З'ясовано стан дослідження міжпартійної комунікації в українській літературі. Проаналізовано основні принципи (норми) та процедури міжпартійної комунікації у суспільствах, що трансформуються. Розкрито особливості застосування неоінституційного підходу для аналізу інституційних (нормативних) аспектів міжпартійної комунікації у транзитних суспільствах. На основі засад транзитологічної теорії визначено місце міжпартійної комунікації у перехідному суспільстві, її особливості та вплив на трансформаційні процеси.

Вивчено взаємодію водних розчинів магній хлориду різної концентрації з декарбонізованим доломітом. Проведено дослідження продуктів взаємодії, склад газової фази, яка утворюється під час нагрівання цих продуктів. Визначено оптимальні умови термічної декарбонізації природного доломіту для одержання активного магній оксиду, встановлення можливості одержання магнезіальних в'яжучих. Магнезії з низьким вмістом активної форми магній оксиду можуть бути використані для одержання вогнетривів.

Досліджено кінетичні закономірності димеризації 2,3-диметилбута-1,3-дієну як реакції другого порядку, яка відбувається за двома паралельними напрямками. Експериментальні кінетичні дані одержано за допомогою методу газохроматографічного аналізу. Одержані активаційні параметри димеризації 2,3-диметилбута-1,3-дієну свідчать про перебіг реакції у кінетичній області.

Розроблено процеси одержання естерів алкілциклогексенкарбонових кислот. Наведено результати дослідження кінетичних закономірностей некаталітичної та каталітичної реакцій [4+2]-циклоприєднання 2,3-диметилбута-1,3-дієну та естерів акрилових кислот. Вивчено механізм цієї реакції за допомогою рівняння Міхаеліса-Ментен та квантово-хімічного моделювання реакції. Досліджено вплив температури та молярного співвідношення вихідних реагентів на некаталітичну та каталітичну реакцію [4+2]-циклоприєднання 2,3-диметилбута-1,3-дієну й естерів акрилових кислот. На основі одержаних результатів встановлено оптимальні умови некаталітичного та каталітичного процесів одержання естерів алкілциклогексенкарбонових кислот. Запропоновано принципову технологічну блок-схему процесу одержання естерів алкілциклогексенкарбонових кислот, здійснено випуск дослідних партій цих продуктів згідно з розробленими технічними умовами. Показано можливість практичного використання естерів алкілциклогексенкарбонових кислот як сировини для синтезу гіперпластифікаторів бетонних сумішей та одержання полімерних матеріалів і композицій, які рекомендовані для виготовлення контактних лінз і штучних кришталиків.

Наведено дані щодо виробництва безхлорних калійних добрив в Україні і світі. Існуючі технології перероблення полімінеральних калійних руд Прикарпаття пов'язані з утворенням надлишкових шенітових розчинів, які з метою регенерації калійно-магнієвих солей необхідно випарювати. Розроблено нову технологію перероблення в безхлорний шеніт полімінеральних руд шляхом конверсії хлоридних калійних та калійно-магнієвих мінералів з природним мірабілітом, яка не передбачає утворення надлишкових шенітових розчинів. Наведено склад матеріальних потоків за новою технологією. Розроблено принципову технологічну схему, і розраховані матеріальні баланси процесу. Виконано техніко-економічні розрахунки, які показали високу економічну ефективність нової технології.