Досліджено психолого-педагогічні аспекти туристсько-екскурсійної справи у навчально-виховному процесі освітніх закладів. Визначено роль комплексних туристсько-екскурсійних тематичних програм у роботі з учнівством, що сприяють загальному розвитку вітчизняного туризму. Простежено екскурсійний досвід навчальних установ 20-х рр. ХХ ст. періоду становлення психолого-педагогічних основ туристсько-екскурсійної справи.

Розглянуто розвиток екскурсійної справи в Україні. На підставі узагальнення архівних джерел проаналізовано діяльність навчальних закладів, наукових товариств і установ країни наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. Розкрито механізм залучення населення до екскурсій та їх ідеологічну спрямованість за часів радянської політичної системи. Висвітлено особливості формування української школи екскурсійної методики.

Рассмотрено развитие экскурсионного дела в Украине. На основе обобщения архивных источников проанализирована деятельность учебных заведений, научных обществ и учреждений страны периода конца ХІХ - начала ХХ ст. Раскрыты механизм привлечения населения к экскурсиям и их идеологическая направленность во времена советской политической системы. Освещены особенности формирования украинской школы экскурсионной методики.

Розглянуто сучасний стан розвитку соціальної, економічної сфери та культурне життя Черкащини. Наведено відомості про життя та діяльність відомих українських державних, громадських і культурних діячів краю. Висвітлено історію розвитку міст і районів Черкащини, зокрема, Черкас, Городищини, Драбівщини, Жашківщини, Звенигородщини, Золотоніщини, Корсунщини, Монастирищини, Смілянщини, Уманщини, Чигиринщини, наведено матеріали про діяльність культурних закладів краю (Черкаського обласного художнього музею, Черкаської обласної універсльної наукової бібліотеки ім. Т.Г. Шевченка, Обласного осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України, Черкаської обласної державної телерадіокомпанії), а також відомості про заповідники Черкащини, місця, пов'язані з ім'ям Т.Г. Шевченка й історією козацтва, музеї регіону, пам'ятки архітектури світового та загальнодержавного значення, природно-заповідний фонд Черкащини, районні державні адміністрації.

Рассмотрено современное состояние развития социальной и экономической сферы и культурной жизни Черкасской области. Даны сведения о жизни и деятельности известных украинских государственных, общественных и культурных деятелей края. Освещена история развития городов и районов Черкасской области, в частности, Черкасс и Городищенского, Драбовского, Жашковского, Звенигородского, Золотоношского, Корсунского, Монастырского, Смилянского, Уманского, Чигиринского районов, изложены материалы о деятельности культурных заведений края (Черкасского областного художественного музея, Черкасской областной универсальной научной библиотеки им. Т.Г. Шевченка, Областной ячейки Национального союза мастеров народного искусства Украины, Черкасской областной государственной телерадиокомпании), а также сведения о заповедниках Черкасской области, местах, связанных с именем Т.Г. Шевченка и историей казачества, музеях региона, памятниках архитектуры мирового и общегосударственного значения, природно-заповедного фонда Черкасской области, районных государственных администрациях.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.204.6-52

Рубрики:

Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки

Шифр НБУВ: Ж23117 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Методом лектинпероксидазной техники изучена цитотопография рецепторов лектинов в биоптатах слизистой оболочки двенадцатиперстной кишки 20-ти лиц (15-ти мужчин и 5-ти женщин) контрольной группы и 23-х лиц (16-ти мужчин и 7-ми женщин) с язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки в возрасте 28 - 42-х лет. Дуоденобиоптаты получены во время диагностической фиброэзофагогастродуоденоскопии. У больных с активной язвенной болезнью констатирована модификация рецепторов лектинов САВА, WGA, LABA в составе компонентов слизистого барьера, что обуславливает изменения консистенции, адсорбционных свойств и усиливает его проницаемость. Снижение экспрессии рецепторов NAcDGal лектина САВА в клетках Паннета крипт и дуоденальных желез указывает на возможность угнетения синтеза дефензинов, в результате чего возникают благоприятные условия развития патологических процессов.

Проаналізовано основні етапи формування мережі центрів краєзнавчо-екскурсійної роботи (екскурсійних баз і бюро) та основні напрямки їх діяльності: методичне забезпечення краєзнавчих екскурсій, підготовку кадрів з краєзнавчо-екскурсійної справи, створення та організацію краєзнавчо-екскурсійних маршрутів місцевого та республіканського значення по Україні, надання пільг центрам краєзнавчо-екскурсійної роботи та екскурсантам. Комплексно досліджено керівні структури краєзнавчо-екскурсійної справи, визначено періодизацію їх діяльності. Доведено, що розвиток зазначеної справи відбувався на грунті краєзнавства, охорони пам'яток, музеєзнавства. Простежено запровадження краєзнавчих екскурсій у навчально-виховний процес загальноосвітніх шкіл, середніх спеціальних і вищих навчальних закладів, у роботу культосвітніх установ, у наукову та просвітницьку діяльність наукових товариств.

Вперше в українській історіографії комплексно досліджено організаційні процеси становлення та розвитку краєзнавчо-екскурсійної справи в Україні в 1920-х рр. Розкрито питання державної політики щодо краєзнавчо-екскурсійної справи, формування мережі екскурсійних цетрів, керівних структур. Увагу приділено особливостям запровадження екскурсій у навчально-виховний процес загальноосвітніх шкіл, середніх спеціальних і вищих навчальних закладів, а також наукову та просвітницьку діяльності наукових товариств.

Впервые в украинской историографии комплексно исследованы организационные процессы становления и развития краеведческо-экскурсионного дела в Украине в 1920-х гг. Раскрыты вопросы государственной политики относительно краеведческо-экскурсионного дела, формирования сети экскурсионных центров, управленчиских структур. Уделено внимание особенностям введения экскурсий в учебно-воспитательный процесс общеобразовательных школ, средних специальных и высших учебных заведений, а также научную и просветительскую деятельность научных обществ.

Досліджено теоретичні й організаційно-методичні аспекти бухгалтерського обліку й аудиту фінансових результатів діяльності органів державного сектора (ОДС). Уточнено склад ОДС, наведено їх класифікацію. Визначено особливості організації бухгалтерського обліку фінансових результатів діяльності ОДС і розроблено рекомендації щодо вдосконалення методики обліку фінансових результатів ОДС та їх складових, поглиблення аналітичного обліку як основи для внутрішньогосподарського та стратегічного управлінського обліку. Обгрунтовано напрями представлення фінансових результатів діяльності ОДС у фінансовій звітності, враховуючи інформаційні потреби її користувачів. Доповнено організаційні аспекти державного фінансового аудиту. Наведено методику аудиту фінансових результатів ОДС, яка базується на досвіді вітчизняного державного фінансового аудиту та зарубіжного аудиту ефективності.

Узагальнено основні етапи і напрямки діяльності Міжнародної організації допомоги борцям революції в 20-х рр. ХХ ст. в Україні. Доведено, що ця ідеологічна структура виконувала функцію утвердження революційних більшовицьких ідей у світовому масштабі.

Встановлено, що приватні та державні ВНЗ мають низку принципових відмінностей, але однаково потребують диверсифікації джерел фінансових ресурсів. У зв'язку з цим досліджено досвід розвинених країн щодо додаткового фінансування діяльності державних і приватних ВНЗ.

Розглянуто вплив освітнього маркетингу та його інструментарію на формування конкурентоспроможності освітніх послуг і конкурентоспроможність ВНЗ.

Рассмотрено влияние образовательного маркетинга и его инструментария на формирование конкурентоспособности образовательных услуг и конкурентоспособности ВУЗ.

Influence of the educational marketing and his tool is Considered on forming of competitiveness of educational services and competitiveness of higher educational establishments.

Проаналізовано складові інноваційного потенціалу школи та шляхи управління ним з метою забезпечення ефективної інноваційної діяльності. Досліджено інноваційний потенціал загальноосвітнього навчального закладу та його складові. Визначено мету управління інноваційним потенціалом, а саме - забезпечення ефективності здійснення інноваційної діяльності на коротко- та довгострокову перспективу. Наведено методи стимулювання творчої активності персоналу, у тому числі й педагогів, які поділено на три групи: методи прямого стимулювання, непрямі методи, методи негативного стимулювання.

Проанализированы составляющие инновационного потенциала школы и пути управления им с целью обеспечения эффективной инновационной деятельности. Исследованы инновационный потенциал общеобразовательного учебного заведения и его составляющие. Определены цели управления инновационным потенциалом, а именно - обеспечение эффективности осуществления инновационной деятельности на кратко- и долгосрочную перспективу. Представлены методы стимулирования творческой активности персонала, в том числе и педагогов, которые разделены на три группы: методы прямого стимулирования, косвенные методы, методы негативного стимулирования.

Analyzed the innovation capacity of school and ways to manage them to ensure effective innovation. Investigated the innovative potential of a general educational institution and its constituents. Defined control objectives innovative potential, namelyto ensure the effective implementation of innovation for the short and long term. The methods of stimulating creativity of staff, including teachers, who are divided into three groups: the methods of direct incentives, indirect methods, methods of negative incentives.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)61-56 + Ч773(4УКР=А/Я)6

Рубрики:

Історія

Історія музейної справи

Шифр НБУВ: В342281/Вип. 17 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено клініко-ендоскопічні та морфологічні прояви Н. \i pylori \i0 - асоційованої пептичної виразки з урахуванням випадків важкого перебігу виразкової хвороби (ВХ) (множинні виразки, пептчної виразки, що довгостроково не рубцюються, з шлунково-кишковими кровотечами в анамнезі) із застосуванням гістохімічного дослідження фукозоспецифічних пектинів рослинного походження для виявлення критеріїв прогнозу сприятливого (рубцювання, успішна ерадикація) та несприятливого (рубцювання, атрофія, запалення) результату перебігу Н. \i pylori \i0 - асоційованої ВХ за множинни пептичної виразки, а також удосконаленню лікування хворих на Н. \i pylori \i0 - асоційовану пептичну виразку шляхом вивчення ефективності деяких лікувальних стратегій. Встановлено, що за порівняння ефективності стандартних (потрійної ерадикаційної терапії та квадротерапії з застосуванням препарату вісмуту) та модифікованої (послідовна терапія) схем ерадикаційної терапії, оцінюючи динаміку клініко-морфологічних змін і рівень ерадикації та рубцювання у пацієнтів виявлені наступні зміни: потрійна терапія - ерадикація 73,81 %, рубцювання 88,1 %, квадротерапія з Ві - ерадикація 86,36 %, рубцювання 97,73 %, послідовна терапія - ерадикація 95,12 %, рубцювання 95,12 %, що дозволяє рекомендувати квадротерапію та послідовну терапію у хворих з множинними виразками як терапію вибору.

Висвітлено проблему економічної культури у сучасному контексті. Економічну культуру розглянуто як комплекс уявлень, переконань, звичок, стереотипів поведінки, які реалізуються в економічній сфері суспільства і пов’язані з економічною діяльністю. Описано важливі чинники формування економічної культури – економічне виховання та економічну освіту. Із врахуванням основних аспектів філософії культури та економічної діяльності людини, відзначено, що економічна культура охоплює такі властивості індивіда, як підприємливість, економність, обачність, вміння швидко і оперативно реагувати на зміну зовнішніх обставин. Виділено рівні розвитку та дослідження економічної культури особистості у системі освіти. Особливу увагу приділено необхідності керівника навчального закладу бути «homo economicus». Зроблено висновок, що в особистості економічна культура виявляється через внутрішні психолого-економічні властивості та реалізується через ставлення до економічної реальності у суспільстві. Підкреслено, що формування економічної культури людини починається з народження, а її розвиток відбувається протягом життя. Встановлено, що вікові обмеження для формування та розвитку економічної культури людини відсутні.

Рассмотрено проблема экономической культуры в современном контексте. Экономическая культура представлена как комплекс представлений, убеждений, привычек, стереотипов поведения, которые реализуются в экономической сфере общества и связаны с экономической деятельностью. Описаны важные факторы формирования экономической культуры - экономическое воспитание и экономическое образование. С учетом основных аспектов философии культуры и экономической деятельности человека отмечено, что экономическая культура охватывает такие свойства индивида, как предприимчивость, экономность, расчетливость, умение быстро и оперативно реагировать на изменение внешних обстоятельств. Выделены уровни развития и исследования экономической культуры личности в системе образования. Особое внимание уделено необходимости руководителя учебного заведения быть «homo economicus». Сделан вывод, что в личности экономическая культура проявляется через внутренние психолого-экономические свойства и реализуется через отношение к экономической реальности в обществе. Подчеркнуто, что формирование экономической культуры человека начинается с рождения, а ее развитие происходит в течение жизни. Установлено, что возрастные ограничения для формирования и развития экономической культуры человека отсутствуют.

Сonsidered the problem of economic culture in a modern context . Presented economic culture is represented as a set of ideas , beliefs , habits, and behaviors that are implemented in the economic sphere of society and related economic activities. Described the important factors of economic culture - economic education and economic education. With regard to the main aspects of the philosophy of culture and human economic activity, noted that economic culture embraces individual properties such as enterprise, frugality, thrift, the ability to quickly and efficiently respond to changing external circumstances. Allocated levels of economic development and culture of the individual studies in the education system. Particular attention is paid to the need to be the head of the institution «homo economicus». Inferred that the individual economic culture manifests itself through internal psychological - economic attributes and implemented through its relation to economic reality in society. Emphasized that the formation of economic human culture begins at birth , and its development occurs throughout life. Found that the age limit for the formation and development of the economic culture humans.

З'ясовано значення інформації та знань у інформаційному суспільстві, економіці та суспільстві знань. Розкрито сутність понять "інформаційне суспільство", "суспільство знань", "людський капітал". Зосереджено увагу на проблемі економіки освіти й основних характеристиках людського капіталу навчального закладу. Інвестиції у людський капітал навчального закладу розглянуто як довгостроковий економічний ресурс, прибутковість якого зростає у результаті здійснення інвестицій протягом певного періоду часу (накопичення знань, навичок, досвіду, запас здоров’я тощо), що фінансуються з різних джерел.

Выяснены значения информации и знаний в информационном обществе, экономике и обществе знаний. Раскрыта сущность понятий "информационное общество","общество знаний", "человеческий капитал". Внимание сосредоточено на проблеме экономики образования и основных характеристиках человеческого капитала учебного заведения. Инвестиции в человеческий капитал учебного заведения рассмотрены как долгосрочный экономический ресурс, доходность которого возрастает в результате осуществления инвестиций в течение определенного периода времени (накопление знаний, навыков, опыта, запас здоровья и т. п.), которые финансируются из разных источников.

In this paper human capital is seen as a long-term resource of knowledge-based economy, the yield of which increases as a result of investment. Particular attention is paid to economic problems of education and major human capital characteristics of educational establishment.

Проаналізовано залежність розвитку соціального капіталу суспільства від його цінностей. Зосереджено увагу на активності та довірі як основних якостях особистості, необхідних у суспільстві з високим рівнем розвитку соціального капіталу. Ціннісну категорію подано як певну ієрархічну систему зразків поведінки, ідеалів, моральних норм і цілей, якими керується кожна окремо взята особистість у різних аспектах свого життя (в міжособистісному спілкуванні, професійній сфері, в сім’ї та щоденній поведінці). Описано термін “соціальний капітал” та рамки з питань соціального капіталу Світового Банку, що передбачають п’ять вимірів соціального капіталу. З’ясовано, що категорія “цінності” та похідні від неї поняття не можуть існувати поза людиною і суспільством. Співпрацюючи, проактивні члени суспільства можуть створити кращі умови життя завдяки накопиченню соціального капіталу, основними вимірами якого є групи і мережі, довіра та солідарність, колективна діяльність і співпраця, згуртованість, інформація та комунікація.

Проанализирована зависимость развития социального капитала общества от его ценностей. Сосредоточено внимание на активности и доверии как основных качествах личности, необходимых в обществе с высоким уровнем развития социального капитала. Ценностную категорию представлено как некую иерархическую систему образцов поведения, идеалов, моральных норм и целей, которыми руководствуется каждая отдельно взятая личность в различных аспектах своей жизни (в межличностном общении, профессиональной сфере, в семье и ежедневном поведении). Описан термин “социальный капитал” и рамки по вопросам социального капитала Всемирного Банка, предусматривающие пять измерений социального капитала. Выяснено, что категория “ценность” и производные от нее понятия не могут существовать вне человека и общества. Сотрудничая, проактивные члены общества могут создавать лучшие условия жизни благодаря накоплению социального капитала, основными измерениями которого являются группы и сети, доверие и солидарность, коллективная деятельность и сотрудничество, сплоченность, информация и коммуникация.

The dependence of the development of the social capital of a society from its values. Focus on activity and confidence as a major personality qualities needed in a society with high levels of social capital. Value categories are presented as a kind of hierarchy of patterns of behavior, ideals, moral standards and objectives that govern every single person in the various aspects of their lives (in interpersonal communication, professional life, family and daily behavior). It’s described the term “social capital” and the framework for the social capital of the World Bank, providing five dimensions of social capital. It was found that the category of “value” and derived from it the concept can not exist outside of man and society. Cooperating, proactive members of society can create a better life thanks to the accumulation of social capital, the main dimensions of which are groups and networks, trust and solidarity, collective action and cooperation, solidarity, information and communication.

Розкрито проблемні питання періоду становлення Всеукраїнського товариства робітників-винахідників у 20-х рр., пов'язані з недостатнім освітнім рівнем робітництва, діяльністю осередків товариства, декларативним ставленням влади до його активності та розвитку.

Українська енциклопедія туризму є першим в Україні фундаментальним виданням, в якому системно розкривається зміст понад 1500 туризмологічних понять. Туризм розглянуто у багатовекторному вимірі - філософському, політологічному, культурологічному, соціологічному, економічному, географічному, архітектурному, релігієзнавчому, історичному. Розглянуто ключові статті за такими напрямами як "гостинність", "музеєзнавство", "туристські ресурси", "туристська діяльність" та ін., а також відомості із біографії відомих мандрівників, учених, які зробили внесок у різні сфери знань туризму та у розбудову туристської індустрії України.