Висвітлено питання історії становлення та розвитку головної парафіяльної церкви м.Калуша Івано-Франківської області - храму Святого Архистратига Михаїла, наведено архівні документи, біографічні довідки духовенства та мирян.

Освещены вопросы истории становления и развития главной парафияльной церкви г.Калуша Ивано-Франковской области - храма Святого Архистратига Михаила, приведены архивные документы, биографические справки духовенства и мирян.

Запропоновано варіант протоколу дослідження жувальних і скроневих м'язів, враховуючи специфіку клініки зниженої висоти прикусу, особливостей електронейроміографа "Нейро-ЭМГ-микро" та психологічного стану хворих.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)р3

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)р863

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Надано результати вирішення проблеми несумісності різних за швидкістю передачі даних USB контролерів персональних комп'ютерів та електронейроміографа "Нейро-ЕМГ-мікро" фірми "Нейрософт" (Росія). Описано хід усунення даної проблеми та зроблено висновки, стосовно інших особливостей програмного забезпечення приладу "Нейро-ЕМГ-мікро".

Проаналізовано основні тенденції розвитку електроміографії в стоматології. Розглянуто головні проблеми розвитку ЕМГ на сучасному етапі в Україні та висловлено думку стосовно перспектив розвитку даного діагностичного методу в ортопедичній стоматології.

Актуальність теми пов'язана з розширенням ринку електроміографів і протоколів дослідження поверхневої електронографії (ЕМГ) у стоматології. Мета роботи - вивчення закономірностей та особливостей показників інтерференційної електроміографії залежно від умов дослідження та використаної апаратури. З допомогою електроміографа "Нейро-ЭМГ-Микро" вивчено стан жувальних та скроневих м'язів 30-ти осіб віком 20 - 25 років під час виконання жувальних проб. На підставі результатів дослідження показано незначну залежність показників ЕМГ від статі та конституційного типу обличчя. Так на 15 - 18 % показники всіх жувальних проб у чоловіків є вищими, ніж у жінок. Нижчу амплітуду спостерігали у разі мезопрозопічного типу обличчя у порівнянні з ептопрозопічним. Дана різниця у показниках, вірогідно, пояснюється товщиною шару підшкірної жирової клітковини, метод дослідження жувальних м'язів є показовим і перспективним з огляду вивчення стану жувальних м'язів у випадку патології.

Актуальність теми пов'язана з важливістю дослідження стану жувальних м'язів у хворих зі зниженою висотою прикусу для встановлення причинно-наслідкового зв'язку появи даного патологічного стану та вибору адекватного методу лікування. Мета роботи - вивчення якісних показників форм електроміограм залежно від ступеня зниження прикусу та їх зміни у троцесі лікування й адаптації до ортопедичних конструкцій. За допомогою електроміографа "Нейро-ЭМГ-Микро" вивчався стан жувальних і скроневих м'язів під час виконання жувальних проб 123-х осіб (93-х - зі зниженою висотою прикусу та 30-ти осіб контрольної групи з інтактним жувальним апаратом). Результати дослідження показали залежність показників ЕМГ від ступеня зниження висоти прикусу та їх зміну в процесі лікування, а також їх візуального наближення до вигляду електроміограм осіб контрольної групи ппід час лікування у певні періоди залежно від ступеня тяжкості патологічного процесу.

Актуальність теми пов'язана із необхідністю дослідження та вивчення тенденцій та ефективності нових методів діагностики стану жувальних м'язів за допомогою сучасних електроміографів. Мета роботи - вивчення показників графіків скатерограм турно-амплітудного аналізу поверхневої електроміографії залежно від ступеня зниження прикусу та їх зміни у процесі ортопедичного лікування та адаптації до ортопедичних конструкцій в ранні терміни (1 тиж та 1 міс). За допомогою електроміографа "Нейро-ЭМГ-Микро" вивчався стан жувальних та скроневих м'язів 123-х осіб (93-х - зі зниженою висотою прикусу та 30-ти осіб контрольної групи з інтактним жувальним апаратом) під час виконання жувальної проби. Результати дослідження продемонстрували залежність показників графіку від ступеня зниження висоти прикусу та їх зміну в процесі лікування та їх наближення до вигляду графіків осіб контрольної групи у процесі лікування залежно від ступеня тяжкості патологічного процесу. Перспективним є дослідження адаптаційних процесів жувальних м'язів за допомогою даного методу в більш пізні періоди після ортопедичного лікування.

Актуальність теми пов'язана із проблематикою комплексного підходу до діагностики та лікування пацієнтів зі знижененою висотою прикусу. Мета роботи - вивчення змін у роботі m.masseter та m.temporalis до, та в різні періоди після тимчасового ортопедичного лікування пацієнтів. За допомогою електроміографа "Нейро-ЭМГ-Микро" вивчався стан m.masseter та m.temporalis 30-ти осіб віком 35 - 55 років зі зниженою висотою прикусу, які потребували ортопедичного лікування (основна група) та 30-ти осіб віком 20 - 25 років з інтактними зубними рядами (контрольна група) за виконання жувальних проб максимального стиснення щелеп та максимального стиснення щелеп із ватними валиками. Пацієнтам основної групи лікування проводилося виготовленням та фіксацією в ротовій порожнині провізорних пластмасових ортопедичних конструкцій. Контроль проводився до та через 7 днів, 1, 3, 6 міс після фіксації ортопедичних конструкцій. Результати продемонстрували, що процес перебудови міостатичних рефлексів жувальної групи м'язів у процесі адаптації до збільшення висоти прикусу за рахунок використання провізорних незнімних ортопедичних конструкцій проявляється поступовою перебудовою. Вона найбільш виражена у період між 1-м та 3-м міс після фіксації ортопедичних конструкцій з подальшою стабілізацією бапансу роботи м'язів. Процес стабілізації найяскравіше проявляється через 6 міс після фіксації ортопедичних конструкцій.

Актуальність теми пов'язана із необхідністю більш детального вивчення динаміки змін та реакції складових частин зубо-щелепної системи на ортопедичне лікування. Мета роботи - вивчення динаміки змін максимальних амплітуд (мкВ) сумарної роботи m.masseter та m.temporalis, з допомогою електроміографа, при виконанні функціональних проб до та через 7 днів, 1,3 та 6 місяців після тимчасового ортопедичного лікування незнімними конструкціями. Вивчено стан m.masseter та m.temporalis 123 осіб (93 - зі зниженою висотою прикусу та 30 осіб контрольної групи з інтактним жувальним апаратом) при виконанні функціональних проб. Результати дослідження продемонстрували залежність показників графіку від ступеня зниження висоти прикусу та динаміку адаптаційних процесів, які наближаються до показників контрольної групи у хворих 1 групи через місяць після проведеного тимчасового ортопедичного лікування та значне покращення показників у хворих 2 та 3 груп через 6 місяців після проведеного лікування. Перспективним є дослідження адаптаційних процесів жувальних м'язів з допомогою даного методу в хворих з іншими патологічними станами зубо-щелепної системи після ортопедичного лікування.

Актуальність теми пов'язана із необхідністю більш докладного вивчення динаміки змін і реакції складових частин зубо-щелепної системи на ортопедичне лікування. Мета роботи - вивчення динаміки змін клінічних проявів і суб'єктивних відчуттів у пацієнтів, яким було проведено висічення за допомогою різних методів гіпертрофованих ясен навколо кореня зуба з метою реконтуризації м'яких тканин, на другу добу після проведення процедури. Вивчено клінічні прояви та відчуття 112-ти пацієнтів, 38-ом з яких було проведено висічення тканин з допомогою "делікатного скальпеля", 35-ом - електрокоагулятором, 39-ом - діодним лазером. Результати дослідження підтвердили дані літератури та продемонстрували значну відмінність клінічних проявів і суб'єктивних відчуттів пацієнтів залежно від методу виконання маніпуляції, з яких найагресивнішим є метод електрокоагуляції, а раціональним з точки зору клінічних проявів і відчуттів пацієнтів - методика з використанням діодного лазера. Перспективним є дослідження процесів адаптації тканин пародонта до ортопедичних конструкцій та термінів повного заживлення раневої поверхні після здійснення маніпуляції, проявів рецесії після ортопедичного лікування.

Доповнено та оновлено дані щодо електроміографічних показників у молодих осіб і пацієнтів зі зниженою висотою прикусу, вивчено закономірності та специфіку показників, залежно від віку та ступеня важкості патологічного процесу, його проявів у m.mаssеtеr і m.tеmpоralis. Уперше розроблено й апробовано неінвазивну багатопараметрову, комплексну методику електроміографічного обстеження m.mаssеtеr і m.tеmpоralis і доведено ефективність її використання на прикладі пацієнтів зі зниженою висотою прикусу. Удосконалено за рахунок армування скловолоконними стрічками та балками конструкцію пластмасового мостоподібного протеза для тимчасового ортопедичного лікування пацієнтів зі зниженою висотою прикусу та підготовки зубо-щелепної системи до постійного ортопедичного лікування. Розширено дані стосовно динаміки змін міостатичних рефлексів та ефективності використання незнімних ортопедичних конструкцій залежно від патологічного процесу, встановлено терміни адаптації жувальної групи м'язів до ортопедичних конструкцій відповідно ступеня зниження висоти прикусу. Уперше розроблено, клінічно апробовано та доведено ефективність методу підготовки зубних рядів до постійного ортопедичного лікування незнімними ортопедичними конструкціями з урахуванням стану m.mаssеtеr і m.tеmpоralis.