Висвітлено актуальні питання загальної онкології, етіології, канцерогенезу. Описано принципи діагностики та лікування пухлин, розглянуто медичну деонтологію. Наведено результати досліджень про захворюваність на злоякісні новоутворення найчастіших локалізацій, проаналізовано морфологічні зміни, правила класифікації за системою TNM. Викладено тактичні підходи до поєднаного застосування хірургічних, променевих та хіміотерапевтичних засобів лікування, реабілітацію хворих та прогноз.

Освещены актуальные вопросы общей онкологии, этиологии, канцерогенеза. Описаны принципы диагностики и лечения опухолей, рассмотрена медицинская деонтология. Приведены результаты исследований о заболеваемости злокачественными новообразованиями более частых локализаций, проанализированы морфологические изменения, правила классификации за системой TNM. Изложены тактические подходы к общему применению хирургических, лучевых и химиотерапевтических средств лечения, реабилитацию больных и прогноз.

Проведено дослідження за участю 120-ти радикально оперованих хворих віком понад 60 років (80 - на недрібноклітинний рак легені, 20 - на рак молочної залози та 20 - з тимомами). В контрольній групі профілактику тромбоемболічних ускладнень (ТЕУ) проводили нефракціонованим гепарином по 5 000 ОД 3 - 4 рази на добу протягом тижня. В основній групі з цією метою застосовували гепарин з низькою молекулярною масою (ГНММ) (Клексан, Aventis Pharma) по 40 мг/добу протягом 7 - 12 діб, починаючи за 12 год до втручання. Результати дослідження підтвердили, що використання ГНММ - ефективний спосіб запобігання післяопераційним ТЕУ у хворих похилого віку з онкоторакальною патологією, особливо в разі місцево-поширених форм пухлин і під час індукційної хіміотерапії. Застосування ГНММ не збільшує крововтрату, зменшує кількість випадків післяопераційних пневмоній, тривалість лімфореї, сприяє скороченню перебування хворих у стаціонарі.

Узагальнено літературні дані та результати власних досліджень ролі Her2/neu у молекулярно-біологічній характеристиці недрібноклітинного раку легені (НДРЛ). Визначено, що оверекспресія Her2/neu може бути маркером хіміорезистентності та негативним прогностичним фактором для НДРЛ.

Узагальнено літературні дані щодо цілеспрямованої терапії молекулярної дії у разі недрібноклітинного раку легені з гіперекспресією Her2/neu. Проаналізовано можливі причини незадовільних результатів такої терапії й окреслено напрямки її розвитку. Обгрунтовано доцільність одночасного цілеспрямованого впливу на різні молекулярні мішені.