Індекс рубрикатора НБУВ: Д332.684.93 + Д59(45УКР)33

Рубрики:

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основе данных рентгенофазового, дифференциально-термического, химического анализа и обменной емкости установлено, что глинистый минерал бентонитовой породы Томашпольского (Винницкая обл.) месторождения представляет собой Al-Fe-монтмориллонит (содержание его в породе ~ 85 %). С целью использования глинистого минерала в качестве сорбента для очистки масел исследовано влияние кислотной активации на степень разрушения структуры минерала, выщелачивание компонентов и изменение его удельной поверхности. Установлено, что при кислотной активации с увеличением концентрации серной кислоты от 10 до 25 % степень разрушения минерала возрастает от 24,4 до 90 %.

Індекс рубрикатора НБУВ: К309.2

Рубрики:

Шлами у металургії

Шифр НБУВ: Ж72631 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучен качественный и количественный минеральный состав бентонитовых пород месторождений Украины. На основании данных рентгенофазового, химического анализов, обменной емкости катионов рассчитаны структурные формулы основных породообразующих минералов - диоктаэдрических смектитов. Установлено, что все исследованные глинистые минералы относятся к группе монтмориллонита, кроме Ильницкого и Горбского, которые представлены бейделлитом. Определено содержание микроэлементов в бентонитовых породах. Показана высокая степень экологической чистоты изученных смектитов и возможность использования их в пищевой и фармацевтической промышленности в качестве адсорбентов. Показана перспективность использования бентонитов новых месторождений в качестве основы буровых растворов, сорбентов для очистки сточных вод от нефтепродуктов и сорбционных материалов для очистки промышленных масел смектитами, активированными растворами серной кислоты.

Отмечено, что при использовании наноразмерных систем глинистых минералов в промышленности (получении эффективных адсорбентов, качественных буровых растворов, производстве железорудных окатышей) необходимо максимальное диспергирование минерала с целью получения максимального эффекта при минимальном содержании твердой фазы. Химическое модифицирование путем катионного замещения природного обменного комплекса глинистого минерала на ион натрия приводит к уменьшению размера частиц, то есть к повышению коллоидно-химических свойств нанодисперсных систем. Приведены исследования влияния катионного замещения обменного комплекса глинистого минерала Ильницкого месторождения (Закарпатская обл., Украина) на процессы диспергирования и, следовательно, на изменение процессов набухания, реологические характеристики водных нанодисперсных систем и технологические параметры буровых растворов.

Досліджено вплив особливостей структурної будови бентонітів (смектитів) і карбонатів на колоїдно-хімічні властивості та структуроутворення алюмосилікатних і залізооксидних дисперсних систем. Вивчено мінеральний склад бентонітів, розраховано структурні формули алюмосилікатів. Встановлено, що бентоніти нових родовищ України представлені діоктаедричними смектитами: Al-Fe-бейделітом (Ільницьке родовище) та Al-Fe-монтморилонітами (Томашпільське, Непоротовське, Варварівське). Досліджено вплив іонного обміну, термічної та кислотної обробки на їх колоїдно-хімічні властивості. Встановлено прямо пропорційну залежність ступеня руйнування смектитів під час кислотної обробки від катіонного складу октаедричного шару мінералів. Уточнено уявлення про роль ультрадисперсних частинок смектитів і карбонатів у структуроутворенні водних алюмосилікатних і карбонатно-залізооксидних дисперсій. Встановлено переважне утворення феритів магнію шляхом блокування ультрадисперсними смектитами частинок карбонату кальцію з одночасною взаємодією ультрадисперсного гідроксокарбонату магнію з поверхнею гематитів і феритів. Результати наукового дослідження використано для цілеспрямованого регулювання властивостей алюмосилікатів й обгрунтування оптимального складу водних композицій залізооксидних шламів з домішками ультрадисперсних смектитів і карбонатів кальцію у процесах одержання високоякісних бурових і кольматуючих розчинів.

Исследован минеральный состав сапонитовой породы Варваровского месторождения (Хмельницкая обл.) методами рентгенофазового, дифференциально-термического, рентгенофлюоресцентного анализа. Установлено, что основным породообразующим минералом является триоктаэдрический смектит-сапонит, сопутствующий минерал представлен диоктаэдрическим смектитом. Сапонитовая толща является двухслойной: интервал 20,3 - 35,8 м - сапонитовый горизонт (50 - 70 % (мас.) сапонита); 35,8 - 68,9 м - анальцим-сапонитовый горизонт (40 - 60 % (мас.) сапонита; 20 - 35 % (мас.) анальцима). Определены химический, микроэлементный составы усредненной породы и катионная обменная емкость сапонита.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ж36

Рубрики:

Матеріали за родом структури

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д452.51

Рубрики:

Глини (адсорбуючі, бентонітові, кольорові)

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д452.51

Рубрики:

Глини (адсорбуючі, бентонітові, кольорові)

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К309.2

Рубрики:

Шлами у металургії

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Попри те, що Україна має значні поклади бентонітових глин, жодних цілеспрямованих досліджень їх придатності для розробки буферних матеріалів геологічного сховища радіоактивних відходів досі не було здійснено. Розглянуто мінерально-сировинний потенціал бентонітових глин України, описано хімічний і мінеральний склад бентонітових порід, кристалохімічні особливості і колоїдно-хімічні характеристики породоутворювальних глинистих мінералів, які впливають на ізоляційні властивості буферних матеріалів, висвітлено призначення бентонітового буфера у багатобар'єрній системі для убезпечення геологічного сховища. Визнано доцільним включити у майбутню концепцію і програму створення в Україні геологічного сховища детальне вивчення потенційних джерел бентонітової сировини родовищ України і запланувати експериментальні дослідження на технологічних виробах (гранули, блоки) з бентоніту для прогнозування довгострокової стабільності бентонітового буфера з урахуванням мінералого-геохімічних процесів його перетворення в умовах геологічного сховища, тобто, визначити критерії оцінки бентонітової сировини і можливості її використання у створенні українського геологічного сховища.

В оригінальному процесі біоекстракції надлишку важких металів із гелеподібного мулового осаду біологічного очищення муніципальних стічних вод відбувається перерозподіл металів між рідкою та твердою фазами, і остання перетворюється в цінне добриво для рослинництва. Стан мінералів у цьому, кондиціонованому, та нативному мулових осадах, а також в порівняльних природних об'єктах (грунтах) вивчено методом рентгенофазового аналізу. Отримані результати вказують на низьку кристалічність мулового осаду у порівнянні з природними грунтами. На дифрактограмах кондиціонованого мулового осаду елімінуються піки, характерні для мінералів групи польових шпатів і кальциту, але з'являються мінорні піки мінералів групи цеолітів, що вказує на старт процесів новоутворення мінеральних фаз під дією метаболізувальних мулових мікроорганізмів.