Досліджено структурно-семантичні та функціонально-стилістичні особливості оказіоналізмів сучасної французької мови. На підставі вивчення різноманітних лексикографічних і текстологічних джерел поглиблено диференціацію понять оказіоналізм, неологізм, потенційне слово. Виявлено та проаналізовано поза- та внутрішньолінгвальні чинники виникнення оказіональних новотворів. На підставі дослідження способів утворення оказіоналізмів французької мови встановлено високу продуктивність та активність традиційних зразків морфологічної структури слова та нових словотвірних моделей. Виявлено, що крім розвитку семантики окремих словотвірних елементів і процесу формування нових афіксоїдних компонентів слів, чітко простежується тенденція злиття двох або більше лексем у більш стислі одиниці - телескопічні новотвори. Доведено, що асиміляція оказіоналізмів у мові та їх наступний перехід до розряду слів широкого вживання залежить від уведення даних лексем в систему парадигматичних і синтагматичних зв'язків і від сприйняття колективною мовною свідомістю носіїв мови.

Розглянуто деякі проблеми неології. Наведено різні точки зору вітчизняних та зарубіжних лінгвістів на основний об'єкт цієї науки - неологізм та критерії його виокремлення як одиниці.

Розглянуто неологiзацiйні процеси в сучаснiй французькій мовi, функціонування термінологічних неологізмів у комп'ютернiй галузi. Виявлено найпродуктивнiшi словотвiрнi моделi термінологічних неологізмів. Увагу акцентовано на процесi запозичення комп'ютерних термінів з англійської мови, що є активним механiзмом процесу неологiзацiї.

Виявлено тенденції інноваційного процесу в словниковому складі французької мови перших дисятиліть ХХІ ст., зумовлені внутрішньо- та позалінгвальними чинниками. Проаналізовано лексико-семантичні механізми неології, встановлено різновиди семантичних модифікацій лексем. Розглянуто особливості запозичень в аспекті інноватики мови, механізми неології. Показано автономність, незалежність контамінації як словотвірної моделі, що грунтується на скороченні - основоскладанні. Уточнено статус конверсії. Шляхом вивчення лексикографічних джерел визначено міру продуктивності цього словотвірного способу в сучасній французькій мові та виявлено співвідносну продуктивність моделей конверсії. З'ясовано джерела та шляхи адаптації зафіксованих лексичних новозапозичень.

Узагальнено підходи вітчизняних та зарубіжних учених до вивчення розвитку словникового складу французької мови. Виявлено зміни в лексиці французьких онлайнових видань, сформовано реєстр нових значень загальновживаних слів і нових лексем, що перебувають на стадії входження або вже увійшли до складу французької мови. Визначено джерела поповнення лексикону, установлено причини і тенденції інноваційних процесів у лексиці сучасної французької мови. З’ясовано найпродуктивніші дериваційні моделі та проаналізовано можливості використання власного словотвірного потенціалу французької мови для найменування нового. Розкрито процеси абревіації та контамінації у ракурсі закону мовної економії. З’ясовано специфіку гібридизації в нових лексичних умовах. Встановлено нові семантичні модифікації в лексиці сучасної французької мови, охарактеризовано їх типи. Виявлено шляхи та умови адаптації неолексем; продемонстровано особливості мовного клімату для інновацій в контексті прогнозування розвитку французької мови.

Комплексно проаналізовано лексику літературної мови на перетині наукових парадигм: лексикології, лінгвостилістики та когнітивної лінгвістики. Висвітлено основні динамічні процеси в лексико-семантичних системах української та французької мов. Розглянуто чинники розвитку словникового складу літературної мови, образотворчий лексикон в поетичному тексті, основні типи змін у лексико-семантичній системі української мови. Охарактеризовано інноваційні процеси в лексичному складі французької мови. Увагу приділено негативнооцінній лексиці в мові сучасної української газетної періодики.

Акцентовано увагу на індивідуальності та неповторності суб'єктів мовлення. Висвітлено основні процеси в лексико-семантичних системах німецької, французької мов. Досліджено окремі приклади нового підходу до вивчення мовних явищ у лінгвосинергетичному форматі. Зауважено, що це започатковує новий напрям у лінгвістиці, який полягає у розробленні теорії про мовну самоорганізацію за синергетичним принципом збереження мовної енергії та докладання найменших зусиль. Висвітлено особливості метафоризації крізь призму процесів неологізації сучасної французької мови.