Проаналізовано наукові погляди на природу міжособистісних взаємин батьків і дітей. Розкрито психолого-педагогічну суть зазначених взаємин з дітьми дошкільного віку. Виокремлено істотні характеристики гармонійних батьківсько-дитячих взаємин і особливості їх порушень. Досліджено моделі психолого-педагогічної корекції цих взаємин, а також умови життя й особливості виховання дітей старшого дошкільного віку в сім'ї, відмінності у позиціях батька та матері щодо їх взаємин з дитиною та особливості поведінки батьків і дітей у конфліктних ситуаціях. Здійснено експериментальну перевірку педагогічних умов формування гармонійних взаємин батьків з дітьми старшого дошкільного віку. Охарактеризовано динаміку змін у даних взаєминах, здійснено оцінку ефективності розробленого корекційно-педагогічного комплексу.

З'ясовано, що в останні роки науковий інтерес до проблеми конфлікту значно збільшується, що пояснюється підвищенням загального рівня конфліктності сучасного суспільства. Наголошено на тому, що характерні для кожної людини способи поведінки в конфліктній ситуації починають закладатися на ранніх етапах становлення особистості; в процесі активного засвоєння дитиною навколишньої дійсності, її включення у широку систему соціальних відносин, усвідомлення себе і свого місця в ній. Висвітлено результати експериментального дослідження ролі стилів сімейного виховання у виникненні конфліктної поведінки в дошкільному віці та частоти виникнення конфліктних ситуацій у сім'ях із різними типами батьківського ставлення. Підкреслено необхідність створення програм пропедевтичної роботи з батьками дітей дошкільного віку для попередження конфліктної взаємодії.

Отмечается, что в последние годы научный интерес к проблеме конфликта значительно увеличивается, что объясняется повышением общего уровня конфликтности современного общества. Акцентировано на том, что характерные для каждого человека способы поведения в конфликтной ситуации начинают закладывается на ранних этапах становления личности; в процессе активного усваивания ребенком окружающей действительности, его включения в широкую систему социальных отношений, осознания себя и своего места в ней. Освещены результаты экспериментального исследования роли стилей семейного воспитания в появлении конфликтного поведения в дошкольном возрасте и частота появления конфликтных ситуаций в семьях с различными типами родительского отношения. Подчеркнута необходимость создания программ пропедевтической работы с родителями детей дошкольного возраста для предупреждения конфликтного взаимодействия.

Визначено, що своєчасне виявлення відхилень в розвитку та запобігання процесу соціалізації у молоді – найважливіше завдання в роботі практичного психолога. Проаналізовано проблему виявлення особливостей прояву механізмів психологічного захисту в підлітковому віці. Зроблено висновок про те, що підлітковий вік можна вважати сенситивним для прояву зазначених механізмів психологічного захисту.

Отмечено, что своевременное обнаружение отклонений в развитии и предупреждение процесса социализации у молодежи – наиболее важная задача в работе практического психолога. Проанализирована проблема изучения особенностей проявлений механизмов психологической защиты в подростковом возрасте. Сделан вывод, что подростковый возраст можно считать сенситивным для проявления указанных механизмов психологической защиты.

The article is devoted the problem of exposure of features of display of mechanisms of psychological defence in teens. Cited data, which confirm, that protective system of teenager is flexible and adapted character with depends not only on the own experiencing but also requirements of sociumu.

Відзначено, що почуття сорому як один з важливих мотивів людської поведінки постійно привертало увагу представників психолого-педагогічної науки. Подано теоретичний аналіз проблеми виникнення почуття сорому у дітей та розкрито основні його причини та наслідки. Зроблено висновок, що глибинним джерелом сорому є страх, що активізує архаїчні страхи, пов’язані з особистісною історією й історією людства зокрема.

Отмечено, что чувство стыда как один из важных мотивов человеческого поведения постоянно привлекало внимание представителей психолого-педагогической науки. Дан теоретический анализ проблемы возникновения чувства стыда у детей и раскрыты основные его причины и последствия. Сделан вывод о том, что глубинным источником стыда является страх, который активизирует архаические страхи, связанные с личностной историей и историей человечества в частности.

This article deals with the theoretical analysis of the problem of children’s shame. It has been found out the reasons and the conditions of emerging of shame. It also has been given a description of the results of parents’ inducement of shame and blame.

Описано особливості застосування казкотерапії для подолання емоційних проблем у дітей, різноманітні прийоми, які можна застосовувати в процесі корекції дитячих страхів і вирішення проблем, пов’язаних з розлукою з близькою для дитини людиною. Зроблено висновок, що казкотерапія є цінним методом психологічної роботи з дітьми.

Описаны особенности применения сказкотерапии для преодоления эмоциональных проблем у детей, разнообразные приемы, которые можно применять при коррекции детских страхов и решения проблем, связанных с разлукой с близким для ребенка человеком. Сделан вывод о том, что сказкотерапия является ценным методом психологической работы с детьми.

This article describes the peculiarities of application of the story therapy while dealing emotional problems in children, namely: the description of different techniques that can be used for the correction of children’s fears, the problems related to the separation from a person close to the child.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю952.2 + Ю983

Рубрики:

Формування, самоствердження, самовиховання особистості

Загальні проблеми дитячої психології

Шифр НБУВ: Ж69843 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено освіту дорослих як чинник розвитку людського капіталу в умовах глобалізаційних та євроінтеграційних процесів, розкрито особливості теорії та практики організації навчання дорослих в Україні та провідних країнах світу. Висвітлено особливості андрагогічної науки та її значення для системи управління людськими ресурсами, окреслено тенденції професійної підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації педагогів та андрагогів, визначено освітні потреби різних категорій дорослого населення. Розглянуто новітні моделі підвищення кваліфікації вчителів у системі післядипломної педагогічної освіти.