Подано результати дослідження впливу дезактивувальних обробок на ресурсні характеристики конструкційних матеріалів. Показано, що дезактивувальні матеріали на основі водних розчинів полівінілового спирту можуть чинити вплив на корозійну стійкість і втому виробів зі сталі та алюмінієвих сплавів. Одержані результати вказують на необхідність контролю за критеріями ефективності дезактивації, так в зв'язку з можливим негативним впливом на ресурсні характеристики.

Розглянуто результати дослідження мікротвердості кристалітів алюмінієвого сплаву АД-1 у процесі втоми і моніторингу втомних тріщин. Установлено зв'язок мікротвердості та кінетичних характеристик процесу руйнування. Запропоновано новий підхід до врахування кристалографічної орієнтації монокристалів і кристалітів під час прогнозування їх довговічності.

Розглянуто можливість застосування методів фрактальної геометрії для аналізу поверхневих деформаційних структур, які формуються в результаті дії циклічного навантаження. Показано, що деформаційний рельєф поверхні плакованих конструкційних алюмінієвих сплавів відповідає критеріям фрактальності, а для визначення фрактальної розмірності може бути застосовано метод "box-counting".

Надано результати спостереження стану поверхні плакованого алюмінієвого сплаву поблизу втомної тріщини. Показано, що деформаційний рельєф поблизу концентраторів напружень є показником утомного пошкодження матеріалу не лише на інкубаційній стадії втоми, але й на стадії поширення магістральної тріщини. Кулькісним показником, який характеризує закономірності розвитку тріщини втоми, є параметр пошкодження D, який визначає насиченість поверхні ознаками мікропластичної деформації.

Виявлено закономірності виникнення осциляцій мікротвердості кристалітів з гранецентрованими кубічними гратами у разі циклічного навантажування, які обумовлені проходженням відповідних точок біфуркацій процесу втоми. Встановлено зв'язок періодичності осциляцій мікротвердості з кристалографічною орієнтацією. Одержано єдину залежність кількості циклів навантажування до виникнення базової точки біфуркації від зведених дотичних напружень, що діють у кристаліті, і його кристалографічної орієнтації.

Обгрунтовано спосіб оптимізації чутливості монокристалічних сенсорів вичерпання ресурсу на базі дослідження закономірностей процесів втоми кристалів алюмінієвого сплаву АД-1 за методом мікротвердості та виявлення впливу кристалографічної орієнтації на перебіг цих процесів. Показано, що застосування монокристалів певної орієнтації для виготовлення фольгових сенсорів втомного пошкодження дозволяє одержати сімейство сенсорів з різною чутливістю й оптимізувати їх використання під час визначення залишкового ресурсу авіаційних конструкцій. Запропоновано комплекс орієнтаційних параметрів, які необхідно використовувати за умов оцінювання впливу кристалографічної орієнтації на втому кристалітів і монокристалів. Виявлено осциляцію мікротвердості за циклічного навантаження кристалів алюмінієвого сплаву АД-1 та встановлено їх взаємозв'язок з кристалографічною орієнтацією. Доведено, що координати серій точок біфуркації процесу втоми можуть бути визначені відповідно до структурно-енергетичної теорії втоми. Одержано регресійну модель, яка відображає взаємозв'язок кількості циклів навантажування до виникнення базових точок біфуркації мікротвердості з приведеними напруженнями зсуву та кристалографічною орієнтацією досліджених кристалітів. Одержано кількісні показники впливу кристалографічної орієнтації на тривалість стадій втоми у кристалітах з ГЦК гратами. Розроблено рекомендації щодо керування чутливістю монокристалічних сенсорів вичерпання ресурсу.

Проведено аналіз сучасних методів контролю фізико-механічних характеристик матеріалів, пов'язаних із накопиченням утомного пошкодження. Сформульовано вимоги до діагностичних параметрів за неруйнівного контролю втоми елементів авіаційних конструкцій.

Проведено порівняльний аналіз існуючих конструкцій сенсорів втомного пошкодження. Визначено геометрію нового зразка-свідка з ефектом помноження деформації і урахуванням можливості його встановлення на навантаженому елементі конструкції літака. Розглянуто методики контролю стану поверхні зразків-свідків. Експериментально доведено, що запропонована конструкція забезпечує передачу деформації від конструктивного елемента до зразка-свідка, що призводить до формування і еволюції на поверхні зразка-свідка деформаційного рельєфу в процесі циклічного навантажування і руйнування. Показано, що для кількісної оцінки деформаційного рельєфу можна застосовувати комп'ютеризований оптичний метод дослідження деформаційного рельєфу з використанням апарату фрактальної геометрії.

Розглянуто концепцію фольгового сенсора втомного пошкодження, про втомне пошкодження якого свідчить деформаційний рельєф поверхні. Застосовано кількісний параметр насиченості деформаційного рельєфу, який визначається за допомогою комп'ютеризованого оптичного контролю. Експериментально доведено можливість моніторингу втомного пошкодження металевих конструкцій за допомогою фольгових сенсорів втоми. Описано шляхи керування чутливістю сенсорів.

Розглянуто інтерактивні технології викладання української мови як іноземної. Розкрито особливості фонетики української мови на початковому етапі її вивчення. Показано відмінності в морфологічних системах української та монгольської мов. Розкрито особливості наукового стилю. Висвітлено проблеми вивчення термінологічної лексики на практичних заняттях з української мови як іноземної для студентів інженерно-технічних спеціальностей. Увагу приділено формуванню та розвитку навичок міжкультурної комунікації в студентському середовищі, стилям педагогічного спілкування в процесі мовної підготовки іноземних студентів, формуванню соціальної компетенції студента-іноземця за умов позааудиторної роботи.

Висвітлено проблеми подолання лексичної інтерференції в роботі з інтернаціоналізмами на початковому етапі вивчення української мови як іноземної. Проаналізовано конструкції з розщепленими присудками в науковому мовленні. Розкрито особливості презентації фразеологізмів в іншомовній аудиторії. Розглянуто ситуативні завдання як засіб розвитку діалогічного мовлення студентів-іноземців. Увагу приділено специфіці викладання математики на підготовчому відділенні для іноземних студентів.

Увагу приділено проблемам викладання мови та природничих дисциплін іноземним громадянам. Розглянуто принципи укладання посібника з української мови як одне із проблемних питань у викладанні української мови іноземним студентам з англійською мовою навчання. Висвітлено особливості мультимовної підготовки студентів-іноземців авіаційного профілю в закладах вищої освіти України. Подано інформацію щодо формування мовленнєвих граматичних автоматизмів у студентів-іноземців на початковому етапі навчання. Розкрито особливості формування дискурсивної компетенції іноземних студентів інженерного профілю. Визначено шляхи реалізації виховної мети на заняттях з української мови як іноземної.

Розміщено наукові та науково-методичні праці із загального і слов'янського мовознавства і літературознавства, методики викладання філологічних та природничих дисциплін іноземним громадянам. Висвітлено проблеми сучасної та історичної лексикології, синтаксису, діалектології, термінознавства, перекладознавства, наратології, стилістики тощо. Науково-методичні статті присвячено стратегіям фахової підготовки іноземних спеціалістів, інноваційним процесам у методиці викладання гуманітарних і природничих дисциплін слухачам підготовчих відділень та іноземним студентам. Представлено праці вчених, наукових співробітників провідних університетів України, Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, Національної академії педагогічних наук України, Національного науково-природничого музею НАН України, Українсько-американського університету Конкордія, Головної астрономічної обсерваторії НАН України, Міжнародного університету логістики і транспорту (Вроцлав, Польща), Гомельського державного університету імені Франциска Скорини (Гомель, Республіка Білорусь).