На підставі результатів наукових досліджень та осмислення передового педагогічного досвіду розроблено нетрадиційний підхід до визначення методів навчання творчості. Запропоновано методичні рекомендації для їх ефективного застосування в середніх загальноосвітніх закладах.

З використанням основних тенденцій розвитку сучасної освіти наведено дидактичні підходи до оновлення змісту загальної середньої освіти в Україні, розглянуто її склад і структуру. Запропоновано критерії відбору змісту шкільної освіти, визначено фактори та рівні її формування.

С учетом основных тенденций развития современного образования приведены дидактические подходы к обновлению содержания общего среднего образования в Украине, рассмотрены его состав и структура. Предложены критерии отбора содержания школьного образования, определены факторы и уровни его формирования.

Розглянуто проблему поглибленого вивчення профільних предметів у педагогічній теорії та практиці, основні завдання і принципи профільного навчання. Висвітлено історію впровадження профілізації середньої загальноосвітньої школи та відокремлено основні етапи даного процесу.

Розглянуто проблему запровадження профільного навчання старшокласників, розкрито його педагогічну сутність, зміст і структуру, дидактичні засади допрофільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів, розробки змісту профільних загальноосвітніх предметів, курсів за вибором (факультативних і спеціальних). Визначено шляхи реалізації зазначених підходів у педагогічній практиці.

Розглянуто реалізацію диференційованого підходу до учнів у навчальному процесі. Висвітлено методологічну основу сучасного диференційованого навчання початкової школи за рахунок створення класів з поглибленим вивченням окремих предметів та старшої школи шляхом профільного навчання. Акцентовано увагу на процесі соціалізації особистості школяра та формуванні її рефлексивної культури (вмінні аналізувати свої вчинки і передбачати їх наслідки, керувати своєю поведінкою, володіти методами оцінки і розвитку своїх інтелектуальних і творчих здібностей, способів спілкування з іншими). Виділено типологічні групи учнів за рівнем навчальних здібностей та засоби диференційованого підходу до них у навчальному процесі. Охарактеризовано технології диференційованого навчання відповідно до розроблених у педагогічній теорії вимог.

Розкрито теоретико-методичні засади диференціації навчання в основній школі, розкрито сутність факультативів як форми диференціації навчання. Викладено дидактичні засади допрофільної підготовки школярів. Висвітлено особливості формування в учнів системи знань про людину. Запропоновано диференційований підхід до формування загальнонавчальних компетемтностей учнів, наведено форми організації навчальної діяльності учнів. Викладено методи активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів, розкрито особливості самостійної роботи учнів на навчальних заняттях. Наведено психолого-педагогічні основи диференційованого формуванн загальнонавчальних компетентностей учнів.

Розкрито досвід педагогічного колективу школи № 4 Дніпровського району м. Києва з впровадження профільного навчання. Обговорено питання формування профільної компетентності випускника та її структури. Акцентовано увагу на розробці і впровадженні принципу наукового поглиблення змісту профільних предметів. Викладено положення, які є методологічною основою дидактичного обгрунтування принципу наукового поглиблення змісту профільних предметів. Розглянуто аспекти дії принципу наукового поглиблення змісту профільних предметів природничо-наукового циклу. З суспільно-гуманітарного напряму профілізації надано приклади поглиблення змісту предметів "література", "рідна мова", "іноземна мова".

За результатами дослідження проблем профільного навчання доведено, що необхідно розробляти та впроваджувати принцип наукового поглиблення (ПНП) змісту профільних предметів (ПП). Висвітлено вимоги до організації на сучасному етапі профілізації старшої школи поглибленого вивчення навчальних предметів. Детерміновано поняття "профільної компетенції" як інтегральної характеристики якості підготовки учнів і виділено її складові. Розглянуто положення компетентісно-соціологічної моделі змісту шкільної освіти які є методологічною основою дидактичного обгрунтування ПНП. Розкрито суть ПНП на підставі аналізу таких якостей знань, як глибина, повнота та взаємозв'язки між компонентами змісту освіти, які надають знанням цих якостей. У даному аналізі поняття "глибина знань" визначено як сукупність усвідомлених учнем суттєвих зв'язків між знаннями, що співвідносяться, яка має досягатися поглибленням за всіма змістовими лініями, з урахуванням індивідуальних особливостей учнів на різних профілях: образність мислення, розвиток уяви, емоційність (учнів суспільно-гуманітарних профілів), логіка, чіткість, згорнутість розумової діяльності (учнів природничо-математичних профілів). Зазначено, що навчальний матеріал під час вивчення ПП набуває пріоритетного значення (виділено основні критерії відбору змісту ПП), а основна увага під час розробки та реалізації змісту ПП повинна акцентуватися на встановленні між знаннями взаємозв'язків, які обгрунтовано розкриваються за допомогою проблемних і дослідницьких методів навчання тощо.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч421.2

Рубрики:

Дидактика (теорія освіти та навчання) в галузі шкільної педагогіки

Шифр НБУВ: Ж23366 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч421.204

Рубрики:

Диференційоване навчання. Фуркація. Профільне навчання. Змішане навчання в загальної шкільної педагогіці

Шифр НБУВ: Ж23366 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблему поглибленого вивчення навчальних предметів. Її актуальність зумовлена необхідністю розробки основних вимог до його впровадження на сучасному етапі профілізації старшої школи. Розкрито дидактичні засади конструювання змісту профільних предметів на основі особистісно орієнтованого та компетентнісного підходів до організації навчального процесу.

Рассмотрена проблема углубленного изучения учебных предметов. Ее актуальность обусловлена необходимостью разработки основных требований к его внедрению на современном этапе профилизации старшей школы. Представлено дидактическое обоснование конструирования содержания профильных предметов на основе личностно ориентированного и компетентностного подходов к организации процесса обучения.

The article deals with the problem of advanced learning of the school subjects. Its topicality is determined by the necessity of the formation of the basic requirements to its implementation in the modern period of the professional training of the high school. Didactic foundation of the vocational subjects' contents is displayed on the basis on a personality oriented and competitive approaches to the organization of the educational process.

Досліджено теоретичні, методичні і практичні аспекти формування територіально-виробничих структур регіону. Розкрито сутність таких структур, узагальнено вітчизняний і зарубіжний досвід їх функціонування, визначено види і класифікацію. Виокремлено кластер як сучасний та новітній вид територіально-виробничої структури регіону. Проаналізовано економічні передумови формування територіально-виробничих структур у Луганській області й обгрунтовано створення кластеру диверсифікованого типу "вугілля - електроенергія", до складу якого запропоновано включити банківську установу. Сформовано підхід до визначення сили взаємозв'язку між параметрами функціонування кластеру на основі побудови відповідно матриці й експертних оцінок у поєднанні з кореляційно-регресійним аналізом. Удосконалено порядок розрахунку синергетичного ефекту від створення кластеру, який зводиться до визначення ефекту масштабу й інтегрального економічного ефекту за умов стабілізації суспільно-політичної ситуації в регіоні.

Розглянуто теоретичні положення формування територіально-виробничих структур регіону, розкрито їх сутність, визначено види та класифікацію. Виокремлено кластер як сучасний та новітній вид територіально-виробничої структури регіону. Узагальнено вітчизняний і зарубіжний досвід функціонування територіально-виробничих структур і визначено переваги інтегрованих корпоративних структур. Удосконалено підхід до аналізу економічних передумов формування територіально-виробничих структур у регіоні та визначено умови й можливості формування кластеру в паливно-енергетичному комплексі регіону. Запропоновано створення територіально-виробничої структури регіону у формі кластеру диверсифікованого типу "вугілля-електроенергія", до складу якого запропоновано включити банківську установу. Сформовано підхід до визначення сили взаємозв'язку між параметрами функціонування кластеру на основі побудови відповідної матриці й експертних оцінок у поєднанні з кореляційно-регресійним аналізом. Вдосконалено порядок розрахунку синергетичного ефекту від створення кластеру, який зводиться до визначення ефекту масштабу й інтегрального економічного ефекту за умов стабілізації суспільно-політичної ситуації в регіоні.