Виявлено зміни в судинах гемомікроциркуляторного русла. Досліджено стан еластичності шкіри, гормональний статус хворих, а також розроблено алгоритм диференціальної діагностики. Виявлено можливі генетичні порушення розвитку НІПК - БЦ. Запропоновано патогенетично обгрунтовану схему лікування, яка включає препарат ловастатин-КМП та 0,01 % розчин мірамістину.

Представлен анализ клинической картины у больных женщин с неуточненной инфекцией подкожно-жировой клетчатки (бактериальный целлюлит), инфекционной экземой, рожей.

Представлен обзор данных литературы лечения бактериального целлюлита и дан алгоритм лечения с учетом данных этиологии и патогенеза неуточненной инфекции подкожной жировой клетчатки - бактериального целлюлита. Проведенные исследования полиморфных генетических маркеров АСЕ (I/D) дают основание предположить определенное влияние генотипа DD гена АСЕ на функциональное состояние капилляров у женщин, больных неуточненной инфекцией подкожной жировой клетчатки - бактериального целлюлита, с нормальной массой тела. В связи с полученными данными рекомендуется проводить коррекцию гемодинамики у больных с нормальной массой тела дополнительными консервативными методами лечения. Использование разработанной методики лечения с применением в комплексной стандартной терапии препаратов статинов в течение 6 - 12 месяцев, венотонизирующих и сосудопротекторных препаратов у больных с нормальной и избыточной массой тела позволило нам в 1,4 раза сократить продолжительность лечения.

Цель работы - исследование биохимических показателей и подтверждение эффективности разработанного метода лечения (препараты группы статинов) для нормализации биохимических показателей (общий холестерин, бета-липопротеиды) и профилактики осложнений со стороны сердечно-сосудистой системы у больных с неуточненной инфекцией подкожно-жировой клетчатки - бактериальным целлюлитом. Изучены биохимические показатели и сопутствующая патология у женщин с неуточненной инфекцией подкожной клетчатки - бактериальным целлюлитом и проведена коррекция лечения препаратами группы статинов. Исследование показывает, что применение при неуточненной инфекции подкожной клетчатки - бактериальном целлюлите комплексной стандартной системной терапии в сочетании с препаратами группы статинов позволяет достичь лучших результатов лечения, что клинически проявляется в более быстром и устойчивом устранении симптомов поражения кожи и уменьшении отечного синдрома. Подтверждением эффективности разработанного метода лечения является нормализация состояния гемомикроциркуляции, показатели которой достоверно улучшились после курса лечения, биохимических показателей (общий холестерин, бета-липопротеиды), а также профилактика сердечно-сосудистых осложнений. Выводы: применение при неуточненной инфекции подкожной клетчатки - бактериальном целлюлите метода комбинированной терапии позволило в 1,3 раза сократить сроки пребывания в стационаре и уменьшить количество рецидивов, а также увеличить продолжительность ремиссии (с 11 до 12 месяцев).

Мета роботи - вивчити особливості патогістологічних змін шкіри у хворих з неуточненою інфекцією підшкірної жирової клітковини (НІПЖК) - бактеріальним целюлітом (БЦ) та варикозною (інфекційною) екземою (ВІЕ). Об'єктом дослідження були 20 жінок віком 35 - 73 років з НІПЖК - БЦ та ВІЕ. У 10 з них виявлено загострення процесу з екзематизацією, у 10 - відносну ремісію захворювання. Матеріалом для дослідження слугували фрагменти шкіри та підшкірної жирової клітковини уражених гомілок. Під час патогістологічного дослідження фрагментів шкіри гомілок з підшкірною жировою клітковиною, одержаних у період відносної ремісії захворювання, визначено субатрофію епідермісу з акантозом і гіперкератозом, у дермі - склероз, мікроваскуліт, периваскулярну лімфоцитарну інфільтрацію та тромбоз окремих судин, у підшкірній жировій клітковині - склероз і мікроваскуліт. Склероз був більше вираженим у пацієнтів з НІПЖК - БЦ, також у них виявлено ознаки фібросклерозу. Патоморфологічні вияви запального процесу спричинюють стійкі, інколи незворотні зміни тканини в період ремісії захворювання. Атрофія епідермісу, склероз дерми та підшкірної жирової клітковини призводять до формування мікро- та макровузлів, які клінічно виявляються "шкіркою помаранча". Висновки: мікроваскуліт, периваскулярна інфільтрація, тромбоз окремих судин, фібросклероз підшкірної жирової клітковини призводять до утворення дифузійного бар'єра, судинно-тканинної недостатності і стійкої гіпоксії шкіри. Ці морфологічні зміни та прогресування лімфовенозної недостатності можуть спричиняти появу нових рецидивів захворювань.

За неуточненої інфекції підшкірної клітковини у 20-ти пацієнтів (жінок) виявлено порушення гемомікроциркуляції, що можна вважати одним з патогенетичних факторів при цій патології. Запропоновано коррекцію порушень препаратом ловастатин-КМП.

При неуточненной инфекции подкожножировой клетчатки у 20-ти пациентов (женщины) обнаружены нарушения гемомикроциркуляции, что является одним из патогенетических факторов этой патологии. Предложена коррекция нарушений препаратом ловастатин - КМП.

За даними ВООЗ, дерматомікози уражають до 20 % населення світу. Мікроспорія належить до найпоширеніших дерматофітів, посідаючи друге місце після мікозів стоп і кистей. Поразка волосистої частини голови є безумовним показанням для системної терапії мікозів. Лікарю непросто вибрати високоефективний і безпечний антимікотик. На зміну гризеофульвіну приходять нові фунгіцидні препарати. З цих позицій перевагу слід надавати препаратам тербінафіну, що має високу фунгіцидну активність щодо дерматофітів і високу безпеку. Мета роботи - підвищити ефективність лікування мікозів волосистої частини голови. Увагу приділено використанню в схемі лікування таблетованої форми препарату мікофін. Препарат мікофін під час лікування мікозів волосистої частини голови показав високу ефективність за рахунок фунгіцидної дії щодо збудника і дерматотропності, а також продемонстрував високий комплаєнс завдяки зручній схемі прийому (1 раз на добу) і ефективності незалежно від складу їжі. Показано високу клінічну ефективність мікофіну, що надає змогу рекомендувати препарат для лікування мікозів волосистої частини голови.

Мета роботи - порівняти ефективність неаблятивного методу лікування із застосуванням неодимового лазера та кріодеструкції у хворих з вульгарними бородавками. Під спостереженням перебували 45 пацієнтів із вульгарними бородавками, яких було вибрано за критеріями включення та виключення на підставі ретроспективного аналізу історій хвороб. Сформовано три групи пацієнтів: 1-ша - лікування за традиційним методом лазерної терапії неодимовим лазером, 2-га - комбінована лазерна терапія із додатковою обробкою уражених зон лазерним сканером, 3-тя - кріодеструкція бородавок. Для лікування застосовано лазерну систему Fotona SP Spectro new - довгоімпульсний неодимовий лазер на ітрій-алюмінієвому гранаті (LP-Nd:YAG) з довжиною хвилі 1064 нм, сканер Fotona S11 та кріоспрей Cry-Ас. За даними спостереження протягом року від початку терапії найкращий результат за критерієм швидкості досягнення позитивних результатів лікування та відсутності появи нових елементів відзначено у пацієнтів 2-ї групи, яким проводили комбіновану лазерну терапію. Визначено значні переваги лазерної терапії перед кріодеструкцією - як за результатами цього дослідження, так і за даними літератури. Висновки: комбінований метод лазерної терапії потребує подальшого ретельного вивчення, але, без сумніву, є найбільш ефективним як за естетичними результатами, так і за патогенетичними, оскільки дія лазерного випромінення призводить в першу чергу до знешкодження інфікованих клітин на всій площі обробки. Також ця комбінована методика надає змогу знизити рецидивність папіломавірусної інфекції та є практично безболісною для пацієнта. На основі даних, одержаних у дослідженні, можна зробити висновок про те, що використання неодимового лазера є ефективною альтернативою кріотерапії та значно зменшує тривалість лікування.