Змодельовано розвиток іскрового каналу в газовому середовищі, стан якого відповідає умовам, в яких виникає запалення суміші в двигунах внутрішнього згорання. Встановлено, що запалення суміші від класичної системи запалювання ДВЗ забезпечується переважно під дією теплового механізму.

Вирішено питання ефективного одержання високошвидкісних газорозрядних струменів у густому паливо-повітряному середовищі з метою досягнення початкових надзвукових швидкостей розповсюдження полум'я в системах ініціації детонації. Доопрацьовано модель газодинамічного розширення іскрового каналу до моменту формування ударної хвилі. Удосконалено метод газодинамічного імпульсного прискорення газорозрядної плазми, який базується на розігріванні газу імпульсною дугою. Розроблено методику розрахунків параметрів плазмово-хвильової системи та вимоги щодо керування імпульсною дугою зовнішнім ланцюгом, що у сукупності реалізує удосконалений метод. Запропоновано новий підхід щодо розрахунку міжелектродної відстані в імпульсній дузі. Досліджено вплив початкового тиску у розрядній порожнині, напруженості поля імпульсної дуги та зволоження повітря на швидкість поширення попереднього фронту газорозрядного струменя, який формується в плазменно-хвильовій системі.

Розглянуто вплив швидкості протікання процесу релаксації коливальної енергії на динаміку зміни термодинамічного стану повітряного заряду під час стиснення. Розраховано кількість енергії, що необхідно витратити на коливальне збудження повітряного заряду для холодного пуску двигуна типу 5ТДФ за температури навколишнього середовища 0 градусів за Цельсієм.

Запропоновано новий метод автоматичного маскування військової техніки від сучасних приладів розвідки у видимому оптичному, тепловому та радіолокаційному діапазонах. Здійснено експериментальне термографічне дослідження температурного стану зовнішніх елементів танку. Досліджено вплив проточного теплового екрану на температурний фон силової установки, а також застосування властивостей віддзеркалення для зниження середньої температури та створення плямистості в інфрачервоному діапазоні. Складено математичну модель демаскуючих сигналів у тепловому діапазоні.

Розглянуто теорію електророзрядних процесів у електроіскрових каналах, що розвиваються в реагуючих газових середовищах з метою забезпечення розроблення високовольтних енергоефективних електророзрядних систем генерування ударних хвиль і нагрівання реагуючих газових середовищ. Запропоновано математичну модель розширення іскрового каналу в реагуючих газах, що враховує процеси в електричному розрядному колі, струмопровідному каналі іскри і особливості розвитку газодинамічних збурень в реагуючих газових середовищах. Виявлено взаємні зв'язки між параметрами електричних розрядних кіл і електророзрядними процесами в іскрових каналах, що розвиваються в реагуючих газових сумішах. Описано методи підвищення енергоефективності високовольтної електророзрядної техніки генерування ударних хвиль і нагрівання реагуючих газових середовищ. Зокрема, розроблено нову концепцію створення електророзрядного устаткування ініціювання детонації в газах ударними хвилями, що сходяться, на основі генерування синхронних і паралельно розташованих іскрових каналів з урахуванням взаємозв'язку параметрів електричного кола з просторовим розташуванням електродів. Запропоновано нове енергетично і технологічно більш ефективне високовольтне електророзрядне обладнання генерування ударних хвиль і нагрівання хімічно реагуючих газових сумішей.

Здійснено числові дослідження умов індукування "стійкого" плазмового кільця у електродинамічному прискорювачі. Визначено вплив опору струмопровідного кільця на його перехід до "стійкого" стану. Виявлено залежність коефіцієнта перетворення електричної енергії у енергію магнітного поля від кількості витків індуктора та початкової швидкості руху кільця. Обгрунтовано умови технічного реалізації електродинамічного прискорювача, за яких можливе утворення "стійкого" плазмового кільця.

Обгрунтовано відмінність горючих газових систем метання на дефлаграційному та детонаційному згораннях. Визначено залежність початкової швидкості снаряду у газодетонаційній системі метання від початкового тиску продуктів детонації, ступеню їх розширення, геометричних розмірів камори та питомої маси снаряду.

Здійснено аналіз термомеханічних навантажень, які виникають у циліндрах потужних дизельних двигунів. Сформульовано вимоги до свічок запалювання у разі їх застосування для примусового запалювання паливно-повітряної суміші в потужних дизельних двигунах на режимі холодного пуску. Обгрунтовано застосування свічок запалювання з поверхневим розрядом.

Обгрунтовано ефективність застосування вибухового методу для локалізації лісових пожеж шляхом створення протипожежних бар'єрів за рахунок вибуху зарядів з суміші вибухонебезпечних газів. Проаналізовано динаміку патентування способів і технічних засобів локалізації та ліквідації лісових пожеж. Наведено математичну модель вибуху заряду з суміші вибухонебезпечних газів у фітоценозі. Увагу приділено експериментальній техніці та методиці вимірювань ударної дії вибуху заряду з такої суміші на рослинність. Розкрито особливості вимірювання зазначеної ударної дії датчиками тиску. Наведено рекомендації щодо застосування зарядів з суміші вибухонебезпечних газів для локалізації лісових пожеж.

Досліджено зміну стан повітряного заряду на режимі холодного пуску двигуна типу 5 ТДФ. Обгрунтовано техніку вимірювання динамічного тиску в циліндрі дизельного двигуна. Шляхом розрахункового аналізу кривих стиснення в циліндрах двигуна проведено оцінку теплових втрат у двигуні 5 ТДФ на режимі холодного пуску.

Створено експериментальну установку для дослідження запалювання паливо-повітряної суміші від свічок різного типу дії. Проведено експериментальну перевірку надійності запалювання паливо-повітряної суміші від свічок іскрового запалювання та розжарення. Досліджено вплив типу свічки, взаємного розташування свічок та форсунки і відстані електродів від сопла форсунки на надійність запалювання. За результатами досліджень визначений пріоритет застосування свічок іскрового запалювання при розробці системи імпульсного факельного запалювання, а також визначені напрямки розвитку систем імпульсного факельного запалювання.

Наведено результати досліджень, пов’язаних з розробленням автоматизованого комплексу для термоімпульсного фінішного оброблення високоточних деталей у машинобудуванні. Розроблено методику оцінювання напруженого стану деталей при термоімпульсному обробленні, систему керування згорянням, удосконалено систему керованого випускання продуктів згоряння й систему дозування енергії. На основі сучасних цифрових виконавчих механізмів розроблено систему автоматики та ЧПК установки для прецизійного термоімпульсного оброблення. Звернено увагу на міцнісні обмеження режимів термоімпульсного оброблення, наведено алгоритм призначення режимів термоімпульсного оброблення з урахуванням міцнісних обмежень.

Роботи по створенню та метанню плазмових утворень різними способами ведуться в провідних наукових центрах світу. Досягнуто формування плазмового утворення тривалістю декілька мілісекунд та його метання у відкритому атмосферному середовищі на відстань 0,5 - 0,6 м. Для створення плазми використовують енергію первинного розрядного кола з подальшим прискоренням газоплазмового утворення за допомогою енергії вторинного кола. Плазмове утворення отримують і за рахунок електричного вибуху провідника. Мета статті - теоретичне та експериментальне дослідження електромеханічних та теплофізичних процесів в імпульсному індукційному прискорювачі, який забезпечує формування плазмового утворення за рахунок термічної іонізації в результаті електричного вибуху провідника та метання його у атмосферному середовищі відносно індуктора. Для аналізу електромеханічних та теплофізичних процесів в імпульсному індукційному прискорювачі плазмового утворення (ІІПП) розроблена і реалізована в програмному пакеті Сomsol Multiphysics математична модель прискорювача, в якій якір не змінює своєї форми і агрегатного стану в процесі роботи та враховує розподілені у просторі параметри. Розраховані електромеханічні і теплові характеристики прискорювача. Показано, що перевищення температури в якорі, що виконаний у вигляді алюмінієвої фольги, суттєво нерівномірно. Максимальне значення температури має місце в середній частині фольги ближче до зовнішнього краю, причому ця температура значно перевищує температуру кипіння алюмінію. Проведені експериментальні дослідження ІІПП, у якого якір виконаний з алюмінієвої та мідної фольги, а індуктор, що підключається до високовольтного ємнісного накопичувача енергії, виконаний у вигляді плоскої дискової спіралі. В процесі роботи ІІПП якір переходить в плазмовий стан і переміщується вертикально вверх, перетворюючись в об'ємний комок, або на скупчення маленьких частинок, які здіймались на декілька метрів відносно індуктора. Експериментально показано характерний круговий контур термічного нагрівання мідної фольги якоря, яка закріплена на листі склотекстоліту. Результати експериментальних досліджень з точністю до 15 % співпадають з розрахунковими і показують справедливість концепції ІІПП, в якому за рахунок високої густини індукованого струму в якорі відбувається термічна іонізація в результаті електричного вибуху провідника з переходом його в плазмовий стан. Взаємодія плазмового утворення з магнітним полем індуктора призводить до появи електродинамічної сили, яка забезпечує його переміщення у відкритому атмосферному середовищі на декілька метрів.