Проведено товарознавче оцінювання нових видів хліба на основі аналізу органолептичних і фізико-хімічних показників якості, харчової та біологічної цінності, показників безпечності, розраховано комплексний показник якості. На підставі медико-біологічних досліджень встановлено позитивну дію коренеплідних овочів на антиоксидантну активність хліба з цільного зерна пшениці, зниження ульцерогенної дії та підвищення засвоєння нового продукту організмом людини. Досліджено зміни показників якості хліба з цільного зерна пшениці з включенням коренеплідних овочів у процесі зберігання та вплив на ці зміни різних видів пакування. Визначено, що гарантійний термін його зберігання в упакуванні з поліпропіленової біоорієнтованої плівки становить 48 год. Розраховано економічний ефект і доведено соціальну ефективність від впровадження хліба з цільного зерна пшениці з включенням коренеплідних овочів у виробництво та споживання. На нову продукцію розроблено нормативну та технологічну документацію.

Проведено оцінку якості цільнозернового пшеничного хліба з додаванням коренеплідних овочів (селери, петрушки, пастернаку) шляхом вивчення органолептичних показників, харчової та біологічної цінності, особливостей структури, показників безпечності та медико-біологічних властивостей. Розраховано комплексний показник якості нового виду хліба.

Наведено медико-біологічну оцінку хліба з цільного зерна пшениці з включенням коренеплідних овочів. На підставі медико-біологічних досліджень встановлено позитивну дію коренеплідних овочів на антиоксидантну активність хліба з цільного зерна пшениці, зниження ульцерогенної дії та підвищення засвоєння нового продукту організмом людини.

Обгрунтовано актуальність формування та підтримки державної регуляторної політики в сфері продовольчої безпеки. Проаналізовано законодавство США, окремих країн СНД, Азії та ЄС, що регулює продовольчу безпеку. Зроблено висновки щодо різниці рівня державного регулювання основ продовольчої безпеки в Україні та інших країнах світу.

Досліджено асортимент батончиків зернових, що реалізуються в роздрібних торговельних мережах м. Одеси. На основі проведеного аналізу розраховано показники їх асортименту, а саме: широти, повноти, стійкості, новизни, раціональності. Вивчено харчову та енергетичну цінність батончиків, представлених у торговельних мережах.

Розглянуто маркетингові дослідження споживчих вподобань під час вибору батончиків зернових з метою розширення асортименту цієї продукції. Встановлено основні чинники, які впливають на рішення споживачів під час вибору та купівлі. Виявлено смаки респондентів, частоту споживання, переваги щодо країн-виробників та торговельних марок, що підтверджує перспективність розроблення та виведення на ринок нових видів батончиків зернових.

Висвітлено проблеми формування продовольчої безпеки від зародження поняття терміну та його розвитку до сучасного його трактування. Систематизовано й узагальнено дані з різних джерел: робіт відомих науковців, видань державних міжнародних установ, законодавчої бази України та країн світу, наведено їх інтерпретацію. На основі аналізу вітчизняних і зарубіжних літературних і нормативно-правових джерел розглянуто різні підходи до визначення поняття "продовольча безпека", системи формування та шляхів вирішення цієї проблеми. Сформульовано нове визначення терміну "продовольча безпека", де одними з основних чинників є взаємозв'язок основних факторів впливу та формування продовольчих ринків та імпортозалежність у кожному з них. Проаналізовано підходи щодо виділення структурних елементів продовольчої безпеки країни. Досліджено стан розвитку законодавства країн світу та України щодо вирішення проблеми продовольчого забезпечення. Встановлено, що сьогодні, Україна є однією з країн, де механізм державної підтримки питань продовольчої безпеки ще не є сформованим. Запропоновано механізм формування продовольчих ринків. Розроблено модель формування продовольчої безпеки. Визначено основні елементи, які впливають на рівень продовольчої безпеки країни, серед яких одне з центральних місць посідає саме процес формування продовольчих ринків.

Розкрито основні поняття Інтернет-маркетингу. Розглянуто методику й особливості пошукової оптимізації та оптимізації під соціальні мережі. Описано характерні риси й алгоритм проведення маркетингової кампанії у соціальних мережах (Facebook, Instagram) і Twitter. Викладено основи ведення e-mail маркетингу.

Досліджено продовольче забезпечення, яке є важливим індикатором якості соціально-економічного розвитку території (регіону) в щоденному споживанні продовольчих товарів населенням, зміцнюючи продовольчу безпеку країни. Умови адміністративно-територіальної реформи, спрямовані на передачу повноважень від центральних органів влади до місцевих, значно змінили систему продовольчого забезпечення територій, яка формує рівень цілісності продовольчої безпеки країни. Зміни вплинули і на централізовану систему продовольчого забезпечення через передачу нових принципів з державного рівня на регіональний. Збалансована та дієва система забезпечення населення продовольством впливає на якість його життя, економічну безпеку держави, її регіонів, конкурентоспроможність агропромисловості України на світових, зокрема європейських, ринках. Розроблені заходи з реалізації поставлених завдань Стратегії продовольчої безпеки регіонів плануються на період 3 - 5 років. Запропоновано структурно-логічну схему організаційно-економічного механізму продовольчого забезпечення регіону як комплекс економічних, технологічних та організаційних заходів, що здійснюються державою та іншими суб'єктами ринку на рівні країни та регіонів для задоволення потреб населення продовольчими товарами, регулюючи збут сільськогосподарської продукції, її переробку, гарантії покращення якості та безпеки харчових продуктів та їх цінової доступності. Досліджено, що основними напрямами реалізації механізму продовольчого забезпечення регіону є: забезпечення стійкого зростання виробництва, доступність продукції для споживачів; обмін сільськогосподарською продукцією; формування механізму регуляторного впливу на виробництво, торгівлю сільськогосподарською продукцією (національний, регіональний рівні); об'єднання невеликих фермерських господарств у межах регіонів; запровадження гарантованих мінімальних закупівельних цін (висока рентабельність виробництва); покращення рівня якості продукції, запровадження екологічних норм для стимулювання виробництва, вироблення та реалізація екологічно чистих продуктів харчування.

Висвітлено теоретичні та прикладні засади розвитку економіки України та інших країн на інноваційній основі й актуальні проблеми, пов'язані з їх впровадженням. Розглянуто інноваційні орієнтири розвитку агропромислового виробництва України. Увагу приділено принципам економічного аналізу процедур публічних закупівель. Наведено сучасні тенденції споживання молочних продуктів в Україні та напрями їх змін під впливом пандемії. Висвітлено теоретичні аспекти накопичення додаткової енергії на Землі в контексті досліджень С. Подолинського. Розглянуто соціально-економічні проблеми розвитку сільських територій. Висвітлено міжнародний досвід щодо організації місцевих бюджетів. Розглянуто окремі аспекти процесу розвитку інтелектуального капіталу в аграрній сфері.

На підставі теоретичного узагальнення обґрунтовано методологічні та методичні засади і розроблено практичні рекомендації щодо вирішення важливої наукової і практичної проблеми із забезпечення продовольчої безпеки Причорноморського регіону та визначення пріоритетів розвитку агропродовольчої сфери в умовах ринкових трансформацій та сталого розвитку економіки. З метою забезпечення рекомендованого рівня достатності певного виду продовольства (харчових продуктах) країни чи окремого регіону, запропоновано методичний підхід до визначення індексу продовольчої конкурентоспроможності країни/регіону за окремою групою харчових продуктів. Доведено, що стандартизація, як гарант якості та безпечності продукції, функціонально реалізується в контексті наукового, технічного, господарського, економічного, юридичного, естетичного і політичного аспектів, сприяє оптимальному впорядкуванню об'єктів, що досліджуються, для поліпшення якості продукції і як слідство підвищення ефективності виробництва з одного боку, а з іншого - удосконалення організації управління народним господарством, розвиток міжнародного економічного, наукового і технічного співробітництва. Установлено, що активізація зовнішньоекономічних та інвестиційних процесів з метою переходу на нову доктрину виробничо-технологічних та соціально-економічних стандартів сталого регіонального розвитку агропродовольчої сфери та інноваційної моделі забезпечення продовольчої безпеки Причорноморського регіону можлива за умови запровадження системи Спільного регіонального сільського господарства, як інноваційної стратегії активного та відповідального агропродовольчого виробництва.

Монографія присвячена Одеському національному технологічному уні¬верситету, який є одним з кращих вищих навчальних закладів України, визнаним лідером у розробці інноваційних технологій та підготовці ви¬сококваліфікованих інженерних кадрів для харчової та зернопереробної про¬мисловості, для сфери відпочинку й туризму, індустрії штучного холоду та всіх суміжних галузей економіки. Монографія охоплює період від дня засну¬вання Одеської Школи мукомелів (20 жовтня 1902 р.) до 120-річного ювілею Одеського національного технологічного університету (20 жовтня 2022 р.).