Розкрито причини зниження рівня бюджетних надходжень в Україні у 1997 - 2002 рр., подано пропозиції щодо подолання негативної динаміки надходжень від ПДВ. Висвітлено наслідки реалізації можливих варіантів реформування системи оподаткування доходів фізичних осіб. Обгрунтовано необхідність прийняття бюджетів України лише у контексті довгострокової стратегії управління державним боргом. Проаналізовано політику державних позик та її наслідки для витратної частини державного бюджету. Доведено, що першочергова увага має приділятися формуванню профіцитних бюджетів, встановленню критеріїв боргової безпеки, використанню частини доходів від приватизації на виконання боргових зобов'язань, диверсифікації джерел зовнішнього кредитування.

Раскрыты причины снижения уровня бюджетных поступлений в Украине в 1997 - 2002 гг., приведены предложения по преодолению негативной динамики поступлений от НДС. Освещены последствия реализации возможных вариантов реформирования системы налогообложения доходов физических лиц. Обоснована необходимость принятия бюджетов Украины только в контексте долгосрочной стратегии управления государственным долгом. Проанализирована политика государственных заимствований и ее последствия для затратной части государственного бюджета. Доказано, что первоочередное внимание должно уделятся формированию профицитных бюджетов, установлению критериев долговой безопасности, использованию части доходов от приватизации на исполнение долговых обязанностей, диверсификации источников внешнего кредитования.

Запропоновано методику оцінки ймовірного впливу на ситуацію в Україні кризових явищ світового соціально-економічного розвитку та політичних рішень провідних держав світу. Узагальнено характеристику їх симптомів, наведено основні підходи до антикризового регулювання економіки. Розглянуто напрямки політики протидії негативним явищам економічного розвитку, запропоновано заходи щодо запобігання впливу кризових явищ світової економіки на Україну. Розглянуто суть бюджетно-податкової політики в державі, проаналізовано особливості розвитку фондового ринку.

Предложена методика оценки вероятностного влияния на ситуацию в Украине кризисных явлений мирового социально-экономического развития и политических решений ведущих государств мира. Обобщена характеристика их симптомов, определены основные подходы к антикризисному регулированию экономики. Рассмотрены направления политики противодействия негативным явлениям экономического развития, предложены меры для предупреждения влияния кризисных явлений мировой экономики на Украину. Рассмотрена сущность бюджетно-налоговой политики в государстве, проанализированы особенности развития фондового рынка.

Вперше в Україні системно розглянуто теоретичні та практичні питання оцінювання, методи контролю та регулювання інфляції. Розкрито особливості інфляційних процесів у розвинених ринкових економіках і таких, що перебувають на стадії формування. Розглянуто міжнародний досвід контролювання інфляції, викладено парадигму цінової стабільності як передумови забезпечення стійкого економічного зростання. Проаналізовано законодавство зарубіжних країн щодо формулювання пріоритетної цілі та місця контролю за інфляцією в системі цілей центральних банків. Визначено особливості монетарних устроїв країн, які запровадили пряме таргетування інфляції. Охарактеризовано цінову динаміку та зроблено прогоз розвитку інфляції в Україні на найближчі роки. Описано фінансово-монетарні та цінові важелі регулювання рівня цін, зокрема для випадку їх зростання внаслідок впливу немонетарних факторів.

Впервые в Украине системно рассмотрены теоретические и практические вопросы оценивания, методы контроля и регулирования инфляции. Раскрыты особенности инфляционных процессов в развитых и пребывающих на стадии формирования рыночных экономиках. Рассмотрен международный опыт контролирования инфляции, изложена парадигма ценовой стабильности как предпосылки обеспечения устойчивого экономического роста. Проанализировано законодательство зарубежных стран об определении приоритетной цели и места контроля за инфляцией в системе целей центральных банков. Определены особенности монетарной специфики стран, которые внедрили прямое таргетирование инфляции. Охарактеризована ценовая динамика и осуществлен прогноз развития инфляции в Украине на ближайшие годы. Описаны финансово-монетарные и ценовые средства регулирования уровня цен, в частности, на примере их возростания вследствии влияния немонетарных факторов.

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4Укр)262.6-18

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж23373 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано модель сукупної пропозиції в короткостроковому періоді. Показано, що оптимальний рівень інфляції дорівнює значенню, за якого перша похідна точкової еластичності сукупної пропозиції перетворюється на нуль. Якісно рівень і динаміка оптимальної інфляції залежать від ступеня відповідності ринкових інститутів принципам довершеної конкуренції: чим він менший, тим більшою, у кінцевому рахунку, є величина оптимальної інфляції. І навпаки, усунення ринкових деформацій сприяє зниженню її рівня.

Проаналізовано теоретико-методологічні аспекти взаємозв'язку грошово-кредитної та фіскально-бюджетної політики в Україні. Вивчено досвід у даній сфері таких країн, як Велика Британія, США, Угорщина, Росія. Проаналізовано особливості механізмів стабілізації національних фінансових систем за умов глобальної економічної кризи. Розглянуто структурні обмеження політики валютного курсу. Описано методи та механізми впливу грошово-кредитної політики на економічний розвиток країн. Визначено пріоритети посткризового розвитку вітчизняного фондового ринку.

Розглянуто доцільність утримання фіксованого валютного курсу та його номінальної ревальвації за умов, що склалися у вітчизняній економіці. Доведено доцільність переходу до режиму поступового знецінення гривні з темпами, що збігаються з рівнем інфляції.

Запропоновано інтерпретацію національного бізнес-циклу України, який розглянуто, як результат коливань світових цін на сировину. Проаналізовано динаміку реального ВВП України, доходів її Зведеного бюджету та його дефіциту за період 2002 - 2015 рр. Як незалежні фактори обрано зовнішні ціни на сталь, пшеницю, олію та азотні добрива, що експортуються Україною.

Запропоновано підходи до аналізу та прогнозування циклічних коливань національної економіки України. Як незалежний фактор зміни фаз циклу розглянута світова кон'юнктура на сировину. Проаналізовано квартальну динаміку реального ВВП України, доходів її Зведеного бюджету та його дефіциту, а також валютного курсу гривні до долара США за період 1996 - 2016 рр. Зовнішню кон'юнктуру досліджено за показниками цін на сталь, пшеницю, олію та азотні добрива, що експортуються Україною.

Розглянуто структурні чинники вразливості та нестійкості національної економіки. Визначено її специфіку як малої, відкритої, сировинної економіки, зі спекулятивними суверенними рейтингами. Проаналізовано динаміку світових цін на ключові групи товарного експорту України. Доведено вплив зовнішньої кон'юнктури на ключові параметри національної економіки: валютний курс гривні, ВВП, доходи та дефіцит Зведеного бюджету, депозитний та кредитний портфелі банківської системи. Визначено, що неоліберальна модель Вашингтонського консенсусу не враховує технологічні вади та вразливості малих, сировинних економік. Зроблено висновок, що рівень стійкості національної економіки визначатиметься в майбутньому темпами її технологічного оновлення та технічної модернізації.

Незважаючи на третє десятиріччя ринкових реформ, успіхи української економіки залишаються скромними. Це мимоволі порушує питання про якість вітчизняних перетворень і можливі напрями їх коригування. Оскільки фінансовим "налаштуванням" реформованих і кризових країн займаються міжнародні інститути на чолі з МВФ, то очевидним є інтерес до їх визначення ефективної економічної політики, яка до глобальної кризи 2008 - 2009 рр. ототожнювалася з Вашингтонським консенсусом. Початкова популярність Вашингтонського консенсусу стала танути наприкінці 1990-х років після Азійської кризи і невтішних підсумків неоліберальних реформ у цілому ряді економік, які розвиваються, і пострадянських економік. Ці репутаційні втрати виявилися тим серйознішими, що Вашингтонський консенсус не стояв на місці і встиг запропонувати свою поліпшену версію - "реформи другого покоління". Проте, у свою чергу, їх недосконалість відкрилась у ході глобальної кризи 2008 - 2009 рр.: як в її несподіваності, так і в методах її подолання, коли індустріальні країни масово відмовилися чи не від усіх постулатів Вашингтонського консенсусу, віддавши перевагу альтернативним інструментам кейнсіанського характеру. У випадку малих, сировинних економік Вашингтонський консенсус не враховує їх жорсткої прив'язки до глобальних циклів сировинної кон'юнктури, подолання якої вимагає технологічного розвитку і модернізації національних виробництв. Проте ці завдання лежать за межами реформ як "першого", так і "другого" поколінь, що залишає відкритим питання про макрофінансову стабільність таких економік. Даний висновок є тим принциповішим, що всупереч зміні риторики - адже термін "Вашингтонський консенсус" практично зник з офіційного лексикону міжнародних організацій - їх стабілізаційні програми продовжують концептуально збігатися з набором "реформ другого покоління".

Українська економіка роками страждає від фінансової нестабільності, що проявляється у хронічній девальвації гривні, регулярних фінансових, бюджетних, боргових та банківських кризах, циклічних сплесках інфляції, "відлученням" державного та приватного секторів від міжнародних фінансових ринків, національній залежності від зовнішніх офіційних кредитів, кредиторів та умов отримання їх позик. Кожне чергове фінансове загострення в Україні супроводжується глибокою економічною кризою, збільшенням безробіття, зростанням соціальної напруги та поширенням суспільної зневіри. Адже така картина спостерігається у країні вже 20 років поспіль. За усталеним поглядом, який видається особливо очевидним під час чергового вибуху фінансових/бюджетних дефіцитів, першопричиною всіх цих негараздів є надмірне державне споживання, що провокує непродуктивні витрати у всіх секторах економіки, підвищуючи внутрішню нестійкість та вразливість країни. Суворі бюджетні обмеження за таких умов розглядаються як найкращий запобіжник фінансової та економічної нестабільності. Запропоновано дещо інший погляд на причини фінансової нестабільності України. Зокрема, як її ключовий чинник розглянуто структурну та виробничу недосконалість, яка призводить до фінансової залежності країни від коливань світової кон'юнктури на сировину, що вона виробляє та експортує. Зазначений підхід узгоджується не лише з логікою "інтоксикації" вітчизняної економіки під час останньої фінансової кризи, а й з результатами відповідних досліджень, проведених уже після її подолання. Суттєвим фактором фінансової динаміки України за цих обставин виступає пропозиція глобальної ліквідності, обсяги якої безпосередньо залежать від характеру монетарної політики провідних центральних банків світу. Зокрема, її пом'якшення супроводжується підвищенням попиту на світових ринках, включаючи сировинні, що стимулює економічне зростання України з одночасним посиленням її фінансових спроможностей. І навпаки, перехід провідних центральних банків до більш жорсткої монетарної політики пригнічує глобальний попит, ціни на сировину та, як наслідок, виробничі та фінансові перспективи національної економіки. Аналіз емпіричних даних підтверджує цю гіпотезу. Зокрема, у статті доводиться, що вплив на реальний ВВП України світових цін на сировину та курсу долара США до євро виявляється, за певних обставин, більш значущим, ніж інфляції в Україні (ціни виробників промислової продукції) та курсу гривні до долара США. Це надає змогу інтерпретувати зовнішні монетарні ефекти як вагомий чинник економічної та фінансової динаміки України - вагомий настільки, що за певних умов його дієвість є більш значущою, ніж грошово-кредитна та валютно-курсова політика власне НБУ.

З огляду на неоднозначність і важливість питань співробітництва України з МВФ, дуже актуальними є напрацювання провідних науковців з цієї теми. Саме цим проблемам і був присвячений Міжнародний науковий семінар, який проводився в ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України" 10 жовтня 2018 р. Позиції окремих вчених публікуємо в цьому номері журналу.

Розглянуто фінансові аспекти реалізації міжнародної ініціативи КНР "Один пояс, один шлях". Показано вражаючі економічні успіхи Китаю упродовж останніх 30 років, завдяки яким країна перетворилася на найкрупнішого глобального експортера та інвестора, набувши при цьому статус другої у світі за обсягом національного ВВП та імпорту. Наведені зміни відбувалися на тлі стрімких темпів економічного зростання та глибоких структурних реформ, які супроводжувалися нарощуванням виробництва та експорту продукції з високою часткою доданої вартості. За цих умов країна природно воліє переорієнтувати глобальну економічну систему таким чином, щоб та була більш сприятливою для реалізації економічних, фінансових та політичних інтересів саме Китаю. Ключовим практичним інструментом втілення такого плану виступає ініціатива "Один пояс, один шлях", яка має забезпечити одночасний доступ країни до: західних технологій, глобальних ринків сировини, інфраструктурних потужностей, які мають максимально спростити поставки китайської продукції до всіх куточків світової економіки. Проте такий амбітний план вимагає надзвичайного обсягу фінансових ресурсів. Попри значні міжнародні резерви Китаю (понад 3 трлн дол. США), їх обсягу недостатньо для вирішення цього питання. Тим паче, що сама країна потребує подальшого освоєння іноземних інвестицій та технологій через відносно невисокий рівень фондоозброєності своєї робочої сили. Розв'язати цю дилему Китай зможе, якщо йому вдасться сформувати систему "зустрічних інвестицій" - притягувати та освоювати іноземні інвестиції більш технологічно розвинених країн, які здійснюються в основних резервних валютах, та реалізувати одночасно власні закордонні капіталовкладення в юанях, пропонуючи їхнім користувачам зв'язані поставки власної продукції дещо нижчої технологічної складності, аніж він сам отримує від іноземних інвесторів. Публікацію підготовлено на базі презентації "The Belt and Road Initiative - A New Shape of Globalization?", продемонстрованої у травні 2019 р. в Інституті світової економіки та політики (IWEP) Китайської академії суспільних наук (CASS) у рамках міжнародної конференції "Economic and Trade Cooperation under the Belt and Road Initiative: Retrospect and Prospect".

Розглянуто макроекономічну динаміку Україну з урахуванням цілей, інструментів та завдань дієвої економічної політики. Показано трансформацію підходів до їх визначення від Вашингтонського консенсусу до "реформ другого покоління" та більш сучасного досвіду, одержаного під час виходу з глобальної кризи 2008 - 2009 рр. Проаналізовано неоднорідність світової економіки у розрізі її ключових ринків (праці, капіталу, товарів і послуг) та окремих країн. Визначено ключові риси української економіки, що дозволяють кваліфікувати її як малу, відкриту та сировинну. Доведено вплив світових цін на сировину, що експортує Україна, на її макроекономічну динаміку, включаючи реальний ВВП, валютний курс гривні, інфляцію, доходи Зведеного бюджету, рівні депозитної та кредитної активності банківської системи. Зауважено, що така залежність поглиблюватиметься у разі подальшого технологічного відставання країни від більш інноваційних і динамічних економік світу.

Розглянуто вирішальну роль державного регулювання в протидії пандемії COVID-19. Показано його ключове значення під час упровадження карантину, надання фінансової допомоги національним економікам, розробки ковід-вакцин, розгортання їх виробництва, вчасної закупівлі ковід-препаратів і проведення масового щеплення населення. Підкреслено економічну і політичну вразливість країн, які не мають інституційних переваг у вигляді достатньо розвинутих державних інститутів.