Проаналізовано причини формування біполярної структури повоєнного світу, розгортання "холодної війни", глобальні аспекти розрядки міжнародної напруженості. Висвітлено розвиток міжнародних відносин в основних регіонах світу - Європі, Південній та Південно-Східній Азії, Далекому та Близькому Сході, Африці, Латинській Америці. Значну увагу приділено участі України в міжнародних подіях.

На широкому фактичному матеріалі зроблено аналіз основних тенденцій розвитку міжнародних відносин ХХ ст. Розглядається створення, становлення та крах Версальсько-Вашингтонської системи міжнародних відносин, міжнародні відносини під час другої світової війни, політика конверсії та реконверсії у різних країнах світу після другої світової війни. Особливу увагу приділено висвітленню міжнародних відносин у 50 - 80-ті роки, під час "холодної війни" та після її завершення.

Узагальнено, систематизовано та науково осмислено складні явища та процеси міжнародного життя на базі широкого використання наукової та науково-методичної літератури з міжнародних відносин. Висвітлено особливості та основні напрями системного підходу в дослідженні міжнародних відносин, типології та структури міжнародних систем. Проаналізовано історичний розвиток міжнародних систем.

Роботу присвячено дослідженню одного з найбільш актуальних питань - розвитку ситуації в сфері безпеки у районі Перської затоки та її впливу на загальний стан міжнародних відносин. Аналізуються зовнішні та внутрішні чинники, що впливають на безпеку регіону Перської затоки, фактори дестабілізації ситуації у районі. Проблеми безпеки розглядаються комплексно, головна увага приділяється військово-політичним аспектам. Охарактеризовано позицію окремих країн Південної та Південно-Західної Азії з проблем безпеки Перської затоки.

Проаналізовано кардинальні зміни міжнародного становища та геополітичної ситуації на земній кулі протягом останнього двадцятиліття, зокрема: завершення епохи "холодної війни", зникнення біполярної структури світу, формування системи міжнародної безпеки. Висвітлено розвиток міжнародних відносин у регіонах планети: країнах Центральної, Східної та Південно-Східної Європи, на Близькому та Середньому Сході, країнах Північно-Східної Азії, Латинській Америці, Африці. Охарактеризовано зовнішню політику незалежної України.

Дисертацію присвячено дослідженню особливостей процесу формування системи безпеки регіону Перської затоки на трьох рівнях (теоретико-концептуальному, доктринальному та практико-політичному) та в двох сферах (військово-політичній та політико-дипломатичній). Розкрито політичні та військово-політичні аспекти розвитку ситуації у сфері безпеки в цьому регіоні в 70-ті - 90-ті роки. Складено науковий прогноз розвитку дестабілізуючих тенденцій на усіх структурних рівнях регіону. Визначено принципи забезпечення, місце і роль безпеки Перської затоки в системі міжнародних відносин. Запропоновано авторську концепцію шляхів забезпечення регіональної безпеки на прикладі Перської затоки.

Розкрито концептуально-теоретичні засади дослідження міжнародних систем, описано їх типологію, структуру і функції. Визначено структурні рівні та історичні форми системи міжнародних відносин (МВ). Висвітлено політичні проблеми глобального розвитку, питання формування глобалістики як нової інтегральної науки про сучасний світ, її теоретичні основи та етапи розвитку, проведено систематизацію та класифікацію глобальних проблем як фактора посилення взаємозалежності світу. Проаналізовано основні парадигми, наукові школи, виміри та історичні форми глобалізації в МВ, концепції та перспективи розвитку локальних цивілізацій, роль модернізації як чинника глобального розвитку, стратегії та моделі глобальних взаємодій. Особливу увагу приділено проблемі цивілізаційної ідентифікації України, хронологічному моделюванню її цивілізаційної динаміки, питанням політичного прогнозування за умов глобалізації.

Раскрыты концептуально-теоретические основы исследования международных систем, описаны их типология, структура и функции. Определены структурные уровни и исторические формы системы международных отношений (МО). Освещены политические проблемы глобального развития, вопросы формирования глобалистики как новой интегральной науки о современном мире, её теоретические основы и этапы развития, проведены систематизация и классификация глобальных проблем как фактора усиления взаимозависимости мира. Проанализированы основные парадигмы, научные школы, измерения и исторические формы глобализации в МО, концепции и перспективы развития локальных цивилизаций, роль модернизации как фактора глобального развития, стратегии и модели глобальных взаимодействий. Внимание уделено проблеме цивилизационной идентификации Украины, хронологическому моделированию её цивилизационной динамики, вопросам политического прогнозирования в условиях глобализации.

Розглянуто наукову проблему формування нового міжнародного порядку. Визначено особливості формування нового міжнародного порядку, його глобальні тенденції та регіональні особливості. Увагу приділено альтернативним моделям нового міжнародного порядку, які сформувались у процесі системної еволюції міжнародних відносин, місцю України в сучасному міжнародному порядку.